Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися.
Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш - то він тебе вкусить; його ж бо зуби - левині зуби, які занапащують душі людські.
Мов двосічний меч - кожне беззаконня; на рану від нього - немає ліків.
Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє.
Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне.
Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться серцем.
Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться.
Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає.
Громада беззаконних - то купа клоччя, їхній кінець у полум'ї вогню.
Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці - прірва пекельна.
Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість - вершина Господнього остраху.
Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток.
Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його - як джерело життєве.
Нутро дурного - мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає.
Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе.
Мова дурного - мов тягар у дорозі; на устах же розумного - ласкаве слово.
Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці.
Мов дім у руїнах - така дурного мудрість, і знання нерозумного -слова недоладні.
Для нерозумного повчання - колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці.
Дурний, коли сміється - підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться.
Мов золота прикраса - розумного наука, вона - немов обручка на правиці.
Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина - соромиться інших.
Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні.
Під дверима наслухувати - людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний.
Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних - важаться старанно.
Серце дурних у них на роті, мудрих же уста - в їхньому серці.
Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого.
Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять.
-
-
-
-
Дитино, як ти згрішив не додай більше, і за твої попередні (гріхи) помолися.
Втікай від гріха як від лиця змії. Бо якщо додаси, вкусить тебе. Його зуби - зуби лева, що вбивають душі людей.
Всякий гріх як двосічний меч, його рані немає вилікування.
Замішання і гордість спустошать багацтво, так дім гордого буде спустошений.
Молитва бідного від уст аж до його ух, і його суд швидко приходить.
Хто ненавидить напімнення на дорозі грішного, і хто боїться Господа навертається в серці.
Сильний язиком знаний здалека, а хто розумний знає коли він поховзнеться.
Хто будує свій дім чужим маєтком (є) так як той, хто збирає каміння на свій гробівець.
Збір безбожних сплетені коноплі, і їхній кінець полумінь огню.
Дорога грішних вирівнена камінням, і на її кінці рів аду.
Хто береже закон береже свій розум, і мудрість повнота господнього страху.
Не напоумиться той, хто не здібний, а є здібність, що помножує гіркоту.
Пізнання мудрого розмножиться як потоп і його рада як джерело життя.
Внутренощі безумного як розбитий посуд і не вдержить ніякого знання.
Якщо розумний почує мудре слово, він його похвалить і до нього додасть. Почув негідник і йому не сподобалося, і кинув його за свої плечі.
Розповідь безумного як тягар в дорозі, а на губах розумного знайдеться ласка.
На зборі шукатимуть уста розумного, і його слова роздумуватимуть у серці.
Як знищений дім така мудрість для дурного, і пізнання нерозумного слова, що не встояться.
Напоумлення для нерозумного це пута на ногах і як кайдани на правій руці.
Безумний в сміху підносить свій голос, а розумний чоловік легко трохи усміхнеться.
Напоумлення для розумного як золота прикраса і як прикраса на правім рамені.
Нога безумного швидка до хати, а дуже досвідчена людина завстидається лиця.
Безумний нахиляється до хати від дверей, а напоумлений чоловік стоятиме зізовні.
Слухати при дверях ненапоумленість людини, а розумний буде обтяжений безчестям.
Чужі уста розповідатимуть це, а слова розумних стануть за мірилами.
Серце безумних в їхніх устах, а уста мудрих в їхнім серці.
Коли безбожний проклинає противника він проклинає свою душу.
Шептун опоганює свою душу і буде зненавиджений в поселенні.
Сын мой! если ты согрешил, не прилагай более грехов и о прежних молись.
Беги от греха, как от лица змея; ибо, если подойдешь к нему, он ужалит тебя. (21-3)Зубы его - зубы львиные, которые умерщвляют души людей.
(21-4)Всякое беззаконие как обоюдоострый меч: ране от него нет исцеления.
(21-5)Устрашения и насилия опустошат богатство: так опустеет и дом высокомерного.
(21-6)Моление из уст нищего - только до ушей его; но суд над ним поспешно приближается.
(21-7)Ненавидящий обличение идет по следам грешника, а боящийся Господа обратится сердцем.
(21-8)Издалека узнается сильный языком; но разумный видит, где тот спотыкается.
(21-9)Строящий дом свой на чужие деньги - то же, что собирающий камни для своей могилы.
(21-10)Сборище беззаконных - куча пакли, и конец их - пламень огненный.
(21-11)Путь грешников вымощен камнями, но на конце его - пропасть ада.
(21-12)Соблюдающий закон обладает своими мыслями, (21-13)и совершение страха Господня - мудрость.
(21-14)Не научится тот, кто неспособен; (21-15)но есть способность, умножающая горечь.
(21-16)Знание мудрого увеличивается подобно наводнению, и совет его, - как источник жизни.
(21-17)Сердце глупого подобно разбитому сосуду и не удержит в себе никакого знания.
(21-18)Если мудрое слово услышит разумный, то он похвалит его и приложит к себе. Услышал его легкомысленный, и оно не понравилось ему, и он бросил его за себя.
(21-19)Речь глупого - как бремя в пути, в устах же разумного находят приятность.
(21-20)Речей разумного будут искать в собрании, и о словах его будут размышлять в сердце.
(21-21)Как разрушенный дом, так мудрость глупому, и знание неразумного - бессмысленные слова.
(21-22)Наставление для безумных - оковы на ногах и как цепи на правой руке.
(21-23)Глупый в смехе возвышает голос свой, а муж благоразумный едва тихо улыбнется.
(21-24)Как золотой наряд - наставление для разумного, и как драгоценное украшение на правой руке.
(21-25)Нога глупого спешит в чужой дом, но человек многоопытный постыдится людей;
(21-26)неразумный сквозь дверь заглядывает в дом, а человек благовоспитанный остановится вне;
(21-27)невежество человека - подслушивать у дверей, благоразумный же огорчится таким бесстыдством.
(21-28)Уста многоречивых рассказывают чужое, а слова благоразумных взвешиваются на весах.
(21-29)В устах глупых - сердце их, уста же мудрых - в сердце их.
(21-30)Когда нечестивый проклинает сатану, то проклинает свою душу.
(21-31)Наушник оскверняет свою душу и будет ненавидим везде, где только жить будет.