(126-1)Висхідна пісня. Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами.
(126-2)Тоді уста наші сповнилися сміху радости язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!»
(126-3)Велике діло вчинив Господь над нами, -раділи.
(126-4)Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю.
(126-5)Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати,
(126-6)Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.
Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
(126-1)Посходня пісня. Як вертав Господь невольників Сиона, були ми, наче в снї нам здавалось.
(126-2)Тодї були уста наші повні втїхи, а з губ наших піснї лунали. Тодї між народами казали: Велике дїло сотворив Господь над ними!
(126-3)Велике диво явив Господь над нами; ми радїли серцем.
(126-4)Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю!
(126-5)Хто сїє з сльозами, той збере з піснями.
(126-6)Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.
Пісня ступенів. Коли Господь повернув полон Сіона ми стали наче потішені.
Тоді наші уста сповнилися радости і наш язик веселости. Тоді скажуть між народами: Господь звеличив, щоб вчинити з ними.
Господь звеличив, щоб вчинити з нами, ми стали веселими.
Поверни, Господи, наш полон як потоки на півдні.
Ті, що сіють в слезах з радістю пожнуть.
Ідучи, йшли і плакали несучи своє насіння. Ідучи ж, прийдуть з радістю несучи свої снопи.
Когда возвращал Господь плен Сиона, мы были как бы видящие во сне:
тогда уста наши были полны веселья, и язык наш - пения; тогда между народами говорили: `великое сотворил Господь над ними!'
Великое сотворил Господь над нами: мы радовались.
Возврати, Господи, пленников наших, как потоки на полдень.
Сеявшие со слезами будут пожинать с радостью.
С плачем несущий семена возвратится с радостью, неся снопы свои.