(63-1)Псалом, Давида, коли він перебував у пустині Юдейській.
(63-2)Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
(63-3)Отак і я у святині тебе виглядаю, -побачити силу твою й твою славу.
(63-4)Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть тебе.
(63-5)Отак буду тебе хвалити поки життя мого, у твоїм імені здійматиму мої руки.
(63-6)Душа моя насититься, немов туком та оливою уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
(63-7)Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
(63-8)Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватішу.
(63-9)Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця.
(63-10)Ті ж, які чигають на мою душу, зійдуть у безодні підземні.
(63-11)Їх віддадуть мечеві на поталу, вони шакалів здобиччю стануть.
(63-12)А цар возвеселиться у Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться, уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.
Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.
Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
(63-1)Давидова псальма про те, як він був у пустинї Юдейській.
(63-1)Боже, ти єси Бог мій! Тебе шукаю пильно! Жадає тебе душа моя, за тобою прагне тїло моє у землї висохлій, прагнущій, безводній,
(63-2)Щоб бачити силу твою і славу твою, як видїв тебе в сьвятинї.
(63-3)Милість бо твоя над життє лучша; уста мої прославляти муть тебе.
(63-4)Так, буду тебе хвалити, поки життя мого, руки мої підносити в імя твоє.
(63-5)Як шпігом і товщею, насититься душа моя, і радісним голосом хвалити муть тебе уста мої.
(63-6)Як згадаю тебе на моїй постелї, розмишляю про тебе у всї доби ночі.
(63-7)Бо ти прийшов до помочі менї, і я буду радуватись в тїнї крил твоїх.
(63-8)Душа моя йде слїдом за тобою, правиця твоя піддержує мене.
(63-9)Ті ж, що чигають на життє моє, щоб знищити його, пійдуть у пропастї підземні.
(63-10)Поразить їх сила меча, вони будуть здобичею гиєн.
(63-11)А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам.
Псалом Давида, коли він був в юдейській пустині.
Боже, Боже мій, до Тебе встаю вранці. Тебе зажадала моя душа, як дуже Тебе (зажадало) моє тіло в землі пустинній і непрохідній і безводній?
Так я зявився в святому перед Тобою, щоб побачити твою силу і твою славу.
Бо твоє милосердя краще від життя. Мої губи Тебе похвалять.
Так Тебе благословитиму в моїм житті, в твоїм імені піднесу мої руки.
Хай наповниться моя душа наче жиром і ситістю, і губи радости вихвалюватимуть, мої уста.
Бо я памятав про Тебе на моїм ліжку, я повчався про Тебе в ранішних.
Бо Ти став моїм помічником, і зрадію в пристановищі твоїх крил.
Моя душа пристала до Тебе, мене взяла твоя правиця.
Вони ж марно шукали моєї душі, ввійдуть в найдальші глибини землі.
Передані будуть в руки меча, будуть частями лисів.
А цар звеселиться в Бозі, похвалиться кожний, що ним клянеться, бо загороджені уста тих, що говорять неправду.
Псалом Давида, когда он был в пустыне Иудейской.
Боже! Ты Бог мой, Тебя от ранней зари ищу я; Тебя жаждет душа моя, по Тебе томится плоть моя в земле пустой, иссохшей и безводной,
чтобы видеть силу Твою и славу Твою, как я видел Тебя во святилище:
ибо милость Твоя лучше, нежели жизнь. Уста мои восхвалят Тебя.
Так благословлю Тебя в жизни моей; во имя Твое вознесу руки мои.
Как туком и елеем насыщается душа моя, и радостным гласом восхваляют Тебя уста мои,
когда я вспоминаю о Тебе на постели моей, размышляю о Тебе в ночные стражи,
ибо Ты помощь моя, и в тени крыл Твоих я возрадуюсь;
к Тебе прилепилась душа моя; десница Твоя поддерживает меня.
А те, которые ищут погибели душе моей, сойдут в преисподнюю земли;
сразят их силою меча; достанутся они в добычу лисицам.
Царь же возвеселится о Боге, восхвален будет всякий, клянущийся Им, ибо заградятся уста говорящих неправду.