Надійшло до мене таке слово Господнє:
«Сину чоловічий! Обернись обличчям на південь, говори до південного краю й пророкуй проти лісу, що в південній країні.
Скажеш до лісу, що в південній країні: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось я запалю в тобі вогонь, що пожере всяке твоє зелене дерево й усяке сухе дерево. Палюче полум'я не погасне. Воно спалить усе від півдня до півночі.
Усі зрозуміють, що то я, Господь, запалив його, і воно не погасне.»
Тоді я скрикнув: «Ой Господи Боже! Вони й так говорять про мене: Чи ж то не той, що приповістками все говорить? »
І надійшло до мене таке слово Господнє:
«Сину чоловічий! Обернись обличчям до Єрусалиму, говори проти святині й пророкуй проти землі Ізраїля.
Скажеш землі Ізраїля: Так говорить Господь: Ось я на тебе! Я добуду меча мого з піхви й вигублю в тебе праведного й грішника.
На те, щоб вигубити в тебе праведного й грішника, вийде мій меч із піхви проти всякої плоті від півдня до півночі.
І взнають усі, що я, Господь, добув мого меча з піхви, і він уже туди не повернеться.
Ти ж, сину чоловічий, стогни, немов би в тебе ломило в крижах, гірко стогни в них на очу.
І як питатимуть у тебе: Чого стогнеш? -ти відкажеш: Бо з-за чутки, що надійшла, серце в усіх зомліє, руки в усіх опадуть, усі похнюпляться духом, і задрижать у всіх коліна. Ось вона надійшла, і справдилась» - слово Господа Бога.
Надійшло до мене таке слово Господнє:
«Сину чоловічий! Пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Меч, меч нагострений і вичищений.
Для величезної різанини його нагострено, і вигладжено, щоб виблискував, неначе блискавиця. О, радуймося, берло мого сина усяким деревом гордує!
І дано його виточити, щоб узяти в руку. Він вигострений, отой меч, він виточений, щоб його дати вбивці у руки.
Голоси, лементуй; сину чоловічий, бо його звернено проти народу мого, проти всіх Ізраїля князів, призначених на меч разом з моїм народом. Тож удар себе у стегно,
бо пробу зроблено! Та й як би воно могло так не статись, навіть якби зосталося зневажливе берло? - слово Господа Бога.
Ти ж, сину чоловічий, пророкуй, сплесни руками! Нехай меч той подвоїться, потроїться! Це меч різанини, це меч великої різанини, що їм загрожує навколо,
щоб серця мліли, щоб жертв було багато. На всіх воротях їх я поставив грізний меч. Ой горе! Він зготований на те, щоб блискавки кидати, вичищений на різанину.
Січи праворуч і ліворуч, куди б не повернулось твоє вістря!
Я теж плескатиму руками і зжену гнів мій. Я, - Господь, - сказав це.»
Надійшло до мене таке слово Господнє:
«Ти ж, сину чоловічий, накресли собі два шляхи, якими прийде меч царя вавилонського. З однієї землі вийдуть обидва. Викарбуй далі знак, викарбуй його на початку дороги, що веде в місто.
Накресли шлях, щоб меч дійшов до Раббату синів Аммона, а в Юдеї - до єрусалимської твердині,
бо цар вавилонський стоїть на розпутті, на перехресті двох шляхів, щоб кинути жереб. Він перемішує стріли, питає терафи, розглядає печінку.
у правій руці в нього жереб на Єрусалим, щоб поставити тарани, щоб розтулити уста та повеліти різанину, щоб голосно кричати військовим кличем, поставити тарани проти брами, насипати вал, будувати рухомі башти.
Та це їм видавалось пустою ворожбою, бо вони мали за собою врочисті клятьби. Він же пригадує їм їхню несправедливість, щоб вони впіймались.
Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ви пригадуєте вашу несправедливість, виявляючи переступи ваші й показуючи всіма вашими вчинками гріхи ваші, тому що ви нагадуєте про себе, - ви будете схоплені.
Ти ж, безчесний, беззаконний князю Ізраїля, на якого прийшов день разом з кінцем твоєї безбожності!, -
так говорить Господь Бог: Здійми корону, скинь вінець! Це вже минулось! Те, що було внизу, піде вгору, а те, що було вгорі, піде наниз!
Руїну, руїну, руїну зроблю з нього; і його не буде, покіль не прийде той, хто має на нього право й кому я віддам його.
Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог про аммоніїв та про їхню зневагу; скажи: Меч, меч уже добутий для різанини, вичищений, щоб нищив, щоб блищав,
тим часом, як тебе обдурюють видіннями пустими і брехню тобі ворожать, щоб його прикласти до шиї грішників безчесних, день яких прийшов разом з кінцем їхньої безбожности.
Сховай його назад у піхву. На тому місці, де створено тебе, у землі, де ти народився, буду тебе судити.
Виллю на тебе гнів мій, дихну на тебе вогнем мого обурення, видам тебе в руки жорстоким людям, майстрам руйнування.
Ти станеш здобиччю вогню; кров твою розіллють по землі; не буде й згадки більш про тебе, бо то я, Господь, сказав так.»
І було мені слово Господнє таке:
Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.
І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.
І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!
І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?
І було мені слово Господнє таке:
Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.
І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.
Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.
І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!
А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!
І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.
І було мені слово Господнє таке:
Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!
Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?
І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...
Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!
Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.
А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.
Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!
Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...
І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!
І було мені слово Господнє таке:
А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.
Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.
Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.
У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.
Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.
Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!
А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,
так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!
Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!
А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,
для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.
Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!
І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!
Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!
(20-45 І надійшло до мене слово Господнє:
(20-46 Сину чоловічий! оберни лице на дорогу к' полудню й промов слово проти полудня, і виречи пророцтво проти лїса полуденнього степу.
(20-47 І скажи до полуденнього гаю: Слухай слова Господнього: Так говорить Господь Бог: Ось, я запалю в тобі огонь, що пожере в тобі всяке зелене дерево й усяке дерево сухе. Не погасне палаюче поломє й погорить у йому все від полудня та й до півночі.
(20-48 І всяке тїло вбачати ме, що я, Господь, запалив його, і він не погасне.
(20-49 І кликнув я: Ой Господи Боже! вони ж і так мовляють про мене: Чи ж не в приповістях сей говорить?
(21-1)І надійшло до мене слово Господнє:
(21-2)Сину чоловічий! повернись лицем проти Ерусалиму й проповідуй проти сьвятинь, й пророкуй проти землї Ізраїлської
(21-3)І скажи землї Ізраїлській: Так говорить Господь Бог: Ось, я - на тебе, й добуду меча мого з піхви та й повигублюю в тебе праведного й безбожного.
(21-4)На те, щоб вигубити в тебе й праведного й безбожного, вдарить меч мій із піхви проти всякого тїла від полудня та й до півночі.
(21-5)І зрозуміє всяке тїло, що то я, Господь, добув із піхви меча мого й він уже туди не вернеться.
(21-6)Ти ж, сину чоловічий, стогни, наче б костї в крижах твоїх ломались, стогни гірко перед їх очима.
(21-7)І як питати муть у тебе: Чого стогнеш? скажи: від того, що чую, - і заниє всяке серце, й усї руки поопускаються, й струхлїє всяка душа, й усї колїна, наче вода, задрожать. Ось, воно прийде й справдиться, говорить Господь Бог.
(21-8)І надійшло до мене Господнє слово:
(21-9)Сину чоловічий! пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог - скажи: Меч, меч - нагострений і вичищений!
(21-10)Вигострений, щоб багато стинати; вичищений, щоб блищав, наче блискавиця. Хиба нам радуватись, що мечу сина мого всяке дерево нї-за-що?
(21-11)Я дав його вичистити, щоб узяти в руку; вже вигострений той меч і вичищений, щоб віддати його в руку вбиваючому.
(21-12)Стогни й голоси, сину чоловічий, бо він ійде проти мого люду, проти всїх князїв Ізрайлевих. Подано їх під меч вкупі з моїм людом; тим то ударься об поли руками.
(21-13)Бо він уже витрібуваний. Йому нї-за-що й жезло; воно не устоїть, говорить Господь Бог.
(21-14)Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і сплесни руками; меч той подвоїться й потроїться; се меч на тих, що мають погинути, на побиваннє великого, він добереться в середину осад їх.
(21-15)Щоб серця струхлїли, та й щоб полягло як найбільше, то я поуставляю у кожних воротях грізного меча. Ой горе! він блищить блискавкою, - вигострений до бою.
(21-16)Рубай-сїчи праворуч, побивай лїворуч, усюди, куди сягоне лезво твоє!
(21-17)І сам я плескати му руками й угашу досаду мою; я, Господь, сказав се.
(21-18)І надійшло Господнє слово до мене:
(21-19)Ти ж, сину чоловічий, начеркни собі два шляхи, якими має йти меч царя Вавилонського. Із однієї землї мають оба виходити. І начеркни шляхову ручку при починї шляху, що веде в міста.
(21-20)Начеркни шлях, яким ійти мечеві на Раву Аммонїйську й в Юдею, в утверджений Ерусалим, -
(21-21)Бо царь Вавилонський стоїть на роздорожжі при починї двох шляхів, а щоб угадати, перемішує (в сагайдацї) стріли, питає в терафима, зазирає в печінку.
(21-22)По правій руцї в його жереб, що ворожить: у Ерусалим, щоб там поставити тарани, отворити уста до боєвих криків, взивати голосно до побою, поставити тарани проти брами, насипати вал, побудувати облягові башти.
(21-23)Сеся ворожба буде видаватись ув очах їх пустою; та позаяк вони поклялись були, то він пригадав про їх віроломність, і постановив його здобути.
(21-24)Тим то ось як говорить Господь Бог: Позаяк ви самі пригадуєте беззаконства ваші, чините явними проступки ваші, і всїми вчинками вашими гріхи свої на вид виставляєте й усе те самі пригадуєте, то й мусите попастись у ворожі руки.
(21-25)Ти ж, негідний, безбожний князю Ізрайлїв, що на тебе прийшов день твій, і твоїй безбожностї настав конець, -
(21-26)Так говорить Господь Бог: Здійми з голови корону, скинь царський вінець! се вже минулось: угору пійде низьке, униз високе!
(21-27)Скину, скину, скину, й не буде його, покіль прийде той, що має до його право й кому віддам його!
(21-28)А тепер, сину чоловічий, пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог про Аммонїї і насьміхи їх, і скажи: Меч, меч уже добутий на вбиваннє, вичищений до затрачування, щоб блищав блискавицею, -
(21-29)Щоб тим часом, як тебе обдурюють пустими видивами й марними ворожбами, - й тебе прилучено до тих постинаних безбожників, що їх день прийшов, коли їх безбожностї конець настане.
(21-30)Сховати ж його назад у піхву? Нї, на тому місцї, де сотворено тебе, у землї, де постав єси, - там я буду судити тебе,
(21-31)І зжену на тобі досаду мою, дихну на тебе огнем пересердя мого та й подам тебе на поталу людям жорстоким, що вправні в убиванню.
(21-32)Пійдеш на пожир огня, кров твоя розлиється по землї, не буде й згадки про тебе; я бо, Господь, сказав так.
І до мене було господнє слово, що казало:
Людський сину, скріпи твоє лице проти Теману і поглянь на Даром і пророкуй проти лісу володаря Наґева
і скажеш лісові Наґева: Послухай господнє слово: Так говорить Господь, Господь. Ось Я в тобі запалюю огонь, і він в тобі пожере всяке зелене дерево і всяке сухе дерево, полумінь, що загорівся, не згаситься і в ньому буде спалене всяке лице від сходу аж до півночі.
І всяке тіло пізнає, що Я Господь його спалив, не згаситься.
І я сказав: Зовсім ні, Господи, Господи. Ці кажуть до мене: Чи це, що сказане не притча?
І до мене було господнє слово, що каже:
Через це пророкуй, людський сину, і скріпи твоє лице проти Єрусалиму і поглянь на їхні святощі і пророкуватимеш проти землі Ізраїля
і скажеш землі Ізраїля: Ось Я проти тебе і оголю мій меч з його піхви і вигублю з тебе неправедного і беззаконного.
Томущо вигублю з тебе неправедного і беззаконного, так вийде мій меч з його піхви проти всякого тіла від сходу аж до півночі.
І всяке тіло пізнає, що Я Господь витягнув мій меч з його піхви, він більше не повернеться.
І ти, людський сину, зідхай в розбитті твоїх стегон і в болях застогнеш перед їхніми очима.
І буде, що коли скажуть до тебе: Задля чого ти стогнеш? І скажеш: За вістку, бо приходить, і всяке серце буде зранене, і всі руки ослабнуть, і зімліє всяке тіло і всякий дух, і всі опоганені часті будуть мокрими. Ось приходить і буде, говорить Господь.
І до мене було господнє слово, що казало:
Людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь. Скажи: Меч, меч, гострися і розгнівайся,
томущо різатимеш різаниною, гострися. Томущо будеш вилискувати, будь готовим на побиття. Рубай, зневажай, відкинь всяке дерево.
І він дав його готовим держати його рукою. Вигострений меч, готовий, щоб дати його до руки того, що вбиває.
Закричи і заголоси, людський сину, бо він проти мого народу, він на всіх старшин Ізраїля. Вони переселяться під меч, він проти мого народу. Через це заплескай твоїми руками.
Бо присуджено, і що, коли і відкинено племя? Не буде, говорить Господь, Господь.
І ти, людський сину, пророкуй і заплескай рукою до руки і подвій меч. Третий меч побитих це великий меч побитих і їх жахне,
щоб було розбите серце і помножилися немічні при всякій брамі. Вони були видані на різанину меча, він був добрий до різанини, він був добрий до вилискування.
Проходи, острися з права і з ліва, куди лиш піднімається твоє лице.
І Я заплескаю моєю рукою до моєї руки і опущу мій гнів. Я Господь сказав.
І до мене було господнє слово, що казало:
І ти, людський сину, постав собі дві дороги, щоб ввійшов меч царя Вавилону. З однієї країни оба вийдуть, і рука на початку дороги міста.
На початку дороги поставиш, щоб ввійшов меч проти Раввата синів аммона і на Юдею і на Єрусалим посеред нього.
Томущо цар Вавилону стане на початку дороги, на початку двох доріг, щоб чарувати чарування, щоб палиця закипіла і запитати в різьблених і досліджувати печінку в себе з права.
Було чарування проти Єрусалиму, щоб кинути вал, щоб відкрити уста з криком, підняти голос з криком, кинути вал проти його брам і кинути землю і збудувати машини.
І він для них як той, що чаклує марнотами перед ними, і він як той, що згадував неправедності, щоб взяти.
Через це так говорить Господь: Томущо ви згадали ваші неправедності коли відкривали ваші неправедності, щоб явними були ваші гріхи в усіх ваших безбожностях і у ваших починах, томущо ви згадали, в цих будете зловлені.
І ти, огидний беззаконний старшино Ізраїля, якого день приходить, кінець в часі неправедности,
так говорить Господь: Скинь мітру і відложи вінець. Вона такою не буде. Ти впокорив високого і ти підняв впокореного.
Неправедність, неправедність, її поставлю, ані вона такою не буде, доки не прийде, якому належить, і йому передам.
І ти, людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь до синів аммона і до їхньої погорди, і скажеш: Мечу, мечу витягнений на різанину і витягнений на викінчення, встань, щоб ти вилискував
в твоїм марнім видінні і в твоїм брехливім чаклуванні, щоб видати тебе на шиї побитих беззаконних, яких день прийшов, кінець в часі неправедності.
Повернися не спочинь в цьому місці, в якому ти є. І в твоїй власній землі Я тебе судитиму
і вилию на тебе мій гнів, в огні мого гніву подую на тебе і видам тебе в руки чоловіків варварів, що роблять знищення.
В огні будеш поживою, твоя кров буде посеред землі. Не буде твоєї памяті, томущо Я Господь сказав.
(20-45)И было ко мне слово Господне:
(20-46)сын человеческий! обрати лице твое на путь к полудню, и произнеси слово на полдень, и изреки пророчество на лес южного поля.
(20-47)И скажи южному лесу: слушай слово Господа; так говорит Господь Бог: вот, Я зажгу в тебе огонь, и он пожрет в тебе всякое дерево зеленеющее и всякое дерево сухое; не погаснет пылающий пламень, и все будет опалено им от юга до севера.
(20-48)И увидит всякая плоть, что Я, Господь, зажег его, и он не погаснет.
(20-49)И сказал я: о, Господи Боже! они говорят обо мне: "не говорит ли он притчи?" 21
(21-1)И было ко мне слово Господне:
(21-2)сын человеческий! обрати лице твое к Иерусалиму и произнеси слово на святилища, и изреки пророчество на землю Израилеву,
(21-3)и скажи земле Израилевой: так говорит Господь Бог: вот, Я - на тебя, и извлеку меч Мой из ножен его и истреблю у тебя праведного и нечестивого.
(21-4)А для того, чтобы истребить у тебя праведного и нечестивого, меч Мой из ножен своих пойдет на всякую плоть от юга до севера.
(21-5)И узнает всякая плоть, что Я, Господь, извлек меч Мой из ножен его, и он уже не возвратится.
(21-6)Ты же, сын человеческий, стенай, сокрушая бедра твои, и в горести стенай перед глазами их.
(21-7)И когда скажут тебе: "отчего ты стенаешь?", скажи: "от слуха, что идет", - и растает всякое сердце, и все руки опустятся, и всякий дух изнеможет, и все колени задрожат, как вода. Вот, это придет и сбудется, говорит Господь Бог.
(21-8)И было ко мне слово Господне:
(21-9)сын человеческий! изреки пророчество и скажи: так говорит Господь Бог: скажи: меч, меч наострен и вычищен;
(21-10)наострен для того, чтобы больше заколать; вычищен, чтобы сверкал, как молния. Радоваться ли нам, что жезл сына Моего презирает всякое дерево?
(21-11)Я дал его вычистить, чтобы взять в руку; уже наострен этот меч и вычищен, чтобы отдать его в руку убийцы.
(21-12)Стенай и рыдай, сын человеческий, ибо он - на народ Мой, на всех князей Израиля; они отданы будут под меч с народом Моим; посему ударяй себя по бедрам.
(21-13)Ибо он уже испытан. И что, если он презирает и жезл? сей не устоит, говорит Господь Бог.
(21-14)Ты же, сын человеческий, пророчествуй и ударяй рукою об руку; и удвоится меч и утроится, меч на поражаемых, меч на поражение великого, проникающий во внутренность жилищ их.
(21-15)Чтобы растаяли сердца и чтобы павших было более, Я у всех ворот их поставлю грозный меч, увы! сверкающий, как молния, наостренный для заклания.
(21-16)Соберись и иди направо или иди налево, куда бы ни обратилось лице твое.
(21-17)И Я буду рукоплескать и утолю гнев Мой; Я, Господь, сказал.
(21-18)И было ко мне слово Господне:
(21-19)и ты, сын человеческий, представь себе две дороги, по которым должно идти мечу царя Вавилонского, - обе они должны выходить из одной земли; и начертай руку, начертай при начале дорог в города.
(21-20)Представь дорогу, по которой меч шел бы в Равву сынов Аммоновых и в Иудею, в укрепленный Иерусалим;
(21-21)потому что царь Вавилонский остановился на распутье, при начале двух дорог, для гаданья: трясет стрелы, вопрошает терафимов, рассматривает печень.
(21-22)В правой руке у него гаданье: "в Иерусалим", где должно поставить тараны, открыть для побоища уста, возвысить голос для военного крика, подвести тараны к воротам, насыпать вал, построить осадные башни.
(21-23)Это гаданье показалось в глазах их лживым; но так как они клялись клятвою, то он, вспомнив о таком их вероломстве, положил взять его.
(21-24)Посему так говорит Господь Бог: так как вы сами приводите на память беззаконие ваше, делая явными преступления ваши, выставляя на вид грехи ваши во всех делах ваших, и сами приводите это на память, то вы будете взяты руками.
(21-25)И ты, недостойный, преступный вождь Израиля, которого день наступил ныне, когда нечестию его положен будет конец!
(21-26)так говорит Господь Бог: сними с себя диадему и сложи венец; этого уже не будет; униженное возвысится и высокое унизится.
(21-27)Низложу, низложу, низложу и его не будет, доколе не придет Тот, Кому принадлежит он, и Я дам Ему.
(21-28)И ты, сын человеческий, изреки пророчество и скажи: так говорит Господь Бог о сынах Аммона и о поношении их; и скажи: меч, меч обнажен для заклания, вычищен для истребления, чтобы сверкал, как молния,
(21-29)чтобы, тогда как представляют тебе пустые видения и ложно гадают тебе, и тебя приложил к обезглавленным нечестивцам, которых день наступил, когда нечестию их положен будет конец.
(21-30)Возвратить ли его в ножны его? - на месте, где ты сотворен, на земле происхождения твоего буду судить тебя:
(21-31)и изолью на тебя негодование Мое, дохну на тебя огнем ярости Моей и отдам тебя в руки людей свирепых, опытных в убийстве.
(21-32)Ты будешь пищею огню, кровь твоя останется на земле; не будут и вспоминать о тебе; ибо Я, Господь, сказал это.