Коли народи, що були навкруги, почули, що жертовник відновлено й що храм посвячено, як і перед тим, розлютувались вони вельми
й ухвалили знищити рід Якова, що жив серед них, і почали вбивати й вигублювати народ.
Юда воював проти синів Ісава в Ідумеї, в Акраваттані, бо вони оточили Ізраїля. Він, завдавши їм великої поразки, впокорив їх і забрав у них здобич.
Він пригадав собі також про злобу синів Беана, що були для народу сильцем і небезпекою, бо засідали по дорогах.
Він замкнув їх у баштах, обложив їх, видав їх на смерть і підпалив їхні башти з усіма тими, що там були.
Потім пішов на аммоніїв, де знайшов сильне військо й багатьох людей під проводом Тимотея;
звів з ними чимало боїв, розгромив і розбив їх.
Захопив також Язер із залежними від нього містами й повернувся в Юдею.
Тоді народи, що були в Гілеаді, зібрались на Ізраїля, на тих, що були в їхніх границях, щоб винищити їх; та ті втекли в Датема-твердиню
і вислали листи до Юди та його братів, кажучи: «Народи, що навколо нас, зібралися, щоб нас вигубити.
Вони готуються прийти й захопити твердиню, в яку ми повтікали. Тимотей на чолі їхнього війська.
Прийди ж тепер і вирятуй нас із рук їхніх, бо наших полягло вже сила,
і всіх наших братів, що у краї Тов, вибито; жінок їхніх і дітей забрано в неволю й майно розграбовано, при чім загинуло близько 1000 чоловік.»
Листи ці ще читано, аж ось надходять інші посланці з Галилеї, - одежа на них порвана, - оповідаючи те саме:
на них, мовляв, зібрались люди з Птолемаїди, з Тиру та Сидону, з усією Галилеєю поганських народів, щоб вигубити їх.
Коли почув про те Юда з народом, зібрались великі збори, щоб урадити, що їм чинити для допомоги братам, які були у скруті та на яких налягав ворог.
От і сказав Юда Симонові, братові своєму: «Вибери собі людей і піди, визволь братів, що в Галилеї, а я з братом моїм Йонатаном підемо в Гілеад.»
І лишив Йосифа, сина Захарії, та Азарію, вождя народу, з рештою війська в Юдеї, на варті,
наказавши їм: «Правте оцим народом і не нав'язуйте битви з поганами, поки ми не повернемося.»
І приділили Симонові 3000 чоловік, щоб ішли в Галилею, а Юді 8000 - у Гілеад.
І двигнувся Симон у Галилею й розпочав численні бої проти народів і розгромив їх,
і гнав їх аж до воріт Птолемаїди, і полягло отих поган зо 3000 чоловік, та й добич у них забрав він.
Потім зібрав юдеїв з Галилеї і з Арбатти з жінками та дітьми й з усім майном їхнім, і привів з радістю великою в Юдею.
Тим часом Юда Макавей та Йонатан, його брат, перейшли через Йордан і йшли три дні в пустині,
де здибали набатеїв, що прийняли їх і зустріли мирно та оповіли їм про все, що сталося з їхніми братами в Гілеаді,
що багато з них, мовляв, були замкнені в місті Босорра, Босор, Алемах, Хасфо, Макед, та Карнаїн, - усе це були міста укріплені й великі.
Та й в інших містах Гілеаду були теж замкнені, і ворог готувався на другий день напасти на ті твердині, захопити та винищити їх усіх в один день.
Тут Юда зо своїм військом притьмом звернув з дороги у Босорра-пустиню, здобув місто й витяв усіх чоловіків вістрям меча, захопив здобич і, спаливши місто,
. відійшов уночі звідти й прибув до твердині.
Вранці, підвівши очі, побачили юдеї силу-силенну народу з драбинами та з знаряддям, щоб захопити твердиню, і виступили до бою.
Побачивши Юда, що бій почався, та що великий крик разом із звуком сурем знявся у місті аж до неба,
сказав своїм воякам: «Воюйте нині за братів ваших!»
І рушив трьома загонами на тили ворожі, сурмивши й молившись уголос.
І взнало військо Тимотея, що то був Макавей, і втекло від нього, а він завдав їм великого удару, так що того дня полягло їх близько 8000 чоловік.
Потім він повернув на Алем, напав на нього, здобув його і, вигубивши все чоловічої статі й забравши здобич, саме місто спалив.
А звідти двигнувся й здобув Хасфо, Макед, Босор і решту міст Гілеаду.
Після того Тимотей зібрав друге військо й отаборився проти Рафону, по той бік потоку.
Юда послав, щоб розвідатися про табір, і донесли йому: «До нього пристали всі народи, що навколо нас, - вельми велика сила.
Навіть арабів найняли собі на допомогу; вони отаборились по той бік потоку, готові йти проти тебе у битву.» І двигнувся Юда їм назустріч.
А Тимотей сказав начальникам свого війська, тоді як Юда зо своїм військом наближався до потоку: «Як він перейде до нас першим, ми не зможемо йому протистати, бо він буде сильніший від нас,
а як злякається й отабориться по той бік річки, ми перейдемо до нього і його переможемо.»
Скоро Юда прибув до потоку, розставив здовж нього народних писарів й наказав їм: «Не дозволяйте нікому зупинятись! Усі нехай ідуть до бою!»
Він перший перейшов проти ворога, а за ним увесь народ. І розгромив поган, що кинули зброю і повтікали у храм у Карнаїн,
але юдеї взяли місто і храм спалили з усіма, хто були в ньому. Отак був звойований Карнаїн, і не могли протиставитися Юді.
Юда зібрав ізраїльтян, що були в Гілеаді, від найменшого до найбільшого, жінок їхніх і дітей їхніх з усім майном їхнім - вельми велику силу, щоб вести їх в Юдею.
Прибули вони до Ефрону, великого й укріпленого міста, що лежало подорозі, так, що не можна було від нього відхилитись ні праворуч, ані ліворуч, лиш треба було пройти через нього.
Мешканці ж міста загородили їм перехід, закидавши камінням ворота.
Юда послав до них послів з мирними словами, так їм кажучи: «Ми пройдемо лише через вашу землю, щоб нам дістатись у наш край. Ніхто вам зла не заподіє, пройдем собі, та й годі.» Та ті не захотіли їм відчинити.
Тоді Юда звелів оголосити в таборі наказ, щоб кожен стояв на своїм місці,
і коли вояки вишикувались, Юда дав наказ увесь той день і всю ту ніч воювати проти міста, що нарешті піддалося.
Усіх чоловіків Юда витяв мечем, місто зрівняв із землею, забрав у нього здобич і пройшов через місто по трупах убитих.
Далі юдеї перейшли через Йордан у велику рівнину, що навпроти Бетшеану,
а Юда збирав відсталих позаду й підбадьорював народ протягом усієї дороги, аж поки не прибув у Юдею.
З радістю та веселощами вийшли вони на Сіон-гору і принесли всепалення, бо повернулись у мирі, ніхто з них не загинув.
Тоді як Юда і Йонатан були в Гілеаді, а Симон, брат його, у Галилеї перед Птолемаїдою,
Йосиф, син Захарії, та Азарія, начальники війська, довідались про славні подвиги в боях, що ті вчинили,
та й сказали: «Зробімо й собі ім'я, ходімо війною на поган, що навкруги нас!»
І дали наказ своєму військові і двигнулися на Ямнію.
Проти них вийшов з міста Горгій і ті, що були при ньому, і зав'язалась битва,
але Йосиф та Азарія були до ноги побиті, і гналися за ними аж до границь Юдеї, і полягло того дня зо 2000 ізраїльтян.
То була тяжка поразка для народу, бо вони не послухалися Юди та його братів, намисливши виявити хоробрість.
Та вони не були з роду тих мужів, через яких дано було Ізраїлеві спасіння.
Відважний Юда та його брати вславились вельми перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, скрізь, де дійшло їхнє ім'я;
і приходили до них, щоб їх вітати.
Юда з братами двигнувся знову, щоб воювати синів Ісава у краї на південь, і розбив Хеврон із залежними від нього містечками, зруйнував його твердині, а башти спалив вогнем, усі навколо.
Далі рушив, щоб дістатись у край Філістимлянський, і перейшов через Марісу.
Того дня полягли в бою священики, що хотіли виявитися хоробрими й нерозважно виступили до бою.
Потім повернув Юда в Азот, у землю Філістимлянську, спалив тесаних бовванів, богів їхніх, награбував з міст здобичі й повернувся в Юдею.
-
-
-
-
І сталося коли почули народи, що довкруги, що збудовано жертівник і обновлено святиню як раніше, і вони дуже розгнівалися
і вчинили раду, щоб вигубити рід Якова, тих, що були посеред них, і почали вбивати нарід і викидати.
І Юда воював з синами Ісава в Ідумеї, Акрабаттині, томущо вони окружили Ізраїль, і побив їх великою раною і скинув їх і взяв їхню здобич.
І згадано зло синів Ваяна, які були засідкою для народу і згіршенням, щоб засідати на них в дорогах.
І вони були ним замкнені в вежах, і він приступив до них і прокляв їх і спалив їхні вежі огнем з усіма, що були всередені.
І він перейшов проти синів аммона і знайшов сильну руку і численний нарід і їхнього володаря Тимотея.
І він зударився з ними численними війнами, і вони були розбиті перед його лицем, і він їх побив.
І він взяв Язир і його дочерні і повернувся до Юдеї.
І зібралися народи, що в Ґалааді, проти Ізраїля, проти тих, що були в їхніх околицях, щоб їх вигубити, і вони втекли до твердині Датема
і післали письма до Юди і його братів, кажучи: Зібралися проти нас народи довкруги нас, щоб нас вигубити,
і приготовляються піти і захопити твердиню, до якої втікаємо, і Тимотей провадить їхньою силою.
Тепер, отже, прийшовши вирви нас з їхньої руки, бо впало множество з нас
і всі наші брати, що в Тувії вигублені, і вони взяли в полон їхніх жінок і їхніх дітей і посуд, і там згинуло около однієї тисячі мужів.
Ще читалися листи і ось інші посли прийшли з Галилеї роздираючи одіж, сповіщаючи за цими словами,
кажучи, що зійшлися проти них від Птолемаїди і Тиру і Сидона і всієї Галилеї чужинців, щоб нас вигубити.
Як же почув Юда і нарід ці слова, зібрався великий збір, щоб порадитися, що зроблять для своїх братів, що є в біді, і завойовувані ними.
І сказав Юда Симонові його братові: Вибери собі мужів і піди і спаси твоїх братів, що в Галилеї, а я і мій брат Йонатан підемо до Ґалаадити.
І він оставив Йосифа сина Захарія і Азарія як воєводу народу з осталими з сили в Юдеї на сторожі
і заповів їм кажучи: Дбайте про цей нарід і не зудартеся війною з народами аж доки ми не повернемося.
І відділили Симонові три тисячі мужів, щоб піти до Галилеї, Юді ж вісім тисяч мужів до Ґалаадити.
І пішов Симон до Галилеї і зударився численними боями з народами, і народи були розбиті перед його лицем,
і він гнався за ними аж до брами Птолемаїди. І впало з народів яких три тисячі мужів, і він взяв їхню здобич.
І він взяв тих, що з Галилеї і в Арваттах з жінками і дітьми і все, що було в них, і привів до Юдеї з великою радістю.
І Юда Маккавей і Йонатан його брат перейшли Йордан і пішли дорогою трьох днів в пустині.
І зустріли Наватеїв і вони зустріли їх мирно і розповіли їм все, що сталося їх братам в Ґалаадітіді
і що численні з них забрані до Восора і Восора в Алемах, Хасфо, Македі і Карнаїні, всі ці сильні і великі міста.
І в осталих містах Ґалаадитіди є (туди) забрані. На другий день шикуються, щоб поставитися до бою проти твердинь і захопити і вигубити всіх цих в одному дні.
І нагло звернув Юда і його табір дорогою до пустині Восорри. І він захопив місто і забив кожного з чоловічого роду вістрям меча і взяв всю їхню здобич і спалив його огнем.
І відійшов звідти вночі, і пішов аж до кріпості.
І сталося, що рано вранці вони підняли свої очі і ось багато народу, якому не було числа, що несли драбини і бойові машини, щоб захопити кріпость і воювали з ними.
І Юда побачив, що почався бій і крик міста піднявся аж до неба і з труб і з великим криком,
і він сказав мужам сили: Повоюйте сьогодні за наших братів.
І він вийшов в трьох частях за ними, і затрубили трубами і закричали в молитві.
І довідався табір Тимотея, що це Маккавей, і втекли з перед його лиця, і він їх побив великою раною, і з них впало в тому дні яких вісім тисяч чоловік.
І він звернув до Маафи і воював проти неї і захопив її і забив кожного з чоловічого роду і взяв її здобич і спалив її огнем.
Звідти він пішов і забрав Хасфо, Макед і Восор і осталі міста Ґалаадитиди.
А після цих слів Тимотей зібрав інший табір і отаборився напроти лиця Рафона на другій стороні потока.
І Юда післав підстежити табір, і йому сповістили, кажучи: До нього зібрані всі народи, що довкруги нас, дуже велика сила.
І він найняв собі на поміч Аравів і отаборюються на другій стороні потока, вони готові іти проти тебе на війну. І пішов Юда їм на зустріч.
І сказав Тимотей володарям його сили коли наближався Юда і його табір до потока води: Якщо він перше перейде до нас, ми не зможемо встоятися перед ним, бо долаючи він нас подолає.
Якщо ж злякається і отабориться на другому боці ріки, ми перейдемо до нього і його здолаємо.
А як Юда наблизився до потоку води, поставив писарів народу на потоці і заповів їм, кажучи: Не оставте ніякого чоловіка, щоб отаборився, але хай всі підуть до бою.
І він перший перейшов проти них і за ним ввесь нарід, і народи були розбиті перед їхним лицем і вкинули свою зброю і втекли до храму Карнаїна.
І вони взяли місто і спалили огнем храм з усіма, що в ньому. І Карнаїн відвернувся, і вони не могли більше встоятися перед лицем Юди.
І Юда зібрав ввесь Ізраїль, що в Ґалаадитіді від малого аж до великого, і їхніх жінок і їхніх дітей і посуд, дуже великий табір, щоб піти до землі Юди.
І вони прийшли аж до Ефрона, і це велике місто в дорозі, дуже сильне, не можна було від нього відхилитися на право, чи на ліво, але лиш піти посередині нього.
І ті, що в місті, замкнулися і засунули брами камінням.
І післав до них Юда з мирними словами, кажучи: Пройдемо через твою землю, щоб піти до нашої землі, і ніхто вам не вчинить зла, лише перейдемо ногами. І не схотіли йому відкрити.
І Юда заповів проголосити в таборі, щоб кожний отаборився на місці, в якому є.
І отаборилися мужі сили, і він воював проти того міста цілий день і цілу ніч, і місто було видане до його руки.
І він вигубив кожного з чоловічого роду вістрям меча і розбив його і взяв його здобич і пройшов через місто по вбитих.
І вони перейшли Йордан до великої долини напроти лиця Ветсана.
І Юда збирав останніх і підбадьорував нарід впродовж всієї дороги, аж доки не прийшов до землі Юди.
І вони прийшли на гору Сіон з радістю і веселістю і принесли цілопалення, бо з них не впав ніхто аж доки не повернулися в мирі.
І в днях, в яких був Юда і Йонатан в землі Ґалааду і Симон його брат в Ґалилеї проти лиця Птолемаїди,
почув Йосиф син Захарії і Азарія володарі сили про хоробрі і воєнні вчинки, які вони вчинили,
і сказали: Зробім і ми самим собі імя і підім воювати проти народів, що довкруги нас.
І він сповістив тим, що з сили, що з ними, і вони пішли проти Ямнеї.
І з міста вийшов Ґорґія і його мужі їм на зустріч на війну.
І звернули в сторону Йосиф і Азарія, і були гнані аж до границь Юдеї, і впали в дні тому з народу Ізраїля яких дві тисячі чоловік.
І була велика поразка в народі, томущо не послухалися Юди і його братів ті, що бажали показати шляхетні діла.
Вони ж не були з насіння мужів тих, якими дано спасіння Ізраїля через їхню руку.
І чоловік Юда і його брати дуже прославилися перед всім Ізраїлем і всіма народами, де було чути їхнє імя.
І до них збиралися ті, що прославляли похвалами.
І вийшов Юда і його брати і воювали проти синів Ісава в землі, що до півдня, і він побив Хеврон і його дочерні і знищив його твердині і спалив його стовпи довкруги.
І він підвівся, щоб піти до землі чужинців і проходив Марісу.
В тому дні в бою впали священики, які бажали йому показати мужні діла, коли вони вийшли в бій не порадившись.
І відхилився Юда до Азоту, землі чужоземців, і знищив їхні вівтарі і спалив огнем різьблення їхніх богів і забрав здобич міст і повернувся до землі Юди.
Когда окрестные народы услышали, что построен жертвенник и возобновлено святилище, как прежде, сильно вознегодовали;
и решились истребить род Иакова, живший среди них, и начали убивать и истреблять людей в этом народе.
Тогда Иуда ополчился против сынов Исава в Идумее, в Акравиме, так как они держали в осаде Израиля, и поразил их великим поражением, и смирил их, и взял добычи их.
Вспомнил он и о злобе сынов Веана, которые были для народа сетью и претыканием, строя ему засады на дорогах.
Хотя они заперлись от него в башнях, но он ополчился против них, предал их заклятию и сожег огнем башни их со всеми, бывшими в них.
Потом он перешел к сынам Аммона и встретил сильное войско и многочисленный народ и Тимофея, предводителя их.
Он имел с ними много сражений, и они были разбиты пред лицем его; он поразил их;
взял Иазер и селения его и возвратился в Иудею.
Тогда собрались язычники, жившие в Галааде, против Израильтян, находившихся в пределах их, чтобы истребить их; но они бежали в крепость Дафему.
И послали письма к Иуде и братьям его и сказали: собрались против нас окружающие нас язычники, чтобы истребить нас,
и готовятся идти и сделать нападение на крепость, в которую мы убежали, и Тимофей предводительствует войском их.
Итак приди и избавь нас от руки их, ибо множество из нас погибло;
и все братья наши, бывшие в пределах Това, преданы смерти, а жен их и детей их и имущество взяли в плен, и погубили там около тысячи мужей.
Еще читались эти письма, как вот, пришли другие вестники из Галилеи в разодранных одеждах с таким извещением:
собрались против нас из Птолемаиды и из Тира и Сидона, и из всей Галилеи языческой, чтобы погубить нас.
Когда услышал эти слова Иуда и народ, то собралось великое собрание для совещания, что сделать для сих братьев, находящихся в бедствии и угрожаемых войною от тех язычников?
Тогда Иуда сказал Симону, брату своему: выбери себе мужей и иди и защити братьев твоих, находящихся в Галилее; а я и Ионафан, брат мой, пойдем в Галаад.
И оставил он Иосифа, сына Захарии, и Азарию начальниками над народом с остатком войска в Иудее на охранение.
И дал им повеление, сказав: управляйте народом сим, но не начинайте войны против язычников до нашего возвращения.
Симону отделены для похода в Галилею три тысячи мужей, Иуде же - в Галаад восемь тысяч мужей.
И отправился Симон в Галилею и произвел много сражений с язычниками, и разбиты им язычники.
Он преследовал их до ворот Птолемаиды, и пало из язычников до трех тысяч мужей, и он взял добычи их.
Также взял он с собою находившихся в Галилее и Арваттах [Иудеев] с женами и детьми и со всем имением их, и привел в Иудею с великою радостью.
А Иуда Маккавей и Ионафан, брат его, перешли Иордан и совершили трехдневный путь в пустыне.
Их встретили Навуфеи и приняли мирно, и рассказали им все, случившееся с братьями их в Галааде,
и что многие из них заперты в Васаре и Восоре, в Алемах, Хасфоре, Македе и Карнаине - все сии города укреплены и велики -
и в прочих городах Галаада находятся в осаде, и что завтра назначено напасть на эти укрепления и взять их и погубить всех их в один день.
Посему Иуда со своим войском вдруг направил путь свой в пустыню к Восору и взял этот город, и избил весь мужеский пол острием меча, и взял все добычи их, и сожег его огнем;
а оттуда отправился ночью и шел до укрепления.
Когда наступало утро, и подняли глаза, и вот, народ многочисленный, которому числа не было, поднимают лестницы и машины, чтобы взять укрепление, и осаждают бывших в нем.
Увидел Иуда, что началась битва и вопль города восходил на небо трубами и громким криком,
и сказал воинам: сражайтесь теперь за братьев ваших.
Он обошел врагов с тыла с тремя отрядами, и затрубили трубами и воскликнули с молитвою;
и узнало войско Тимофея, что это - Маккавей, и побежали от лица его, и он поразил их великим поражением, и пало из них в этот день до восьми тысяч мужей.
Тогда поворотил он в Масфу и осадил и взял ее, избил весь мужеский пол в ней, взял добычи ее и сожег ее огнем;
отправившись оттуда, он взял Хасфон, Макед, Восор и прочие города Галаадские.
После этих событий Тимофей собрал другое войско и расположился станом перед Рафоном по ту сторону потока.
И послал Иуда осмотреть войско, и объявили ему и сказали: собрались к ним все окружающие нас язычники - сила весьма многочисленная,
и они наняли в помощь себе Аравитян и расположились станом за потоком, будучи готовы идти против тебя войною. И пошел Иуда навстречу им.
Тогда Тимофей сказал своим военачальникам, когда Иуда и войско его приближались к потоку воды: если он перейдет к нам прежде, то мы не в силах будем устоять против него, ибо он превозможет нас.
Если же он убоится и расположится станом по ту сторону потока, то мы перейдем к нему и превозможем его.
Как только подошел Иуда к потоку воды, то поставил при потоке народных писцов и приказал им, сказав: не оставляйте ни одного человека в стане, но пусть все идут на сражение.
И переправился к ним первый и весь народ за ним. И сокрушены были пред лицем его все язычники, и бросили оружие свое, и убежали в капище, которое было в Карнаине.
Тогда взяли они этот город и сожгли огнем капище со всеми находившимися в нем; и побежден был Карнаин и не мог более противостоять Иуде.
И собрал Иуда всех Израильтян, находившихся в Галааде, от малого до большого, и жен их, и детей их, и имение, очень большое ополчение, чтобы идти в землю Иудейскую.
И дошли они до Ефрона. Это был большой город, весьма укрепленный, на пути; невозможно было уклониться от него ни вправо, ни влево; надобно было пройти посреди него,
а жители заперлись в нем и ворота завалили камнями.
Иуда послал к ним с мирным предложением: мы пройдем по земле вашей, чтобы идти нам в землю нашу, и никто не обидит вас, только ногами нашими пройдем. Но они не захотели отворить ему.
Тогда Иуда приказал объявить в ополчении, чтобы каждый ополчился на своем месте;
и ополчились воины и осаждали город весь тот день и всю ночь, и сдался город в руки его.
И побил он весь мужеский пол острием меча и до основания разрушил город, и взял добычи его, и прошел через город по убитым.
И переправились через Иордан на великую равнину против Вефсана.
И собирал Иуда отставших и ободрял народ в продолжение всего пути, доколе не пришли в землю Иудейскую.
И взошли на гору Сион с весельем и радостью и принесли всесожжения, потому что никто не пал из них до самого возвращения в мире.
В те дни, когда Иуда и Ионафан находились в Галааде, а Симон, брат его, - в Галилее перед Птолемаидою,
услышали Иосиф, сын Захарии, и Азарий, военачальники, о славных воинских подвигах, совершенных ими,
и сказали: сделаем и мы себе имя; пойдем воевать с язычниками, окружающими нас.
Так объявили они бывшему при них войску и пошли на Иамнию.
И вышел Горгий из города и воины его навстречу им на сражение.
И, обратившись в бегство, Иосиф и Азария были преследуемы до пределов Иудеи; и пали в этот день из народа Израильского до двух тысяч мужей.
И было великое замешательство в народе Израильском, потому что не послушались Иуды и братьев его, мечтая показать храбрость,
тогда как они не были от семени тех мужей, руке которых предоставлено спасение Израиля.
Но муж Иуда и братья его весьма прославились перед всем Израилем и перед всеми народами, где только слышно было имя их, -
и собирались к ним приветствующие.
После того вышел Иуда и братья его и воевали против сынов Исава в земле, лежащей к югу, и поразил Хеврон и селения его, и разрушил укрепление его, и сожег башни его вокруг него,
и поднялся, чтобы идти в землю иноплеменников, и прошел Самарию.
В то время пали в сражении священники, желавшие прославиться храбростью и безрассудно вышедшие на войну.
И обратился Иуда в Азот, землю иноплеменников, разрушил жертвенники их, сожег огнем резные изображения богов их, взял добычи городов и возвратился в землю Иудейскую.