(109-1)Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
(109-2)Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
(109-3)і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
(109-4)За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
(109-5)Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
(109-6)Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
(109-7)Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
(109-8)Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
(109-9)Сини його хай стануть сиротами, а його жінка - удовою.
(109-10)Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
(109-11)Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
(109-12)Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
(109-13)Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім'я їхнє хай буде стерте.
(109-14)Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, -
(109-15)хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам'ять.
(109-16)За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
(109-17)Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
(109-18)Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
(109-19)Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
(109-20)Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
(109-21)Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
(109-22)бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
(109-23)Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
(109-24)Коліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру.
(109-25)Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
(109-26)Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
(109-27)Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив.
(109-28)Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
(109-29)Противників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
(109-30)Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
(109-31)Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.
Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
(109-1 Проводиреві; псальма Давидова. Б оже, хвало моя, не мовчи!
(109-2 Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
(109-3 Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
(109-4 За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
(109-5 А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
(109-6 Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
(109-7 Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
(109-8 Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
(109-9 Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
(109-10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
(109-11 Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
(109-12 Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
(109-13 Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
(109-14 Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
(109-15 Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
(109-16 Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
(109-17 Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
(109-18 Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
(109-19 Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
(109-20 Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
(109-21 Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
(109-22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
(109-23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
(109-24 Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
(109-25 І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
(109-26 Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
(109-27 Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
(109-28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
(109-29 Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
(109-30 Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
(109-31 Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
На кінець. Псалом Давида. Боже, не промовчи на мою хвалу,
бо уста грішника і уста обманця відкрилися проти мене, заговорили проти мене обманливим язиком
і окружили мене ненависними словами і даром воювали проти мене.
Замість любити мене нападали на мене, а я молився.
І поклали проти мене зло замість добра і ненависть замість мене полюбити.
Постав над ним грішного, і хай диявол стане по його правиці.
Коли він судиться хай вийде осуджений, і його молитва хай стане на гріх.
Хай його дні будуть нечисленні, і його служіння хай інший візьме.
Хай його сини будуть сиротами і його жінка вдовою.
Захитавшись хай переселяться його сини і хай жебрають, хай будуть викинені з їхніх домів.
Хай лихвар витягне все, що йому належить, хай чужинці розграблять його труди.
Хай не буде йому помічника, ані хай не буде того, що милосердиться над його сиротами.
Хай будуть його діти на вигублення, в одному роді хай вигубленим буде його імя.
Хай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не зітреться.
Хай будуть постійно перед Господом, і хай вигублена буде їхня память з землі,
томущо не запамятав чинити милосердя і переслідував бідну і убогу і зранену серцем людину, щоб убити.
І полюбив клятву, і прийде на нього. І не забажав благословення, і віддалиться від нього.
І зодягнувся в клятву як одежею, і ввійшла як вода до його внутреностей і як олія в його кості.
Хай буде йому як плащ, який накидається, і наче пояс, яким постійно підперезується.
Це діло тих, що неправедно оскаржують мене перед Господом і говорять погане проти моєї душі.
І Ти, Господи, Господи, зроби зі мною милосердя задля твого імени, бо добре твоє милосердя.
Визволи мене, бо я бідний і убогий, і в мені стривожилося моє серце.
Я зник наче тінь, коли вона зникає, я струшений як саранча.
Мої коліна послабли від посту, і моє тіло змінилося від олії.
І я став для них погордою. Побачили мене, покивали своїми головами.
Поможи мені, Господи Боже мій, спаси мене за твоїм милосердям,
і хай взнають, що це твоя рука і Ти, Господи, зробив це.
Вони прокленуть, і Ти поблагословиш. Хай завстидаються ті, що повстають проти мене, а твій раб зрадіє.
Хай зодятнуться соромом ті, що проти мене говорять неправду, і зодягнуться своїм встидом наче подвійною одіжжю.
Дуже визнаватимуся Господеві моїми устами і похвалю Його посеред численних,
бо Він став по правиці бідного, щоб спасти від тих, що переслідують мою душу.
Боже хвалы моей! не премолчи,
ибо отверзлись на меня уста нечестивые и уста коварные; говорят со мною языком лживым;
отвсюду окружают меня словами ненависти, вооружаются против меня без причины;
за любовь мою они враждуют на меня, а я молюсь;
воздают мне за добро злом, за любовь мою - ненавистью.
Поставь над ним нечестивого, и диавол да станет одесную его.
Когда будет судиться, да выйдет виновным, и молитва его да будет в грех;
да будут дни его кратки, и достоинство его да возьмет другой;
дети его да будут сиротами, и жена его - вдовою;
да скитаются дети его и нищенствуют, и просят хлеба из развалин своих;
да захватит заимодавец все, что есть у него, и чужие да расхитят труд его;
да не будет сострадающего ему, да не будет милующего сирот его;
да будет потомство его на погибель, и да изгладится имя их в следующем роде;
да будет воспомянуто пред Господом беззаконие отцов его, и грех матери его да не изгладится;
да будут они всегда в очах Господа, и да истребит Он память их на земле,
за то, что он не думал оказывать милость, но преследовал человека бедного и нищего и сокрушенного сердцем, чтобы умертвить его;
возлюбил проклятие, - оно и придет на него; не восхотел благословения, - оно и удалится от него;
да облечется проклятием, как ризою, и да войдет оно, как вода, во внутренность его и, как елей, в кости его;
да будет оно ему, как одежда, в которую он одевается, и как пояс, которым всегда опоясывается.
Таково воздаяние от Господа врагам моим и говорящим злое на душу мою!
Со мною же, Господи, Господи, твори ради имени Твоего, ибо блага милость Твоя; спаси меня,
ибо я беден и нищ, и сердце мое уязвлено во мне.
Я исчезаю, как уклоняющаяся тень; гонят меня, как саранчу.
Колени мои изнемогли от поста, и тело мое лишилось тука.
Я стал для них посмешищем: увидев меня, кивают головами [своими].
Помоги мне, Господи, Боже мой, спаси меня по милости Твоей,
да познают, что это - Твоя рука, и что Ты, Господи, соделал это.
Они проклинают, а Ты благослови; они восстают, но да будут постыжены; раб же Твой да возрадуется.
Да облекутся противники мои бесчестьем и, как одеждою, покроются стыдом своим.
И я громко буду устами моими славить Господа и среди множества прославлять Его,
ибо Он стоит одесную бедного, чтобы спасти его от судящих душу его.