Ще раз зібрав Давид найдобірніших мужів у Ізраїлі, тридцять тисяч.
Тоді Давид і все військо, що було при ньому, встали й пішли у Ваалу Юди, щоб перенести звідти ковчег Божий, який названо йменням Господа Сил, що покоїться на херувимах.
Поставили, отже, ковчег Божий на новий віз і вивезли його з дому Авінадава, що був на горбі, а проводжали воза сини Авінадава, Узза й Ахіо.
Узза йшов побіч ковчега Божого, а Ахіо перед ковчегом.
Давид же й увесь дім Ізраїля танцювали перед Господом щосили, виспівуючи та приграваючи на цитрах, гарфах, бубнах, дзвінках і цимбалах.
Як же дійшли до току Нахона, Узза простягнув руку до Божого ковчегу й ухопився за нього, бо воли його нахилили.
Та гнів Господній запалав на Уззу, і Господь ударив його там таки за цю смілість і він помер там коло ковчегу Божого.
Давид засумував, що Господь вразив Уззу, і місце те називається Перец Узза по цей день.
Злякавсь Давид того дня перед Господом і мовив: “Як же ввійти Господньому ковчегові до мене?”
І не хотів Давид перевозити Господнього ковчегу до себе, в Давидгород, а завіз його в дім Оведедома, з Гату.
Пробув там ковчег Господній три місяці в домі Оведедома з Гату, й Господь благословив Оведедома й увесь дім його.
Коли цареві Давидові сказали, що Господь благословив дім Оведедома й усе, що в нього, заради Божого ковчегу, Давид пішов і з радістю переніс ковчег Божий із дому Оведедома в Давидгород.
І коли переносії Господнього ковчегу пройшли шість кроків, принесено в жертву бика й годованого барана.
Сам же Давид щосили танцював перед Господом, і був при тому оперезаний льняним ефодом.
Отак Давид і ввесь дім Ізраїля переносили ковчег Господній під веселі вигуки й трубні звуки.
Як же ковчег Господній входив у Давид-город, Міхаль, дочка Саула, дивилась у вікно, тож, бачивши, як цар Давид скакав і танцював перед Господом, зневажила його в своїм серці.
І принесли ковчег Господній і поставили його на своєму місці серед намету, що Давид нап'яв для нього, й приніс Давид усепалення перед Господом і мирні жертви.
І як скінчив Давид приносити всепалення й мирні жертви, благословив народ іменем Господа Сил.
Потім роздав усьому народові, всьому мнозтву Ізраїля, чоловікам і жінкам, кожному по буханцеві хліба, по кусневі м'яса та по пундикові з родзинок, і пішли всі додому.
Коли Давид повертавсь благословити дім свій, вийшла йому назустріч Міхаль, дочка Саула, й каже: “Оце ж і достойно виступав сьогодні цар Ізраїля, світивши тілом перед очима служниць своїх слуг так, як світив би тілом який-небудь гульвіса!”
Давид же відповів Міхалі: “Я перед Господом танцював, що вибрав радше мене, ніж твого батька й усю його родину, щоб настановити мене князем над Господнім народом, над Ізраїлем. Тому перед Господом буду веселитись
і принижуся ще більше того. Стану принижений у твоїх очах, але в слугинь, про яких ти говориш, буду в славі!”
І не було в Міхалі, дочки Саула, дітей аж по день її смерти.
А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.
І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.
І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.
І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.
А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.
І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.
І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.
І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?
І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.
І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.
І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.
І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.
А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.
І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.
І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.
І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.
А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.
І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.
І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!
І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!
І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!
І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.
І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлї, трийцять тисяч.
І пустивсь Давид і всї люде, що мав при собі з мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при нїй взивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,
І поставили Божу скриню на нову колесницю і вивезли її з Аминадабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.
А коли їхали з скринею Господньою з дому Аминадабового, що наверх гори Габаа, йшов Ахіа навперід ковчега.
Давид же і всї сини Ізрайлеві йграли перед Господом на всяких музичних приборах із дерева кипарисового, і на цитрах, гарфах, бубнах, гуслах й цимбалах.
Як же дойшли до току Нахонового, ухопив Оза за Божу скриню щоб її придержати, бо воли зноровились і нахилили її.
І запалав Господень гнїв на Озу й вбив його там на місцї Господь за його сьмілость, і він умер таки коло скринї.
І зажуривсь Давид тяжко, що Господь убив Озу. Місце се називаєсь "Убиттє Ози" й по сей день.
І злякався того дня Давид перед Господом і промовив: Як же ж то ввійти скринї Господнїй до мене?
І не було Давидові втїхи в тому, щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелїв завезти її в господу Обедедома Гетїя.
І перебувала скриня Господня в дому Обедедома Гетїя три місяцї, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.
Як же сказано цареві Давидові: Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, задля Божої скринї, то пійшов Давид, та й перенїс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.
І за кожним разом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.
Сам же Давид плясав із усієї сили перед Господом, а був при тому підперезаний лняним ефодом.
Так переносили Давид і ввесь дом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.
Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серцї погорду до його.
І принесли скриню Господню, й поставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і принїс Давид перед Господом усепаленнє й жертву мирну.
А скінчивши Давид приношеннє всепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.
І роздав усьому народові, всьому Ізраїлеві, чоловікам і жінкам, кожному по книшу, й по кусневі печенї та пирогові смаженому в олїї, й розійшлись усї по домах.
Як прийшов же додому Давид привітати родину свою, зустріла Давида Саулова дочка, Мелхола, словами: Але ж бо й поважно виступав сьогоднї царь Ізрайлїв, обнажуючись перед очима служебок підданих своїх, як обнажуєсь хиба який пустяка-весельчак.
І відказав Давид Мелхолї: Перед Господом, що волїв вибрати мене нїж отця твого й ввесь дом його, та поставив мене князем над народом Господнїм, над Ізраїлем, перед тим Господом я буду плясати й грати;
А навіть впокорюсь і буду понижувати себе ще більш нїж сьогоднї в очах моїх, а в служебок, що ти про них кажеш, я ще більшої зажию слави.
Тим то в Мелхоли, дочки Саулової, не було дитини до самої смертї її.
І знову зібрав Давид кожного молодця з Ізраїля, яких сімдесять тисяч.
І Давид встав і пішов і ввесь нарід, що з ним, (і дехто) з володарів Юди, коли він ішов, щоб забрати звідти Божий кивот, на якому прикликано імя Господа сил, що сидить на ньому на херувимах.
І взяли господний кивот на нові колісниці і взяли його з дому Амінадава, що на горі. І Оза і його брати, сини Амінадава, провадили воза
з кивотом, і його брати ішли перед кивотом.
І Давид та Ізраїльські сини танцювали перед Господом з настроєними органами зі силою і з піснями і з гуслами і з сопілками і з тимпанами і з цимбалами і з трубами.
І приходять до току Нодава, і Оза простягнув свою руку до Божого кивота, щоб його притримати, і схопив його, щоб задержати його, томущо його перехилив телець.
І Господь розлютився на Озу, і його там побив Бог, і він помер там при господньому кивоті перед Богом.
І Давид розгнівався за те, що Господь побиттям побив Озу. І прозвано те місце: Побиття Ози аж до цього дня.
І злякався Давид перед Господом в тому дні, кажучи: Як увійде до мене господний кивот?
І не бажав Давид завезти до себе, до міста Давида, кивот господнього завіту, і завернув його Давид до дому Аведдара Ґеттея.
І господний кивот сидів в домі Аведдара Ґеттея три місяці. І Господь поблагословив ввесь дім Аведдара і все, що в нього.
І сповіщено цареві Давидові, кажучи: Господь поблагословив дім Аведдара і все, що в нього, через божий кивот. І пішов Давид і з радістю привіз господний кивот з дому Аведдара до міста Давида.
І з ним були сім хорів, що несли кивот, і жертва теля і ягнята.
І Давид грав перед Господом на настроєних органах, і Давид (був) зодягненй в шляхотну одіж.
І Давид і ввесь дім Ізраїля принесли господний кивот з криком і з голосом труби.
І сталося як приносили кивот до міста Давида і Мелхол дочка Саула поглянула крізь вікно і побачила царя Давида, що танцював і скакав перед Господом і погордила ним в своїм серці.
І приносять господний кивот і поклали його на його місце посеред шатра, яке для нього звів Давид. І Давид приніс цілопалення і мирне перед Господом.
І завершив Давид приношення цілопалення і мирного і поблагословив нарід в імя Господа сил.
І розділив всьому народові для всієї сили Ізраїля від Дана аж до Вирсавії, від чоловіка аж до жінки, кожному часть хліба і часть мяса і паланицю з пательні. І пішов ввесь нарід кожний до свого дому.
І Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім, і вийшла Мелхол дочка Саула на зустріч Давидові і поблагословила його і сказала: Як прославився сьогодні ізраїльський цар, який сьогодні роздягнувся на очах рабинь, своїх слуг, так як, відкриваючись, відкривається один з танцюристів.
І сказав Давид до Мелхоли: Танцюватиму перед Господом. Благословенний Господь, який вибрав мене замість твого батька і замість всього його дому, щоб поставити мене провідником над своїм народом над Ізраїлем, і скакатиму і танцюватиму перед Господом.
І знову так відкриюся і буду поганим в твоїх очах і (буду) з молодими, з якими сказала ти, що я прославився.
І в Мелхоли дочки Саула бе було дитини аж до дня її смерти.
И собрал снова Давид всех отборных людей из Израиля, тридцать тысяч.
И встал и пошел Давид и весь народ, бывший с ним из Ваала Иудина, чтобы перенести оттуда ковчег Божий, на котором нарицается имя Господа Саваофа, сидящего на херувимах.
И поставили ковчег Божий на новую колесницу и вывезли его из дома Аминадава, что на холме. Сыновья же Аминадава, Оза и Ахио, вели новую колесницу.
И повезли ее с ковчегом Божиим из дома Аминадава, что на холме; и Ахио шел пред ковчегом.
А Давид и все сыны Израилевы играли пред Господом на всяких музыкальных орудиях из кипарисового дерева, и на цитрах, и на псалтирях, и на тимпанах, и на систрах, и на кимвалах.
И когда дошли до гумна Нахонова, Оза простер руку свою к ковчегу Божию и взялся за него, ибо волы наклонили его.
Но Господь прогневался на Озу, и поразил его Бог там же за дерзновение, и умер он там у ковчега Божия.
И опечалился Давид, что Господь поразил Озу. Место сие и доныне называется: "поражение Озы ".
И устрашился Давид в тот день Господа и сказал: как войти ко мне ковчегу Господню?
И не захотел Давид везти ковчег Господень к себе, в город Давидов, а обратил его в дом Аведдара Гефянина.
И оставался ковчег Господень в доме Аведдара Гефянина три месяца, и благословил Господь Аведдара и весь дом его.
Когда донесли царю Давиду, говоря: "Господь благословил дом Аведдара и все, что было у него, ради ковчега Божия ", то пошел Давид и с торжеством перенес ковчег Божий из дома Аведдара в город Давидов.
И когда несшие ковчег Господень проходили по шести шагов, он приносил в жертву тельца и овна.
Давид скакал из всей силы пред Господом; одет же был Давид в льняной ефод.
Так Давид и весь дом Израилев несли ковчег Господень с восклицаниями и трубными звуками.
Когда входил ковчег Господень в город Давидов, Мелхола, дочь Саула, смотрела в окно и, увидев царя Давида, скачущего и пляшущего пред Господом, уничижила его в сердце своем.
И принесли ковчег Господень и поставили его на своем месте посреди скинии, которую устроил для него Давид; и принес Давид всесожжения пред Господом и жертвы мирные.
Когда Давид окончил приношение всесожжений и жертв мирных, то благословил он народ именем Господа Саваофа;
и роздал всему народу, всему множеству Израильтян, как мужчинам, так и женщинам, по одному хлебу и по куску жареного мяса и по одной лепешке каждому. И пошел весь народ, каждый в дом свой.
Когда Давид возвратился, чтобы благословить дом свой, то Мелхола, дочь Саула, вышла к нему на встречу и сказала: как отличился сегодня царь Израилев, обнажившись сегодня пред глазами рабынь рабов своих, как обнажается какой-нибудь пустой человек!
И сказал Давид Мелхоле: пред Господом, Который предпочел меня отцу твоему и всему дому его, утвердив меня вождем народа Господня, Израиля; пред Господом играть и плясать буду;
и я еще больше уничижусь, и сделаюсь еще ничтожнее в глазах моих, и пред служанками, о которых ты говоришь, я буду славен.
И у Мелхолы, дочери Сауловой, не было детей до дня смерти ее.