Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.
Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!
Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч.
І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї.
Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом.
Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.
Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.
Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди - ніщо у нього.
Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в'яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя.
Тепер я встану, каже Господь; тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору.
Завагітніли ви сіном - породите солому; мій подих то вогонь, що пожере вас.
Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.
Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!
Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного?
Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, -
він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне.
Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю.
Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти?
Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.
Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься.
Бо там Господь для нас величний, - замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.
Бо Господь - суддя наш; Господь - наш законодавець; Господь -цар наш; він спасе нас.
Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати.
Ніякий мешканець не скаже: я - хворий. І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.
Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують.
Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї!
Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні,
І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь.
Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю.
І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм.
Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть.
Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто - нїщо люде в його.
Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли.
Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору.
Вагонїєте від сїна, - вродите солому; подих ваш - огонь, він же й пожере вас.
І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні.
Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою.
Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя?
А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити,
Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його.
Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку;
Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти?
Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним.
Подивися на Сиона, - се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься.
Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде.
Бо Господь - суддя нам, Господь - законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас.
Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати.
І нїхто з осадників не скаже: "я не здужаю", а людям, що там будуть жити, відпустяться всї гріхи їх.
Горе тим, що завдають вам клопіт, а вам ніхто не завдає клопоту, і той, хто зневажає, вас не зневажає. Підуть геть ті, що зневажають, і передані будуть і змаліють так як міль на одежі.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми поклали надію. Насіння неслухняних стало на загибіль, а наше спасіння в часі смутку.
Через голос твого страху народи жахнулися від твого страху, і народи були розсіяні.
А тепер збереться ваш полон від малого і великого. Так наче хто збирає саранча, так насміяться з вас.
Святий Бог, що живе на висотах, Сіон наповнився суду і праведности.
За законом передані будуть, наше спасіння в скарбах, там мудрість і вмілість і побожність до Господа. Це є скарби праведности.
А ось від вашого страху вони злякаються. Ті, яких ви боялися, боятимуться вас. Бо будуть післані гінці, що просять миру, що гірко плачуть просячи мир.
Бо їхні дороги будуть спустошені. Спинився страх народів, і їхній завіт забирається, і не вважатимете їх за людей.
Заплакала земля, засоромився Ливан, Сарон став мочарем. Явна буде Галилея і Кармил.
Тепер встану, говорить Господь, тепер прославлюся, тепер піднімуся.
Тепер побачите, тепер почуєте. Марна буде сила їхнього духа, огонь вас пожирає.
І народи будуть спалені як терня спустошене і спалене в полі.
Почують ті, що далеко, те, що Я зробив, пізнають мою силу ті, що наближаються.
Відійшли ті беззаконні, що в Сіоні, тремтіння охопить безбожних. Хто вам сповістить, що горить огонь? Хто вам сповістить вічне місце?
Хто ходить в праведности, хто говорить про правильну дорогу, хто ненавидить беззаконня і неправедність і відмахує руки від дарів, хто тяжкими чинить уха, щоб не почути суд крови, хто примружує очі, щоб не побачити беззаконня,
цей житиме в високій печері сильного каменя. Йому дасться хліб, і його вода певна.
Побачите царя зі славою, і ваші очі побачать землю здалека.
Ваша душа навчиться страху. Де є писарі? Де є радники? Де є той, що числить тих, що виховуються,
малий і великий нарід? З яким не радилися, ані не знав (нарід) з глибоким голосом, щоб не чув зогиджений нарід, і немає розуму в того, що слухає.
Ось місто Сіон наше спасіння. Твої очі побачать Єрусалим, багате місто, шатра, які не захитаються, ані не зрушатся кілки його шатра на вічний час, ані не розірвуться його шнури.
Бо для вас велике імя Господа. Місце для вас буде, ріки й широкі й розлогі рови. Ти не підеш цією дорогою, ані не піде корабель, що пливе.
Бо мій Бог великий, мене Господь не мине. Суддя наш Господь, Володар наш Господь, цар наш Господь, Цей нас спасе.
Розірвалися твої шнури, бо не мали сили. Твоя щогла схилилася, щогла не розпустить (вітрил). Не підніме знак, аж доки не буде передана на грабунок. Тому численні кульгаві зроблять грабунок.
І не скаже нарід, що в них живе: Труджуся. Бо їм відпущено гріх.
Горе тебе, опустошитель, который не был опустошаем, и грабитель, которого не грабили! Когда кончишь опустошение, будешь опустошен и ты; когда прекратишь грабительства, разграбят и тебя.
Господи! помилуй нас; на Тебя уповаем мы; будь нашею мышцею с раннего утра и спасением нашим во время тесное.
От грозного гласа Твоего побегут народы; когда восстанешь, рассеются племена,
и будут собирать добычу вашу, как собирает гусеница; бросятся на нее, как бросается саранча.
Высок Господь, живущий в вышних; Он наполнит Сион судом и правдою.
И настанут безопасные времена твои, изобилие спасения, мудрости и ведения; страх Господень будет сокровищем твоим.
Вот, сильные их кричат на улицах; послы для мира горько плачут.
Опустели дороги; не стало путешествующих; он нарушил договор, разрушил города, - ни во что ставит людей.
Земля сетует, сохнет; Ливан постыжен, увял; Сарон похож стал на пустыню, и обнажены от листьев своих Васан и Кармил.
Ныне Я восстану, говорит Господь, ныне поднимусь, ныне вознесусь.
Вы беременны сеном, разродитесь соломою; дыхание ваше - огонь, который пожрет вас.
И будут народы, как горящая известь, как срубленный терновник, будут сожжены в огне.
Слушайте, дальние, что сделаю Я; и вы, ближние, познайте могущество Мое.
Устрашились грешники на Сионе; трепет овладел нечестивыми: "кто из нас может жить при огне пожирающем? кто из нас может жить при вечном пламени?" -
Тот, кто ходит в правде и говорит истину; кто презирает корысть от притеснения, удерживает руки свои от взяток, затыкает уши свои, чтобы не слышать о кровопролитии, и закрывает глаза свои, чтобы не видеть зла;
тот будет обитать на высотах; убежище его - неприступные скалы; хлеб будет дан ему; вода у него не иссякнет.
Глаза твои увидят Царя в красоте Его, узрят землю отдаленную;
сердце твое будет только вспоминать об ужасах: "где делавший перепись? где весивший дань? где осматривающий башни?"
Не увидишь более народа свирепого, народа с глухою, невнятною речью, с языком странным, непонятным.
Взгляни на Сион, город праздничных собраний наших; глаза твои увидят Иерусалим, жилище мирное, непоколебимую скинию; столпы ее никогда не исторгнутся, и ни одна вервь ее не порвется.
Там у нас великий Господь будет вместо рек, вместо широких каналов; туда не войдет ни одно весельное судно, и не пройдет большой корабль.
Ибо Господь - судия наш, Господь - законодатель наш, Господь - царь наш; Он спасет нас.
Ослабли веревки твои, не могут удержать мачты и натянуть паруса. Тогда будет большой раздел добычи, так что и хромые пойдут на грабеж.
И ни один из жителей не скажет: "я болен"; народу, живущему там, будут отпущены согрешения.