На дванадцятому році Ахаза, юдейського царя, став Осія, син Ели, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 9 років.
Він чинив те, що Господеві не довподоби, однак не так, як ізраїльські царі, що були перед ним.
Проти нього виступив Салманассар, асирійський цар, і Осія зробивсь його підданим і платив йому данину.
Як же асирійський цар викрив, що Осія був зрадливий, - він послав був послів до Со, єгипетського царя, і не платив асирійському цареві звичайної щорічної данини, - то посадив його зв'язаного в тюрму.
І рушив асирійський цар проти усього краю, наступив на Самарію і держав її в облозі 3 роки.
На дев'ятому році Осії здобув асирійський цар Самарію й одвів Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані, та по мідянських містах.
А сталось так тому, що сини Ізраїля согрішили перед Господом, Богом своїм, що вивів їх з Єгипетської землі, з-під руки фараона, єгипетського царя, і шанували інших богів,
і ходили звичаями народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїля.
Сини Ізраїля чинили недобрі речі перед Господом, своїм Богом, і зводили собі узвишшя по всіх своїх містах, почавши від вартових башт до міст-твердинь.
Вони ставили собі кам'яні стовпи й ашери на кожному високому горбі й під кожним деревом зеленим,
і кадили там на всіх узвишшях так, як народи, яких Господь вигнав був перед ними, і чинили погані вчинки, викликаючи гнів Господній.
Вони служили бовванам, про яких Господь наказав їм: “Не чиніть цього!”
Все ж таки Господь остерігав Ізраїля й Юду через усіх своїх пророків і всіх видючих, кажучи: “Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.”
Але вони не слухали, вони були більш тугошиї, ніж батьки їхні, що не вірили Господеві, Богу своєму.
Вони відкинули його установи й його завіт, що він заключив був з їхніми батьками, і перестороги його, якими остерігав їх, і пішли за марнотами та й самі стали марнотою, наслідуючи народи, що були навкруги них, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили.
Вони покинули всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі вилиті подоби, двох бичків; зробили собі ашери й поклонялися усім військам небесним, і служили Ваалові.
Вони провадили через вогонь своїх синів та своїх дочок, ворожили й чарували; вони пускались на те, що Господеві не довподоби, викликаючи його гнів.
І розгнівався Господь вельми на Ізраїля, і відкинув його від свого обличчя. Зосталось тільки коліно Юди.
Але й Юда не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і пішов звичаями, що завів Ізраїль,
і Господь відкинув усіх потомків Ізраїля, покарав їх, видав їх у руки хижакам, і нарешті прогнав їх з-перед себе.
Коли ж ізраїльтяни відлучилися від Давидового дому, і зробили царем Єровоама, сина Навата, Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і ввів їх у тяжкий гріх.
Сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив; вони не відступали від них,
аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як казав був через своїх слуг, пророків. Він виселив Ізраїля з його землі в Асирію аж по цей день.
І привів асирійський цар людей з Вавилону, з Кути, з Авви, з Хамату і з Сефарваїму та й оселив замість синів Ізраїля по самарійських містах; вони зайняли Самарію й жили по її містах.
Але що в перші часи, як почали там жити, вони не шанували Господа, Господь наслав на них левів, що їх роздирали.
І дано знати асирійському цареві: “Ті народи, що ти переслав і осадив по самарійських містах, не знають закону тамтешнього Бога, тому й наслав він на них левів, що їх вигублюють, бо вони не знають закону тамтешнього Бога.”
Тоді асирійський цар повелів: “Виправте туди одного із священиків, що ви виселили звідти; нехай піде й живе там та нехай навчить їх закону тамтешнього Бога.”
От і прийшов один із священиків, що були виселені з Самарії, та осівсь у Бетелі й вчив їх, як їм шанувати Господа.
Та, попри те, кожний народ наробив собі власних богів і поставив їх у капищах по узвишшях, що їх звели були самарійці, - кожний народ по містах, де осілись.
Люди з Вавилону зробили Суккот-Бенота, люди з Кути зробили Нергала, люди з Хамату зробили Ашіму;
аввії зробили Нівхаза й Тартака, сефарвії ж палили своїх дітей у вогні на честь Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських.
Разом з тим вони почитали Господа й поставили собі з-поміж себе священиків по узвишшях, що й приносили жертви у капищах по узвишшях.
Господа вони почитали, але й богам своїм служили звичаєм народів, із-між яких виведено їх.
Аж по цей день чинять вони давнім звичаєм. Вони не шанують Господа й не чинять за уставами й за обрядами його, та за законом і за заповіддю, що Господь наказав синам Якова, що йому дав ім'я Ізраїль.
Господь уклав був з ними союз і повелів їм: “Не почитайте інших богів, не поклоняйтесь їм, не служіть їм і не жертвуйте їм
а Господа, що вивів вас з Єгипетської землі великою потугою й простягнутою рукою, - його почитайте. йому поклоняйтесь і йому жертвуйте,
й установи та обряди, закон та заповіді, що він написав вам, пильнуйте, щоб виконували їх по всі дні, а інших богів не почитайте.
Союзу, що я уклав з вами, не забувайте й інших богів не почитайте.
Лише Господа, Бога вашого, почитайте, і він визволить вас із руки всіх ворогів ваших.”
Та вони не слухали й чинили за давніми своїми звичаями.
Отак народи ті почитали Господа й служили також своїм бовванам. Та й діти їхні й діти дітей їхніх чинять так, як їхні батьки чинили, аж по цей день.
Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.
І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.
Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.
І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.
Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,
і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,
і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,
і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,
і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,
то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.
Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.
І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.
І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.
І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.
Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.
І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,
аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.
І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.
І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.
Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.
Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.
І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,
а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.
І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.
Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.
І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
У дванайцятому роцї Ахаза, царя Юдейського, настав Осія Ілиєнко в Самариї царем над Ізрайлем, і царював девять год.
І чинив невгодне в очах Господнїх, однак не так як царі Ізраїлські, що були перш його.
Проти його виступив Салманассар, царь Ассирийський, і зробивсь Осія підневоленим йому, й платив йому данину.
Як постеріг же царь Ассирийський, що Осія зрадливий, (він бо посилав посли до Сигора, царя Египецького, й не платив що року данини цареві Ассирийському), тодї пійшов проти його царь Ассирийський, та й посадив його звязаного в темницї.
І вирушив царь Ассирийський проти всієї землї й наступив на Самарию та й держав її в облязї три роки.
У девятому роцї Осії здобув царь Ассирийський Самарию та й одвів Ізрайлитян полонянами в Ассирию й поселив їх в Халасї й в Хаборі, при ріцї Гозан, та по Мидийських городах.
Бо коли сини Ізрайлеві стали грішити перед Господом, Богом своїм, що визволив їх із потали в Египецького царя Фараона та й вивів із Египту, та починали шанувати инших богів,
І починали ходити в установах народів, що їх Господь виганяв зперед синів Ізрайлевих, і в установах царів Ізраїлських, що так само чинили;
І стали чинити сини Ізрайлеві речі неправедні перед Господом, Богом їх, та строїли собі висоти по всїх своїх містах, почавши від (пастушої) вартової башти аж до утвердженого городу,
І ставляли собі камяні стовпи та Астарти на всякому високому горбі й під усяким тїнистим деревом,
Та почали кадити там на всїх висотах, так як народи, що їх Господь проганяв перед ними, й чинили ледачі речі, викликуючи гнїв Господень,
І служили ідолам, що про них заповідав Господь: Не чинїте сього;
Тодї Господь остерегав Ізраїля й Юду через усї пророки свої, через усякого віщуна, глаголючи: Навернїтесь із ваших ледачих доріг та держіте заповідї мої й устави мої, притьма по закону, що я положив перед вашими батьками, та заповідав вам через слуг моїх, пророків.
Але вони не слухали, й бували тугошийими, як їх отцї, що не довіряли Господеві, Богу свойму;
І відкинули постанови його, й заповіт його, що він вчинив з отцями їх, і перестороги його, що ними остерегав їх, й пійшли за марнотами й чинили марноти, та наслїдували народи, що жили навкруги, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили;
І відрікались усїх заповідей Господа, Бога свого, й поробили собі виливані два телцї, й строїли дуброви, та й падали ниць перед усїм (зорявим) військом небесним, і служили Баалові;
І проводили через огонь сини свої й дочки свої, й знахорювали й ворожбитували, та оддавались тому, щоб чинити неправедність перед очима Господнїми й гнївити його.
І розгнївився Господь страшно на Ізрайлитян, і відкинув їх від обличчя свого. Не зісталось нїкого крім поколїння Юдиного.
Але й Юда не держав заповідей Господа, Бога свого, а ходив в обичаях Ізрайлитян, як ходили вони.
Тож відвернувся Господь від усїх потомків Ізраїля, й впокоряв їх, і видавав їх хижакам на луп, аж вкінцї відкинув їх від лиця свого.
Ізрайлитяне одорвались від дому Давидового й зробили царем Еробоама Набатенка. І довів Еробоам Ізрайлитян до відпаду від Господа й повтягав їх у тяжкі гріхи.
І ходили Ізрайлитяне в усїх гріхах Еробоамових, які він чинив; не відступали від них,
Аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як погрожував через усїх слуг своїх, пророків. От і став перенесений Ізраїль із своєї землї в Ассирию (в неволю) аж по сей день.
І попереводив царь Ассирийський людей з Вавилону, з Кути, з Ави, з Емату й Сефарваїму та й оселив намість синів Ізрайлевих по городах Самарийських. От і посїли вони Самарийську країну та й жили по городах її.
Та позаяк вони в перві часи, як почали там жити, не шанували Господа, то наслав на них Господь леви, а ті роздирали їх.
І дано знати цареві Ассирийському й сказано: Ті поселяне, що повиводив єси та й оселив по городах Самарийських, не знають закону тамошнього Бога, тим він наслав леви на них, а сї гублять їх, бо вони не знають хвали Бога тієї землї.
І повелїв царь Ассирийський так: Відправте туди одного зміж сьвященників, що ви їх звідти повиводили; нехай пійде й живе там, та навчить їх закону тамошнього Бога.
І прийшов один ізміж сьвященників, що вони одвели з Самариї, та й осївсь у Бетелї, й вчив їх, як їм хвалити Господа.
Та попри те поробив собі кожний народ власного бога, та й поуставляли в божницях по висотах, що їх построїли були Самарийцї, кожен народ по своїх городах, де вони осїлись:
Вавилонцї зробили Суккот-Бенота, а Кутяне зробили Нергала; Ематяне зробили Ашиму,
А Аввії зробили Нибхаза й Тартака, Сефарваїмцї ж палили дїтей своїх ув огнї Адрамелехові та Анамелехові, богам Сефарваїмським.
Разом же з тим почитали вони й Господа. І приставляли кого небудь із серед себе жерцями на висотах, а сї служили службу в божницях по висотах.
Господа вони почитали, та й богам своїм служили звичаєм народів, ізміж яких виведено їх.
Аж по сей день чинять вони давнїм звичаєм: не бояться Господа й не чинять по установам і по обрядам, та по закону й заповідям, що завітував Господь синам Якова, того, що йому дав імя Ізраїль,
Та що з ними вчинив був умову й повелїв їм: Не почитайте нїяких инших богів, і не покланяйтесь їм, і не служіть їм і не жертвуйте їм,
А Господа, що вас вивів із землї Египецької великою потугою й простягнутою рукою, - того почитайте, тому покланяйтесь і тому жертвуйте,
І встанови й правоту, закон і заповідї, що він написав вам, повнїте по всї днї, а инших богів не почитайте;
І завіту, що я вчинив із вами, не забувайте, й не почитайте инших богів,
А Господа, Бога вашого, почитайте, а він визволить вас із потали у всїх ворогів ваших.
Вони ж не слухали, а чинили по давнїх звичаях своїх.
Народи сї почитали Господа, та служили й вирізуваним бовванам своїм. Та й дїти їх і внуки їх чинять так, як їх батьки чинили, аж по сей день.
В дванадцятому році Ахаза царя Юди зацарював Осія син Іли в Самарії над Ізраїлем на девять літ.
І він зробив лукаве в господних очах, лише не так як царі Ізраїля, які були перед ним.
Прийшов проти нього Саламанасар цар Ассирійців, і Осія став йому рабом і дав йому дань.
І цар Ассирійців знайшов неправедність в Осії, бо він післав послів до Сиґора царя Єгипту і не приніс данину цареві Ассирійців в тому році, і оточив його цар Ассирійців і звязав його в вязниці.
І пішов цар Ассирійців по всій землі і прийшов до Самарії і обліг її три роки.
В девятому році Осії захопив цар Ассирійців Самарію і відселив Ізраїля до Ассирії і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах Мидів.
І сталося, що томущо згрішили сини Ізраїля проти їхнього Господа Бога, який вивів їх з землі Єгипту з під руки Фараона царя Єгупту і вони злякалися інших богів
і пішли за оправданнями народів, яких Господь знищив з перед лиця синів Ізраїля, і (томущо) царі Ізраїля таке вчинили
і (томущо) так ізраїльські сини змінили діла, не так (як повинні були і) проти їхнього Господа Бога, і збудували собі високі (місця) в усіх своїх містах від вежі для сторожі аж до окріпленого міста,
і поставили собі стовпи і гаї на кожній високій вершині і під кожним широколистим деревом
і приносили там ладан на всіх високих (місцях), так як народи, які Господь відселив з перед їхнього лиця, і зробили спільне і різьбили, щоб розгнівити Господа,
і послужили ідолам, про яких їм Господь сказав: Не зробите цього слова Господеві.
І свідчив Господь в Ізраїлі і в Юди рукою всіх його пророків, кожного видючого, кажучи: Поверніться від ваших поганих доріг і бережіть мої заповіді і мої оправдання і ввесь закон, якого Я заповів вашим батькам, який Я їм післав рукою моїх рабів пророків.
І не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків.
І не зберегли його свідчення, які Він їм зсвідчили, і стали безумними і пішли за безглуздям і за народами, що довкруги них, відносно яких Він їм заповів, щоб не чинили так.
Вони оставили заповіді їхнього Господа Бога і зробили собі дві литі телиці, і зробили гаї і поклонилися всякій небесній силі і послужили Ваалові
і провели своїх синів і своїх дочок через огонь і ворожили ворожбами і чаклували і продалися, щоб чинити те, що погане в очах Господа, щоб його розгнівити.
І Господь дуже розгнівався на Ізраїля і відкинув їх з перед свого лиця, і не осталося хіба одиноке племя Юди.
І Юда не зберіг заповідей їхнього Господа Бога і пішли за оправданнями Ізраїля, які вони вчинили,
і відкинули Господа в усьому насінні Ізраїля, і Він зрушив їх і дав їх в руку тих, що грабили їх, аж доки не відкинув їх з перед свого лиця.
Бо Ізраїль (зірвав) з домом Давида і поставили царем Єровоама сина Навата, і Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і привів їх до гріха, великого гріха.
І сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він вчинив, не відступили від них,
аж доки Господь не відкинув Ізраїля з перед свого лиця, так як Господь сказав рукою всіх своїх рабів пророків, і був виселений Ізраїль з своєї землі до Ассирійців аж до цього дня.
І привів цар Ассирійців з Вавилону з Хунти і з Аї і з Емата і Сепфаруена, і поселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля і унаслідили Самарію і поселилися в її містах.
І сталося, що на початку свого поселення не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, що вмирали.
І вони сказали цареві Ассирійців, мовлячи: Народи, які ти відселив і ти посадив в містах Самарії, не пізнали суд Бога землі, і Він післав на них левів, і ось їх вбивають, оскільки не знають суду Бога землі.
І заповів цар Ассирійців, кажучи: Відведіть туди (декого з Ізраїльтян) і хай підуть і замешкають там і освітять їх про суд Бога землі.
І повели одного священика, якого відселили з Самарії, і він осів в Ветилі і просвічував їх, як мають боятися Господа.
І кожний нарід робив своїх богів і поставив в домі на високих місцях, які зробили Самарійці, кожний нарід в своїх містах, в яких жили в них.
І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт і мужі Хута зробили Ниріґел, і мужі Емата зробили Асімат,
і Евеї зробили Евлазер і Тартак, і ті з Сепфаруї спалювавли огнем своїх синів Адрамелехові і Анимелехові богам Сепфаруї.
І вони боялися Господа і поселили їхні гидоти в домах на високих (місцях) які зробили в Самарії, кожний нарід в місті, в якому поселилися в ньому. І боялися Господа і зробили собі священиків на високих (місцях) і приносили собі жертви в домі на високих (місцях).
Боялися Господа і служили своїм богам за судом народів, звідки відселено їх звідти.
До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться і вони чинять за їхніми оправданнями і за їхнім судом і за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, де надав йому імя Ізраїль.
І Господь заповів з ними заповіт і наказав їм кажучи: Не бійтеся інших богів і не поклоніться їм і не послужіть їм і не жертвуватимете їм,
але хіба лиш Господеві, який великою силою і високим раменом вивів вас з землі Єгипту, його боятиметеся і йому послужите і йому принесете жертву.
І оправдання і суди і закон і заповіді, які Він вам написав, берегтимете, щоб чинити, всі дні і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіта, який Він завіщав з вами,
і не злякаєтеся інших богів,
але боятиметеся хіба лиш вашого Господа Бога, і він вас спасе від усіх ваших ворогів,
і не послухаєтеся їхнього суда, який вони чинять.
І ці народи боялися Господа і служили своїм різьбленим, і сини, і сини їхніх синів чинять аж до цього дня так, як вчинили їхні батьки.
В двенадцатый год Ахаза, царя Иудейского, воцарился Осия, сын Илы, в Самарии над Израилем и царствовал девять лет.
И делал он неугодное в очах Господних, но не так, как цари Израильские, которые были прежде него.
Против него выступил Салманассар, царь Ассирийский, и сделался Осия подвластным ему и давал ему дань.
И заметил царь Ассирийский в Осии измену, так как он посылал послов к Сигору, царю Египетскому, и не доставлял дани царю Ассирийскому каждый год; и взял его царь Ассирийский под стражу, и заключил его в дом темничный.
И пошел царь Ассирийский на всю землю, и приступил к Самарии, и держал ее в осаде три года.
В девятый год Осии взял царь Ассирийский Самарию, и переселил Израильтян в Ассирию, и поселил их в Халахе и в Хаворе, при реке Гозан, и в городах Мидийских.
Когда стали грешить сыны Израилевы пред Господом Богом своим, Который вывел их из земли Египетской, из-под руки фараона, царя Египетского, и стали чтить богов иных,
и стали поступать по обычаям народов, которых прогнал Господь от лица сынов Израилевых, и по обычаям царей Израильских, как поступали они;
и стали делать сыны Израилевы дела неугодные Господу Богу своему, и построили себе высоты во всех городах своих, начиная от сторожевой башни до укрепленного города,
и поставили у себя статуи и изображения Астарт на всяком высоком холме и под всяким тенистым деревом,
и стали там совершать курения на всех высотах, подобно народам, которых изгнал от них Господь, и делали худые дела, прогневляющие Господа,
и служили идолам, о которых говорил им Господь: "не делайте сего";
тогда Господь чрез всех пророков Своих, чрез всякого прозорливца предостерегал Израиля и Иуду, говоря: возвратитесь со злых путей ваших и соблюдайте заповеди Мои, уставы Мои, по всему учению, которое Я заповедал отцам вашим и которое Я преподал вам чрез рабов Моих, пророков.
Но они не слушали и ожесточили выю свою, как была выя отцов их, которые не веровали в Господа, Бога своего;
и презирали уставы Его, и завет Его, который Он заключил с отцами их, и откровения Его, какими Он предостерегал их, и пошли вслед суеты и осуетились, и вслед народов окрестных, о которых Господь заповедал им, чтобы не поступали так, как они,
и оставили все заповеди Господа Бога своего, и сделали себе литые изображения двух тельцов, и устроили дубраву, и поклонялись всему воинству небесному, и служили Ваалу,
и проводили сыновей своих и дочерей своих чрез огонь, и гадали, и волшебствовали, и предались тому, чтобы делать неугодное в очах Господа и прогневлять Его.
И прогневался Господь сильно на Израильтян, и отверг их от лица Своего. Не осталось никого, кроме одного колена Иудина.
И Иуда также не соблюдал заповедей Господа Бога своего, и поступал по обычаям Израильтян, как поступали они.
И отвратился Господь от всех потомков Израиля, и смирил их, и отдавал их в руки грабителям, и наконец отверг их от лица Своего.
Израильтяне отторглись от дома Давидова и воцарили Иеровоама, сына Наватова; и отклонил Иеровоам Израильтян от Господа, и вовлек их в великий грех.
И поступали сыны Израилевы по всем грехам Иеровоама, какие он делал, не отставали от них,
доколе Господь не отверг Израиля от лица Своего, как говорил чрез всех рабов Своих, пророков. И переселен Израиль из земли своей в Ассирию, где он и до сего дня.
И перевел царь Ассирийский людей из Вавилона, и из Куты, и из Аввы, и из Емафа, и из Сепарваима, и поселил их в городах Самарийских вместо сынов Израилевых. И они овладели Самариею, и стали жить в городах ее.
И как в начале жительства своего там они не чтили Господа, то Господь посылал на них львов, которые умерщвляли их.
И донесли царю Ассирийскому, и сказали: народы, которых ты переселил и поселил в городах Самарийских, не знают закона Бога той земли, и за то Он посылает на них львов, и вот они умерщвляют их, потому что они не знают закона Бога той земли.
И повелел царь Ассирийский, и сказал: отправьте туда одного из священников, которых вы выселили оттуда; пусть пойдет и живет там, и он научит их закону Бога той земли.
И пришел один из священников, которых выселили из Самарии, и жил в Вефиле, и учил их, как чтить Господа.
Притом сделал каждый народ и своих богов и поставил в капищах высот, какие устроили Самаряне, - каждый народ в своих городах, где живут они.
Вавилоняне сделали Суккот-Беноф, Кутийцы сделали Нергала, Емафяне сделали Ашиму,
Аввийцы сделали Нивхаза и Тартака, а Сепарваимцы сожигали сыновей своих в огне Адрамелеху и Анамелеху, богам Сепарваимским.
Между тем чтили и Господа, и сделали у себя священников высот из среды своей, и они служили у них в капищах высот.
Господа они чтили, и богам своим они служили по обычаю народов, из которых выселили их.
До сего дня поступают они по прежним своим обычаям: не боятся Господа и не поступают по уставам и по обрядам, и по закону и по заповедям, которые заповедал Господь сынам Иакова, которому дал Он имя Израиля.
Заключил Господь с ними завет и заповедал им, говоря: не чтите богов иных, и не поклоняйтесь им, и не служите им, и не приносите жертв им,
но Господа, Который вывел вас из земли Египетской силою великою и мышцею простертою, - Его чтите и Ему поклоняйтесь, и Ему приносите жертвы,
и уставы, и учреждения, и закон, и заповеди, которые Он написал вам, старайтесь исполнять во все дни, и не чтите богов иных;
и завета, который Я заключил с вами, не забывайте, и не чтите богов иных,
только Господа Бога вашего чтите, и Он избавит вас от руки всех врагов ваших.
Но они не послушали, а поступали по прежним своим обычаям.
Народы сии чтили Господа, но и истуканам своим служили. Да и дети их и дети детей их до сего дня поступают так же, как поступали отцы их.