Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син.
І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його,
аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?”
Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх.
І пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.”
Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1 000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови.
І найняли собі 32 000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою.
Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших.
Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі.
Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв.
Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв.
Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу.
Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.”
От і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього.
Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим.
Коли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі.
Дано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись.
Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7 000 кінноти й 40 000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська.
Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям.
І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?
І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...
І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.
А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.
І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.
І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,
і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.
І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...
А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.
Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а замість його став царем його син.
І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потїшити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потїшити його.
Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?
І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.
І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, - бо їх дуже знеславили, - й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.
Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Мезопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.
І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.
Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.
І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.
Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.
А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.
І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.
Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.
Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.
Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.
Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям.
І сталося, що після цього помер Наас цар синів Аммона, і зацарював Анан його син замість нього.
І сказав Давид: Зроблю милосердя з Ананом сином Нааса, так як зробив милосердя зі мною його батько. І Давид післав послів, щоб потішити його по його батькові. І раби Давида прийшли до землі синів Аммона, щоб його потішити.
І сказали володарі Аммона до Анана. Чи Давид не післав тобі потішників, щоб прославити твого батька перед тобою? Хіба не (на те), щоб розвідати місто, щоб вислідити землю, прийшли до тебе його раби?
І взяв Анан рабів Давида і постриг їх і обрізав їхню одіж на половину аж до накидки і відіслав їх.
І прийшли сповістити Давидові про мужів, і той післав їм на зустріч, бо були дуже шановані. І сказав цар: Сидіть в Єрихоні аж доки не виростуть ваші бороди і повернетесь.
І побачили сини Аммона, що нарід Давида завстиджений, і послав Анан і сини Аммона тисячу талантів срібла, щоб найняти собі з Сирії в Месопотамії і з Сирії Мооха і з Сови колісниці і коні,
і найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Моха і його нарід і прийшли і отаборилися напроти Медави, і сини Аммона зібралися з своїх міст і прийшли на війну.
І почув Давид і післав Йоава і все військо сильних.
І сини Аммона вийшли і стали в лави до бою при брамі міста, і царі, що прийшли, отаборилися самі в долині.
І побачив Йоав, що стали воювати лицем до лиця напроти нього лицем і зі заду, і вибрав з поміж усіх молодців Ізраїля, і поставив (їх) лавами перед Сирією.
І осталих з народу дав в руки Авесси свого брата, і стали лавами напроти синів Аммона.
І сказав: Якщо мене здолає Сирієць, і будеш мені на спасіння, і якщо тебе здолають сини Аммона, і я спасу тебе.
Будь мужним і будемо сильні за наш нарід і за міста нашого Бога, і Господь вчинить те, що добре в його очах.
І стали лавами Йоав і нарід, що з ним, до бою напроти Сирійців, і вони втекли від нього.
І сини Аммона побачили, що втекли Сирійці, і втекли і ці з перед лиця Авесси і з перед лиця Йоава його брата і прийшли до міста. І Йоав прийшов до Єрусалиму.
І Сирієць побачив, що Ізраїль його переміг, і післав послів, і вивели Сирійця з другого боку ріки, і перед ними Софах вождь сили Адраазара.
І сповіщено Давидові, і він зібрав всього Ізраїля і перейшов Йордан і прийшов на них і став проти них лавами, і Давид стає лавами напроти Сирійця і воювали проти нього.
І Сирієць втік з перед лиця Давида, і Давид вбив з Сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і убив Софаха вождя сили.
І побачили раби Адраазара, що побіджені перед лицем Ізраїля і зробили завіт з Давидом і служили йому. І Сирієць більше не забажав помагати синам Аммона.
После сего умер Наас, царь Аммонитский, и воцарился сын его вместо него.
И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое отец его оказал мне. И послал Давид послов утешить его об отце его; и пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую, к Аннону, чтобы утешить его.
Но князья Аммонитские сказали Аннону: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? Не для того ли пришли слуги его к тебе, чтобы разведать и высмотреть землю и разорить ее?
И взял Аннон слуг Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их наполовину до чресл и отпустил их.
И пошли они. И донесено было Давиду о людях сих, и он послал им навстречу, так как они были очень обесчещены; и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
Когда Аммонитяне увидели, что они сделались ненавистными Давиду, тогда послал Аннон и Аммонитяне тысячу талантов серебра, чтобы нанять себе колесниц и всадников из Сирии Месопотамской и из Сирии Мааха и из Сувы.
И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Мааха с народом его, которые пришли и расположились станом пред Медевою. И Аммонитяне собрались из городов своих и выступили на войну.
Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых.
И выступили Аммонитяне и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, отдельно в поле.
Иоав, видя, что предстоит ему сражение спереди и сзади, избрал воинов из всех отборных в Израиле и выстроил их против Сириян.
А остальную часть народа поручил Авессе, брату своему, чтоб они выстроились против Аммонитян.
И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты поможешь мне, а если Аммонитяне будут одолевать тебя, то я помогу тебе.
Будь мужествен, и будем твердо стоять за народ наш и за города Бога нашего, - и Господь пусть сделает, что ему угодно.
И вступил Иоав и люди, которые были у него, в сражение с Сириянами, и они побежали от него.
Аммонитяне же, увидев, что Сирияне бегут, и сами побежали от Авессы, брата его, и ушли в город. И пришел Иоав в Иерусалим.
Сирияне, видя, что они поражены Израильтянами, отправили послов и вывели Сириян, которые были по ту сторону реки, и Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими.
Когда донесли об этом Давиду, он собрал всех Израильтян, перешел Иордан и, придя к ним, выстроился против них; и вступил Давид в сражение с Сириянами, и они сразились с ним.
И Сирияне побежали от Израильтян, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц и сорок тысяч пеших, и Совака военачальника умертвил.
Когда увидели слуги Адраазара, что они поражены Израильтянами, заключили с Давидом мир и подчинились ему. И не хотели Сирияне помогать более Аммонитянам.