Чого метушаться народи, і люди задумують марне?
Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:
“Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”
Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.
Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:
“Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”
Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.
Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.
Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”
Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.
Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.
Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.
Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Чого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне?
Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його:
Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх!
Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними.
Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх.
Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю,
Ізвіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе.
Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє.
Жезлом зелїзним розібєш їх, як череповину потрощиш їх.
Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї.
Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм.
Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на дорозї вашій, бо скоро загориться гнїв його. Блаженні всї, що надїються на його.
Чому розлютилися народи і народи повчилися марного?
Встали царі землі, і володарі зібралися разом проти Господа і проти його Христа.
Розірвім їхні кайдани і відкиньмо від себе їхнє ярмо.
Той, що живе на небі, висміє їх, і Господь покпить з них.
Тоді Він заговорить до них в своїм гніві і в своїй люті зведе на них замішання.
Я ж ним був поставлений царем над Сіоном - його святою горою,
сповіщаючи господні накази. Господь сказав до мене: Ти є мій син, Я сьогодні тебе породив.
Попроси в Мене, і дам тобі народи в твою спадщину і твоє насліддя - кінці землі.
Ти їх пастимеш залізною палицею, розібєш їх наче глиняний посуд.
І тепер, царі, розумійте. Навчіться, ви всі, що судите землю.
Послужіть Господеві в страсі і радійте йому з тремтінням.
Прийміть напімнення, щоб часом Господь не розгнівався і ви не згинули з праведної дороги. Коли нагло загориться його гнів, блаженні всі, що на нього надіються.
Зачем мятутся народы, и племена замышляют тщетное?
Восстают цари земли, и князья совещаются вместе против Господа и против Помазанника Его.
`Расторгнем узы их, и свергнем с себя оковы их'.
Живущий на небесах посмеется, Господь поругается им.
Тогда скажет им во гневе Своем и яростью Своею приведет их в смятение:
`Я помазал Царя Моего над Сионом, святою горою Моею;
возвещу определение: Господь сказал Мне: Ты Сын Мой; Я ныне родил Тебя;
проси у Меня, и дам народы в наследие Тебе и пределы земли во владение Тебе;
Ты поразишь их жезлом железным; сокрушишь их, как сосуд горшечника'.
Итак вразумитесь, цари; научитесь, судьи земли!
Служите Господу со страхом и радуйтесь [пред Ним] с трепетом.
Почтите Сына, чтобы Он не прогневался, и чтобы вам не погибнуть в пути вашем, ибо гнев Его возгорится вскоре. Блаженны все, уповающие на Него.