І сталось потім, що вмер цар аммонський і замість нього царював Ханун, його син.
Давид собі подумав: “Покажу свою доброзичливість до Хануна, сина Нахаша, як показав був свою доброзичливість до мене його батько.” І послав Давид своїх слуг, щоб потішити його по його батькові. Як же прийшли слуги Давида в край Аммонський,
сказали князі аммонські до Хануна, свого зверхника: “Гадаєш, що Давид, посилаючи потішників до тебе, хоче вшанувати твого батька? Хіба не на те, щоб роздивитись на місто, розвідати його, а потім зруйнувати, послав Давид своїх слуг до тебе?”
І повелів Ханун схопити слуг Давида, пообголювати їм бороди наполовину, пообтинати одежу аж по бедра та й відіслати.
Ці сповістили Давида, і він вислав їм назустріч, - бо мужі почували себе дуже засоромленими, - і велів їм сказати: “Сидіть у Єрихоні, поки не виростуть у вас бороди, і тоді повертайтесь.”
Побачивши ж аммонії, що стали ненависними Давидові, послали найняти араміїв з Бет-Рехову, араяіїв з Цови, 20 000 піхоти, і царя Йааху з 1 000 чоловік, і людей з Тову, 12 000 чоловік.
Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом.
Виступили аммонії й вишикувались у бойову лаву при вході в місто, тим часом як арамії з Цови та Рехову, люди з Тову і Мааха були окремо на вільному полі.
Побачивши Йоав, що йому грозить битва і спереду й ззаду, вибрав щонайдобірніших з Ізраїля й вишикував їх у лаву проти араміїв;
решту ж військового люду передав під провід братові своєму Авішаеві, щоб прилаштувався проти аммоніїв,
і сказав: “Як арамії подужають мене, ти підеш мені на підмогу, а як аммонії подужають тебе, я піду тобі на поміч.
Кріпись! І покажімося сильні за наш народ і за міста нашого Бога. Господь же нехай учинить, що йому довподоби.”
Як Йоав із військом, що було при ньому, почав наступати на араміїв, то вони втекли від нього.
Та й аммонії, побачивши, що арамії втікають, теж почали втікати від Авішая і вернулись у місто. Тоді Йоав покинув аммоніїв і повернувся в Єрусалим.
Коли побачили арамії, що їх побив Ізраїль, вони зібрались разом.
Гададезер послав і привів араміїв, що були за Рікою, і вони прибули до Хеламу під проводом Шоваха, начальника військ Гададезера.
Про це сповіщено Давида, і він зібрав усього Ізраїля, перейшов Йордан і прийшов до Хеламу. Тоді арамії виступили проти Давида й бились із ним.
Та арамії втекли від Ізраїля, і Давид убив 700 колісничних коней і 40 000 кіннотчиків; Шоваха, начальника війська, поранено і він помер там.
Як же побачили всі царі, залежні від Гададезера, що їх побив Ізраїль, то замирилися з ізраїльтянами та й піддались їм, а арамії боялись уже допомагати аммоніям.
І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?
І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.
І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, вони самі були на полі.
І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.
А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад'езерового війська, був перед ними.
І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
А коли всі царі, підлеглі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.
І сталось потім, що вмер царь Аммонїйський, а намість його став царем син його Аннон.
І подумав собі Давид: Покажу себе прихильним до Аннона Наасенка, як показав себе прихильним до мене батько його. От і послав Давид людей ізміж своїх прибічників, розважати його по панотцеві його. Як же прийшли Давидові дворяне ув Аммонїйську землю,
Промовили князї Аммонїйські до свого пана Аннона: Чи вже ж ти думаєш, що Давид, посилаючи до тебе розважателї, мислить показати шану твойму панотцеві? Певно Давид прислав до тебе своїх слуг на те, щоб розглядїти город, а розвідавши, опісля його зруйнувати.
І повелїв Аннон взяти Давидових урядників, повиголювати їм по пів бороди, пообрізувати їм одежу аж по крижі, та й відослати.
Як сказано про се Давидові, то послав він зустріч їх - бо мужі дознали тяжкої наруги, - і звелїв їм сказати: Загайтесь у Ерихонї, докіль бороди ваші відростуть, а тодї вертайтесь.
Схаменувшись Аммонїї, що зробились ненавидними в Давида, послали найняти Сирийцїв Бет-Рехобських і Сирийцїв Собських, двайцять тисяч пішого війська; у царя ж Мааха тисячу чоловіка, а з Істоба дванайцять тисяч чоловіка.
Дочувшись про се Давид, послав Йоаба з усїм військом з найхоробрійших.
Аммонїї ж вирушили та й уставились перед міськими воротами до бою, тим часом як Сирийцї Сабські й Рехобські, та Істобські й Маахські розставились у чистому полі.
Вбачаючи ж Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх навпроти Сирийцїв;
Останок же військового люду передав під привід братові свойму Абессї, щоб уставив їх проти Аммонїїв.
І розпорядив Йоаб: Коли Сирийцї переважувати муть мене, то ти поможеш менї, коли ж переважувати муть Аммонїї тебе, то прийду я допомогти тобі.
Бувай мужний, й стіймо твердо за наш нарід і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
От і двинув Йоаб із військом, що при йому було, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
Як постерегли ж Аммонїї, що Сирийцї втїкають, побігли й вони перед Абессою й вернулись у город. Йоаб же покинув Аммонїїв та й вернувсь у Ерусалим.
Як же побачили Сирийцї, що їх Ізрайлитяне подужали, так скупились до купи.
І послав Адраазер по Сирийцїв по тім боцї ріки, й прийшли вони до Еламу, а Собах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
Як дано про се знати Давидові, скликав він усього Ізраїля, перейшов Йордань, і прийшов до Еламу. І постали Сирийцї навпроти Давида, та й дали йому битву.
Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, Давид же розбив в прах сїмсот колесниць їх і сорок тисяч чоловіка; ба й гетьмана їх поранив, і він там помер.
Як побачили ж усї царі, що помагали Адраазерові, що їх Ізраїль побив, зробили вони мир із Ізрайлитянами та й піддались їм, а Сирийцї боялись уже допомагати Аммонїям.
І сталося після цього і помер цар синів Аммона, і замість нього зацарював його син Аннон.
Давид сказав: Вчиню милосердя з Анноном сином Нааса, так як його батько вчинив милосердя зі мною. І післав Давид, щоб його потішити рукою своїх рабів по його батьку. І прийшли слуги Давида до землі синів Аммона.
І сказали старшини синів Аммона до Аннона їхнього царя: Давид не післав тобі потішників, щоб прославити твого батька перед тобою, але хіба на те, щоб простежити місто і підглянути його і дослідити його післав Давид своїх слуг до тебе.
І взяв Аннон слуг Давида і обголив їм бороди і відрізав їхню одіж по половині, аж до їхніх бедр і відіслав їх.
І сповістили Давидові про мужів, і він післав їм на зустріч (людей), бо мужі були дуже зневажені. І сказав цар: Сидіть в Єрихоні аж доки не виростуть ваші бороди, і повернетесь.
І сини Аммона побачили, що люди Давида були посоромлені, і післали сини Аммона і найняли Сирію Ветроову, двадцять тисяч піших, і царя Мааха, тисячу мужів, і Істова, дванадцять тисяч мужів.
І почув Давид і післав Йоава і всю силу сильних.
І вийшли сини Аммона і розставилися до бою при дверях брами, і Сирія Суви і Роов і Істов і Мааха самі в полі.
І побачив Йоав що бойова лава була проти нього, перед лицем, спереду, і зі заду, і вибрав (декого) з усіх молодців Ізраїля, і отаборився зі заду Сирії.
І останок народу дав в руки свого брата Авесси і отаборилися напроти синів Аммона.
І він сказав: Якщо подужає мене Сирія, ви і будете мені на спасіння, і якщо сини Аммона подужають тебе, і ми будемо (на те), щоб тебе спасти.
Скріпімся і будь мужним задля нашого народу і задля наших божих міст, і Господь вчинить те, що добре в його очах.
І прийшов Йоав і його нарід з ним на бій проти Сирії, і втекли з перед його лиця.
І сини Аммона побачили, що втекла Сирія, і вони втекли з перед лиця Авесси і ввійшли до міста. І повернувся Йоав від синів Аммона і прийшов до Єрусалиму.
І побачила Сирія, що поступилася перед Ізраїлем, і зібралася разом.
І післав Адраазар і зібрав Сирію, що з другого боку ріки Халамака, і прийшли до Елама, і Совак володар сили Адраазара в них на чолі.
І сповіщено Давидові, і він зібрав ввесь Ізраїль і перейшов Йордан і прийшов до Еламу. І отаборилася Сирія перед Давидом і воювала з ним.
І втекла Сирія з перед лиця Ізраїля, і Давид побив сімсот колісниць Сирії і сорок тисяч коней. І побив Совака володаря його сил, і він там помер.
І побачили всі царі раби Адраазара, що поступилися перед Ізраїлем, і піддалися Ізраїлю і послужили їм. І Сирія збоялася ще спасати синів Аммона.
Спустя несколько времени умер царь Аммонитский, и воцарился вместо него сын его Аннон.
И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое оказал мне отец его. И послал Давид слуг своих утешить Аннона об отце его. И пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую.
Но князья Аммонитские сказали Аннону, господину своему: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли, чтобы осмотреть город и высмотреть в нем и после разрушить его, прислал Давид слуг своих к тебе?
И взял Аннон слуг Давидовых, и обрил каждому из них половину бороды, и обрезал одежды их наполовину, до чресл, и отпустил их.
Когда донесли об этом Давиду, то он послал к ним навстречу, так как они были очень обесчещены. И велел царь сказать им: оставайтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
И увидели Аммонитяне, что они сделались ненавистными для Давида; и послали Аммонитяне нанять Сирийцев из Беф-Рехова и Сирийцев Сувы двадцать тысяч пеших, у царя Маахи тысячу человек и из Истова двенадцать тысяч человек.
Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых.
И вышли Аммонитяне и расположились к сражению у ворот, а Сирийцы Сувы и Рехова, и Истова, и Маахи, стали отдельно в поле.
И увидел Иоав, что неприятельское войско было поставлено против него и спереди и сзади, и избрал воинов из всех отборных в Израиле, и выстроил их против Сирийцев;
остальную же часть людей поручил Авессе, брату своему, чтоб он выстроил их против Аммонитян.
И сказал Иоав: если Сирийцы будут одолевать меня, ты поможешь мне; а если Аммонитяне тебя будут одолевать, я приду к тебе на помощь;
будь мужествен, и будем стоять твердо за народ наш и за города Бога нашего, а Господь сделает, что Ему угодно.
И вступил Иоав в народ, который был у него, в сражение с Сирийцами, и они побежали от него.
Аммонитяне же, увидев, что Сирийцы бегут, побежали от Авессы и ушли в город. И возвратился Иоав от Аммонитян и пришел в Иерусалим.
Сирийцы, видя, что они поражены Израильтянами, собрались вместе.
И послал Адраазар и призвал Сирийцев, которые за рекою, и пришли они к Еламу; а Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими.
Когда донесли об этом Давиду, то он собрал всех Израильтян, и перешел Иордан и пришел к Еламу. Сирийцы выстроились против Давида и сразились с ним.
И побежали Сирийцы от Израильтян. Давид истребил у Сирийцев семьсот колесниц и сорок тысяч всадников; поразил и военачальника Совака, который там и умер.
Когда все цари покорные Адраазару увидели, что они поражены Израильтянами, то заключили мир с Израильтянами и покорились им. А Сирийцы боялись более помогать Аммонитянам.