Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.
Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі.
Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.
Страх перед ними вклав він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством.
Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце - щоб розважати.
Розумною наукою він їх наповнив, - що добре і що зле, вказав він їм.
Світло вклав він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич.
Хвалитимуть вони його ім'я святе, оповідаючи про діл його велич.
Він їм надав так само й розуміння - життєвий закон передав їм у спадщину.
Уклав він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.
Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.
Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» - і дав кожному з них заповіді щодо ближнього.
Їхні путі перед ним завжди - від його очей скритись не можуть.
Вождя настановив він кожному народові, але часткою Господа є Ізраїль.
Усі діла їхні перед ним - як сонце; очі його безнастанно на їхніх дорогах.
Не сховались від нього їхні кривди, і всі гріхи їхні - перед Господом.
Милостиня мужа - як печать при ньому, і добродійство людини береже він, мов зіницю ока.
А по тому він устане і їм відплатить, - що вони заслугували, воздасть їм поголовне.
Та тим, які каються, він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.
Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед ним і зменшуй упадки.
Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти.
Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають йому шану?
Від померлого, якого немає - і хвала не існує: хвалитиме Господа - живий та здоровий!
Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього!
Бо чоловік не може в собі всього мати, тому що син людський - не безсмертний.
Що ясніше за сонце? А й воно затемнюється. Тіло ж і кров - ті про зло лиш міркують.
За силами небесних висот він наглядає, сукупність же людська - земля лиш та попіл.
-
-
-
-
Господь створив людину з землі і знову повернув її до неї.
Почислені дні і час дав їм і дав їм владу над тими, що на ній.
За собою зодягнув їх силою і зробив їх за своїм образом.
Поклав його страх на всякому тілі і (дав йому) володіти дикими звірами і птахами. Дав послуговуватися пятьма господніми чувствами, а шостий - ум дав їм ділячи, і сьоме - слово пояснення його дій.
Раду і язик і очі, уха і серце дав їм пізнавати.
Він наповнив їх пізнаванням розуміння і показав їм добро і зло.
Він поклав свій страх в їхні серця, щоб показати їм величність своїх діл, і дав крізь віки хвалитися його подивугідними ділами.
Й імя святості похвалять, щоб розповідалося про величності його діл.
Він подав їм розуміння і дав їм унаслідити закон життя, щоб пізнали, що будучи мертвими, тепер починають.
Він поклав з ними вічний завіт і показав їм свої суди.
Їхні очі побачили величність слави, і їхнє ухо почуло славу його голосу.
І Він сказав їм: Вважайте на всяку неправедність. І заповів їм кожному про ближнього.
Їхні дороги постійно перед ним, вони не сховаються від його очей. Їхні дороги від молодості до поганого, і вони не змогли свої серця замість камінних зробити тілесними. Бо в поділі народів всієї землі
Він кожному народові поставив володаря, і господня часть Ізраїль. Ним, що є первородний, Він піклується напоумленням і, розділюючи світло любови, його не засмучує.
Всі їхні діла перед Ним як сонце, і його очі постійно на їхніх дорогах.
Їхні неправедності не сховалися від Нього, і всі їхні гріхи перед Господом. А Господь, будучи добрим і знаючи своє творіння, ані не засмутив їх, ані не покинув, щадячи їх.
Милостиня людини з ним як печать, і ласку людини збереже як зіницю, розділюючи своїм синам і дочкам покаяння.
Після цього встане і віддасть їм і їхню віддачу віддасть на їхню голову.
Лише тим, що каються, Він дав повернення і потішив тих, що знемагали від терпеливости.
Повернися до Господа і покинь гріхи, помолися до лиця і зменши спотикання.
Підійди до Всевишнього і відвернися від неправедности бо Він сам попровадить з темряви до світла здоровля, і дуже зненавидь гидоти.
Хто Всевишнього похвалить в аді замість живих і тих, що дають визнавання?
Від мертвого гине визнавання як від не існуючого. Живучий і здоровий похвалить Господа.
Бо велике господне милосердя і прощення для тих, що до Нього повертаються.
Бо все не може бути в людях, бо син людини не є безсмертний.
Що світліше від сонця? І воно зникає. І тіло і кров задумає зло.
Він наглядає над силою високого неба, і всі люди земля і попіл.
Господь создал человека из земли и опять возвращает его в нее.
Определенное число дней и время дал Он им, и дал им власть над всем, что на ней.
По природе их, облек их силою и сотворил их по образу Своему,
и вложил страх к ним во всякую плоть, чтобы господствовать им над зверями и птицами.
(17-5)Он дал им смысл, язык и глаза, и уши и сердце для рассуждения,
(17-6)исполнил их проницательностью разума и показал им добро и зло.
(17-7)Он положил око Свое на сердца их, чтобы показать им величие дел Своих,
(17-8)да прославляют они святое имя Его и возвещают о величии дел Его.
(17-9)Он приложил им знание и дал им в наследство закон жизни;
(17-10)вечный завет поставил с ними и показал им суды Свои.
(17-11)Величие славы видели глаза их, и славу голоса Его слышало ухо их.
(17-12)И сказал Он им: "остерегайтесь всякой неправды"; и заповедал каждому из них обязанность к ближнему.
(17-13)Пути их всегда пред Ним, не скроются от очей Его.
(17-14)Каждому народу поставил Он вождя, (17-15)а Израиль есть удел Господа.
(17-16)Все дела их - как солнце пред Ним, и очи Его всегда на путях их.
(17-17)Не утаились от Него неправды их, и все грехи их - пред Господом.
(17-18)Милостыня человека - как печать у Него, и благодеяние человека сохранит Он, как зеницу ока.
(17-19)Потом Он восстанет и воздаст им, и даяние их на голову их возвратит.
(17-20)Но кающимся Он давал обращение и ободрял ослабевавших в терпении.
(17-21)Обратись к Господу и оставь грехи; (17-22)молись пред Ним и уменьши твои преткновения.
(17-23)Возвратись ко Всевышнему, и отвратись от неправды, и сильно возненавидь мерзость.
(17-24)Кто будет восхвалять Всевышнего в аде, вместо живущих и прославляющих Его?
(17-25)От мертвого, как от несуществующего, нет прославления: (17-26)живый и здоровый восхвалит Господа.
(17-27)Как велико милосердие Господа и примирение с обращающимися к Нему!
(17-28)Не может быть всего в человеке, (17-29)потому что не бессмертен сын человеческий.
(17-30)Что светлее солнца? но и оно затмевается. И о злом будет помышлять плоть и кровь.
(17-31)За силами высоких небес Он Сам наблюдает, а люди все - земля и пепел.