Ой Арієле, Арієле, місто, де табором був Давид розташувався! Додайте до року рік, нехай свята йдуть своїм кругом!
Тоді обложу Арієла, і настане квиління та стогін. Ти будеш у мене, як Арієл.
Розтаборюся навколо тебе, я оточу тебе валами й здвигну окопи проти тебе.
Будеш принижений додолу, з-під землі будеш говорити, і з пороху тихенько буде здійматися твоє слово, твій голос буде з-під землі лунати, немов голос привиду якогось, і з пороху, наче щебетання, - твоя мова.
Та зграя ворогів твоїх буде, як дрібний порох; зграя гнобителів, немов полова, що летить геть. І станеться те зненацька, раптом.
І Господь сил громом тебе навідає і грюкотом та страшним шумом; бурею, вихорем та полум'ям вогню, що пожирає.
І ватага всіх народів, що воюють проти Аріела, все те, що воює проти нього та його укріплень і на нього натискає, буде, наче сон, мов нічне видиво.
І як голодному ввісні сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить; або як спраглому сниться, що він п'є, а прокинеться, - аж його в'ялить, і в горлі в нього пересохло, так воно буде й з ордою всіх народів, що воюють проти гори Сіону.
Стуманійте, остовпійте! Осліпніть і будьте сліпими, ви, що п'яні, хоч не від вина, ви, що заточуєтеся, хоч і не від п'янкого напою!
Бо Господь вилив дух задубіння, він замкнув ваші очі, він закрив вам голови.
Видіння про це все для вас, немов слова, що в книзі під печаттю; дають її письменному й кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а він відказує: «Не можу, бо вона під печаттю.»
І дають книгу тому, що неписьменний, і кажуть: «Прочитай це, будь ласка», а той відказує: «Я ж неписьменний.»
І сказав Господь: «Через те, що цей народ устами тільки зближається до мене й губами тільки мене шанує, а серце своє віддалив від мене, і страх його передо мною - то лише вивчена заповідь людська,
тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.»
Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?»
Яке ж то безглуздя! Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?
Хіба не трошки ще, не трошечки, і Ливан перестане бути садом, а сад не будуть вважати за ліс?
Того дня глухі почують слова книги, очі сліпих прозріють із темряви та пітьми.
І бідні дедалі більше у Господі веселитимуться, і вбогі між людьми радітимуть Святим Ізраїля.
Бо гнобителя не стане, глузливець ізникне, пропадуть усі, що неправду берегли,
що засуджували ближнього словами, що наставляли судді пастку в брамі й правого неправно набік відсували.
Тому так говорить Господь, що відкупив Авраама, домові Якова: «Яків не буде більше стидатися, обличчя його більш не червонітиме.
Бо він побачить діло рук моїх у себе, він буде святити моє ім'я; Святого Яковового будуть святити, Бога Ізраїлевого жахатись.
Ті, що блукають духом, - мудрости навчаться, і ті, що ремствують -розуму наберуться.»
Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..
Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.
І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,
бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.
І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.
І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,
тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?
Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!
Горе Аріїлу - Аріїлу, городові, що в йому жив Давид! додайте рік до року; тимчасом нехай собі заколюють жертви.
Бо я стїсню Аріїла, й настане плач та смуток, і буде він у мене, як аріїл.
Розтаборюсь я кругом тебе, й стисну тебе сторожжю чуйною, й здвигну проти тебе башти утверджені.
І будеш понижений; зпід землї будеш говорити; глухий буде зпід землї твій голос; голос твій буде, як у того, що з черева промовляє, й зпід перстї пошептом виходити ме мова твоя.
Ворогів же в тебе буде, як мілкого пилу, й товп лютих, наче розвіяної полови; а станесь усе нагло, нечайно, як оком мигнути.
Господь Саваот навідає тебе громом, землетрусом; страшним шумом бурі та вихру, і поломєм огня, що все пожерає.
(Але й вони борзо зникнуть) І, як сонне видиво нічне, буде товпа всїх тих народів воюючих проти Аріїла, й усїх, що на його наступили, обложили й його стиснули.
І, як голодному сниться, що він їсть, а прокинеться, - аж голод його мучить; та й, як багнущому сниться, що він пє, а прокинеться, - аж його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всїх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.
З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, - заточуються, хоч не від напою;
Господь бо навів на вас духа сонливого й замкнув очі ваші, - пророків, та закрив голови ваші - віщих мужів.
І всяке пророцтво - се для вас те саме, що слова в книзї під печаттю: подають її письменному й кажуть: "прочитай її"; а той відказує: "не можу, бо вона запечатана";
І передають її такому, що не вміє читати, та й кажуть: "прочитай її"; то й же відказує: "я читати не вмію".
І сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,
Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.
Горе тим, що гадають глибоко сховатись, щоб задуму свою втаїти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?
Що за безглуздє! Чи ганчарь же й його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?
Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лїсом?
І почують у той час глухі слова книги, та й прозрять із пітьми й темряви очі слїпих.
І будуть страдаючі що-раз більше радуватись у Господї, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;
Бо не стане вже тих, що других з'обижали, щезнуть ті, що на сьміх підіймали, й будуть вигублені всї, що за неправдою побивались;
Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.
Тим то так говорить Господь про дом Яковів, - Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблїдне.
Бо як побачить він у себе дїти свої, твір рук моїх, - то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.
Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.
Горе місто Аріїл, проти якого воював Давид. Ви зібрали плоди з року на рік, бо їсте з моавом.
Бо Я засмучу Аріїл, і мені буде його сила і багацтво.
І обійду довкруг тебе як Давид і поставлю довкруг тебе частокіл і поставлю вежі довкруг тебе,
і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. І твій голос буде як тих, що кричать із землі, і до землі знеможе твій голос.
І багацтво безбожних буде як порох від колеса, і як порох що несеться, і буде нагло як хвилина часу
від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом і трясінням і великим голосом, буря, що несеться, і полумінь огня, що пожирає.
І багацтво всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, що воювали проти Єрусалиму, і всіх, що зібралися проти нього і гноблять його, буде як той, що бачить у сні.
І будуть так як ті, що в сні пють і їдять, як вони встали і їх сон марний, і так як спраглий, коли сниться що пє, вставши і ще є спрагнений, а його душа марно надіялася, так буде багацтво всіх народів, які воювали проти гори Сіону.
Послабніть і будьте здивовані і упийтеся не пянким напоєм, ані вином.
Бо Господь напоїв вас духом покаяння і зажмурить їхні очі і їхніх пророків і їхніх володарів, які бачать скрите.
І всі ці слова будуть для вас як слова цієї запечатаної книги, яка, як її дадуть людині навченій письма, кажучи: Прочитай це, і скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана.
І дасться цю книгу в руки людини, що не знає книг, і скажеться їй: Прочитай це. І скаже: Не знаю письма.
І сказав Господь: Цей нарід приближається до Мене, своїми губами Мене почитають, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж почитають Мене навчаючи заповіді і повчання людей.
Через це ось додам змінити цей нарід і зміню їх і знищу мудрість мудрих і сховаю розум розумних.
Горе тим, що глибоко чинять раду і не через Господа. Горе, ви, що чините раду скрито, і їхні діла будуть в темряві, і скажуть: Хто нас побачив і хто пізнає нас, чи те, що ми робимо?
Чи не вважатиметесь за глину гончара? Чи місиво скаже тому, що створив: Не ти мене створив? Чи твориво (скаже) тому, що створив: Не розумно ти мене створив?
Чи ще не мало й буде змінений Ливан як гора Хермел і гора Хермел вважатиметься за ліс?
І в тому дні глухі почують слова книги, і очі сліпих, ті, що в темряві, і ті, що в імлі, побачать.
І бідні зрадіють через Господа в радости, і ті з людей, що повірили, наповняться радості.
Не стало беззаконного, і гордий згинув, і беззаконні вигублені злобою
і ті, що чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, що оскаржують в дверях, поставлять як спотикання, і звели праведного неправедностями.
Через це так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не завстидається, ані Ізраїль тепер не змінить лиця.
Але коли їхні діти побачать мої діла, через Мене освятять моє імя і освятять святого Якова і боятимуться Бога Ізраїля.
І пізнають розум ті, що зведені духом, а ті, що нарікають навчаться послухати, [і ті язики, що заїкуються, навчаться говорити мир.]
Горе Ариилу, Ариилу, городу, в котором жил Давид! приложите год к году; пусть заколают жертвы.
Но Я стесню Ариил, и будет плач и сетование; и он останется у Меня, как Ариил.
Я расположусь станом вокруг тебя и стесню тебя стражею наблюдательною, и воздвигну против тебя укрепления.
И будешь унижен, с земли будешь говорить, и глуха будет речь твоя из-под праха, и голос твой будет, как голос чревовещателя, и из-под праха шептать будет речь твоя.
Множество врагов твоих будет, как мелкая пыль, и полчище лютых, как разлетающаяся плева; и это совершится внезапно, в одно мгновение.
Господь Саваоф посетит тебя громом и землетрясением, и сильным гласом, бурею и вихрем, и пламенем всепожирающего огня.
И как сон, как ночное сновидение, будет множество всех народов, воюющих против Ариила, и всех выступивших против него и укреплений его и стеснивших его.
И как голодному снится, будто он ест, но пробуждается, и душа его тоща; и как жаждущему снится, будто он пьет, но пробуждается, и вот он томится, и душа его жаждет: то же будет и множеству всех народов, воюющих против горы Сиона.
Изумляйтесь и дивитесь: они ослепили других, и сами ослепли; они пьяны, но не от вина, - шатаются, но не от сикеры;
ибо навел на вас Господь дух усыпления и сомкнул глаза ваши, пророки, и закрыл ваши головы, прозорливцы.
И всякое пророчество для вас то же, что слова в запечатанной книге, которую подают умеющему читать книгу и говорят: "прочитай ее"; и тот отвечает: "не могу, потому что она запечатана".
И передают книгу тому, кто читать не умеет, и говорят: "прочитай ее"; и тот отвечает: "я не умею читать".
И сказал Господь: так как этот народ приближается ко Мне устами своими, и языком своим чтит Меня, сердце же его далеко отстоит от Меня, и благоговение их предо Мною есть изучение заповедей человеческих;
то вот, Я еще необычайно поступлю с этим народом, чудно и дивно, так что мудрость мудрецов его погибнет, и разума у разумных его не станет.
Горе тем, которые думают скрыться в глубину, чтобы замысл свой утаить от Господа, которые делают дела свои во мраке и говорят: "кто увидит нас? и кто узнает нас?"
Какое безрассудство! Разве можно считать горшечника, как глину? Скажет ли изделие о сделавшем его: "не он сделал меня"? и скажет ли произведение о художнике своем: "он не разумеет"?
Еще немного, очень немного, и Ливан не превратится ли в сад, а сад не будут ли почитать, как лес?
И в тот день глухие услышат слова книги, и прозрят из тьмы и мрака глаза слепых.
И страждущие более и более будут радоваться о Господе, и бедные люди будут торжествовать о Святом Израиля,
потому что не будет более обидчика, и хульник исчезнет, и будут истреблены все поборники неправды,
которые запутывают человека в словах, и требующему суда у ворот расставляют сети, и отталкивают правого.
Посему так говорит о доме Иакова Господь, Который искупил Авраама: тогда Иаков не будет в стыде, и лице его более не побледнеет.
Ибо когда увидит у себя детей своих, дело рук Моих, то они свято будут чтить имя Мое и свято чтить Святаго Иаковлева, и благоговеть пред Богом Израилевым.
Тогда блуждающие духом познают мудрость, и непокорные научатся послушанию.