(33-1)Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.
(33-2)Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.
(33-3)Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.
(33-4)Бо Господнє слово праве, і всяке діло його - вірне.
(33-5)Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.
(33-6)Словом Господнім створене небо, і подихом уст його - вся його оздоба.
(33-7)Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.
(33-8)Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!
(33-9)Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.
(33-10)Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
(33-11)Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.
(33-12)Щасливий народ, Бог якого - Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.
(33-13)Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.
(33-14)Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,
(33-15)Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.
(33-16)Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.
(33-17)Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.
(33-18)Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку,
(33-19)щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі.
(33-20)Душа наша Господа чекає; він - наша допомога, щит наш.
(33-21)Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім'я ми уповаєм.
(33-22)Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.
Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
(33-1)Радуйтесь, праведні в Господї! Щирим личить сьпівати псальми.
(33-2)Прославляйте Господа на гуслях; сьпівайте псальми при гарфі десятострунній.
(33-3)Засьпівайте йому нову пісню! Грайте-вигравайте з веселим відгуком.
(33-4)Бо праве слово Господнє, і всї дїла його вірні.
(33-5)Він любить справедливість і правду; земля повна доброти Господа.
(33-6)Словом Господнїм сотворені небеса, і все войнство їх - подихом уст його.
(33-7)Він збирає всї морські води до купи, і русла для поводї прокладає.
(33-8)Нехай боїться Господа вся земля! Перед ним нехай мають страх всї, що жиють на сьвітї!
(33-9)Бо він сказав, і було так; він звелїв, і сталось.
(33-10)Господь повертає в нїщо раду народів, він нївечить задуми людські.
(33-11)Присуд Господнїй тріває вічно, помисли серця його з роду в рід.
(33-12)Щасливі народи, що зовуть Господа Богом своїм, - народ, що вибрав його собі за власність!
(33-13)Господь поглядає з неба, він бачить всїх дїтей людських.
(33-14)З престола дому свого дивиться він на всїх живущих на землї;
(33-15)Він, що сотворив усї серця їх, що знає всї дїла їх.
(33-16)Не спасає царя велике військо його, і не визволиться лицарь великою силою своєю.
(33-17)Марна надїя спастись конем; хоч велика в його сила, не втїкти йому.
(33-18)Ось бо Господнї очі на тих, що бояться його, на тих, що вповають на милосердє його,
(33-19)Щоб рятувати душу їх од смертї, і спасти життє під час голоднечі.
(33-20)Душа наша чекає на Господа; він наша поміч і щит наш.
(33-21)Ним звеселиться серце наше, бо ми вповали на сьвяте імя його.
(33-22)Милосердє твоє, Господи, нехай буде над нами, ми бо вповали на тебе.
Давида. Зрадійте в Господі, праведні; праведним належиться похвала.
Визнавайтеся Господеві в гуслях, співайте Йому на десятиструннім псалтирі.
Співайте йому нову пісню, гарно співайте з окликом.
Бо господне слово праведне, і всі його діла вірні.
Він любить милосердя і суд, земля повна господнього милосердя.
Господним словом закріпилися небеса і духом його уст вся їхня сила.
Він збирає морські води наче в бурдюк, кладе безодні в скарбниці.
Хай вся земля боїться Господа, а від Нього хай зрушаться всі, що замешкують вселенну.
Бо Він сказав, і сталося, Він наказав, і було зроблене.
Господь розбиває ради народів, відкидає помисли народів і відкидає ради володарів.
А господня рада остається на віки, задуми його серця з роду і до роду.
Блаженний нарід, якому Господь є його Богом, нарід, якого Він вибрав Собі в насліддя.
Господь поглянув з неба, побачив всіх людських синів.
Він поглянув з свого готового мешкання на всіх, що замешкують землю,
Він, що зліпив на одиці їхні серця, що знає всі їхні діла.
Цар не спасається великою силою, і велетень не спасається величчю своєї сили.
Кінь даремний для спасіння, не спасеться своєю великою силою.
Ось господні очі на тих, що його бояться, що поклали надію на його милосердя,
щоб спасти їхні душі від смерті, і перегодувати їх в голоді.
Наша душа очікує Господа, бо Він наш помічник і оборонець.
Бо в ньому розвеселиться наше серце, і на його святе імя ми поклали надію.
Господи, твоє милосердя хай буде на нас, так як ми на Тебе поклали надію.
Радуйтесь, праведные, о Господе: правым прилично славословить.
Славьте Господа на гуслях, пойте Ему на десятиструнной псалтири;
пойте Ему новую песнь; пойте Ему стройно, с восклицанием,
ибо слово Господне право и все дела Его верны.
Он любит правду и суд; милости Господней полна земля.
Словом Господа сотворены небеса, и духом уст Его - все воинство их:
Он собрал, будто груды, морские воды, положил бездны в хранилищах.
Да боится Господа вся земля; да трепещут пред Ним все живущие во вселенной,
ибо Он сказал, - и сделалось; Он повелел, - и явилось.
Господь разрушает советы язычников, уничтожает замыслы народов, [уничтожает советы князей].
Совет же Господень стоит вовек; помышления сердца Его - в род и род.
Блажен народ, у которого Господь есть Бог, - племя, которое Он избрал в наследие Себе.
С небес призирает Господь, видит всех сынов человеческих;
с престола, на котором восседает, Он призирает на всех, живущих на земле:
Он создал сердца всех их и вникает во все дела их.
Не спасется царь множеством воинства; исполина не защитит великая сила.
Ненадежен конь для спасения, не избавит великою силою своею.
Вот, око Господне над боящимися Его и уповающими на милость Его,
что Он душу их спасет от смерти и во время голода пропитает их.
Душа наша уповает на Господа: Он - помощь наша и защита наша;
о Нем веселится сердце наше, ибо на святое имя Его мы уповали.
Да будет милость Твоя, Господи, над нами, как мы уповаем на Тебя.