І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,
щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.
Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,
заки воно ще розкинулось поза табором.
Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»
Як почало на день благословитись, з'явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.
Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, -
і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.
Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.
Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,
та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»
Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,
і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,
і почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,
а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.
Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад
і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.
Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»
Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з'явилась частина війська
і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;
тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,
і втекли всі у землю Філістимлянську,
а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.
А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.
Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.
Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,
а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.
Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.
. Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.
Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.
Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб'є їхнє військо та їхню кінноту!
Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.
Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім'я.»
Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.
І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.
Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»
І зібралось військо й пішло на гору Сіон.
Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, -
і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.
Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.
Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.
Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,
й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.
Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,
і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;
отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з'явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.
Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,
і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,
зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.
І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.
На стіл поклали хліби, розп'яли завіси і скінчили все, за що були взялись.
Двадцять п'ятого дня дев'ятого місяця - місяця Хаселев - 148 року встали вони вранці
і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.
Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.
Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.
Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.
Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.
Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.
Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п'ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.
Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, - щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.
-
-
-
-
І Ґорґія взяв пять тисяч мужів і тисячу вибраних коней, і табір піднявся вночі,
щоб напасти на юдейський табір і нагло їх побити. І сини кріпості були йому проводирями.
І почув Юда і встав він і сильні, щоб побити силу царя, що в Аммаусі
аж поки ще сили розпорошилися з табору.
І прийшов Ґорґія до табору Юди вночі і нікого не знайшов. І шукав їх в горах, бо сказав: Ці втікають від нас.
І як лиш (настав) день Юда зявився на рівнині з трьома тисячами мужів. Лише щитів і мечів не мали як бажали.
І вони побачили сильний, озброєний табір народів, і коней, що його окружав, і вони вишколені до війни.
І Юда сказав до мужів, що з ним: Не бійтеся їхнього множества і не лякайтеся їхнього нападу.
Згадайте як спаслися наші батьки в червоному морі, бо їх Фараон переслідував зі силою.
І тепер закличемо до неба, чи Він нас забажає і згадає завіт батьків і знищить цей табір сьогодні перед нашим лицем,
і всі народи впізнають, що Він той, Хто визволяє і спасає Ізраїля.
І чужоземці підняли свої очі і побачили їх як ідуть напроти
і вийшли з табору на битву. І затрубили ті, що з Юдою
і зударилися і знищені були народи і втекли на рівнину,
а всі останні впали від меча. І гналися за ними аж до Ґазирів і аж до рівнин Ідумеї і Азоту і Ямнеї, і впало з них до трьох тисяч мужів.
І повернувся Юда і сила з погоні за ними
і він сказав до народу: Не пожадайте здобичі, бо проти нас війна,
і Ґорґій і сила близько нас в горі. Але стійте тепер перед нашими ворогами і воюйте з ними, і після цього спокійно візьмете здобич.
Ще як Юда кінчав ось показалася якась часть, виглядаючи з поза гори.
І вона побачила що вони відвернулися і запалюють табір, бо дим, який показався, явним зробив те, що сталося.
Вони ж, бачачи це, дуже перелякалися. А бачачи і табір Юди на рівнині готовий до боротьби,
всі втекли до землі чужоземців.
І Юда повернувся на ограблення табору, і вони взяли багато золота і срібла і синьої тканини і морської багряниці і велике багацтво.
І повернувшись, співали і благословили до неба, бо добре, бо Його милосердя на віки.
І в тому дні було велике спасіння для Ізраїля.
А ті з чужоземців, які спаслися, прийшовши, сповістили Лисії все, що трапилося.
Він же, почувши, замішався і підупав бо з Ізраїлем сталося не те, що він бажав, і вийшло не те, що йому заповів цар.
І в наступному році він зібрав шістдесять тисяч вибраних мужів і пять тисяч коней, щоб воювати проти них.
І вони прийшли до Ідумеї і отаборилися в Ветсурах, і Юда зустрів їх з десятьма тисячами мужів.
І він побачив сильний табір і помолився і сказав: Благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що знищив напад сильного рукою твого раба Давида і видав табір чужоземців в руки Йонатана сина Саула і того, що носив його зброю.
Замкни цей табір в руці твого народу Ізраїля, і хай завстидаються їхньою силою і конем.
Дай їм страх і розтопи сміливість їхньої сили, і хай будуть захитані їхньою руїною.
Скинь їх мечем тих, що Тебе люблять, і Тебе похвалять в піснях всі, що знають твоє імя.
І зударилися разом, і впали з табору Лисія до пять тисяч мужів, і впали перед ними.
Бачачи ж Лисія його війська, що вони відвернулися, а що в Юди була сміливість, і що вони готові, чи жити, чи вмерти шляхетно, відійшов до Антіохії і вибрав, щоб [і] знову ставши численним, піти до Юдеї.
Сказав же Юда і його брати: Ось наші вороги побиті, підімо очистити святе і обновити.
І ввесь збір зібрався і вони пішли на гору Сіон.
І побачили святощі опустілими і жертівник опоганений і спалені двері і в дворах рослини, що виросли наче в лісі, чи наче на одній з гір, і розбиті склади.
І вони роздерли свою одіж і заплакали великим плачем і поклали попіл
і впали на лице до землі і затрубили трубами на знак і закричали до неба.
Тоді Юда приказав мужам воювати проти тих, що в кріпості, аж доки святе не очиститься.
І він вибрав священиків без плями, що бажали закон,
і вони очистили святе і забрали каміння опоганення на нечисте місце.
І вчинили раду про опоганений жертівник цілопалення, що з ним зробити.
І випала в них добра рада його знищити, щоб часом не було їм на погорду, що його опоганили народи. І вони знищили жертівник
і відклали каміння в горі дому в вигідному місці доки не прийде пророк, що заповість про них.
І взяли цілі каміння за законом і збудували новий жертівник такий як попередний.
І збудували святе і внутро дому і поблагословили двори
і зробили новий святий посуд і внесли світильник і кадильний жертівник і трапезу до храму.
І принесли ладан на жертівнику і запалили світла, що на світилі, і світили в храмі.
І поставили на столі хліби і повісили занавісу. І закінчили всі діла, які зробили.
І вранці встали в двадцять пятому (дні) девятого місяця, це місяць хаселев, сто сорок осьмого року
і принесли жертву за законом на новому жертівнику цілопалень, який вони зробили.
За часом і за днем, в якому його опоганили народи, в тому він був відновлений з піснями і гуслями і гарфами і цимбалами.
І ввесь нарід впав на лице і поклонилися і поблагословили до неба Того, що давав їм успіх.
І зробили обновлення жертівника вісім днів і принесли цілопалення з радістю і принесли жертву спасіння і похвали.
І прикрасили перед лицем храму золотими вінками і малими щитами і обновили двері і склади і поставили двері.
І велика була радість в народі, і відвернено погорду народів.
І постановив Юда і його брати і ввесь збір Ізраїля, щоб святкувати дні обновлення жертівника в своїх часах рік за роком вісім днів, від двадцять пятого (дня) місяця хаселев з радістю і веселістю.
І збудували в тому часі довкруги гори Сіон високі мури і сильні вежі, щоб, прийшовши, народи їх не потоптали, так як зробили передше.
І поставили там силу, щоб його хоронити, і скріпили його, щоб берегти Ветсуран щоб нарід мав твердиню перед лицем Ідумеї.
И взял Горгий пять тысяч мужей и тысячу отборных всадников, и двинулось ополчение ночью,
чтобы напасть на ополчение Иудеев и поразить их внезапно, а жившие в крепости служили ему проводниками.
И услышал Иуда и выступил сам и храбрые мужи, чтобы поразить войско царя в Еммауме,
доколе силы неприятельские были еще в отдаленности от стана.
И пришел Горгий в стан Иуды ночью, и никого не нашел, и искал их по горам, ибо говорил: они бегут от нас.
Но с рассветом дня Иуда явился на равнине с тремя тысячами мужей, но они не имели ни щитов, ни мечей, как того желали.
Когда увидели они крепкое и вооруженное ополчение язычников и окружающую его конницу, обученных для войны,
Иуда сказал бывшим с ним мужам: не бойтесь множества их и не страшитесь нападения их.
Вспомните, как спасены были отцы наши в Чермном море, когда фараон преследовал их с войском.
И ныне возопием на небо; может быть, Он умилосердится над нами, воспомянув завет с отцами нашими, и сокрушит ныне это ополчение перед лицем нашим;
и все язычники познают, что есть Избавляющий и Спасающий Израиля.
Иноплеменники, подняв глаза свои, увидели, что идут против них,
и вышли из стана на сражение, а бывшие с Иудою затрубили,
и сошлись, и разбиты были язычники, и побежали на равнину,
а все остальные пали от меча; и преследовали их до Газера и до равнин Идумеи, Азота и Иамнии, и пали из них до трех тысяч мужей.
И возвратился Иуда и войско его от преследования их
и сказал народу: не бросайтесь на добычу, ибо война еще предстоит нам;
Горгий и войско его на горе близ нас; станьте теперь против врагов наших и сражайтесь с ними, а после смело возьмете добычу.
Когда еще говорил это Иуда, показалась некоторая толпа, выступавшая с горы.
И увидел он, что их обратили в бегство, и жгут лагерь; ибо поднимающийся дым показывал, что произошло.
Когда они увидели это, очень испугались; увидев же и войско Иуды на равнине, готовое к сражению,
все побежали в землю иноплеменников.
Тогда Иуда обратился на добычу стана, и захватили много золота и серебра, гиацинтовых и багряных одежд, и великое богатство.
И, возвращаясь, воспевали и благословляли Господа небесного, потому что Он благ и что вовек милость Его.
И было в тот день великое спасение Израилю.
Уцелевшие же из иноплеменников пришли к Лисию и возвестили о всем случившемся.
Он, услышав, уныл и опечалился, что не то случилось с Израилем, чего он хотел, и не то вышло, что повелел ему царь.
И на следующий год Лисий собрал шестьдесят тысяч избранных мужей и пять тысяч всадников, чтобы победить их.
И пришли они в Идумею и расположились станом в Вефсурах; а Иуда встретил их с десятью тысячами мужей.
Увидев сильное ополчение, он молился и говорил: благословен Ты, Спаситель Израиля, сокрушивший нападение сильного рукою раба Твоего Давида и предавший полк иноплеменников в руки Ионафана, сына Саулова, и оруженосца его.
Предай войско сие в руки народа Твоего - Израиля, и да будут они постыжены в силе и коннице их;
наведи на них страх и сокруши дерзость силы их; да будут они потрясены поражением своим;
низложи их мечом любящих Тебя, и да прославят Тебя в песнях все знающие имя Твое.
И сразились они, и пало из войска Лисия до пяти тысяч мужей, пали перед ними.
Лисий, увидев бегство войска своего и храбрость воинов Иуды, и что они готовы или жить или умереть отважно, отправился в Антиохию, набрал чужеземцев и, увеличив бывшее войско, думал снова идти в Иудею.
Иуда же и братья его сказали: вот, враги наши сокрушены, взойдем очистить и обновить святилище.
И собралось все ополчение и взошли на гору Сион.
И увидели, что святилище опустошено, жертвенник осквернен, ворота сожжены, и в притворах, как в лесу или на какой-либо горе, поросли растения, и хранилища разрушены,
и разодрали они одежды свои, плакали горьким плачем и сыпали пепел на свои головы,
и падали лицом на землю и трубили вестовыми трубами, и вопили к небу.
Тогда отрядил Иуда мужей воевать против находившихся в крепости, доколе он очистит святилище.
И избрал священников беспорочных, ревнителей закона.
Они очистили святилище и оскверненные камни вынесли в нечистое место.
Потом они рассуждали об оскверненном жертвеннике всесожжения, как поступить с ним.
И пришла им добрая мысль разрушить его, чтобы он когда-нибудь не послужил им в поношение, так как язычники осквернили его; и разрушили они жертвенник,
и камни сложили на горе храма в приличном месте, пока придет пророк и даст ответ о них.
Взяли камни целые, по закону, и построили новый жертвенник по прежнему;
потом устроили святыни и внутренние части храма и освятили притворы;
устроили новую священную утварь и внесли в храм свещник и алтарь всесожжений и фимиамов и трапезу;
и воскурили на алтаре фимиам и зажгли светильники на свещнике, и осветили храм;
и положили на трапезу хлебы, и развесили завесы, и окончили все дела, которые предприняли.
В двадцать пятый день девятого месяца - это месяц Хаслев - сто сорок восьмого года, встали весьма рано
и принесли жертву по закону на новоустроенном жертвеннике всесожжений.
В то время, в тот самый день, в который язычники осквернили жертвенник, обновлен он с песнями, с цитрами, гуслями и кимвалами.
И весь народ падал на лицо свое, и молились и воссылали благодарение на небо Благопоспешившему им.
Так совершали обновление жертвенника восемь дней с весельем, принося всесожжения и вознося жертву спасения и хвалы.
И украсили переднюю сторону храма золотыми венцами и щитами и возобновили ворота и хранилища, и сделали для них двери.
И была весьма великая радость в народе, и отвращено было поношение язычников.
И установил Иуда и братья его и все собрание Израиля, чтобы дни обновления жертвенника празднуемы были с веселием и радостью в свое время, каждый год восемь дней, от двадцатого дня месяца Хаслева.
В то же время обстроили гору Сион вокруг высокими стенами и крепкими башнями, чтобы язычники, придя когда-нибудь, не попрали их, как сделали это прежде.
И расположил там Иуда войско стеречь гору, и укрепили для охранения ее Вефсуру, чтобы народ имел крепость против Идумеи.