Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,
і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.
А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.
Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: «Що воно таке, мій владико?»
І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Хіба ти не знаєш, що то таке?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
Тоді озвавсь він і сказав до мене: «Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, - говорить Господь сил.
Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!»
І надійшло до мене таке слово Господнє:
«Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,
Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім - це Господні очі, що обходять усю землю.»
Озвавсь я і сказав до нього: «Що воно - ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?»
Озвавсь я вдруге й сказав до нього: «А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?»
І він відповів мені: «Хіба ти не знаєш, що це?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
Тоді він сказав: «Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.»
І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.
І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.
І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.
І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?
І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане!
І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!
І було мені слово Господнє таке:
Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.
Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.
І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?
І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?
І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!
І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.
вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.
І спитав мене: Що бачиш? Я відказав: Бачу сьвітильника,-ввесь із золота; вверху в його кубочки на оливу й сїм лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.
А коло його дві оливинї, одна праворуч од кубочка, а друга ліворуч.
запитавсь я та й кажу ангелові, що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?
І відказав ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродію, не знаю.
Тодї озвався він і сказав менї: Се, - Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.
Хто ж ти, велика горо, перед Зоробабелем? Ти - низина, а він положить угловового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!
І надійшло слово Господнє до мене:
Як руки Зоробабелеві заложили, основи під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:
Хто ж би маловажив день сей, коли, радїючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля? - се очі Господнї, що обіймають зором увесь круг земний.
Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і лїворуч сьвітильника?
І озвавсь я вдруге й промовив до його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?
І відказав менї: Хиба ти не знаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.
А він сказав: Се два помазані оливою, що стоять перед Владикою всієї землі'.
І повернувся ангел, що говорив в мені, і підняв мене, так як коли піднімається людина зі свого сну,
і сказав до мене: Що ти бачиш? І я сказав: Я побачив і ось цілі золоті світила, і над ним світильник, і над ним сім світильників, і сім посудин до світил над ним.
І над ним дві оливки, одна з права світильника і одна з ліва.
І я запитав і я сказав до ангела, що говорив в мені, кажучи: Що це, Господи?
І відповів ангел, промовляючи в мені, і сказав до мене: Не знаєш що це? І я сказав: Ні Господи.
І він відповів і промовив до мене, кажучи Це слово господнє до Зоровавеля, що каже: Не великою силою, ані не кріпостю, але лиш моїм духом, говорить Господь Вседержитель.
Хто є ти, велика горо, перед лицем Зроровавеля, щоб випрямитися? І він винесе камінь насліддя ласка рівна до його ласки.
І було господне слово до мене, кажучи:
Руки Зоровавеля оснували цей дім, і його руки завершать його, і пізнаєш, що Господь Вседержитель післав мене до тебе.
Томущо хто знехтував малими днями? І зрадіють і побачать циновий камінь в руці Зоровавеля. Ці сім це господні очі, що дивляться на всю землю.
І я відповів і сказав до нього: Що ці дві оливки з права і з ліва світильника?
І я запитав вдруге і я сказав до нього: Що дві оливкові галузки, що в руках двох золотих рурок, що вливають і доходять до золотих чашок?
І він сказав до мене: Не знаєш що це? І я сказав: Ні, Господи.
І він сказав: Це два сини обильности стали перед Господом всієї землі.
И возвратился тот Ангел, который говорил со мною, и пробудил меня, как пробуждают человека от сна его.
И сказал он мне: что ты видишь? И отвечал я: вижу, вот светильник весь из золота, и чашечка для елея наверху его, и семь лампад на нем, и по семи трубочек у лампад, которые наверху его;
и две маслины на нем, одна с правой стороны чашечки, другая с левой стороны ее.
И отвечал я и сказал Ангелу, говорившему со мною: что это, господин мой?
И Ангел, говоривший со мною, отвечал и сказал мне: ты не знаешь, что это? И сказал я: не знаю, господин мой.
Тогда отвечал он и сказал мне так: это слово Господа к Зоровавелю, выражающее: не воинством и не силою, но Духом Моим, говорит Господь Саваоф.
Кто ты, великая гора, перед Зоровавелем? ты - равнина, и вынесет он краеугольный камень при шумных восклицаниях: "благодать, благодать на нем!"
И было ко мне слово Господне:
руки Зоровавеля положили основание дому сему; его руки и окончат его, и узнаешь, что Господь Саваоф послал Меня к вам.
Ибо кто может считать день сей маловажным, когда радостно смотрят на строительный отвес в руках Зоровавеля те семь, - это очи Господа, которые объемлют взором всю землю?
Тогда отвечал я и сказал ему: что значат те две маслины с правой стороны светильника и с левой стороны его?
Вторично стал я говорить и сказал ему: что значат две масличные ветви, которые через две золотые трубочки изливают из себя золото?
И сказал он мне: ты не знаешь, что это? Я отвечал: не знаю, господин мой.
И сказал он: это два помазанные елеем, предстоящие Господу всей земли.