Глянув я, коли ж на тверді, що над головами у херувимів, щось наче сапфір-камінь, щось наче престол було видно над ними.
І він сказав чоловікові, одягненому в льняну одіж: «Увійди проміж колеса під херувимів, набери повні пригорщі жару, що між херувимами, та висип на місто.» І він увійшов на моїх очах.
Херувими ж стояли праворуч від храму, як той чоловік увійшов, і хмара сповнила середній двір.
Тоді слава Господня знялась із херувимів до порогу храму, і храм сповнився хмарою, і двір був повен сяйва слави Господньої.
І чути було шум крил херувимів аж до крайнього двору, мов би голос Всемогутнього Бога, як він говорить.
Коли ж повелів чоловікові, одягненому в льняну одежу: «Набери жару з-поміж коліс, - між херувимами», - увійшов той і став коло коліс.
І простягає один херувим руку до вогню, що між херувимами, і взяв та й подав у пригорщу одягненому в льняну одежу. Той прийняв і вийшов.
Було ж у херувимів видно подобину людської руки під крильми.
Глянув я: аж ось коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, і на вид ті колеса мов би з хрисоліту.
Видом же всі четверо були однакової подоби, так ніби одне колесо було в другому.
Як вони йшли, то йшли на чотири свої боки; ідучи, вони не обертались, бо вони йшли туди, куди була звернена голова, тож ідучи, не обертались.
Тіло ж у них усе, і спина й руки, крила й колеса були по всьому колу повні очей, по всіх чотирьох колесах.
Колеса ж ці, як я чув, називано «галгал».
У кожного з них було чотири обличчя. Лице в одного - лице херувима; лице в другого - лице людини, у третього - лице лева, а в четвертого - лице орла.
І херувими знялись угору: це були ті живі істоти, що я бачив при Кевар-річці.
Як ішли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими простягали крила, щоб ізнятись над землею, то й колеса збоку не відвертались від них.
Як вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як вони здіймались угору, то й колеса здіймалися з ними, бо оживляючий дух був у них.
Тоді слава Господня відійшла з-над порогу в храмі й стала над херувимами.
Херувими ж розгорнули крила й знялися з землі вгору перед очима в мене, летівши, і колеса разом з ними. Зупинились вони коло входу в східню браму храму, а над ними слава Бога Ізраїля зверху.
Це були ті тварини, що я бачив під Богом Ізраїля при Кевар-річці, і взнав я, що то були херувими.
У кожного - по чотири обличчя, і в кожного - по чотири крила, і щось наче людські руки були в них під крильми.
А лиця їхні здавалися цілком схожими на лиця, що я бачив при Кевар-річці. Кожен ішов навпростець поперед себе.
І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.
І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.
А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.
І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.
А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.
І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов.
І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.
І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.
А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.
В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.
А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.
А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.
А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.
І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.
А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.
Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.
І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.
У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людських рук.
А подоба їхнього обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.
І позирнув я, коли ж на твердинї понад херувимами щось наче сапфир-камінь, щось наче престол було видко над ними.
І сказав він до вдягненого в лняну одежу: Увійди проміж колеса під херувимами, набери повні пригорщі жару зпід простору між херувимами та й висип на город. І ввійшов той перед очима в мене.
Херувими ж стояли праворуч од храму, як той чоловік ввійшов, й сповнила хмара середний двір.
Господня ж слава знялась із херувима до храмового порога, й сповнила хмара храм, та й двір був повен сяєва слави Господньої.
І чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.
Як же він приказав одягненому в лняну одежу: Набери жару з простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.
І простяг один херувим із між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й подав у пригорщу одягненому в лняну одежу. Той взяв і вийшов.
Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.
І бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, - як би з каменя хризолита.
Видом же всї четверо однакові, так нїби одно колесо було в другому.
Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нїкуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.
А все їх тїло й їх спина й їх руки й їх крила й колеса кругом повні були очок, - так у всїх чотирьох коліс.
Колеса сї, як я чув, називано - Вихор.
В кожного ж із них було чотири лиця: Лице в одного - лице херувимове; лице в другого - лице чоловіче; у третього було лице левине, а в четвертого - лице орлове.
І знялись херувими в гору. Се були ті ж животини, що бачив я при Ховар-річцї.
І як ійшли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими розпростирали крила, щоб ізнятись над землю, так не оддїлялись од них і колеса, а були все при них.
Як вони з'упинялись, то й колеса з'упинялись; а як вони здіймались угору, та й колеса здіймались; був бо в них животний дух.
І покинула слава Господня храмовий поріг та й стала над херувимами.
І замахали херувими крильми, й знялись угору перед очима в мене від землї; як вони підіймались, та й колеса коло них. І з'упинились вони коло ввіходу в восточню браму в Господньому дому, а над ними сияла слава Бога Ізрайлевого.
Се були сї самі животини, що я бачив при Ховар-ріцї у підніжжі Бога Ізрайлевого, й взнав я, що се були херувими.
У кожного - по чотири лиць, і в кожного по чотири крил, і щось наче людські руки були в їх під крильми.
А подобина лиць у них була та сама, яку я бачив при Ховар-ріцї, - й вид їх і самі вони. Кожний ішов навпростець перед себе.
І я побачив і ось над твердю, що над головою херувимів, на них подоба престолу наче камінь сапфіру.
І Він сказав до чоловіка зодягненого в одіж: Ввійди посеред коліс, що під херувимами, і наповни твої жмені огняним вугіллям з посеред херувимів і розсій по місті. І він ввійшов переді мною.
І херувими стояли з права дому як входив чоловік, і хмара заповнила внутрішний двір.
І піднялася господня слава від херувимів до притвору дому, і хмара заповнила дім, і двір наповнився блистінням господньої слави.
І голос крил херувимів було чути аж до зовнішнього двору як голос Бога Садде, що говорив.
І сталося, що коли Він заповідав чоловікові зодягненому в святу одіж, кажучи: Візьми огонь з посеред коліс з посеред херувимів, і він ввійшов і став близько коліс,
і простягнув свою руку посеред огня, що був посеред херувимів і взяв і дав в руки зодягненого у святу одіж, і він взяв і вийшов.
І я побачив херувимів, під їхніми крилами подоба людських рук.
І я побачив і ось чотири колеса стояли близько херувимів, одне колесо близько одного херувима, і вид коліс наче вид каменя антрака.
І їхній вид одна подоба в чотирьох, так наче було б колесо посеред колеса.
Коли вони ходили, вони ходили на чотири їхні часті, не поверталися коли вони ходили, бо на яке лиш місце перше начало подивилося, воно йшло і не поверталися коли вони ішли.
І їхні плечі і їхні руки і їхні крила і колеса повні очей довкруги чотирьох коліс.
А як я слухав до цих коліс закликано Ґелґел.
І піднялися херувими. Це животне, яке я побачив при ріці Ховар.
І коли ішли херувими ішли колеса, і ці близько них. І коли херувими піднімали свої крила, щоб піднятися вгору з землі, їхні колеса не поверталися.
Коли вони стояли, стояли, і коли вони піднімалися вгору, піднімалися вгору з ними, томущо у них був дух життя.
І господня слава вийшла від дому і піднялася на херувимів,
і херувими підняли свої крила і піднялися вгору з землі переді мною, коли вони виходили і колеса близько них і стали при переддверях брами господнього дому, що напроти, і слава Бога Ізраїля була на них вгорі.
Це є животне, яке я побачив під Богом Ізраїля при ріці Ховар, і я пізнав, що це херувим.
Чотири лиця в одного, і вісім крил в одного, і подоба рук людини під їхніми крилами.
І це є подоба їхніх лиць, лиця, які я побачив під славою Бога Ізраїля при ріці Ховар, і вони кожний ходили перед своїм лицем.
И видел я, и вот на своде, который над главами Херувимов, как бы камень сапфир, как бы нечто, похожее на престол, видимо было над ними.
И говорил Он человеку, одетому в льняную одежду, и сказал: войди между колесами под Херувимов и возьми полные пригоршни горящих угольев между Херувимами, и брось на город; и он вошел в моих глазах.
Херувимы же стояли по правую сторону дома, когда вошел тот человек, и облако наполняло внутренний двор.
И поднялась слава Господня с Херувима к порогу дома, и дом наполнился облаком, и двор наполнился сиянием славы Господа.
И шум от крыльев Херувимов слышен был даже на внешнем дворе, как бы глас Бога Всемогущего, когда Он говорит.
И когда Он дал повеление человеку, одетому в льняную одежду, сказав: "возьми огня между колесами, между Херувимами", и когда он вошел и стал у колеса, -
тогда из среды Херувимов один Херувим простер руку свою к огню, который между Херувимами, и взял и дал в пригоршни одетому в льняную одежду. Он взял и вышел.
И видно было у Херувимов подобие рук человеческих под крыльями их.
И видел я: и вот четыре колеса подле Херувимов, по одному колесу подле каждого Херувима, и колеса по виду как бы из камня топаза.
И по виду все четыре сходны, как будто бы колесо находилось в колесе.
Когда шли они, то шли на четыре свои стороны; во время шествия своего не оборачивались, но к тому месту, куда обращена была голова, и они туда шли; во время шествия своего не оборачивались.
И все тело их, и спина их, и руки их, и крылья их, и колеса кругом были полны очей, все четыре колеса их.
К колесам сим, как я слышал, сказано было: "галгал" * [(* Вихрь. - Прим. ред.)].
И у каждого из животных четыре лица: первое лице - лице херувимово, второе лице - лице человеческое, третье лице львиное и четвертое лице орлиное.
Херувимы поднялись. Это были те же животные, которых видел я при реке Ховаре.
И когда шли Херувимы, тогда шли подле них и колеса; и когда Херувимы поднимали крылья свои, чтобы подняться от земли, и колеса не отделялись, но были при них.
Когда те стояли, стояли и они; когда те поднимались, поднимались и они; ибо в них был дух животных.
И отошла слава Господня от порога дома и стала над Херувимами.
И подняли Херувимы крылья свои, и поднялись в глазах моих от земли; когда они уходили, то и колеса подле них; и стали у входа в восточные врата дома Господня, и слава Бога Израилева вверху над ними.
Это были те же животные, которых видел я в подножии Бога Израилева при реке Ховаре. И я узнал, что это Херувимы.
У каждого по четыре лица, и у каждого по четыре крыла, и под крыльями их подобие рук человеческих.
А подобие лиц их то же, какие лица видел я при реке Ховаре, - и вид их, и сами они. Каждый шел прямо в ту сторону, которая была перед лицем его.