(57-1)Провідникові хору. На мелодію «Це руйнуй». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печери.
(57-2)Помилуй мене, Боже, помилуй; до тебе душа моя прибігає. У тінь твоїх крил прибігаю, поки не мине лихо.
(57-3)До Бога Всевишнього взиваю, до Бога, що чинить мені благо, -
(57-4)нехай пошле з неба й мене врятує, нехай осоромить тих, що мене зневажають; нехай пошле Бог свою ласку й правду.
(57-5)Я лежу серед левів, що пожирають синів людських. Зуби їхні - списи й стріли; язик - меч гострий.
(57-6)Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!
(57-7)Наставили тенета на мої кроки, гнітили мою душу, копали яму передо мною: самі нехай упадуть до неї.
(57-8)Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати.
(57-9)Проснись, душе моя! Просніться, гарфо й гусла! Я розбуджу світанок.
(57-10)Я між людьми, о Господи, буду тебе хвалити і між народами буду тобі співати;
(57-11)велика бо, як небо, твоя ласка, і аж до хмар сягає твоя вірність.
(57-12)Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!
Для дириґента хору. На спів: "Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
(57-1)Проводиреві хора: "Не пропадеш." Давидова памятна пісня, коли втїкав від Саула до печери.
(57-1)Помилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.
(57-2)До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.
(57-3)Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.
(57-4)Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби - ратища і стріли, а язик їх меч гострий.
(57-5)Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!
(57-6)Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.
(57-7)Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.
(57-8)Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.
(57-9)Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.
(57-10)Бо звеличилась милість твоя до небес, і під облаки правда твоя.
(57-11)Прослався, Боже, висше неба! По всїй землї нехай буде слава твоя!
На кінець. Не зведеш до зітління. Давида, в память коли він втікав до печері від лиця Саула.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію поклала моя душа і надіятимуся в тіні твоїх крил, доки не мине беззаконня.
Я закликав до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.
Він вислав з неба і мене спас, передав в погорду тих, що мене топтали. Бог післав своє милосердя і свою правду
і визволив мою душу з посеред левенят. Я заснув засмучений. Людські сини, їхні зуби зброя і стріли, і їхній язик острий меч.
Піднесися вгору над небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.
Вони приготовили пастку для моїх ніг і присмирили мою душу. Вони викопали яму перед моїм лицем і впали до неї.
Готове моє серце, Боже, готове моє серце, заспіваю і виспівуватиму.
Підведися, моя славо. Підведися псалтирю і гуслі. Підведуся вранці.
Визнаватимуся Тобі між народами, Господи, співатиму Тобі між народами,
бо аж до неба звеличилося твоє милосердя і аж до хмар твоя правда.
Піднесися вгору понад небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.
Начальнику хора. Не погуби. Писание Давида, когда он убежал от Саула в пещеру.
Помилуй меня, Боже, помилуй меня, ибо на Тебя уповает душа моя, и в тени крыл Твоих я укроюсь, доколе не пройдут беды.
Воззову к Богу Всевышнему, Богу, благодетельствующему мне;
Он пошлет с небес и спасет меня; посрамит ищущего поглотить меня; пошлет Бог милость Свою и истину Свою.
Душа моя среди львов; я лежу среди дышущих пламенем, среди сынов человеческих, у которых зубы - копья и стрелы, и у которых язык - острый меч.
Будь превознесен выше небес, Боже, и над всею землею да будет слава Твоя!
Приготовили сеть ногам моим; душа моя поникла; выкопали предо мною яму, и сами упали в нее.
Готово сердце мое, Боже, готово сердце мое: буду петь и славить.
Воспрянь, слава моя, воспрянь, псалтирь и гусли! Я встану рано.
Буду славить Тебя, Господи, между народами; буду воспевать Тебя среди племен,
ибо до небес велика милость Твоя и до облаков истина Твоя.
Будь превознесен выше небес, Боже, и над всею землею да будет слава Твоя!