І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:
“Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!
Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.
Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.
Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.
За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.
Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір'ю.
Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!
Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, - благословіте Господа!
Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!
Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.
Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!
Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!
З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.
Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.
Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.
Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан - чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор'ї, при затоках своїх зостався.
Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір'ях країни.
Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.
З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.
Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!
Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.
Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.
Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.
Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.
Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.
До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, -де поточився, там і впав, бездушний.
Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?
Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:
Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.
Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.” - І край мав спокій сорок років.
І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:
Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа!
Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!
Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.
Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.
За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.
Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа!
Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!
Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ.
Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів!
Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.
І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах!
Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!
Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.
Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах.
Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.
Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя!
Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів!
Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!
Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.
Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко.
Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому..
Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав.
Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?
Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию.
Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ.
Засьпівали тодї Дебора та Барак Абиноаменко такими словами:
Ізраїль відомщен, народ схаменувся, прославіте Господа!
Чуйте се, царі з князями, чуйте й памятайте: Я сьпіваю, в струни граю в Господнюю славу!
Як ійшов єси з Сеїру, Господи, з Едому, стався трус по всїй вселенній на землї й на небі; на землї все затремтїло, (небеса гучали), краплями взялися хмари, ринули водою.
Істаялись перед Богом (віковічні) гори, й Синай великий танув од лиця Господня.
За Самгора Анатенка, за Яїли стало пусто по шляхах (пробойних); ті що перше прохожали прямими шляхами, обходили тоті місця хиба манівцями.
Не стало людей по містах, в Ізраїля селах, покіль ти не встала, Деборо, Ізраїля мати!
Нових богів вибирали, з того й війна у воротах. А чи видїв хто щит або спис у сорока тисяч Ізраїля?
Я всїм серцем прихиляюсь до всїх тих гетьманів, що обстали за народом бідним Ізраїля, хвалїте ж Господа!
Ви, що їздите звичайно на ослицях білих, що на келимах прилюдно судите суд право, та проходжаєтесь: по дорозї, сьпівайте пісню!
Серед гомону зганяючих стада при криницях нехай лунає хвала Господу, хвала гетьманам Ізраїля, як виступив 'д воротам народ Господень!
Вставай, вставай, Деборо! Вставай, пісню засьпівай! Ти ж, Бараче, підіймайся, веди полонників твоїх, сину Абиноаменів!
Не многим із сильних підхилив він народ, Господь підхилив менї хоробрих.
І прийшли від Ефраїма ті що в Амалику вкоренились; за тобою Бенямине, серед люду твого; від Махира йшли начальники, й від Забулону люде поважнії вивели військо до бою.
І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
В ноги їй упав - простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин - шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.
Господи! нехай так гинуть всї тобі противні, люде ж вірні най, як сонце на востоцї, сяють! І втішалась супокоєм земля сорок год.
І заспівали Деввора і Варак син Авінеема в тому дні і сказала:
Коли повстали вожді в Ізраїлі, в виборі народу благословіть Господа.
Послухайте царі, послухайте сильні сатрапи. Я заспіваю Господеві, співатиму Богові Ізраїля.
Господи, в твому виході з Сиіра коли підводився Ти з поля Едома земля затряслася, і небо засмутилося і хмари викапали воду.
Гори порушилися перед лицем Господа. Цей Сіна перед лицем Господа Бога Ізраїля.
В днях Самеґара сина Аната, в днях Яіли забракло царів і пішли стежками, пішли збоченими шляхами.
Не стало порадника в Ізраїлі, не стало, аж доки не встала Деввора, бо встала матір в Ізраїлі.
Забажали нових богів, як хліб ячмінний, чи побачу захоронок від списів в сорок тисячах.
Серце моє в заповідженому Ізраїлеві, сильні народу, благословіть Господа,
ви, що сидите на ослах, що сидите на колесницях,
видайте голос тих, що повертаються між тими, що веселяться. Там дадуть справедливість Господеві. Праведні скріпилися в Ізраїлі. Тоді господний нарід зійшов до своїх міст.
Встань, встань, Девворо, збуди десятки тисяч в народі, встань, встань, говори в пісні. Вараче, встань скріпляючись, і скріпи Девворо Варака. Полони полон твій, сину Авінеема.
Коли скріпилася його сила? Господи, присмири мені сильніших від мене.
Нарід Ефраїма хай пімстить їх в долині свого брата Веніямина в твоїх народах. З мене Махіра вийшли допитливі, і з Завулона Господь воює за мене між сильними, що звідти, в скиптрі спроможного провадити.
В Іссахрі з Девворою післав своїх піших до долини. Навіщо ти живеш посеред губ? Простягнув ноги свої? В поділах Рувима великі пошуки серця.
Навіщо мені сидіти між масфатемами щоб вислухувати свистіння тих, що встають? Щоб перейти до того, що Рувима, великі пошуки серця.
Ґалаад отаборився на другому боці Йордану, і навіщо Дан живе в кораблях? Асир поселився при березі морів і отаборився на його берегах.
Завулон нарід, що пригнітив свою душу до смерти і Нефталім на висоті поля.
Прийшли царі і стали до бою, тоді воювали царі Ханаана в Теннаху при воді Маґедда, багато срібла не взяли.
З неба воювали зорі, зі свого чину воювали з Сісарою.
Потік Кісон викинув їх, потік кадимімський, потік Кісон. Потопче їх моя сильна душа.
Тоді відрубали копита коневі, амадарот його сильних.
Прокленіть Мароза, сказав господний ангел, прокляттям прокленіть тих, що живуть в ній, бо не пішли на поміч Господеві. Наш помічник - Господь в сильних вояках.
Хай благословенна буде з жінок Яіла жінка Хавера Кінея, з жінок в шатрах хай буде благословенна.
Води попросив у неї, і дала йому молока в посудині сильних приблизила масло.
Свою ліву руку простягнула до кілка, праву свою до порізаних частей і убитий був Сісара, вона розбила його голову і розбила і пробила його челюсть.
Між її ногами, схилившись, впав, заснув поміж її ногами. Де схилився там, нещасний, упав.
Через вікно поглянула матір Сісари через решітку дивлячись на тих, що були з Сісарою. Чому забарилася прибути його колісниця? Чому забарилися стопи його колісниць?
Мудрі з її начальниць відповідали її, і вона відповідала своїми словами:
Чи не знайдуть його, як ділить здобич? Як миле чинить приятелям на голову сильного, здобич забарвлена Сісарі, забарвлена різнобарвна здобич різнобарвно забарвлена здобич довкруг його шиї.
Так, Господи, хай згинуть всі твої вороги і ті, що його люблять так як схід сонця в його силах. І земля спочила сорок літ.
В тот день воспела Девора и Варак, сын Авиноамов, сими словами:
Израиль отмщен, народ показал рвение; прославьте Господа!
Слушайте, цари, внимайте, вельможи: я Господу, я пою, бряцаю Господу Богу Израилеву.
Когда выходил Ты, Господи, от Сеира, когда шел с поля Едомского, тогда земля тряслась, и небо капало, и облака проливали воду;
горы таяли от лица Господа, даже этот Синай от лица Господа Бога Израилева.
Во дни Самегара, сына Анафова, во дни Иаили, были пусты дороги, и ходившие прежде путями прямыми ходили тогда окольными дорогами.
Не стало обитателей в селениях у Израиля, не стало, доколе не восстала я, Девора, доколе не восстала я, мать в Израиле.
Избрали новых богов, от того война у ворот. Виден ли был щит и копье у сорока тысяч Израиля?
Сердце мое к вам, начальники Израилевы, к ревнителям в народе; прославьте Господа!
Ездящие на ослицах белых, сидящие на коврах и ходящие по дороге, пойте песнь!
Среди голосов собирающих стада при колодезях, там да воспоют хвалу Господу, хвалу вождям Израиля! Тогда выступил ко вратам народ Господень.
Воспряни, воспряни, Девора! воспряни, воспряни! воспой песнь! Восстань, Варак! и веди пленников твоих, сын Авиноамов!
Тогда немногим из сильных подчинил Он народ; Господь подчинил мне храбрых.
От Ефрема пришли укоренившиеся в земле Амалика; за тобою Вениамин, среди народа твоего; от Махира шли начальники, и от Завулона владеющие тростью писца.
И князья Иссахаровы с Деворою, и Иссахар так же, как Варак, бросился в долину пеший. В племенах Рувимовых большое разногласие.
Что сидишь ты между овчарнями, слушая блеяние стад? В племенах Рувимовых большое разногласие.
Галаад живет спокойно за Иорданом, и Дану чего бояться с кораблями? Асир сидит на берегу моря и у пристаней своих живет спокойно.
Завулон - народ, обрекший душу свою на смерть, и Неффалим - на высотах поля.
Пришли цари, сразились, тогда сразились цари Ханаанские в Фанаахе у вод Мегиддонских, но не получили нимало серебра.
С неба сражались, звезды с путей своих сражались с Сисарою.
Поток Киссон увлек их, поток Кедумим, поток Киссон. Попирай, душа моя, силу!
Тогда ломались копыта конские от побега, от побега сильных его.
Прокляните Мероз, говорит Ангел Господень, прокляните, прокляните жителей его за то, что не пришли на помощь Господу, на помощь Господу с храбрыми.
Да будет благословенна между женами Иаиль, жена Хевера Кенеянина, между женами в шатрах да будет благословенна!
Воды просил он: молока подала она, в чаше вельможеской принесла молока лучшего.
Левую руку свою протянула к колу, а правую свою к молоту работников; ударила Сисару, поразила голову его, разбила и пронзила висок его.
К ногам ее склонился, пал и лежал, к ногам ее склонился, пал; где склонился, там и пал сраженный.
В окно выглядывает и вопит мать Сисарина сквозь решетку: что долго не идет конница его, что медлят колеса колесниц его?
Умные из ее женщин отвечают ей, и сама она отвечает на слова свои:
верно, они нашли, делят добычу, по девице, по две девицы на каждого воина, в добычу полученная разноцветная одежда Сисаре, полученная в добычу разноцветная одежда, вышитая с обеих сторон, снятая с плеч пленника.
Так да погибнут все враги Твои, Господи! Любящие же Его да будут как солнце, восходящее во всей силе своей! - И покоилась земля сорок лет.