Горе гордому вінцеві п'яниць ефраїмських, вином перепитих, та зів'ялій квітці їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини!
Ось у Господа - сильний та потужний, неначе буря з градом, наче вихор згубний, наче повінь вод розбурханих, великих, що з силою кидає об землю.
Гордий вінець п'яниць ефраїмських буде потоптаний ногами;
а з квіткою зів'ялою їхньої пишної вроди, що на вершку багатої долини, станеться те, що із смоквою, первоплодом, який достиг перед літом: як тільки хто його побачить, ледве попаде в руку, він його проглине.
Того дня Господь сил стане пишним вінцем та діядемою окраси для останку свого народу,
і духом правосуддя для того, що на суді засідає, відвагою для тих, що війну назад до брами проганяють.
Та й тії від вина заточуються, хитаються від хмільних напоїв. Священик і пророк хитаються від хмільних напоїв, вони у вині потопають; хиляться від хмільних напоїв, заточуються, коли видіння бачать, і спотикаються, коли присуди вирікають.
Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця.
«Кого він хоче вчити знання? Кого на розум проповіддю наводити? Щойно відлучених дітей, які недавно від грудей відзвичаїлись?
Коли ж то він каже наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там!»
Як так - він лепетанням губ, чужою мовою заговорить він до народу цього,
він, що до них сказав: «Ось відпочинок! Дайте знесиленому відпочити! Ось спокій!» Та вони слухати не схотіли.
Тоді буде до них слово Господнє: «Наказ за наказом, наказ за наказом, правило за правилом, правило за правилом, трошки сям, трошки там», - щоб вони на ходу горілиць упали, розбилися, заплутались, упіймались.
Слухайте ж слово Господнє, ви, глузливці, що правите народом цим у Єрусалимі!
Через те, що ви кажете: «Зо смертю ми союз уклали, вчинили ми з Шеолом угоду; коли бич згубний пройде, нас не досягне, бо ми з брехні зробили собі сховок, з неправди -захист» -
тому так Господь Бог каже: «Ось я кладу в основу камінь на Сіоні, випробуваний камінь, наріжний, цінний, закладений міцно; хто вірує, не похитнеться.
За мірило я візьму правило, за висок - справедливість. Град змете сховок брехні, і захист води змиють.
Скасований буде союз ваш із смертю, і ваша угода з Шеолом не встоїться, і коли бич згубний пройде, він вас розшматує.
Раз-у-раз, як буде проходити, він вас захопить; а буде проходити він щоранку, вдень і вночі. Єдино страх навчить вас.»
І ліжко буде занадто коротке, щоб простягнутися на ньому, і покривало занадто вузьке, щоб обгорнутись.
Бо Господь устане, як на Перацім-горі, розгнівається, як у Гівеон-долині, щоб учинити чин свій, чин дивний, і щоб зробити своє діло, діло незвичайне.
Тож не глузуйте! А то кайдани ваші стануть ще тугіші, бо я чув від Господа, Бога сил, вирок погибелі, призначений для всього краю.
Наставте вухо і слухайте голос мій, вважайте і слухайте моє слово!
Хіба орач для сівби завжди тільки оре, крає скиби та скородить ниву?
Хіба, зрівнявши її добре зверху, не сіє він чорнуху або не розсіває кмин, а потім не прокладає рядочками пшеницю чи ячмінь на вибраному місці або гречку на межах?
Він його вчить правно, Бог його як слід навчає.
Чорнухи певно саньми не молотять, ані коліс по кминові не котять; чорнуху палицею вибивають, а кмин - києм.
Хіба товчуть пшеницю? Ні! Її без кінця-краю не молотять; водять по ній кругом колеса з кіньми, її ж не розтирають.
І це теж від Господа сил походить: предивна його рада, велика його мудрість!
Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!
Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,
і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...
Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...
Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.
Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.
І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...
Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!
Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!
І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...
Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...
Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...
Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:
Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.
Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!
Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина.
Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю.
Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв.
З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає.
Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу;
Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять.
Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї.
Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця.
А договорюють: "Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила?
У вас усе - заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато."
За се ж будуть говорити до сих людей чужинцї лепетаннєм чужою мовою.
До них говорили (пророки): "Оце відпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїха" (наша). Та вони не хотїли слухати.
І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато, та й там не багато, - так що пійдуть і попадають горілиць і порозбиваються, і попадуться в сїть та й спіймаються.
Слухайте ж слова Господнього, ви зневажники, що правите народом сим у Ерусалимі:
Позаяк ви говорите: "Ми з смертю зробили умову, рядну вчинили ми з пеклом: коли побиваючий бич переходити ме, - він нас не досягне, бо ми втечище певне маєм у льжі, й в оманї притулок надїйний."
За се так говорить Господь Бог: Ось я закладаю в основу камінь на Сионї, - камінь певний, угольний, великоцїнний, та кріпко заложений; хто в його ввірує, той не застидаєсь.
І зроблю суд мірою, а справедливість - вагою, і, наче грядом, спустошене буде втечище льжи, й води затоплять місце вашого сховку.
І так ваші змовини з смертю розірвуться, і ваша рядна з пеклом не встоїть; і як прийде побиваючий бич, то й вас погубить,
Наколи переходити стане, він захопить вас; а переходити ме кожного рана, в день і в ночі, та й сама вже чутка про його переймати ме страхом.
Ложе буде вам надто коротке, щоб простягнутись, - укривало надто узке, щоб ним обгорнутись.
Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне.
Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена.
Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти:
Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою?
Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо.
Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його.
Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею.
Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають.
І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його!
Горе вінцеві гордості, наємники Єфраїма. Цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, пяні без вина.
Ось сильний і тяжкий господний гнів, як град, що сходить де немає покриття, сильно сходить. Як велике множество води, що зносить почву землі, він зробить спочинок
рукам і ногам. І потоптаний буде вінець гордости, наємники Ефраїма.
І відпалий цвіт славної надії на верху високої гори буде як рання фіґа, хто це бачить раніше ніж візьме в свою руку, забажає його зїсти.
Того дня Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, що осталося з мого народу.
Оставлені будуть в дусі суду на суд і силу тих, що боронять губити.
Бо ці зведені вином, вони були зведені сильним напоєм. Священик і пророк зійшли з ума через вино, захиталися від піянства сильного напою, вони були зведені. Це є видіння.
Клятва їстиме цю раду. Бо це рада задля захланності,
Кому ми сповістили зло і кому ми сповістили вістку, відлучені від молока, відтягнені від грудей?
Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи,
через зневагу губ, через інший язик, бо промовлять до цього народу,
кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення, і не схотіли почути.
І слово Господа Бога буде їм біль до болю, надія до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали на зад, і будуть в клопоті і будуть побиті і будуть забрані.
Через це послухайте слово Господа, прибиті мужі і володарі цього народу в Єрусалимі:
Томущо ви сказали: Ми зробили завіт з адом і угоду зі смертю. Буря, що несеться, коли мине не прийде на нас, ми поклали брехню як нашу надію і покрилися брехнею.
Через це так говорить Господь: Ось я вкину в основи Сіона дорогоцінний, вибраний, краєугольний, шляхетний камінь в його основи, і хто йому повірить не завстидається.
І поставлю суд в надію, а мою милостиню за мірила, і ті, що даремно повірили брехні (впадуть), бо не мине вас буря,
хіба що й збере ваш завіт смерті, і ваша надія в аді не останеться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання.
Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці мине в дні, і в ночі буде погана надія. Навчіться слухати.
Пригнічені не можемо битися, а самі знемагаємо себе зібрати.
Він підніметься так як гора безбожних і буде в долині Ґаваона. З гнівом зробить його діла, діло гіркоти. А його гнів Він вжиє по чужому, і його гіркота чужа.
І ви не радійте, ані хай не переможуть вас кайдани. Томущо я почув від Господа Саваота про довершені і скорочені діла, які Він зробить по всій землі.
Сприйміть і послухайте мій голос, сприйміть і послухайте мої слова.
Чи ввесь день орач буде орати? Чи він приготовив насіння перед тим, що обробив землю?
Чи не коли зрівняв її поверхню, тоді сіє мале чорне насіння і знову кмин і сіє пшеницю і ячмінь і зерно в своїх межах?
І ти напоумишся судом твого Бога і зрадієш.
Бо не з жорстокістю очищується чорне насіння, ані не наведеш колесо воза на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, а кмин
їстиметься з хлібом. Бо не до віку Я розгніваюся на вас, ані голос моєї гіркоти не потопче вас.
І ці знаки вийшли від Господа Саваота. Порадьтеся, підніміть марну утіху.
Горе венку гордости пьяных Ефремлян, увядшему цветку красивого убранства его, который на вершине тучной долины сраженных вином!
Вот, крепкий и сильный у Господа, как ливень с градом и губительный вихрь, как разлившееся наводнение бурных вод, с силою повергает его на землю.
Ногами попирается венок гордости пьяных Ефремлян.
И с увядшим цветком красивого убранства его, который на вершине тучной долины, делается то же, что бывает с созревшею прежде времени смоквою, которую, как скоро кто увидит, тотчас берет в руку и проглатывает ее.
В тот день Господь Саваоф будет великолепным венцом и славною диадемою для остатка народа Своего,
и духом правосудия для сидящего в судилище и мужеством для отражающих неприятеля до ворот.
Но и эти шатаются от вина и сбиваются с пути от сикеры; священник и пророк спотыкаются от крепких напитков; побеждены вином, обезумели от сикеры, в видении ошибаются, в суждении спотыкаются.
Ибо все столы наполнены отвратительною блевотиною, нет чистого места. -
А говорят: "кого хочет он учить ведению? и кого вразумлять проповедью? отнятых от грудного молока, отлученных от сосцов матери?
Ибо всё заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного и там немного".
За то лепечущими устами и на чужом языке будут говорить к этому народу.
Им говорили: "вот - покой, дайте покой утружденному, и вот - успокоение". Но они не хотели слушать.
И стало у них словом Господа: заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного, там немного, - так что они пойдут, и упадут навзничь, и разобьются, и попадут в сеть и будут уловлены.
Итак слушайте слово Господне, хульники, правители народа сего, который в Иерусалиме.
Так как вы говорите: "мы заключили союз со смертью и с преисподнею сделали договор: когда всепоражающий бич будет проходить, он не дойдет до нас, - потому что ложь сделали мы убежищем для себя, и обманом прикроем себя".
Посему так говорит Господь Бог: вот, Я полагаю в основание на Сионе камень, - камень испытанный, краеугольный, драгоценный, крепко утвержденный: верующий в него не постыдится.
И поставлю суд мерилом и правду весами; и градом истребится убежище лжи, и воды потопят место укрывательства.
И союз ваш со смертью рушится, и договор ваш с преисподнею не устоит. Когда пойдет всепоражающий бич, вы будете попраны.
Как скоро он пойдет, схватит вас; ходить же будет каждое утро, день и ночь, и один слух о нем будет внушать ужас.
Слишком коротка будет постель, чтобы протянуться; слишком узко и одеяло, чтобы завернуться в него.
Ибо восстанет Господь, как на горе Перациме; разгневается, как на долине Гаваонской, чтобы сделать дело Свое, необычайное дело, и совершить действие Свое, чудное Свое действие.
Итак не кощунствуйте, чтобы узы ваши не стали крепче; ибо я слышал от Господа, Бога Саваофа, что истребление определено для всей земли.
Приклоните ухо, и послушайте моего голоса; будьте внимательны, и выслушайте речь мою.
Всегда ли земледелец пашет для посева, бороздит и боронит землю свою?
Нет; когда уровняет поверхность ее, он сеет чернуху, или рассыпает тмин, или разбрасывает пшеницу рядами, и ячмень в определенном месте, и полбу рядом с ним.
И такому порядку учит его Бог его; Он наставляет его.
Ибо не молотят чернухи катком зубчатым, и колес молотильных не катают по тмину; но палкою выколачивают чернуху, и тмин - палкою.
Зерновой хлеб вымолачивают, но не разбивают его; и водят по нему молотильные колеса с конями их, но не растирают его.
И это происходит от Господа Саваофа: дивны судьбы Его, велика премудрость Его!