Хто від картання стає тугошиїм, | того розіб'ють умить, і то невигойно.
Як праведних багато - народ радіє, | а як лихі панують - народ стогне.
Хто любить мудрість, той веселить батька свого, | а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.
Цар правотою скріплює країну, | а ласий на податки її руйнує.
Хто лестить ближньому своєму, | той сіть стелить йому під ноги.
В переступі лихого чоловіка -пастка; | а праведний співає й радується.
Праведний знає справу бідних, | а розбещений не має зрозуміння.
Глузливі піднімають догори дном ціле місто, | а мудрі гнів утихомирюють.
Коли мудрий посперечається з дурнем, | то сердиться він, чи сміється - немає спокою.
Невинного не люблять душогубці, | а праведні про його душу дбають.
Дурний усю свою досаду виливає, | а мудрий здержує її в собі.
Як князь вислухає слова брехливі, | усі його слуги ледачі.
Бідний і здирці зустрічаються; | та Господь освічує очі цього, і тих.
Як цар судить по правді бідних, | престол його назавжди утвердиться.
Різка й докір надають мудрости, | дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.
Як множаться безбожні, множаться злочини, | та праведні побачать їх погибель.
Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, | він дасть потіху твоєму серцю.
Коли нема видіння, народ розпускається; | щасливий, хто додержує закону.
Словами раба не поправити: | навіть коли розуміє, не послухає.
Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови? | На дурня більш надії, ніж на нього.
Як слугу змалку в розкошах тримати, | він наостанку стане невдячний.
Гнівливий чоловік здіймає сварку, | і гарячий - множить провини.
Гординя чоловіка його принизить, | а покірний духом досягне чести.
Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу: | він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.
Хто людей боїться, той у сильце попаде; | а хто на Господа вповає, той безпечен.
Багато тих, що шукають ласки князя; | та право кожного від Господа походить.
Гидота праведним - муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою - гидота злому.
Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.
Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.
Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.
Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
Як много праведних, - люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її.
Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь.
Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.
Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.
Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє.
Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь.
Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.
Кращий чоловік, що картає, від твердошийого чоловіка. Бо як він нагло загориться немає оздоровлення.
Як праведних хвалять народи звеселяться, а як безбожні володіють стогнуть мужі.
Як чоловік любить мудрість його батько веселиться, а хто пасе розпусниць, знищить багацтво.
Праведний цар ставить країну, а беззаконний чоловік розкидає.
Хто приготовляє сіть для лиця свого друга, закидає її своїм ногам.
Велика засідка для того чоловіка, що грішить, а праведний буде в радості і в веселості.
Праведний вміє судити бідних, а безбожний не пізнає знання, і в бідного немає розуму тих, що пізнають.
Мужі поганці спалили місто, а мудрі відвернули гнів.
Мудрий чоловік судить народи, а поганий чоловік гніваючись висміває і не лякається.
Люди крови спільники тих, що ненавидять преподобного, а праведні шукатимуть його душу.
Безумний виносить ввесь свій гнів, а мудрий по часті ховає.
Як цар слухається неправедного слова беззаконні всі, що під ним.
Як разом сходяться той, хто позичає, і довжник Господь над обома чинить нагляд.
Як цар по правді судить бідних його престіл буде поставлений на свідчення.
Рани і картання дають мудрість, а слуга, що блукає, соромить своїх батьків.
Як безбожні численні стаються численні гріхи, а праведні бувають перестрашені як вони падуть.
Напоумляй твого сина, і дасть тобі спокій і дасть красу твоїй душі.
Для беззаконного народу не буде пояснювача, а блаженний той, хто береже закон.
Поганий раб не напоумиться словами. Бо хоч і зрозуміє, але не послухається.
Якщо побачиш чоловіка швидкого на слова, знай, що безумний має більшу надію від нього.
Хто змалку живе розгнуздано, буде рабом, а вкінці болітиме за себе самого.
Злосливий чоловік піднімає бійку, а невитриманний чоловік викопав гріхи.
Зарозумілість впокорює чоловіка, а тих, що думають покірно, Господь скріпляє славою.
Хто розділяє з злодієм ненавидить свою душу. Якщо ж чути було клятву хай не сповіщають,
вони боячись і соромлячись людей спотикнулися. Хто ж на Господа поклав надію звеселиться. Безчестя дає людині упадок. Хто поклав надію на володаря спасеться.
Численні служать лицю володарів, а від Господа буває праведність для людини.
Неправедний чоловік гидота для праведних, а для беззаконного гидота та дорога, що випрамлюється.
Человек, который, будучи обличаем, ожесточает выю свою, внезапно сокрушится, и не будет ему исцеления.
Когда умножаются праведники, веселится народ, а когда господствует нечестивый, народ стенает.
Человек, любящий мудрость, радует отца своего; а кто знается с блудницами, тот расточает имение.
Царь правосудием утверждает землю, а любящий подарки разоряет ее.
Человек, льстящий другу своему, расстилает сеть ногам его.
В грехе злого человека - сеть для него, а праведник веселится и радуется.
Праведник тщательно вникает в тяжбу бедных, а нечестивый не разбирает дела.
Люди развратные возмущают город, а мудрые утишают мятеж.
Умный человек, судясь с человеком глупым, сердится ли, смеется ли, - не имеет покоя.
Кровожадные люди ненавидят непорочного, а праведные заботятся о его жизни.
Глупый весь гнев свой изливает, а мудрый сдерживает его.
Если правитель слушает ложные речи, то и все служащие у него нечестивы.
Бедный и лихоимец встречаются друг с другом; но свет глазам того и другого дает Господь.
Если царь судит бедных по правде, то престол его навсегда утвердится.
Розга и обличение дают мудрость; но отрок, оставленный в небрежении, делает стыд своей матери.
При умножении нечестивых умножается беззаконие; но праведники увидят падение их.
Наказывай сына твоего, и он даст тебе покой, и доставит радость душе твоей.
Без откровения свыше народ необуздан, а соблюдающий закон блажен.
Словами не научится раб, потому что, хотя он понимает их, но не слушается.
Видал ли ты человека опрометчивого в словах своих? на глупого больше надежды, нежели на него.
Если с детства воспитывать раба в неге, то впоследствии он захочет быть сыном.
Человек гневливый заводит ссору, и вспыльчивый много грешит.
Гордость человека унижает его, а смиренный духом приобретает честь.
Кто делится с вором, тот ненавидит душу свою; слышит он проклятие, но не объявляет о том.
Боязнь пред людьми ставит сеть; а надеющийся на Господа будет безопасен.
Многие ищут благосклонного лица правителя, но судьба человека - от Господа.
Мерзость для праведников - человек неправедный, и мерзость для нечестивого - идущий прямым путем.