Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.
Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.
І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,
ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,
зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,
який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.
Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.
Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.
Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.
Усі вони говорять, до тебе промовляють: - І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.
Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя - черва, хробаки - твоє покривало.
Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?
Ти ж говорив у своїм серці: - На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.
Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.
Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.
Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: - Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,
що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?
Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.
А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.
Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.
Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»
Я встану на них, - слово Господа сил, - і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, - слово Господнє.
Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, - слово Господа сил.
Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.
Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.
Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»
А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, - хто її відверне?
Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:
«Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде - дракон летючий.
Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.
Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.
Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»
Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.
І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,
то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!
Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,
що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.
Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!
Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!
Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...
Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!
Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,
підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!
Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!
Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,
що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?
Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,
ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...
Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!
Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.
І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!
І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!
Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,
щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!
Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.
Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?
У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:
Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!
І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!
Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!
І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!
Б лизько час його, й не загаяться днї його; бо Господь на Якова знов гляне ласкаво, знов приверне любов свою до Ізраїля; й оселить їх на землї їх рідній; прилучаться до них чужоземцї, й пристануть до Яковового дому.
І візьмуть їх народи й приведуть на їх місце, а Ізраїль присвоїть їх собі на землї Господнїй за рабів і рабинь, і поневолить тих, що його в неволю були забрали, й буде він утискати тих, що його тиснули.
І станесь тодї: як Господь тебе визволить від смутку твого й від страху й тяжкої неволї, що на тобі тяготїла,
То висьпіваєш у піснї побіду над царем Вавилонським і промовиш: Ось, не стало мучителя - скінчився грабіж!
Поломав Господь палицю в безбожних, скипетр у тиранів,
Що побивав люто народи ударами без'упинними, панував над племенами в гнїві, докучав без міри,
Всї краї тепер оддихають в спокою, з радощів сьпівають;
Веселяться й кипариси та й кедри Ливанські: Від коли ти заснув, нас вже не рубають!
Глибінь пекольна зворушилась задля тебе, щоб стрічати тебе при ввіходї твоїм; всїх велетнїв побудила, всїх князїв землї; із престолів повставати всїм царям звелїла;
А всї вони гуртом до тебе промовлять: Так і ти, як ми, зробився вбогим слабосилком?!
Гордощі твої й життє твоє шумне в пекло провалились; під тебе стеляться черви, й черви накривалом тобі!
Як же се ти впав із неба, досьвітная зоре? Ти розбився об землю, що топтав народи!
Ти ж говорив в серцї свойму: Взійду аж на небо, над Божими зорями престол мій поставлю, й засяду на горі між богами, на краю півночі;
Взійду на висоти хмарні, рівнею тому зроблюсь, що Всевишнїм зветься.
А тепер ти попав в пекло, - в глибінь преисподню.
Хто тепер тебе бачить, придивляєсь зблизька: Чи се ж той - мовляв - що хитав землею, та трусив царствами?
Що в пустиню обернув сьвіт, його міста побурив, полонянам не давав вертатись в домівку?
Всї царі в народів, всї спочивають, кожен в честї у своїй домівцї;
Ти ж покинутий за гробовищем, як пуста галузка, мов одежа вбитих, мечем посїчених, що їх вкидають у вапяні ями, - ти, мов те падло, що його топчуть,
Не будеш із ними в могилї; ти бо спустошив землю твою, вбивав народ твій: о, по віки не спогадаєсь рід лиходїїв!
Готуйте різанину синам його за беззаконностї батька їх, щоб не піднялись і не заволодїли землею, та не сповнили сьвіт ворожнечею.
Так, встану на них - говорить Господь Саваот - і вигублю імя Вавилону до нащадку - й сина й внука, говорить Господь.
І вчиню його пробутком їжа та болотом, і вимету його мітлою, витираючою до чистого, говорить Господь Саваот.
Клянучись, говорить Господь сил: Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і станеться,
Щоб стерти Ассирийця в землї моїй й розтоптати його на горах моїх; а тодї спаде з них ярмо його, й здійметься тягар із плечей в їх.
Так призначено, так постановлено про всї (поганські) землї, а се рука, простягнута на всї ті народи;
Бо се призначив Господь сил, і хто зможе те відмінити? рука його простягнута, - хто її відверне?
В роцї ж, коли вмер царь Ахаз, було ось таке пророче слово:
Не радуйся, земле Филистійська, що поломана палиця, побивавша тебе; бо з кореня змиїного вийде гаспид, а плодом із його буде лїтаючий дракон.
А тодї бідні стануть насичені, а злиденні безпечно будуть спочивати; твій же корінь уморю голодом, а й нащадок у тебе вигублю.
Ридайте ж, ворота, вий голосно, місто! Розпадешся ти, земле Филистійська; ось бо - від півночі ковпіт димом надходить, а нема втомленого в їх полках.
І що ж тодї скажуть вістники народу? Ось те, - що Господь утвердив Сиона, що в йому знайдуть захист убогі з народу його.
І Господь помилує Якова і ще вибере Ізраїля, і вони спочинуть на їхній землі, і до них пристане приходько і пристане до дому Якова,
і візьмуть їх народи і введуть до їхнього місця, і вони унаслідять і розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І будуть полоненими ті, що їх полонили, і підвладними будуть ті, що панували над ними.
І буде в тому дні, що Бог дасть тобі спочинок від болів і твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм послужив.
І піднімеш це ридання над царем Вавилону і скажеш в тому дні: Як спинився вимагач і спинився той, що наганяв?
Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів.
Побивши нарід гнівом, невилічимою раною, Він, що побиває раною гніву нарід, якого не пощадив,
спочив впевнено. Вся земля кричить з веселістю,
і дерева Ливану зраділи тобою і кедр Ливану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує.
Ад вдолі огірчився зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли з своїх престолів всіх царів народів.
Всі відповідять і скажуть тобі: І ти полонений, так як і ми, ти ж до нас причислений.
А твоя слава зійшла до аду, твоя велика веселість. Під тобою розсиплять гній, і твоє покриття червяк.
Як він випав з неба, рання зоря, що сходить вранці? Розбитий до землі той, що посилає до всіх народів.
Ти ж сказав у твоїм розумі: Піднімуся до неба, вище від божих зірок поставлю мій престіл, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі,
піднімуся понад хмари, буду такий як Всевишний.
А тепер зійдеш до аду і до основ землі.
Ті, що тебе побачать будуть тобою здивовані і скажуть: Це чоловік, що розгнівав землю, що сколихнув царів?
Що поклав всю вселенну пустинею і вигубив міста, що не освободив тих, що в полоні.
Всі царі народів заснули в пошані, людина в своїм домі.
А ти будеш вкинений в горах як зогиджений мертвий з багатьма мертвими вигубленими мечами, що сходять до аду. Так як одіж замішана в крові не буде чистою,
так ані ти не будеш чистий, томущо ти знищив мою землю і ти забив мій нарід. Не останешся на віки часу, погане насіння.
Приготови твоїх дітей на вигублення за гріхи твого батька, щоб не встали і не наслідили землю і не заповнили землю війнами.
І повстану на них, говорить Господь Саваот, і знищу їхнє імя і останок і насіння, так говорить Господь.
І поставлю Вавилон пустинею, щоб поселилися гадини, і буде на ніщо. І поставлю його як яму глини на знищення.
Так говорить Господь Саваот. Так як я сказав, так буде, і так як я врадив, так останеться,
щоб вигубити Ассирійців з моєї землі і з моїх гір, і будуть на потоптання, і забереться з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з рамен.
Це рада, яку врадив Господь на всю вселенну, і це висока рука над усіма народами вселенної.
Бо хто рознесе те, що врадив Бог Саваот? І хто відверне високу руку?
В році, в якому помер цар Ахаз, було це слово.
Не радійте, всі чужинці, бо знищено ярмо того, що вас бє. Бо з насіння зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, що літають.
І він пастиме бідних, а бідні мужі спочинуть в мирі. Він голодом знищить твоє насіння і вигубить твій останок.
Кричіть, брами міст, хай закричать міста в замішанні, всі чужинці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування.
І що відповідять царі народів? Бо Господь заснував Сіон, і через Нього спасуться впокорені народу.
Близко время его, и не замедлят дни его, ибо помилует Господь Иакова и снова возлюбит Израиля; и поселит их на земле их, и присоединятся к ним иноземцы и прилепятся к дому Иакова.
И возьмут их народы, и приведут на место их, и дом Израиля усвоит их себе на земле Господней рабами и рабынями, и возьмет в плен пленивших его, и будет господствовать над угнетателями своими.
И будет в тот день: когда Господь устроит тебя от скорби твоей и от страха и от тяжкого рабства, которому ты порабощен был,
ты произнесешь победную песнь на царя Вавилонского и скажешь: как не стало мучителя, пресеклось грабительство!
Сокрушил Господь жезл нечестивых, скипетр владык,
поражавший народы в ярости ударами неотвратимыми, во гневе господствовавший над племенами с неудержимым преследованием.
Вся земля отдыхает, покоится, восклицает от радости;
и кипарисы радуются о тебе, и кедры ливанские, говоря: "с тех пор, как ты заснул, никто не приходит рубить нас".
Ад преисподний пришел в движение ради тебя, чтобы встретить тебя при входе твоем; пробудил для тебя Рефаимов, всех вождей земли; поднял всех царей языческих с престолов их.
Все они будут говорить тебе: и ты сделался бессильным, как мы! и ты стал подобен нам!
В преисподнюю низвержена гордыня твоя со всем шумом твоим; под тобою подстилается червь, и черви - покров твой.
Как упал ты с неба, денница, сын зари! разбился о землю, попиравший народы.
А говорил в сердце своем: "взойду на небо, выше звезд Божиих вознесу престол мой и сяду на горе в сонме богов, на краю севера;
взойду на высоты облачные, буду подобен Всевышнему".
Но ты низвержен в ад, в глубины преисподней.
Видящие тебя всматриваются в тебя, размышляют о тебе: "тот ли это человек, который колебал землю, потрясал царства,
вселенную сделал пустынею и разрушал города ее, пленников своих не отпускал домой?".
Все цари народов, все лежат с честью, каждый в своей усыпальнице;
а ты повержен вне гробницы своей, как презренная ветвь, как одежда убитых, сраженных мечом, которых опускают в каменные рвы, - ты, как попираемый труп,
не соединишься с ними в могиле; ибо ты разорил землю твою, убил народ твой: во веки не помянется племя злодеев.
Готовьте заклание сыновьям его за беззаконие отца их, чтобы не восстали и не завладели землею и не наполнили вселенной неприятелями.
И восстану на них, говорит Господь Саваоф, и истреблю имя Вавилона и весь остаток, и сына и внука, говорит Господь.
И сделаю его владением ежей и болотом, и вымету его метлою истребительною, говорит Господь Саваоф.
С клятвою говорит Господь Саваоф: как Я помыслил, так и будет; как Я определил, так и состоится,
чтобы сокрушить Ассура в земле Моей и растоптать его на горах Моих; и спадет с них ярмо его, и снимется бремя его с рамен их.
Таково определение, постановленное о всей земле, и вот рука, простертая на все народы,
ибо Господь Саваоф определил, и кто может отменить это? рука Его простерта, - и кто отвратит ее?
В год смерти царя Ахаза было такое пророческое слово:
не радуйся, земля Филистимская, что сокрушен жезл, который поражал тебя, ибо из корня змеиного выйдет аспид, и плодом его будет летучий дракон.
Тогда беднейшие будут накормлены, и нищие будут покоиться в безопасности; а твой корень уморю голодом, и он убьет остаток твой.
Рыдайте, ворота! вой голосом, город! Распадешься ты, вся земля Филистимская, ибо от севера дым идет, и нет отсталого в полчищах их.
Что же скажут вестники народа? - То, что Господь утвердил Сион, и в нем найдут убежище бедные из народа Его.