Почув я голос великий із храму, що говорив до семи ангелів: «Ідіть і вилийте на землю сім чаш обурення Божого.»
І пішов перший і вилив свою чашу на землю: і наробився гнояк, злий і поганий, на людях, що мали клейно звіра і що поклонялися образові його.
Другий вилив чашу свою на море: і стала кров, як мертвого, і всяка душа жива вмерла, що в морі.
Третій вилив чашу свою на річки і на джерела вод: і стала кров.
І почув я ангела вод, що говорив: «Праведний єси, хто сущий і хто був, і свят, що так судив;
бо кров святих і пророків пролили вони, і кров їм дав ти пити: достойні того.»
І почув я від жертовника, що говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди твої.»
Четвертий вилив чашу свою на сонце: і дано йому палити людей огнем.
І палено людей горяччю великою, і блюзнили вони на ім'я Бога, який має владу над карами цими, і не розкаялися - віддати йому славу.
П'ятий вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його мороковим, і кусали язики свої від болю,
і блюзнили на Бога небесного від болів своїх і від виразок своїх, та не каялися в ділах своїх.
Шостий вилив чашу свою на річку велику Ефрат: і висохла вода її, щоб приготовився шлях царям від схід сонця.
І побачив я: з рота дракона і з рота звіра, і з рота лжепророка виходили три духи нечисті, немов жаби;
то ж і є духи демонські, що творять знамення, що виходять до царів цілої вселенної - зібрати їх на битву в день великий Бога Вседержителя.
Глядіть, іду, неначе злодій. Блаженний, хто пильнує і одежу свою береже, щоб не ходив голим, і не бачили сорому його.
І зібрали їх на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон.
А сьомий вилив чашу свою на повітря; і вийшов голос могутній із храму небес, від престола, говорячи: «Сталося!»
І зчинилися блискавиці і голоси і громи і землетрус настав великий, якого не було, відколи люди на землі: такий землетрус то ж великий!
І розпалося місто велике на три частини, і міста язичників упали, і Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина від палкого гніву його.
І зник усякий острів, і гір не знайшлося;
а град, завбільшки як талант, падав з неба на людей; і блюзнили люди на Бога, за кару граду, бо кара його велика вельми.
І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.
Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...
І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідїть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.
І пійшов первий, і вилив чашу свою на землю; і обкинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пятно зьвіра, і покланялись образові його.
А другий ангел вилив чашу свою на море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.
І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні; і стала кров.
І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;
кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.
І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.
А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.
І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що має власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.
А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;
і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від дїл своїх.
А шестий ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.
І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.
Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землї і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
Ось іду, як злодїй; блаженний, хто чуває, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по єврейськи Армагедон.
А семий ангел вилив чашу свою на повітрє; і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.
І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали; таке трясеннє! таке велике!
І розпав ся великий город на три частї, і городи поган попадали; і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гнїва Його.
І всякий остров зник, і не знайдено гори.
І град великий, як сотнар, упав з неба на людей; і хулили люде Бога задля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.
І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву.
І перший пішов та вилив свою чашу на землю, - і обсіли людей страшні й жахливі болячки,- тих, що мали знак звіра, що поклонялися його зображенню.
І другий вилив свою чашу в море, - і сталася кров, наче в мерця, і вимерло все живе, що в морі.
І третій вилив свою чашу на ріки й джерела вод, - і стали кров'ю.
І я почув ангела вод, який промовляв: Справедливий ти, який є і який був, і святий, бо ти це присудив,-
за те, що вони пролили кров святих і пророків,- і ти дав кров їм пити. Вони варті цього!
І я чув слова престолу, як говорив: Так, Господи Боже вседержителю, правдиві й праведні твої суди!
І четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце, - і дано йому палити людей вогнем.
І палила людей велика спека, а вони зневажали ім'я Бога, який має владу над цими карами, і не покаялися, щоб віддати йому славу.
І п'ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, - і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю,
та зневажали Бога небесного від свого болю і від своїх ран, але не покаялися за свої вчинки.
І шостий вилив свою чашу на велику ріку Євфрат, - і висохла вода, щоб приготувати дорогу царям, що на схід сонця.
І я побачив, що з вуст змія, і з вуст звіра, і з вуст фальшивого пророка вийшли три нечистих духи, наче жаби.
Це демонські духи, що роблять знаки; вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на бій великого дня Бога вседержителя.
Ось приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити голим і щоб не бачили його сором.
І зібрав їх на місце, що по-єврейському називається Армагедон.
І сьомий [ангел] вилив свою чашу на повітря, - і залунав гучний голос із [небесного] храму, від престолу, кажучи: Сталося!
І почалися блискавки, і голоси, і громи, і був великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний!
І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста поганів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина його лютого гніву.
І зник кожний острів, і не знайдено гір.
І тяжкий град, завбільшки з талант, падав з неба на людей; і люди зневажали Бога за кару граду,- бо кара дуже велика!
И услышал я из храма громкий голос, говорящий семи Ангелам: идите и вылейте семь чаш гнева Божия на землю.
Пошел первый Ангел и вылил чашу свою на землю: и сделались жестокие и отвратительные гнойные раны на людях, имеющих начертание зверя и поклоняющихся образу его.
Второй Ангел вылил чашу свою в море: и сделалась кровь, как бы мертвеца, и все одушевленное умерло в море.
Третий Ангел вылил чашу свою в реки и источники вод: и сделалась кровь.
И услышал я Ангела вод, который говорил: праведен Ты, Господи, Который еси и был, и свят, потому что так судил;
за то, что они пролили кровь святых и пророков, Ты дал им пить кровь: они достойны того.
И услышал я другого от жертвенника говорящего: ей, Господи Боже Вседержитель, истинны и праведны суды Твои.
Четвертый Ангел вылил чашу свою на солнце: и дано было ему жечь людей огнем.
И жег людей сильный зной, и они хулили имя Бога, имеющего власть над сими язвами, и не вразумились, чтобы воздать Ему славу.
Пятый Ангел вылил чашу свою на престол зверя: и сделалось царство его мрачно, и они кусали языки свои от страдания,
и хулили Бога небесного от страданий своих и язв своих; и не раскаялись в делах своих.
Шестой Ангел вылил чашу свою в великую реку Евфрат: и высохла в ней вода, чтобы готов был путь царям от восхода солнечного.
И видел я выходящих из уст дракона и из уст зверя и из уст лжепророка трех духов нечистых, подобных жабам:
это - бесовские духи, творящие знамения; они выходят к царям земли всей вселенной, чтобы собрать их на брань в оный великий день Бога Вседержителя.
Се, иду как тать: блажен бодрствующий и хранящий одежду свою, чтобы не ходить ему нагим и чтобы не увидели срамоты его.
И он собрал их на место, называемое по-еврейски Армагеддон.
Седьмой Ангел вылил чашу свою на воздух: и из храма небесного от престола раздался громкий голос, говорящий: совершилось!
И произошли молнии, громы и голоса, и сделалось великое землетрясение, какого не бывало с тех пор, как люди на земле. Такое землетрясение! Так великое!
И город великий распался на три части, и города языческие пали, и Вавилон великий воспомянут пред Богом, чтобы дать ему чашу вина ярости гнева Его.
И всякий остров убежал, и гор не стало;
и град, величиною в талант, пал с неба на людей; и хулили люди Бога за язвы от града, потому что язва от него была весьма тяжкая.