2

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Другого року царювання Навуходоносора приснились Навуходоносорові сни, і стривожився дух його, і сон утік від нього.

Тоді цар звелів скликати віщунів, чародіїв, ворожбитів і халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни. Прийшли вони й поставали перед царем.

І промовив до них цар: «Сон мені снився й стривожився дух мій; бажаю знати сон той.»

Халдеї ж цареві по-арамійському: «О царю, жий навіки! Скажи сон твоїм слугам, і ми звістимо тобі, що він означає.»

Цар у відповідь халдеям: «Ось що постановив я: Коли ви не скажете мені про сон і те, що він означає, на кусні будете пошматовані, й доми ваші будуть обернені в руїни.

А як розповісте про сон і те, що він означає, дістанете від мене дарунки, нагороду й великі почесті; скажіть же мені про сон і його значення.»

Ті відповіли вдруге й сказали: «Нехай цар скаже сон своїм слугам, і ми його витлумачимо.»

Тоді цар у відповідь: «Напевно знаю, що ви хочете виграти час, власне тому, що бачите, як я постановив.

Коли ви не скажете мені про сон, один лише вирок буде проти вас. Ви задумуєте виректи мені неправду й оману, поки мине час. Тому скажіть мені про сон, і тоді я знатиму, що ви здібні витлумачити мені й його значення.»

Халдеї у відповідь цареві сказали: «Нема на світі людини, котра могла б сказати те, чого цар вимагає, тим то ні один цар, хоч який би він був великий та потужний, не вимагав такого в жадного віщуна, чародія або халдея.

Річ, якої цар вимагає, трудна, й ніхто інший не може її цареві об'явити, крім богів, які не живуть між людьми.»

Тоді розлютився й розгнівався цар вельми й повелів вигубити всіх вавилонських мудреців.

Був оголошений наказ вигубити мудреців, тож і шукали Даниїла та його товаришів, щоб і їх убити.

Тоді Даниїл звернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царською сторожею, що вийшов був убивати вавилонських мудреців.

Він заговорив до Аріоха, царського уповноваженого, й мовив: «Чого то такий суворий наказ від царя?» Тоді Аріох з'ясував Даниїлові справу,

і Даниїл увійшов й упросив царя дати йому час, щоб він міг пояснити йому значення сну.

Прийшовши до себе додому Даниїл оповів Ананії, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм, про справу,

аби вони просили в небесного Бога ласки в цій тайні, щоб Даниїлові та його товаришам не загинути з іншими вавилонськими мудрецями.

Тоді тайна була відкрита Даниїлові в нічному видінні, й Даниїл возславив небесного Бога.

Даниїл заговорив і мовив: «Хай ім'я Боже буде благословенне від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила.

Він змінює час і пори року, царів скидає, царів настановлює, дає мудрість мудрим і розум розумним.

Він відкриває, що глибоке й скрите, знає, що в темряві, і світло з ним перебуває.

Тебе, Боже батьків моїх, я славлю й хвалю, бо дав єси мені мудрість і силу, і відкрив єси мені те, про що ми тебе благали - бо ти відкрив нам справу царську.»

Після того Даниїл пішов до Аріоха, якому цар наказав повбивати вавилонських мудреців, і мовив до нього так: «Не вбивай вавилонських мудреців; уведи мене до царя, і я витлумачу йому значення сну.»

Тож Аріох привів негайно Даниїла перед царя й так сказав йому: «Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе розповісти цареві значення сну.»

Заговорив цар і мовив до Даниїла, що мав ім'я Валтасар: «Чи справді можеш та сказати мені про сон, що снився мені, і про його значення?»

Даниїл у відповідь цареві: «Тайни, про яку цар питає, не можуть ні мудреці, ні чародії, ні віщуни, ні звіздознавці виявити цареві.

Але є на небесах Бог, який відкриває тайни й який показав цареві Навуходоносорові, що має статись наприкінці днів. Сон твій і видіння твоєї голови на твоєму ложі ось які були:

Думки в тобі, царю, стриміли на твоєму ложі до того, що буде потім, і той, хто відкриває тайни, показав тобі, що станеться.

А мені ця тайна відкрита не тому, що наче б я був мудріший від усіх живих, але на те, щоб цареві стало ясним значення, та й щоб спізнав ти думки твого серця.

Ти, царю, дивився - аж ось якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба.

Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки - з срібла; живіт у нього й стегна - з міді;

голінки у нього - з заліза, а ноги - частково з заліза, частково з глини.

Ти дивився на нього, аж відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в залізні та глиняні його ноги, й розбив їх.

Тоді все вмить потрощилось - залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю землю.

Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає.

Ти, о царю, цар над царями, котрому Бог небесний дав царство, потугу, силу й славу,

котрому в руки він віддав, де б вони не жили, - людей, земних звірів і небесне птаство й котрого він настановив володарем над ними; ти - золота голова.

Після тебе настане друге царство, менше від твого, а за тим ще третє царство, мідне, що заволодіє всією землею.

А четверте царство буде міцне, мов залізо, бо залізо розбиває й трощить усе; і як залізо, що розбиває, так і воно розіб'є й розтрощить усі інші.

А що ти бачив ноги й пальці на ногах частково з ганчарської глини, а частково з заліза, то царство буде розділене, але в ньому все ж таки буде щось із міцности заліза, згідно з тим, що ти бачив на залізі, змішанім з болотяною глиною.

І як пальці на ногах були частково з заліза, а частково з глини, так і те царство буде частково міцне, а частково крихке.

А що ти бачив залізо, змішане з болотяною глиною, то це значить, що вони змішаються через людське насіння, але не зіллються одне з одним, так, як залізо не змішується з глиною.

За часів тих царів небесний Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само стоятиме повіки,

так, як ти бачив, що камінь відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того. Це правдивий сон, і виклад його певний.»

Тоді цар Навуходоносор упав лицем до землі, вклонився Даниїлові й звелів принести йому жертви й кадило.

Далі заговорив цар до Даниїла й мовив: «Справді Бог ваш - Бог над богами, Володар над володарями й відкривач тайн, якщо ти ото спромігся виявити цю тайну.»

Тож цар вивищив Даниїла, дав йому силу великих подарунків, вручив йому власть над усім вавилонським краєм і настановив його верховним начальником над усіма вавилонськими мудрецями.

На прохання Даниїла цар настановив Седраха, Мисаха й Авденаго над справами Вавилонського краю, сам Даниїл же зостався при царському дворі.

Переклад Огієнка

А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.

І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.

І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.

А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.

А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.

Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.

Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.

Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.

А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.

За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.

І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.

Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.

Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.

І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.

Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.

Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.

Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.

Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.

Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.

Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.

Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?

Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.

Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:

Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.

А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.

Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.

Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,

голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.

Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.

Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.

Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.

Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.

І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.

А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.

А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.

А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.

А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.

А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!

Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!

Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!

Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.

А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.

Переклад Куліша

Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.

І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.

І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.

І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.

Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;

А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.

Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.

Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.

Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви з'умієте виложити менї й значіннє його.

Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;

Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.

Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.

Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.

Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.

І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.

І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.

Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,

Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.

І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.

І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;

Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;

Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.

Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.

Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.

Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.

Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?

Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.

Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:

Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.

А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.

Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, - прездоровий був сей бовван, - у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.

У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього - з срібла, а черево в нього й бедра його - мідяні.

Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.

Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.

Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.

Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:

Ти, царю, - царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;

І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти - ся золота голова!

Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.

А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.

А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.

І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.

А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.

А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,

Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.

Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.

І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!

Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.

Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.

Переклад УБТ Турконяка

В другому році царства Навуходоносора сон приснився Навуходоносорові, і його дух жахнувся, і його сон відбув від нього.

І цар сказав прикликати заклиначів і чародіїв і чарівників і халдеїв, щоб сповістили цареві його сон, і вони прийшли і стали перед царем.

І цар сказав їм: Мені приснився сон, і мій дух жахнувся, щоб пізнати сон.

І сказали халдеї сирійською мовою до царя: Царю, жий на віки. Ти скажи сон твоїм рабам, і ми сповістимо пояснення.

Відповів цар і сказав халдеям: Від мене відійшло слово. Якщо мені не сповістите сон і його пояснення, ви будете на вигублення, і ваші доми будуть розграблені.

Якщо ж сон і його пояснення мені сповістите, одержите від мене дари і дарунки і велику пошану. Лише сповістіть мені сон і його пояснення.

Вони відповіли вдруге і сказали: Хай цар скаже сон своїм рабам, і сповістимо його пояснення.

Відповів цар і сказав: Поправді я знаю, що ви добавляєте час, оскільки знаєте, що від мене відступило слово.

Отже, якщо не сповістите мені сон, знаю, що ви задумали сказати переді мною брехливе і зіпсуте слово. Поки не мине час, скажіть мені мій сон, і я пізнаю, що сповістите мені його пояснення.

Відповіли халдеї перед царем і кажуть: Немає на суші людини, яка зможе сповістити слово царя, оскільки всякий великий цар і володар не питає такого слова в заклинача, чародія і халдея.

Бо слово, яке цар запитав, тяжке, і немає нікого, хто його сповістить перед царем, але хіба боги, яких помешкання не є з усяким тілом.

Тоді цар в гніві і великій люті сказав вигубити всіх мудреців Вавилону.

І вийшов приказ, і вбивали мудрих, і шукали Даниїла і його друзів, щоб вигубити.

Тоді Даниїл відповів з радою і пізнанням до Аріоха архімаґера царя, який вийшов вигубити мудреців Вавилону:

Володарю царю, через що вийшло безпощадне рішення від лиця царя? Аріох же сповістив слово Даниїлові.

І Даниїл ввійшов і благав царя, щоб йому дано час, і він сповістить цареві його пояснення.

І ввійшов Даниїл до свого дому і сповістив слово Ананієві і Азарієві і Мисаїлові, своїм друзям,

і вони шукали милосердя в небесного Бога відносно цієї таємниці, щоб не згинули Даниїл і його друзі з іншими мудрецями Вавилону.

Тоді Даниїлові у видінні вночі була відкрита таємниця. І Даниїл поблагословив небесного Бога

і сказав: Хай буде благословенне боже імя від віку і аж до віку, бо його є мудрість і розумність.

І Цей міняє пори і часи, ставить царів і відставляє, Він дає мудрість мудрим і розумність тим, що знають розумність.

Він відкриває глибоке і сховане, Він знає те, що в темряві, і з Ним є світло.

Тобі, Боже моїх батьків, визнаюся і хвалю, бо Ти мені дав і тепер Ти мені сповістив те, що ми в Тебе просили і Ти мені сповістив видіння царя.

І Даниїл прийшов до Аріоха, якого цар поставив, щоб вигубити мудреців Вавилону, і йому сказав: Не вигублюй мудреців Вавилону, а введи мене перед царя, і я сповіщу цареві пояснення.

Тоді Аріох швидко ввів Даниїла перед царя і сказав йому: Я знайшов чоловіка з синів юдейського полону, який сповістить пояснення цареві.

І цар відповів і сказав до Даниїла, якому імя Валтасар: Чи ти зможеш мені сповістити сон, який я побачив, і його пояснення?

І Даниїл відповів перед царем і говорить: Таємниця, яку цар питає, не є для мудреців, чародіїв, заклиначів, ґазаренів, щоб сповістити цареві,

але лиш для Бога в небі відкривати таємниці і сповіщати цареві Навуходоносорові те, що має статися на кінцях днів. Твій сон і видіння твоєї голови на твому ліжку є це.

Ти, царю, на твому ліжку, піднялися твої роздуми про те, що має статися після цього, і Той, що відкриває таємниці, сповістив тобі те, що має статися.

І мені відкрито цю таємницю не мудрістю, що є в мені понад всіх живих, але задля пояснення, щоб розкрити цареві, щоб ти пізнав роздуми твого серця.

Ти, царю, дивився, і ось один вид, великий той вид і його видіння величаве, воно стало перед твоїм лицем, і його видіння страшне.

Вид, в якого голова з чистого золота, його руки і груди і рамена сріблі, черево і стегна мідяні,

голінки залізні, ноги якась часть залізна і якась часть глиняна.

Ти глядів, аж доки не відрізався камінь з гори без рук і побив вид в залізні і глиняні ноги і розбив його на шматки до кінця.

Тоді роздробилися одночасно глина, залізо, мідь, срібло, золото і стали наче порох літнього току. І забрало його множество вітру, і його місця не знайдено. І той камінь, що розбив вид, став великою горою і наповнив всю землю.

Це сон. І скажемо перед царем його пояснення.

Ти, царю, цар царюючих, якому Бог неба дав сильне і міцне і славне царство

в усякому місці, де живуть людські сини, і звірі поля і птахи неба, Він дав в твою руку і поставив тебе паном всіх, ти є золота голова.

І після тебе повстане інше царство, менше від тебе, і третє царство, яке є мідяне, яке судитиме всю землю.

І четверте царство буде сильне як залізо. Так як залізо розбиває і підкорює все, так воно роздроблює і перемагає все.

І як ти побачив ноги і пальці, якась часть залізна, а часть глиняна, царство буде розділене, і в ньому буде з залізного кореня, так як ти побачив залізо змішане з глиною.

І пальці ніг, якась часть залізна, а якась часть глиняна, якась часть царства буде сильна і від себе розібється.

Томущо ти побачив залізо змішане з глиною, вони будуть змішані в насінні людей, і не пристануть цей до цього, так як залізо не змішується з глиною.

І в днях тих царів Бог підніме царство неба, яке не буде знищене на віки, і його царство не останеться іншому народові. Воно роздробить і розітре всі царства, і воно підніметься на віки,

так як ти побачив, що від гори відрубано камінь без рук і він розтер глину, залізо, мідь, срібло, золото. Великий Бог сповістив цареві те, що має статися після цього, і сон правильний, і його пояснення вірне.

Тоді цар Навуходоносор впав на лице і поклонився Даниїлові і сказав йому принести манаа і ладан.

І відповівши, цар сказав Даниїлові: Поправді ваш Бог Він є Бог богів і Господь царів і Той, що відкриває таємниці, бо ти зміг відкрити цю таємницю.

І цар звеличив Даниїла і дав йому великі і численні дари і поставив його над всіма країнами Вавилону і володарем сатрапів над всіма мудрецями Вавилону.

І Даниїл попросив в царя, і поставив над ділами країни Вавилону Седраха, Місаха, Авденаґо. І Даниїл був у дворі царя.

Російський синодальний переклад

Во второй год царствования Навуходоносора снились Навуходоносору сны, и возмутился дух его, и сон удалился от него.

И велел царь созвать тайноведцев, и гадателей, и чародеев, и Халдеев, чтобы они рассказали царю сновидения его. Они пришли, и стали перед царем.

И сказал им царь: сон снился мне, и тревожится дух мой; желаю знать этот сон.

И сказали Халдеи царю по-арамейски: царь! вовеки живи! скажи сон рабам твоим, и мы объясним значение его.

Отвечал царь и сказал Халдеям: слово отступило от меня; если вы не скажете мне сновидения и значения его, то в куски будете изрублены, и домы ваши обратятся в развалины.

Если же расскажете сон и значение его, то получите от меня дары, награду и великую почесть; итак скажите мне сон и значение его.

Они вторично отвечали и сказали: да скажет царь рабам своим сновидение, и мы объясним его значение.

Отвечал царь и сказал: верно знаю, что вы хотите выиграть время, потому что видите, что слово отступило от меня.

Так как вы не объявляете мне сновидения, то у вас один умысел: вы собираетесь сказать мне ложь и обман, пока минет время; итак расскажите мне сон, и тогда я узнаю, что вы можете объяснить мне и значение его.

Халдеи отвечали царю и сказали: нет на земле человека, который мог бы открыть это дело царю, и потому ни один царь, великий и могущественный, не требовал подобного ни от какого тайноведца, гадателя и Халдея.

Дело, которого царь требует, так трудно, что никто другой не может открыть его царю, кроме богов, которых обитание не с плотью.

Рассвирепел царь и сильно разгневался на это, и приказал истребить всех мудрецов Вавилонских.

Когда вышло это повеление, чтобы убивать мудрецов, искали Даниила и товарищей его, чтобы умертвить их.

Тогда Даниил обратился с советом и мудростью к Ариоху, начальнику царских телохранителей, который вышел убивать мудрецов Вавилонских;

и спросил Ариоха, сильного при царе: "почему такое грозное повеление от царя?" Тогда Ариох рассказал все дело Даниилу.

И Даниил вошел, и упросил царя дать ему время, и он представит царю толкование сна.

Даниил пришел в дом свой, и рассказал дело Анании, Мисаилу и Азарии, товарищам своим,

чтобы они просили милости у Бога небесного об этой тайне, дабы Даниил и товарищи его не погибли с прочими мудрецами Вавилонскими.

И тогда открыта была тайна Даниилу в ночном видении, и Даниил благословил Бога небесного.

И сказал Даниил: да будет благословенно имя Господа от века и до века! ибо у Него мудрость и сила;

Он изменяет времена и лета, низлагает царей и поставляет царей; дает мудрость мудрым и разумение разумным;

Он открывает глубокое и сокровенное, знает, что во мраке, и свет обитает с Ним.

Славлю и величаю Тебя, Боже отцов моих, что Ты даровал мне мудрость и силу и открыл мне то, о чем мы молили Тебя; ибо Ты открыл нам дело царя.

После сего Даниил вошел к Ариоху, которому царь повелел умертвить мудрецов Вавилонских, пришел и сказал ему: не убивай мудрецов Вавилонских; введи меня к царю, и я открою значение сна.

Тогда Ариох немедленно привел Даниила к царю и сказал ему: я нашел из пленных сынов Иудеи человека, который может открыть царю значение сна.

Царь сказал Даниилу, который назван был Валтасаром: можешь ли ты сказать мне сон, который я видел, и значение его?

Даниил отвечал царю и сказал: тайны, о которой царь спрашивает, не могут открыть царю ни мудрецы, ни обаятели, ни тайноведцы, ни гадатели.

Но есть на небесах Бог, открывающий тайны; и Он открыл царю Навуходоносору, что будет в последние дни. Сон твой и видения главы твоей на ложе твоем были такие:

ты, царь, на ложе твоем думал о том, что будет после сего? и Открывающий тайны показал тебе то, что будет.

А мне тайна сия открыта не потому, чтобы я был мудрее всех живущих, но для того, чтобы открыто было царю разумение и чтобы ты узнал помышления сердца твоего.

Тебе, царь, было такое видение: вот, какой-то большой истукан; огромный был этот истукан, в чрезвычайном блеске стоял он пред тобою, и страшен был вид его.

У этого истукана голова была из чистого золота, грудь его и руки его - из серебра, чрево его и бедра его медные,

голени его железные, ноги его частью железные, частью глиняные.

Ты видел его, доколе камень не оторвался от горы без содействия рук, ударил в истукана, в железные и глиняные ноги его, и разбил их.

Тогда все вместе раздробилось: железо, глина, медь, серебро и золото сделались как прах на летних гумнах, и ветер унес их, и следа не осталось от них; а камень, разбивший истукана, сделался великою горою и наполнил всю землю.

Вот сон! Скажем пред царем и значение его.

Ты, царь, царь царей, которому Бог небесный даровал царство, власть, силу и славу,

и всех сынов человеческих, где бы они ни жили, зверей земных и птиц небесных Он отдал в твои руки и поставил тебя владыкою над всеми ими. Ты - это золотая голова!

После тебя восстанет другое царство, ниже твоего, и еще третье царство, медное, которое будет владычествовать над всею землею.

А четвертое царство будет крепко, как железо; ибо как железо разбивает и раздробляет все, так и оно, подобно всесокрушающему железу, будет раздроблять и сокрушать.

А что ты видел ноги и пальцы на ногах частью из глины горшечной, а частью из железа, то будет царство разделенное, и в нем останется несколько крепости железа, так как ты видел железо, смешанное с горшечною глиною.

И как персты ног были частью из железа, а частью из глины, так и царство будет частью крепкое, частью хрупкое.

А что ты видел железо, смешанное с глиною горшечною, это значит, что они смешаются через семя человеческое, но не сольются одно с другим, как железо не смешивается с глиною.

И во дни тех царств Бог небесный воздвигнет царство, которое вовеки не разрушится, и царство это не будет передано другому народу; оно сокрушит и разрушит все царства, а само будет стоять вечно,

так как ты видел, что камень отторгнут был от горы не руками и раздробил железо, медь, глину, серебро и золото. Великий Бог дал знать царю, что будет после сего. И верен этот сон, и точно истолкование его!

Тогда царь Навуходоносор пал на лице свое и поклонился Даниилу, и велел принести ему дары и благовонные курения.

И сказал царь Даниилу: истинно Бог ваш есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, когда ты мог открыть эту тайну!

Тогда возвысил царь Даниила и дал ему много больших подарков, и поставил его над всею областью Вавилонскою и главным начальником над всеми мудрецами Вавилонскими.

Но Даниил просил царя, и он поставил Седраха, Мисаха и Авденаго над делами страны Вавилонской, а Даниил остался при дворе царя.