«Та все ж таки синів Ізраїлевих буде числом стільки, як піску морського, що його не можна ні зміряти, ані злічити. І замість до них казати: Ви - не народ мій, - до них казатимуть: Діти Бога живого.
Сини Юди й сини Ізраїля зберуться докупи і настановлять над собою одного головою, і вийдуть з краю, великий бо буде день Єзреела.
Скажіть вашим братам: Народ мій, - а вашим сестрам: Помилувана.
Оскаржте вашу матір, оскаржте, бо вона мені не жінка, і я не чоловік їй. Нехай вона усуне з лиця у себе блуд свій, і свої перелюбства з-поміж грудей у себе,
а то я роздягну її догола, зроблю її такою як була в день, коли народилась, зроблю її, немов пустиню, зроблю її, неначе суху землю, я спрагою її заморю.
Дітей її не буду милувати, бо то блудницькі діти,
бо мати їх блудувала. Та, що їх зачала, соромом себе покрила, бо говорила: Піду я за коханцями моїми, що мені дають хліб і воду, вовну й льон, олію й напої.
Ось чому я її дорогу глодами загороджу й вимурую мур проти неї, так що вона своїх стежок не знайде.
Вона гонитиметься за коханцями своїми, але не дожене їх, шукатиме, та не знайде їх. І тоді скаже: Піду, повернусь до мого першого чоловіка, бо тоді мені ліпше було, ніж нині.
Вона не визнала, що то я давав їй хліб, молоде вино й свіжу олію, що я обсипав її золотом та сріблом, з яких вона собі ваалів наробила.
Тому я заберу назад у свій час хліб мій, і моє молоде вино в свою пору; я вирву геть вовну й льон мій, якими вона свою голизну прикривала.
Тепер відкрию її сором перед очима в її коханців, і ніхто її не врятує з руки моєї.
Край покладу я всім її утіхам, її святам, її новомісяччям, її суботам - усім її врочистостям.
Я спустошу виноградні лози й смоківниці в неї, що про них вона казала: Це мої подарунки, що мені були дали мої коханці. Я оберну їх на ліс; звір польовий буде їх жерти.
Я її покараю за дні ваалів, коли вона їм кадила та, оздобившися кульчиками й намистами, за коханцями ходила. Мене ж - вона забула! - слово Господнє.
Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти.
Я дам їй виноградники ізвідти й Ахор-долину, як надії двері. І вона відповість там так, як за днів своєї молодости та як вона виходила з Єгипетського краю.
І станеться: того часу, - слово Господнє, - вона буде звати мене: Мій чоловіче! - вона не буде більше мене звати: Мій Ваале!
Я викину із уст у неї імена ваалів, їхні ймення не будуть згадуватись більше.
І я вчиню для них умову з диким звірем, з птаством небесним і з тим, що по землі плазує. Лук, меч, війну - я з землі знищу і дам лежати їм безпечно.
Я заручу тебе собі навіки, я заручу тебе собі в справедливості й у праві, в ласкавості й у любові.
Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш.
Того часу я відповім, - слово Господнє, - небу, а воно відповість землі.
Земля відповість збіжжю, мустові й олії; вони ж відкажуть Єзреелові.
Я його засію для мене у краю, помилую я Непомилувану і скажу Не-Мій-Народові: Ти - народ мій, а він скаже: Ти - Бог мій.»
І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.
І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день °зреелу.
Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять °зреела.
І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
(1-10)Та все ж таки буде синів Ізрайлевих стілько, як піску морського, що не мож його нї переміряти, нї перелїчити, й там, де їм говорено: ви не мій люд, звати муть їх синами живого Бога.
(1-11)І зійдуться сини Юдині й сини Ізрайлеві докупи й настановлять над собою одного головою та й вийдуть із землї неволї; день бо Езреелїв великий.
(2-1)Говоріть братам вашим: Мій народе, а сестрам вашим: Помилувана.
(2-2)Позивайтесь із матїррю вашою, позивайтесь; бо вона не жена менї, я їй не муж; нехай вона віддалить блуд від лиця свого, й перелюбство від грудей своїх,
(2-3)Щоб її не роздяг я до нага, й не зробив такою, як була в день уродин своїх; щоб не вчинив її пустинею, не обернув у землю суху та не заморив спрагою.
(2-4)І дїтей її я не помилую, бо вони дїти блудницькі.
(2-5)Бо мати їх блудувала, соромом окривала себе та, що їх почала; бо казала: Пійду за полюбовниками моїми; вони ж дають менї хлїб і воду й вовну й лен, оливу й напій.
(2-6)Тим же то їй терниною стежку закидаю, - плотом загороджу, й не знайде вона стежок своїх.
(2-7)Пожене слїдом за полюбовниками своїми, та їх не здогонить і буде їх шукати, але їх не знайде; а тодї скаже: Пійду, вернуся до мого першого мужа; тодї бо лучше було менї, нїж тепер.
(2-8)Так, вона не знала, що се я, - я давав їй і хлїб і вино й олїю; що вистачав їй срібло й золото, з чого вони робили собі Баала.
(2-9)За те ж я возьму назад хлїб мій в його часї, і вино в його порі; відберу вовну й лен мій, чим вона свою наготу прикриває.
(2-10)А так відкрию сором її перед очима полюбовників її, і нїхто не вирве її із руки в мене.
(2-11)Її втїхам кінець положу, й сьвятам її й новим місяцям її й суботам її та й усїм сьвяточним часам її.
(2-12)І попустошу в неї сади виноградні й фиґовину, що про них вона мовляла: се в мене подарунки, що полюбовники мої менї дарували; все те оберну я в лїс; польові зьвіри живитись муть ними.
(2-13)Я скараю її за ввесь час, що вона Баалам служила, їм кадило палила, а нарядившись в намисти та ланцюжки, за полюбовниками своїми ходила, про мене ж забула, говорить Господь.
(2-14)Та ось, і я заманю її в пустиню до себе, й буду їй до серця промовляти.
(2-15)І верну їй звідти виноградники її, й долина Ахор (сумна) буде їй дверима до надїї, і сьпівати ме знов, як у своїх молодощах, як тодї, коли виходила з землї Египецької.
(2-16)І буде так із того часу, говорить Господь, що мене ти звати меш "чоловіче мій," а не звати меш "Баале" (пане мій).
(2-17)І викину з уст її імена Баалів, та й не буде вже більше згадувати назви їх.
(2-18)І вчиню тодї вмову задля них із зьвірми польовими, з птаством під небом і всїм тим, що човгає по землї; й закину луки та мечі й війну з землї, й дам їм жити безпечно.
(2-19)Я одружу тебе зо мною на віки, одружу тебе в справедливостї й судї, в ласкавостї й милосердю,
(2-20)Одружу тебе зо мною в вірностї, й спізнаєш, що я - Господь.
(2-21)І буде того часу: я вислухаю, говорить Господь, вислухаю небо, а воно вислухає землю,
(2-22)Земля ж вислухає збіжє, вино й оливу; а сї вислухають Езрееля.
(2-23)І я посїю його на землї про себе, й помилую Непомилувану, й скажу Немій-людові: Ти - мій люд, а він скаже: Ти - мій Бог!
І число синів Ізраїля було як морський пісок, якого не можна виміряти, ані почислити, і буде, що на місці, де їм сказано ви Не Мій Нарід, і вони будуть прозвані синами живого Бога.
І зібрані будуть разом сини Юди і сини Ізраїля і поставлять собі одну владу і підуть з землі, бо великий день Єзраела.
Скажіть вашому братові: Мій Нарід і ваша сестра Помилувана.
Судіться з вашою матірю, судіться, бо вона не моя жінка і я не її чоловік. І вигублю її розпусту з перед мого лиця і її чужоложство з посеред її грудей,
щоб роздягнути її на наго і поставити її такою, як в дні її народження. І її поставлю як пустиню і зроблю її наче безводну землю, і забю її у спразі.
І не помилую її дітей, бо вони діти розпусти.
Бо їхня матір розпустувала, засоромила та, що їх породила. Бо вона сказала: Піду за моїми любовниками, тими, що дали мені мої хліби і мою воду і мою одіж і мій льняний одяг і мою олію і все, що мені потрібне.
Через це ось Я загороджую її дорогу терням і забудую її дороги, і вона не знайде своєї стежки.
І вона гнатиметься за своїми любовниками і їх не дожене. І шукатиме за ними і їх не знайде. І скаже: Піду і повернуся до мого першого чоловіка, бо мені тоді було краще ніж тепер.
І вона не взнала, що Я дав їй пшеницю і вино і олію, і помножив для неї срібло. Вона ж зробила Ваалові срібле і золоте.
Через це повернуся і заберу мою пшеницю в своїм часі і моє вино в своїм часі і заберу мою одіж і мою льняну одіж, щоб вона не покрила свій сором.
І тепер відкрию її нечистоту перед її любовниками, і ніхто її не забере з моєї руки.
І відверну всі її радощі, її празники, і її новомісяці, і її суботи, і всі її свята.
І знищу її виноградник і її фіґи, про які сказала: Це моя винагорода, яку мені дали мої любовники, і поставлю це на свідчення, і це пожеруть звірі поля і птахи неба і плазуни землі.
І пімщуся на ній за дні Ваалів, в яких вона їм кадила і накладала свої кульчики і свої ланцюжки і ходила за своїми любовниками, а Мене забула, говорить Господь.
Через це ось Я дам їй заблукати і зведу її до пустині і заговорю до її серця
і там їй дам її посідання і долину Ахора, щоб відкрити її розум, і вона там буде впокорена за днями своєї молодості і за днями її приходу з єгипетскої землі.
І буде, що в тому дні, говорить Господь, вона назве Мене: Мій чоловік, і більше не назве Мене Ваали,
і вигублю імена Ваалів з її уст, і їхні імена більше не згадаються.
І завіщаю з ними завіт в тому дні зі звірами поля і з птахами неба і з плазунами землі. І лук і меч і війну розібю в землі і поселю тебе у впевненості.
І візьму Собі тебе на віки і візьму Собі тебе в праведности і в суді і в милосерді і в щедрості,
і візьму Собі тебе в вірі, і ти пізнаєш Господа.
І буде в тому дні, говорить Господь, Я послухаюся неба, і воно послухається землі,
і земля послухається пшениці і вина і олії, і це послухається Єзраела.
І посію її Собі на землі і помилую Не Помилувану і скажу Не Народові Моєму: Ти мій нарід, і він скаже: Ти є моїм Господом Богом.
(1-10)Но будет число сынов Израилевых как песок морской, которого нельзя ни измерить, ни исчислить; и там, где говорили им: "вы не Мой народ", будут говорить им: "вы сыны Бога живаго".
(1-11)И соберутся сыны Иудины и сыны Израилевы вместе, и поставят себе одну главу, и выйдут из земли переселения; ибо велик день Изрееля! 2
(2-1)Говорите братьям вашим: "Мой народ", и сестрам вашим: "Помилованная".
(2-2)Судитесь с вашею матерью, судитесь; ибо она не жена Моя, и Я не муж ее; пусть она удалит блуд от лица своего и прелюбодеяние от грудей своих,
(2-3)дабы Я не разоблачил ее донага и не выставил ее, как в день рождения ее, не сделал ее пустынею, не обратил ее в землю сухую и не уморил ее жаждою.
(2-4)И детей ее не помилую, потому что они дети блуда.
(2-5)Ибо блудодействовала мать их и осрамила себя зачавшая их; ибо говорила: "пойду за любовниками моими, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, елей и напитки".
(2-6)За то вот, Я загорожу путь ее тернами и обнесу ее оградою, и она не найдет стезей своих,
(2-7)и погонится за любовниками своими, но не догонит их, и будет искать их, но не найдет, и скажет: "пойду я, и возвращусь к первому мужу моему; ибо тогда лучше было мне, нежели теперь".
(2-8)А не знала она, что Я, Я давал ей хлеб и вино и елей и умножил у нее серебро и золото, из которого сделали истукана Ваала.
(2-9)За то Я возьму назад хлеб Мой в его время и вино Мое в его пору и отниму шерсть и лен Мой, чем покрывается нагота ее.
(2-10)И ныне открою срамоту ее пред глазами любовников ее, и никто не исторгнет ее из руки Моей.
(2-11)И прекращу у нее всякое веселье, праздники ее и новомесячия ее, и субботы ее, и все торжества ее.
(2-12)И опустошу виноградные лозы ее и смоковницы ее, о которых она говорит: "это у меня подарки, которые надарили мне любовники мои"; и Я превращу их в лес, и полевые звери поедят их.
(2-13)И накажу ее за дни служения Ваалам, когда она кадила им и, украсив себя серьгами и ожерельями, ходила за любовниками своими, а Меня забывала, говорит Господь.
(2-14)Посему вот, и Я увлеку ее, приведу ее в пустыню, и буду говорить к сердцу ее.
(2-15)И дам ей оттуда виноградники ее и долину Ахор, в преддверие надежды; и она будет петь там, как во дни юности своей и как в день выхода своего из земли Египетской.
(2-16)И будет в тот день, говорит Господь, ты будешь звать Меня: "муж мой", и не будешь более звать Меня: "Ваали * [(* Господин мой. - Прим. ред.)]".
(2-17)И удалю имена Ваалов от уст ее, и не будут более вспоминаемы имена их.
(2-18)И заключу в то время для них союз с полевыми зверями и с птицами небесными, и с пресмыкающимися по земле; и лук, и меч, и войну истреблю от земли той, и дам им жить в безопасности.
(2-19)И обручу тебя Мне навек, и обручу тебя Мне в правде и суде, в благости и милосердии.
(2-20)И обручу тебя Мне в верности, и ты познаешь Господа.
(2-21)И будет в тот день, Я услышу, говорит Господь, услышу небо, и оно услышит землю,
(2-22)и земля услышит хлеб и вино и елей; а сии услышат Изреель.
(2-23)И посею ее для Себя на земле, и помилую Непомилованную, и скажу не Моему народу: "ты Мой народ", а он скажет: "Ты мой Бог!"