Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев'ятого місяця Кіслева,
коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє
і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п'ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»
І надійшло таке слово Господа сил до мене:
«Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п'ятого й сьомого місяця - оцих сімдесят років, - чи ж то ви справді для мене постили?
Або коли ви їсте та п'єте, чи то ж не ви їсте і не ви п'єте?
Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»
І надійшло таке слово Господнє до Захарії:
«Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.
Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.
Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.
Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.
І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму - говорить Господь сил.
Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»
І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?
І було слово Господа Саваота таке:
Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?
Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?
І було до Захарія слово Господнє таке:
Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!
Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.
четвертому роцї царя Дарія, надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день девятого місяця, Хаслева.
Послано Сарецера й Регем-Мелеха вкупі з товаришами помолитись перед лицем Господнїм,
І спитати сьвященників, що служили в дому в Господа сил небесних, та в пророків:- Чи маємо в пятому місяцї плакати й постити, так як уже багато лїт досї чинили?
І надійшло до мене слово Господа сил небесних:
Скажи всьому народові в краю й сьвященникам так: Коли ви в пятому й сьомому місяцї вже сїмдесята, років постили й плакали, так чи ви ж постили справдї мені?
Або коли ви їли й пили, так хиба ви не про себе їли й пили?
Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені?
І надійшло слово Господнє до Захарії:
Так говорить Господь Саваот: Чиніте правду на суді,) й доказуйте любов та милосерде кожен до свого ближнього.
Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,
І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.
Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.
І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.
І сталося, що в четвертому році царя Дарія було господнє слово до Захарії, в четвертому (дні) девятого місяця, який є Хаселев,
і до Ветил післав Сарасар і Арвесеер цар і його мужі, щоб надолужити Господеві,
кажучи до священиків, що в домі Господа Вседержителя і до пророків, мовлячи: Чи сюди в пятому місяці ввійшло освячення, так як я вчинив вже досить літ?
І до мене було господнє слово, що казало:
Скажи до всього народу землі і до священиків, мовлячи: Коли постите, чи бєтеся в пятий день, чи в сьомий, і ось сімдесять літ чи ви мені постили піст?
І якщо їсте і якщо пєте, чи не ви їсте і ви пєте?
Чи не ці є слова, які сказав Господь рукою раніших пророків, коли Єрусалим був заселений і обильний і його міста довкруги і гірьскі околиці і долини (були) заселені?
І було господнє слово до Захарії, що казало:
Так говорить Господь Вседержитель, кажучи: Судіть праведний суд, і чиніть милосердя і милість кожний до свого брата,
і не насилуйте вдову і сироту і приходька і бідного, і хай кожний не памятає зло свого брата в ваших серцях.
І вони спротивилися сприйняти, і дали плечі, будучи не розумними, і зробили їхні уха тяжкими, щоб не почути,
і зробили їхнє серце непослушним, щоб не вислухати мій закон і слова, які післав Господь Вседержитель в його дусі рукою раніших пророків. І був великий гнів від Господа Вседержителя.
І буде так як він сказав, і вони не послухали, так закричать і Я не вислухаю, говорить Господь Вседержитель.
І відкину їх в усі народи, яких вони не пізнали, і за ними земля запустіє без проходячого і без того, що повертається. І поставили вибрану землю на знищення.
В четвертый год царя Дария было слово Господне к Захарии, в четвертый день девятого месяца, Хаслева,
когда Вефиль послал Сарецера и Регем-Мелеха и спутников его помолиться пред лицем Господа
и спросить у священников, которые в доме Господа Саваофа, и у пророков, говоря: "плакать ли мне в пятый месяц и поститься, как я делал это уже много лет?"
И было ко мне слово Господа Саваофа:
скажи всему народу земли сей и священникам так: когда вы постились и плакали в пятом и седьмом месяце, притом уже семьдесят лет, для Меня ли вы постились? для Меня ли?
И когда вы едите и когда пьете, не для себя ли вы едите, не для себя ли вы пьете?
Не те же ли слова провозглашал Господь через прежних пророков, когда еще Иерусалим был населен и покоен, и города вокруг него, южная страна и низменность, были населены?
И было слово Господне к Захарии:
так говорил тогда Господь Саваоф: производите суд справедливый и оказывайте милость и сострадание каждый брату своему;
вдовы и сироты, пришельца и бедного не притесняйте и зла друг против друга не мыслите в сердце вашем.
Но они не хотели внимать, отворотились от Меня, и уши свои отяготили, чтобы не слышать.
И сердце свое окаменили, чтобы не слышать закона и слов, которые посылал Господь Саваоф Духом Своим через прежних пророков; за то и постиг их великий гнев Господа Саваофа.
И было: как Он взывал, а они не слушали, так и они взывали, а Я не слушал, говорит Господь Саваоф.
И Я развеял их по всем народам, которых они не знали, и земля сия опустела после них, так что никто не ходил по ней ни взад, ни вперед, и они сделали вожделенную страну пустынею.