Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.
Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
Голос чути: - Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі - низиною!
Тоді слава Господня з'явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
Голос велить: - Вісти! - Я ж сказав: - Що вістити? - Всяке тіло -трава, і вся його краса - мов квітка в полі.
Висхне трава, зів'яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ - трава!
Висхне трава, зів'яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
Народи в нього - неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.
Усі народи перед ним - ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?
Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
Це він - той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього - порожнеча.
Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? - каже Святий.
Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім'я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь - Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, -
ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.
Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!
Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!
І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:
трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:
Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.
Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!
Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?
Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!
Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.
Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.
Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.
Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:
вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.
Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.
Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.
Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.
Він змученому дає силу, а безсилому міць.
І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,
а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!
Утїшайте, втїшайте мій нарід, говорить Бог наш;
Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедність його вже надоложена, бо він прийняв аж удвоє за гріхи свої з руки Господньої.
(Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стелїть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;
Всякий видол нехай заповниться, а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.
Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тїло (спасеннє од Бога); так бо сказали уста Господнї.
Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тїло - трава, й всяка краса його - в полі цьвітка.
Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде - трава.
Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, - Бог ваш!
Ось, ійде Господь у потузї, в його руцї - власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.
Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.
Хто б то вичерпав пригорщею воду, хто пяддю виміряв небеса; хто змістив у міру пил земний, зважив на вазї гори, а на тарілках вагових - горби?
Хто збагнув дух Господень, був порадником йому і вчив його?
З ким він радиться, хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудростї?
В його люде - мов крапля з відра, а на вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови.
Мало в його всього Ливану на дрова до жертви, мало всїх стад його на всепаленнє.
Всї народи перед ним - нїщо, менш пустого нїчого значать вони в його.
Так кому ж ви уподобите Бога й хто йому рівня?
Виливає мистець ідоли, золотарь золотить їх, та начіплює їм ланцюжки срібні.
Неспроможний же про такий принос, вибирає тверде дерево, вишукує умілця, щоб зробити боввана, що стояв би непорушно.
Чи то ж ви не знаєте? чи ви не чували? хиба же вам не говорено від початку? хиба ж не навчились із основ землї?
Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому - хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних - у пусту марницю.
Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, - дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? - говорить Сьвятий.
Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, без'утомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
І молодїж, буває, знеможе - ослабне, та й мужі впадають на силах,
Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.
Потішайте, потішайте мій нарід, говорить Бог.
Священики, заговоріть до серця Єрусалиму, потішайте його. Бо сповнилося його упокорення, пропав його гріх. Бо він одержав з господньої руки вдвоє за свої гріхи.
Голос того, що кричить в пустині: Приготовіть господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога.
Всяка долина наповниться і всяка гора і горб принизиться, і все криве стане простим і остре гладкими дорогами.
І зявиться господня слава, і всяке тіло побачить боже спасіння. Бо Господь заговорив.
Голос того, що говорить: Закричи. І я сказав: Що закричу? Всяке тіло трава, і всяка людська слава як цвіт трави.
Висохла трава, і цвіт відпав,
а слово вашого Бога остається на віки.
Вийди на високу гору, ти, що благовіствуєш Сіонові. Підніми з силою твій голос ти, що благовіствуєш Єрусалимові. Підніміть, не бійтеся. Скажи містам Юди: Ось Бог ваш.
Ось Господь приходить з силою і рамено з владою, ось його винагорода з Ним і діло перед Ним.
Як пастир Він пастиме своє стадо і своїм раменом збере ягнят і потішить тих, що мають в лоні.
Хто зміряв рукою воду і небо долонею і всю землю пригорщею? Хто поставив гори мірою і ліси важками?
Хто пізнав господний ум, і хто був його помічником, який його повчає?
Чи з ким Він порадився і той його повчив? Чи хто показав Йому суд? Чи хто показав Йому дорогу розуміння?
Якщо всі народи були зачислені до краплі з відра і до поперечки ваги, і вважатимуться за плювок.
А Ливан не вистарчає на спалення, і всі чотириногі не вистарчають на цілопалення,
і всі народи є як ніщо і за ніщо вважаються.
До кого ви уподібнили Господа і до якої подоби ви Його уподібнили?
Чи не мистець зробив образ, який золотар виливши в золоті позолотив його, зробив його на подобу?
Бо столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає як поставити його образ, щоб не зрушився.
Не зрозуміли ви? Чи не чули ви? Чи не сповіщено від початку вам? Чи ви не пізнали основи землі?
Він держить круг землі, і ті, що живуть на ній як саранча, Він поставив небо як покриття і простягнув як шатро, щоб поселитися,
Він дає володарів як ніщо, щоб володіли, а землю зробив як ніщо.
Бо не сіятимуть, ані не насядять, ані на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них і вони висохли, і буря їх підніме як полову.
Тепер, отже, до кого Мене уподібнете і буду прирівняний? Сказав Святий.
Погляньте на висоту вашими очима і подивіться. Хто це все обявив? Він виводить за числом свій світ, всіх покличе по імені. Від великої слави і в силі кріпості нічого від Тебе не затаїлося.
Бо не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле. Скрилася моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив.
І тепер чи ти не зрозумів чи не почув? Бог вічний, Бог, що створив краї землі, не зголодніє, ані не трудитиметься, ані не можна знайти його розум.
Він дає голодним силу і не зболеним смуток.
Бо молодші голодуватимуть, і молоді будуть струджені, і вибрані будуть безсилі.
А ті, що очікують Бога зодягнуться в силу, виростять крила як в орла, бігтимуть і не трудитимуться, ходитимуть і не зголодніють.
Утешайте, утешайте народ Мой, говорит Бог ваш;
говорите к сердцу Иерусалима и возвещайте ему, что исполнилось время борьбы его, что за неправды его сделано удовлетворение, ибо он от руки Господней принял вдвое за все грехи свои.
Глас вопиющего в пустыне: приготовьте путь Господу, прямыми сделайте в степи стези Богу нашему;
всякий дол да наполнится, и всякая гора и холм да понизятся, кривизны выпрямятся и неровные пути сделаются гладкими;
и явится слава Господня, и узрит всякая плоть [спасение Божие]; ибо уста Господни изрекли это.
Голос говорит: возвещай! И сказал: что мне возвещать? Всякая плоть - трава, и вся красота ее - как цвет полевой.
Засыхает трава, увядает цвет, когда дунет на него дуновение Господа: так и народ - трава.
Трава засыхает, цвет увядает, а слово Бога нашего пребудет вечно.
Взойди на высокую гору, благовествующий Сион! возвысь с силою голос твой, благовествующий Иерусалим! возвысь, не бойся; скажи городам Иудиным: вот Бог ваш!
Вот, Господь Бог грядет с силою, и мышца Его со властью. Вот, награда Его с Ним и воздаяние Его пред лицем Его.
Как пастырь Он будет пасти стадо Свое; агнцев будет брать на руки и носить на груди Своей, и водить дойных.
Кто исчерпал воды горстью своею и пядью измерил небеса, и вместил в меру прах земли, и взвесил на весах горы и на чашах весовых холмы?
Кто уразумел дух Господа, и был советником у Него и учил Его?
С кем советуется Он, и кто вразумляет Его и наставляет Его на путь правды, и учит Его знанию, и указывает Ему путь мудрости?
Вот народы - как капля из ведра, и считаются как пылинка на весах. Вот, острова как порошинку поднимает Он.
И Ливана недостаточно для жертвенного огня, и животных на нем - для всесожжения.
Все народы пред Ним как ничто, - менее ничтожества и пустоты считаются у Него.
Итак кому уподобите вы Бога? И какое подобие найдете Ему?
Идола выливает художник, и золотильщик покрывает его золотом и приделывает серебряные цепочки.
А кто беден для такого приношения, выбирает негниющее дерево, приискивает себе искусного художника, чтобы сделать идола, который стоял бы твердо.
Разве не знаете? разве вы не слышали? разве вам не говорено было от начала? разве вы не уразумели из оснований земли?
Он есть Тот, Который восседает над кругом земли, и живущие на ней - как саранча пред Ним; Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жилья.
Он обращает князей в ничто, делает чем-то пустым судей земли.
Едва они посажены, едва посеяны, едва укоренился в земле ствол их, и как только Он дохнул на них, они высохли, и вихрь унес их, как солому.
Кому же вы уподобите Меня и с кем сравните? говорит Святый.
Поднимите глаза ваши на высоту небес и посмотрите, кто сотворил их? Кто выводит воинство их счетом? Он всех их называет по имени: по множеству могущества и великой силе у Него ничто не выбывает.
Как же говоришь ты, Иаков, и высказываешь, Израиль: "путь мой сокрыт от Господа, и дело мое забыто у Бога моего"?
Разве ты не знаешь? разве ты не слышал, что вечный Господь Бог, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает? разум Его неисследим.
Он дает утомленному силу, и изнемогшему дарует крепость.
Утомляются и юноши и ослабевают, и молодые люди падают,
а надеющиеся на Господа обновятся в силе: поднимут крылья, как орлы, потекут - и не устанут, пойдут - и не утомятся.