На дев'ятому році його царювання, на десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом проти Єрусалиму, отаборився проти нього й вишикував проти нього башти.
І отак місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
А на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.
Тоді зроблено пролом у місті, і цар з усіма військовими утік уночі через ворота між двома мурами, що коло царського саду, - халдеї ж були навкруги міста, - та й пустився дорогою Арава,
але халдейське військо погналося за царем і наздогнало його в єрихонській долині, тим часом, як його військо розбіглося геть від нього.
Халдеї упіймали царя й повели його до вавилонського царя у Рівлу, а цей вирік над ним засуд.
Він повелів убити синів Седекії перед його очима, самому ж Седекії виколов очі, закував у кайдани й відвів у Вавилон.
На п'ятому місяці, сьомого дня місяця, - це було на дев'ятнадцятому році Навуходоносора, вавилонського царя, прибув у Єрусалим Невузардан, начальник охорони, слуга вавилонського царя,
та й спалив Господній храм і царський палац, усі будинки в Єрусалимі, усі, що були більші, пустив димом.
Халдейське військо, що було під начальником охорони, зруйнувало мури навкруги Єрусалиму.
Решту людей, що зостались були в місті, утікачів, що перекинулись були до вавилонського царя, і решту простих людей вивів Невузардан, начальник охорони.
А з бідних людей краю начальник охорони лишив трохи, щоб обробляли виноградники й поля.
Мідні стовпи, що були в Господньому храмі, підніжжя й мідне море, що було в Господньому храмі, халдеї розбили й мідь з них забрали у Вавилон.
Забрали й казани, лопатки, ножі, миски, і ввесь мідний посуд, що вживано при службі.
Забрав також начальник охорони і кадильниці, й чаші, - все, що тільки було з золота й із срібла.
А щодо двох стовпів, до єдиного моря й підніжків, що зробив Соломон для Господнього храму, то міді, що пішла на ввесь той посуд, не було й ваги.
Ліктів 18 заввишки був один стовп, а на ньому мідний вершок, а заввишки 5 ліктів був вершок; навкруги каменя була сітка і гранатові яблучка - все мідне. Так само й другий стовп.
Начальник охорони взяв у полон первосвященика Сераю, нижчого священика Софонію та трьох сторожів при порозі.
А з міста взяв одного скопця, що був начальником над військовими, п'ять найближчих до царя двораків, що були в місті, писаря військового начальника, що набирав людей до військової служби, та 60 чоловік із простих людей, що були в місті.
Взяв їх Невузардан, начальник охорони, та й повів до вавилонського царя у Рівлу,
а вавилонський цар велів їх повбивати в Ріалі, у Хамат-країні. Так виселено Юду далеко від його краю.
Над людьми ж, що зостались у юдейській землі, що їх залишив Навуходоносор, вавилонський цар, поставив він начальником Годолію, сина Ахікама, сина Шафана.
Як же почули всі військові начальники й їхні люди, що вавилонський цар настановив Годолію, прийшли до Годолії у Міцпу. То були: Ізмаїл, син Натанії; Йоханан, син Кареаха; Серая, син Танхумета з Нетофи, та Язанія, син Маахатія, - самі вони й їхні люди.
Годолія заклявся їм і їхнім людям і сказав їм: “Не бійтеся служити халдеям; осідайтесь на землі й служіть вавилонському цареві, і добре вам буде.”
Та сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанії, сина Елішами, з царського роду, а з ним 10 чоловік, і вбив на смерть Годолію, а й юдеїв та халдеїв, що були при ньому в Міцпі.
Тоді ввесь народ від найменшого до найбільшого рушив з військовими отаманами й пішов у Єгипет, бо боялись халдеїв.
На тридцять сьомому році вигнання Йоахина, юдейського царя на дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня місяця Евіл-Меродах вавилонський цар, у тім році, коли став царювати, змилувався над Йоахином, юдейським царем, і вивів його з тюрми.
Він розмовляв з ним прихильно й дав йому місце вище, ніж місце других царів, що були з ним у Вавилоні.
Йоахин перемінив невільницьку одежу й їв увесь час із царського столу, поки віку його.
Його щоденне утримання давалось йому від царя, день-у-день, поки віку його.
І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.
Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) - та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
У пятому ж місяцї, на семий день місяця, - се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.
Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;
Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;
І кадильницї й чаші, - що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.
Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, - мідї з усього знаряддя не було ваги.
Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця - все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.
І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.
А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.
Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;
А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.
Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.
Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.
І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленими цареві Вавилонському, а буде вам добре.
Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.
Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв.
І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї;
І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї;
І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї.
І харчове його - щоденне харчове - давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його.
І сталося в девятому році його царювання, в десятому місяці, прийшов Навуходоносор цар Вавилону і вся його сила проти Єрусалиму, і окружили його і збудували проти нього воєнні споруди довкруги.
І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
В девятім (дні) місяця і запанував голод в місті і не було хліба для народу землі.
І розбито місто, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, що між стінами, це з царського городу, і халдеї при місті довкруги. І він пішов дорогою Арави,
і пігналася халдейська сила за царем і схопили його в Аравоті Єрихону, і вся його сила розсіялася від нього.
І схопили царя і привели його до Девлати до царя Вавилону, і він виголосив над ним вирок.
І він забив синів Седекії перед його очима, і осліпив очі Седекії і звязав його в кайдани і повів його до Вавилону.
І в пятому місяці, сьомого (дня) місяця, [це девятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону, прийшов до Єрусалиму Навузардан, архімаґир, що стояв перед царем Вавилону.
І спалив господний дім і дім царя і всі доми Єрусалиму, і кожний дім спалив
архімаґер.
І остаток народу, що остався в місті, і відступників, які пішли до царя Вавилону, і осталий нарід переніс Навузардан архімаґер.
І бідних землі архімаґер оставив як виноградарів і рільників.
І халдеї знищили мідяні стовпи, що в господньому домі, і механотів і мідяне море, що в господньому домі, і взяли їхню мідь до Вавилону.
І баняки і лопатки і посудини і кадильниці і ввесь мідяний посуд, в яких служать в них, він взяв.
І кадильниці і золотий і сріблий посуд взяв архімаґер,
два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для господнього дому. Не було ліку міді всього посуду.
Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому мідяний хотар (капітель), і висота хотара три лікті, і відступ на хотарі, миґдалеві яблока довкруги, все мідяне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
І взяв архімаґер Сарая першого священика і Софонію сина з других і трьох, що стерегли міру,
і з міста взяв одного евнуха, який був наставлений над військовими мужами і пятьох мужів, що гляділи на лице царя, яких знайдено в місті, і писаря князя сили, який держав опис народу землі, і шістдесять мужів народу землі, яких знайдено в місті.
І взяв їх Навузардан архімаґер і відвів їх до Девлати до царя Вавилону,
і цар Вавилону побив їх, і забив їх в Девлаті в землі Емата. І відселено Юду з його землі.
І (відносно) народу, що остався в землі Юди, яких оставив Навуходоносор цар Вавилону, він і наставив над ними Ґодолія, сина Ахікама, сина Сафана.
І почули всі володарі сили, вони і їхні мужі, що настановив цар Вавилону Ґодолія, і прийшли до Ґодолія до Массифата, і Ізмаїл син Натанія, і Йонатан син Кария, і Сарая син Танемата, Нетодатіт і Єзонія син Махатія, вони і їхні мужі.
І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв. Сидіть в землі і послужіть цареві Вавилона, і вам буде добре.
І сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з насіння царів і з ним десять мужів. І вдарили Ґодолія, і Юдеїв і Халдеїв, які були з ним в Массифаті, і він помер.
І встав ввесь нарід від малого і аж до великого і володарі сил і ввійшли до Єгипту, бо побоялися лиця халдеїв.
І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима царя Юди в дванадцятому місяці в двадцять сьомому (дні) місяця, Евілмародах цар Вавилону в (першому) році свого царювання підняв голову Йоакима царя Юди і вивів його з його дому вязниці,
і заговорив добре до нього і поставив його престіл вище від престолів царів, що з ним, у Вавилоні,
і змінив його вязничну одіж, і він постійно їв хліб перед ним всі дні свого життя.
І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, йому визначена міра з дня на день, всі дні його життя.
В девятый год царствования своего, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, со всем войском своим к Иерусалиму, и осадил его, и устроил вокруг него вал.
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
В девятый день месяца усилился голод в городе, и не было хлеба у народа земли.
И взят был город, и побежали все военные ночью по дороге к воротам, между двумя стенами, что подле царского сада; Халдеи же стояли вокруг города, и царь ушел дорогою к равнине.
И погналось войско Халдейское за царем, и настигли его на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
И взяли царя, и отвели его к царю Вавилонскому в Ривлу, и произвели над ним суд:
и сыновей Седекии закололи пред глазами его, а самому Седекии ослепили глаза и сковали его оковами, и отвели его в Вавилон.
В пятый месяц, в седьмой день месяца, то есть в девятнадцатый год Навуходоносора, царя Вавилонского, пришел Навузардан, начальник телохранителей, слуга царя Вавилонского, в Иерусалим
и сжег дом Господень и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем;
и стены вокруг Иерусалима разрушило войско Халдейское, бывшее у начальника телохранителей.
И прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и прочий простой народ выселил Навузардан, начальник телохранителей.
Только несколько из бедного народа земли оставил начальник телохранителей работниками в виноградниках и землепашцами.
И столбы медные, которые были у дома Господня, и подставы, и море медное, которое в доме Господнем, изломали Халдеи, и отнесли медь их в Вавилон;
и тазы, и лопатки, и ножи, и ложки, и все сосуды медные, которые употреблялись при служении, взяли;
и кадильницы, и чаши, что было золотое и что было серебряное, взял начальник телохранителей:
столбы числом два, море одно, и подставы, которые сделал Соломон в дом Господень, - меди во всех сих вещах не было весу.
Восемнадцать локтей вышины в одном столбе; венец на нем медный, а вышина венца три локтя, и сетка и гранатовые яблоки вокруг венца - все из меди. То же и на другом столбе с сеткою.
И взял начальник телохранителей Сераию первосвященника и Цефанию, священника второго, и трех, стоявших на страже у порога.
И из города взял одного евнуха, который был начальствующим над людьми военными, и пять человек, предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и писца главного в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа земли, находившихся в городе.
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
И поразил их царь Вавилонский, и умертвил их в Ривле, в земле Емаф. И выселены Иудеи из земли своей.
Над народом же, остававшимся в земле Иудейской, который оставил Навуходоносор, царь Вавилонский, - над ними поставил начальником Годолию, сына Ахикама, сына Шафанова.
Когда услышали все военачальники, они и люди их, что царь Вавилонский поставил начальником Годолию, то пришли к Годолии в Массифу, и именно: Исмаил, сын Нефании, и Иоханан, сын Карея, и Сераия, сын Танхумефа из Нетофафа, и Иезания, сын Маахитянина, они и люди их.
И поклялся Годолия им и людям их, и сказал им: не бойтесь быть подвластными Халдеям, селитесь на земле и служите царю Вавилонскому, и будет хорошо вам.
Но в седьмой месяц пришел Исмаил, сын Нефании, сына Елишамы, из племени царского, с десятью человеками, и поразил Годолию, и он умер, и Иудеев и Халдеев, которые были с ним в Массифе.
И встал весь народ, от малого до большого, и военачальники, и пошли в Египет, потому что боялись Халдеев.
В тридцать седьмой год переселения Иехонии, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать седьмой день месяца, Евилмеродах, царь Вавилонский, в год своего воцарения, вывел Иехонию, царя Иудейского, из дома темничного
и говорил с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
и переменил темничные одежды его, и он всегда имел пищу у него, во все дни жизни его.
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя, изо дня в день, во все дни жизни его.