І звелів він увести її туди, де був складений його срібний посуд, і наказав дати їй їсти від страв і пити із свого вина.
Але Юдита сказала: «Не буду їсти того, щоб не стати згіршенням. Досить для мене того, що я принесла з собою.»
Олоферн же до неї: «А як не стане того, що принесла ти з собою, звідкіля нам роздобути такого самого для тебе? Між нами нема нікого з твого народу.»
Юдита йому відрекла: «Клянусь твоїм життям, мій пане, що твоя слугиня не встигне спожити того, що при собі має, як Господь виконає через мене те, що задумав.»
І слуги Олоферна привели її до намету, де вона спала до півночі. А як настала ранішня варта, то встала
і послала Олофернові сказати: «Нехай мій пан звелить, щоб твоїй слугині можна було вийти на молитву.»
І Олоферн звелів своїй сторожі не боронити їй того. Три дні пробула вона в таборі. Виходила щоночі в байрак ветульський і милась у таборі біля джерела.
Як же вона повернулась, молилась до Господа, Бога Ізраїля, спрямувати її дорогу, щоб піднести синів свого народу.
Вона поверталась очищена й сиділа в наметі, аж поки десь підвечір не приносили їй страву.
Четвертого дня Олоферн учинив бенкет самим своїм старшинам, не покликавши нікого з тих, що були запрошувані звичайно.
Він же мовив до Багоаса, скопця, що був над усім у нього: «Піди но до тієї жінки-юдейки, що в тебе, і умов її, щоб прийшла до нас їсти й пити з нами.
Сором був би для нас, якби ми випустили таку жінку, не забавившися з нею. Як же нам не пощастить її переконати, будуть із нас сміятись.»
Вийшов Багоас від Олоферна, прийшов до неї та й каже: «Чи не могла б оця красуня-дівчина не барившися піти до мого пана, щоб посісти почесне місце проти нього та пити весело з нами вино, тож стати сьогодні, немов одна з дочок асирійських, що пробувають у палаті Навуходоносора?»
Юдита йому на те: «А хто ж така я, щоб перечити моєму панові? Усе, що моєму панові завгодно, я зроблю негайно, й це буде моєю радістю по день моєї смерти.»
Встала вона й прибралась у свою одежу та у всі жіночі прикраси; а слугиня її пішла перед нею і розстелила на землі для неї перед Олоферном шкуру, що Багоас дав був Юдиті на те, щоб вона, лігши, могла на ній споживати свою щоденну страву.
Як же ввійшла Юдита і примістилася, серце в Олоферна забилося, душа його зворушилась, і він весь запалав пристрастю до неї; він з того дня, коли її наглянув, тільки й чигав нагоди, щоб її спокусити.
Мовив він до неї: «Пий лишень і веселися з нами.»
Юдита ж йому: «А вже, пане, буду пити, бо відколи я на світі, мені ніколи не було так весело, як нині.»
І взяла та й їла і пила перед ним те, що її слугиня зготувала їй.
Олоферн був радий з неї і випив силу вина; відколи він народився, ніколи ще не випив стільки за один день.
-
-
-
-
І він приказав ввести її туди, де кладеться його столовий посуд і приказав накласти її з його мясива і пити його вино.
І сказала Юдита: Не їстиму з них, щоб не було згіршення, але послужуся з того, що зі мною.
І сказав до неї Олоферн: Якщо ж забракне те, що є з тобою, звідки візьмемо подібне до них, щоб тобі дати? Бо немає з нами (нікого) з твого роду.
І сказала Юдита йому: Хай живе твоя душа, мій пане, бо твоя рабиня не спожиє те, що є зі мною, поки Господь не зробить моєю рукою те, що зарядив.
І слуги Олоферна повели її до шатра, і вона спала до півночі. І вспала при ранній сторожі.
І вона післала до Олоферна, кажучи: Хай прикаже ж мій пан дозволити твоїй рабі вийти на молитву.
І Олоферн приказав сторожам не боронити їй. І вона осталася в таборі три дні. І вона виходила по ночах в долину Ветулії і милася в таборі при джерелі води.
І як вийшла, молилася Господеві Богові Ізраїля, щоб випрямив її дорогу на піднесення синів її народу.
І ввійшовши, чистою оставалася в шатрі, аж доки їй не приносили їжу у вечорі.
І сталося четвертого дня зробив Олоферн бенкет самим своїм рабам і не покликав на бенкет нікого з тих, що при руках.
І сказав Ваґоєві евнухові, який був наставлений над усім, що його: Пішовши ж, переконай жінку єврейку, яка є в тебе, щоб прийшла до нас і їла і пила з нами.
Бо ось встидно нашому лицю, якщо відпустимо таку жінку, не бувши в її товаристві. Бо якщо цю не притягнемо, вона нас висміє.
І вийшов Ваґоя з перед лиця Олоферна і ввійшов до неї і сказав: Хай не вагається ж ця гарна рабиня, пішовши до мого пана, бути прославленою перед його лицем і пити з нами вино на радість і бути в цьому дні як одна з дочок синів ассурів, які услугують в домі Навуходоносора.
І сказала до нього Юдита: І хто я, щоб спротивитися моєму панові? Бо все, що є миле в його очах, поспішившись, зроблю, і це буде мені радістю, аж до дня моєї смерти.
І вставши, прикрасилася одіжжю і всією жіночою прикрасою і прийшла її рабиня і постелила їй напроти Олоферна на землі скіри, які взяла в Ваґоя для неї на щоденну потребу, щоб, сівши на них, їсти.
І Юдита, ввійшовши, сіла і серце Олоферна було полонене нею, і його душа зрушена, і він дуже жадав з нею бути. І очікував час, щоб доторкнутися до неї, від того дня, як її побачив.
І сказав до неї Олоферн: Пий же і будь веселою з нами.
І сказала Юдита: Пю ж, пане, бо сьогодні звеличилося в мені моє життя понад всі дні мого буття.
І взявши, поїла і попила перед ним те, що приготовила її рабиня.
І розвеселився нею Олоферн і випив дуже багато вина, стільки, що не випив ніколи в одному дні від коли він народився.
И приказал вести ее туда, где хранились серебряные сосуды его, и велел ей пользовался пищею от стола его и пить вино его.
Но Иудифь сказала: не буду есть этого, чтобы не было соблазна, но пусть подают мне то, что принесено со мною.
Олоферн сказал ей: а когда истощится то, что с тобою, откуда мы возьмем, чтобы подавать тебе подобное этому? Ибо среди нас нет никого из рода твоего.
Иудифь отвечала ему: да живет душа твоя, господин мой; раба твоя не издержит того, что со мною, прежде, нежели Господь совершит моею рукою то, что Он определил.
И ввели ее слуги Олоферна в шатер, и спала она до полночи; а пред утреннею стражею встала
и послала сказать Олоферну: да даст господин мой повеление, чтобы рабе твоей дозволили выходить на молитву.
Олоферн приказал своим телохранителям не препятствовать ей. И пробыла она в лагере три дня, а по ночам выходила в долину Ветилуи, омывалась при источнике воды у лагеря.
И выходя молилась Господу Богу Израилеву, чтоб Он направил путь ее к избавлению сынов Его народа.
По возвращении она пребывала в шатре чистою, а к вечеру приносили ей пищу.
В четвертый день Олоферн сделал пир для одних слуг своих и не пригласил к услужению никого из приставленных к службам.
И сказал евнуху Вагою, управлявшему всем, что у него было: ступай и убеди Еврейскую женщину, которая у тебя, придти к нам и есть и пить с нами:
стыдно нам оставить такую жену, не побеседовав с нею; она осмеет нас, если мы не пригласим ее.
Вагой, выйдя от Олоферна, пришел к ней и сказал: не откажись, прекрасная молодая женщина, придти к господину моему, чтобы принять честь пред лицем его и пить с нами вино в веселие и быть в этот день как одною из дочерей сынов Ассура, которые предстоят в доме Навуходоносора.
Иудифь сказала ему: кто я, чтобы прекословить господину моему? поспешу исполнить все, что будет угодно господину моему, и это будет служить мне утешением до дня смерти моей.
Она встала и нарядилась в одежду и во все женское украшение; а служанка ее пришла и разостлала для нее по земле пред Олоферном ковры, которые она получила от Вагоя для всегдашнего употребления, чтобы есть, возлежа на них.
Затем Иудифь пришла и возлегла. Подвиглось сердце Олоферна к ней, и душа его взволновалась: он сильно желал сойтись с нею и искал случая обольстить ее с того самого дня, как увидел ее.
И сказал ей Олоферн: пей же и веселись с нами.
А Иудифь сказала: буду пить, господин, потому что сегодня жизнь моя возвеличилась во мне больше, нежели во все дни от рождения моего.
И она брала, ела и пила пред ним, что приготовила служанка ее.
А Олоферн любовался на нее и пил вина весьма много, сколько не пил никогда, ни в один день от рождения.