Через який місяць Нахаш, аммоній, двигнувся й отаборився проти Явеш-Гілеаду. Всі явешські люди сказали до Нахаша: «Вчини з нами угоду, й ми будемо служити тобі.»
Нахаш же, аммоній, відповів їм: «Ось на якій умові вчиню з вами угоду: я виколю кожному з вас праве око, - хочу навести цю ганьбу на ввесь Ізраїль.»
Явешські старші йому сказали: «Дай нам сім день часу. Ми пошлемо гінців по всіх ізраїльських границях, і як ніхто не прийде нам на поміч, ми тобі піддамося.»
Як же прийшли гінці в Саулову Гівеа й переказали ті слова до вух народу, весь люд заплакав уголос.
Саме тоді Саул позаду волів повертався з поля; й спитав він; «Що то з народом, що так плаче?» Йому оповіли справу людей явешських.
Коли Саул зачув те, дух Божий раптом спустивсь на нього, й він запалав великим гнівом.
Вхопив пару волів, розшматував їх і розіслав через гінців по всій Ізраїльській землі зо словами: «Хто не піде за Саулом і Самуїлом, то волам того буде те саме.» Страх Господній напав на людей, і вони вирушили, як один чоловік.
Він переглянув їх у Безеку, і було сичів Ізраїля 300 000, а мужів Юди -30 000.
І сказав гінцям, що прибули: «Перекажіть людям явеш-гілеадським: узавтра, як сонце почне припікати, буде вам підмога.» Прийшли гінці й сповістили це явешським людям і ті зраділи.
А явешські мужі сказали: «Узавтра ми вийдемо до вас, і ви чинитимете з нами, що вам довподоби.»
Другого дня Саул розділив людей на три загони, що вдерлись під час ранньої сторожі в табір і били аммоніїв аж поки не настала денна спека. Що ж із них зосталось, розсипалося так, що й двох не залишилось укупі.
Тоді народ сказав до Самуїла: «Хто говорив: чи ж Саулові над нами царювати? Видайте тих людей, ми їх уб'ємо!»
Саул же відповів: «Нікого не слід убивати цього дня, сьогодні бо Господь дав Ізраїлеві перемогу.»
А Самуїл сказав до народу: «Ходімо в Гілгал і поновім там царство.»
І двигнувся ввесь народ у Гілгал і там, у Гілгалі, перед Господом, Саул був проголошений царем. Там же принесли перед Господом мирні жертви. І веселились там Саул і всі ізраїльські мужі вельми.
І вийшов аммонітянин Нахаш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: Склади з нами умову, і ми будемо служити тобі!
І сказав до них аммонітянин Нахаш: Про це складу з вами умову, щоб кожному з вас вибрати праве око, і я вчиню це на ганьбу для всього Ізраїля.
І сказали до нього явеські старші: Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе.
І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.
Аж ось Саул іде худобою з поля. І сказав Саул: Що народові, що плачуть? І розповіли йому слова явеських людей.
І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!
І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його! І великий страх спав на людей, і вони повиходили, як один чоловік.
І він перелічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей тридцять тисяч.
І сказали вони до послів, що прийшли: Так скажете мешканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам порятунок. І прийшли ті посли, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.
І сказали явеські люди: Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в очах ваших.
І сталося назавтра, і склав Саул із народу три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, та й били Аммона аж до спекоти дня. І сталося, позосталі розбіглися, і не позосталося між ними двох разом.
І сказав народ до Самуїла: Хто той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!
Та Саул сказав: Ніхто не буде забитий цього дня, бо Господь сьогодні зробив спасіння серед Ізраїля.
А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і підемо в Ґілґал, та й відновимо там царство!
І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!
Як уплило з місяць, наступив Аммонїй Наас та й облїг Явис у Галаадї. І послали всї городяне Явиські сказати Наасові: Учини вмову з нами, дак піддамось тобі.
Аммонїй же Наас відказав їм: Я вчиню з вами вмову, але таку, щоб виколов я кожному з вас праве око і тим зробив сьміховище з усього Ізраїля.
І відказали йому громадські мужі Явиські: Дай нам сїм день реченця, а ми пошлемо посли по всьому займищу Ізрайлевому, і коли нїхто не озветься помогти нам, так піддамось тобі.
Як же прийшли посли в Гиву Саулову і переказали слова отті в слух народа, заплакав увесь люд у голос.
Саул же йшов саме з поля позад волів додому, і питає: Що сталось людові, чого він плаче? І з'ясували йому слова городян Явиських.
Як же почув сї слова, найшов на Саула дух Божий, і запалав він страшним гнївом.
І вхопив Саул оба воли, порозрубував на шматки, та й порозсилав через посли по всьому займищу Ізрайлевому навкруги з покликом: Хто не вирушить із Саулом та з Самуїлом, того волам зробить він те саме. І обняв людей страх Господень, і вирушили вони, як один чоловік.
І як він переглядав їх у Безецї, було синів Ізрайлевих триста тисячей, а трийцять тисячей мужів Юдиних.
І сказав тодї послам, що прийшли: Сповістїте городян Явиса Галаадського: Завтра буде вам підмога, як обогріє сонце. І прийшли посли, і сповістили про се городян Явиських, і вони зрадїли.
І сказали городяне Явиські Насові: Завтра ми вийдемо до вас, тодї чинити мете з нами, що вам угодно.
Назавтра ж подїлив Саул людей на три части, і вламались вони в час ранньої сторожі в табір, та побивали Аммонїїв, аж день огрівся. Що ж із них зісталось, те розсипалось так, що й двох їх не було вкупі.
І промовив люд до Самуїла: Хто се питав: Чи Саулові ж та царювати над нами? Давай їх сюди, ми повбиваємо їх!
Саул же відказав: У сей день не можна нїкого вбивати, бо сьогоднї Господь подав поміч Ізраїлеві.
І сказав Самуїл народові: Ходїмо в Галгал, та поновімо там царство.
І двинув увесь люд у Галгал, і поставив там Саула перед Господом царем. І принесли там мирні жертви перед Господом. І веселились там, Саул і всї Ізрайлитяне велико.
І сталося після приблизно місяця і прийшов Наас Амманіт і отаборюється проти Явіса Ґалаадського. І сказали всі мужі Явіса до Нааса Амманітина: Вклади з нами угоду, і служитимемо тобі.
І сказав до них Наас Амманітин: В цьому угоду вкладу з вами, щоб вибрати в кожного з вас праве око, і покладу ганьбу на Ізраїля.
І кажуть йому мужі Явіса: Дай нам сім днів, і пішлемо посланців до всіх околиць Ізраїля, якщо не буде того, хто спасає нас, вийдемо до вас.
І йдуть посланці до Ґаваа до Саула і говорять слова в уха народу, і увесь нарід підняв свій голос і заплакали.
І ось Саул приходить на другий день з поля, і сказав Саул: Що це, що нарід плаче і розповідають йому слова синів Явіса.
І господний дух зійшов на Саула, як він почув ці слова, і дуже розгнівався на них своїм гнівом.
І взяв дві корови і розрубав їх на члени і післав до всіх околиць Ізраїля рукою послів, кажучи: Хто не іде за Саулом і за Самуїлом, так хай вчинять їхнім коровам. І господний жах напав на ізраїльський нарід, і закричали як один чоловік.
І провірив їх Авіезек в Вамі, всіх чоловіків Ізраїля шістьсот тисяч, і сімдесять тисяч мужів Юди.
І він сказав послам, що прийшли: Так скажете мужам Явіса: Завтра, як загріє сонце, вам спасіння. І прийшли посли до міста і звіщають мужам Явіса, і вони зраділи.
І сказали мужі Явіса до Нааса Амманітина: Завтра вийдемо до вас, і вчините нам як завгодно перед вами.
І сталося на другий день, і Саул розділив нарід на три часті, і входять посеред табору в ранню сторожу і побили синів Аммона, ще поки розігрівся день, і ті, що осталися, розсипалися, і не осталося в них двох разом.
І сказав нарід до Самуїла: Хто той, хто сказав, що Саул не царюватиме над нами. Видай мужів, і убємо їх.
І сказав Саул: Хай ніхто не помре в цьому дні, бо сьогодні Господь вчинив спасіння в Ізраїлі.
І сказав Самуїл до народу, мовлячи: Підім до Ґалґали і обновім там царство.
І ввесь нарід пішов до Ґалґали, і помазав там Самуїл Саула на царя перед Господом в Ґалґалах і приніс там жертви і мирне перед Господом. І дуже зрадів Самуїл і ввесь Ізраїль.
И пришел Наас Аммонитянин и осадил Иавис Галаадский. И сказали все жители Иависа Наасу: заключи с нами союз, и мы будем служить тебе.
И сказал им Наас Аммонитянин: я заключу с вами союз, но с тем, чтобы выколоть у каждого из вас правый глаз и тем положить бесчестие на всего Израиля.
И сказали ему старейшины Иависа: дай нам сроку семь дней, чтобы послать нам послов во все пределы Израильские, и если никто не поможет нам, то мы выйдем к тебе.
И пришли послы в Гиву Саулову и пересказали слова сии вслух народа; и весь народ поднял вопль и заплакал.
И вот, пришел Саул позади волов с поля и сказал: что сделалось с народом, что он плачет? И пересказали ему слова жителей Иависа.
И сошел Дух Божий на Саула, когда он услышал слова сии, и сильно воспламенился гнев его;
и взял он пару волов, и рассек их на части, и послал во все пределы Израильские чрез тех послов, объявляя, что так будет поступлено с волами того, кто не пойдет вслед Саула и Самуила. И напал страх Господень на народ, и выступили все, как один человек.
Саул осмотрел их в Везеке, и нашлось сынов Израилевых триста тысяч и мужей Иудиных тридцать тысяч.
И сказали пришедшим послам: так скажите жителям Иависа Галаадского: завтра будет к вам помощь, когда обогреет солнце. И пришли послы и объявили жителям Иависа, и они обрадовались.
И сказали жители Иависа Наасу: завтра выйдем к вам, и поступайте с нами, как вам угодно.
В следующий день Саул разделил народ на три отряда, и они проникли в средину стана во время утренней стражи и поразили Аммонитян до дневного зноя; оставшиеся рассеялись, так что не осталось из них двоих вместе.
Тогда сказал народ Самуилу: кто говорил: "Саулу ли царствовать над нами"? дайте этих людей, и мы умертвим их.
Но Саул сказал: в сей день никого не должно умерщвлять, ибо сегодня Господь совершил спасение в Израиле.
И сказал Самуил народу: пойдем в Галгал, и обновим там царство.
И пошел весь народ в Галгал, и поставили там Саула царем пред Господом в Галгале, и принесли там мирные жертвы пред Господом. И весьма веселились там Саул и все Израильтяне.