Він сказав мені: «Сину чоловічий! Стань на ноги: я говоритиму з тобою.»
Як він це казав мені, увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув того, хто говорив до мене.
Він сказав до мене: «Сину чоловічий! Я посилаю тебе до синів Ізраїля, до народу бунтівничого, що збунтувався проти мене, - вони і їхні батьки відступили від мене аж по цей день.
До синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм:Так говорить Господь Бог:
Чи слухатимуть вони,чи не слухатимуть - це бо дім бунтівників, - та нехай знають, що був пророк між ними.
Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх, і не лякайсь їхніх слів; навіть, як вони будяками й терниною тебе оточать, і тобі доведеться жити між скорпіонами. Не лякайсь їхніх слів, і виду їхнього не бійся; вони бо дім бунтарів.
Ти скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів.
Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини рота й спожий, що я даю тобі.»
Глянув я - аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій.
Розгорнув він його передо мною, аж він записаний з обидвох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги.
І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!
І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.
А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...
Оттакий був появ подобини слави Господньої. Побачивши її, впав я на лице своє, а відтак почув голос говорючого, й сказав він менї: Сину людський! стань на ноги твої, я бо говорити му з тобою.
І як він се казав менї, ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, й я чув говорючого до мене.
І сказав він до мене: Сину чоловічий! ось я посилаю тебе до синів Ізрайлевих, до того люду непокірливого, що відступили від мене; вони й їх отцї - се зрадники передо мною аж по сей день.
Се сини з безстидним лицем і запеклим серцем, - до них я тебе посилаю, й скажеш їм: Так говорить Господь Бог:
Чи слухати муть вони, чи не слухати муть - се бо дом упрямий - та нехай знають, що був пророк між ними.
Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх і не страхайся мови їх, як вони бодяками й тернинами до тебе будуть, і тобі доведеться жити між скорпіонами, - не лякайся мови їх і не страхайся виду їх; вони бо дом упрямий;
Говори їм слова мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, вони бо непокірливі.
Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я тобі буду говорити; не впирайся, як той дом упрямий. Ось, отвори рота та й з'їж, що я дам тобі.
Я глянув, аже се рука, простягнута до мене, а в руцї - книговий звоєць.
І розгорнув його він передо мною, й ось, звиток той пописаний з лиця, й з вивороту; а написано на йому: жалощі, зітханнє, й горе.
І Він сказав до мене: Людський сину, стань на твої ноги, і Я до тебе заговорю.
І прийшов на мене дух і взяв мене і підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув як Він говорив до мене,
і сказав до мене: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що огірчили Мене, які огірчили Мене вони і їхні батьки аж до сьогоднішнього дня.
І скажеш до них: Так говорить Господь:
Бо може послухають, чи злякаються, томущо вони дім, що огірчує, і пізнають, що ти є пророком посеред них.
І ти, людський сину, не бійся їх, ані не жахайся їхнього лиця, томущо вони збунтуються і повстануть проти тебе довкруги, і ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього лиця, томущо це дім, що огірчує.
І скажеш до них мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони дім, що огірчує.
І ти, людський сину, послухай Того, що говорить до тебе, не будь тим, що огірчує, так як дім, що огірчує. Відкрий твої уста і їж те, що Я тобі даю.
І я побачив і ось до мене простягнена рука, і в ній звій книги.
І він розкрив її переді мною, і в ній було записане зі заду і спереду і записано голосіння і смуток і горе.
Такое было видение подобия славы Господней. Увидев это, я пал на лице свое, и слышал глас Глаголющего, и Он сказал мне: сын человеческий! стань на ноги твои, и Я буду говорить с тобою.
И когда Он говорил мне, вошел в меня дух и поставил меня на ноги мои, и я слышал Говорящего мне.
И Он сказал мне: сын человеческий! Я посылаю тебя к сынам Израилевым, к людям непокорным, которые возмутились против Меня; они и отцы их изменники предо Мною до сего самого дня.
И эти сыны с огрубелым лицем и с жестоким сердцем; к ним Я посылаю тебя, и ты скажешь им: "так говорит Господь Бог!"
Будут ли они слушать, или не будут, ибо они мятежный дом; но пусть знают, что был пророк среди них.
А ты, сын человеческий, не бойся их и не бойся речей их, если они волчцами и тернами будут для тебя, и ты будешь жить у скорпионов; не бойся речей их и не страшись лица их, ибо они мятежный дом;
и говори им слова Мои, будут ли они слушать, или не будут, ибо они упрямы.
Ты же, сын человеческий, слушай, что Я буду говорить тебе; не будь упрям, как этот мятежный дом; открой уста твои и съешь, что Я дам тебе.
И увидел я, и вот, рука простерта ко мне, и вот, в ней книжный свиток.
И Он развернул его передо мною, и вот, свиток исписан был внутри и снаружи, и написано на нем: "плач, и стон, и горе".