І глянув я, і от - Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я його та ім'я Отця його, написане на чолах своїх.
І почув я голос із неба, мов голос вод багатьох і мов голос грому великого; голос, який я почув мов від гуслярів, що гуслярять на гуслах своїх.
І співають пісню нову перед престолом і перед чотирма істотами і старшими. І ніхто не міг навчитися пісні, крім ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі.
Це ті, що з жінками не осквернилися: дівочні вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю.
. І в устах їхніх не знайдено омани: непорочні вони.
І побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності;
і говорив він голосом гучним: «Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його, і поклоніться йому, що створив небо і землю і море і джерела вод.»
І інший ангел - другий, слідував, говорячи: «Упав, упав Вавилон великий, що вином шаленства розпусти своєї напоїв усі народи.»
І інший ангел - третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клейно на чоло або на руку свою праву,
також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем.
Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клейно імени його.»
Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса.
І почув я голос із неба, що говорив: «Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! - говорить Дух, - нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними.»
Глянув я, і от - хмара біла,- а на хмарі сидить подібний до сина чоловічого, маючи на голові своїй вінець золотий, і в руці своїй гострий серп.
І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: «Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі.»
І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля.
І ангел інший вийшов із храму, що на небі, маючи серп гострий.
І ангел інший вийшов від жертовника, маючи владу над огнем і покликнув криком великим - тому, хто мав серп гострий, кажучи: «Пошли свій серп гострий і збирай китиці винограду землі, бо дозрілі грона його.»
І кинув ангел серп свій на землю і зібрав виноград землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого.
І топтано винотоку за містом і вийшла кров із винотоки аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.
І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!
І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.
І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!
А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!
А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,
то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.
А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.
Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!
І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.
І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.
І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!
І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.
І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.
І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.
І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...
І поглянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сіон, а з ним сто сорок чотири тисяч, у котрих імя Отця Його написано на чолї їх.
І чув я голос із неба, наче голос многих вод, і наче голос великого грому; і чув я голос кобзарів, що грали на кобзах своїх.
І сьпівають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма животними і старцями. І нїхто не зміг навчитись піснї, тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землї.
Се що не опоганились з жінками, вони бо чисті. Се що йдуть слїдом за Агнцем, де б Він не йшов. Се що викуплені від людей, первістки Богу і Агнцеві.
І в устах їх не знайшов ся підступ; вони бо непорочні перед престолом Божим.
І бачив я иншого ангела, що летїв серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,
глаголючи голосом великим: Бійте ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.
І другий ангел ішов слїдом (за ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.
І третїй ангел ійшов слїдом за ними, глаголючи голосом великим: Коли хто покланяєть ся перед зьвіром і образом його, і приймає пятно на чоло своє, або на руку свою,
той пити ме також од вина гнїва Божого, немішаного, наточеного в чашу гнїва Його; і буде мучений в огнї і сїрцї перед сьвятими ангелами і перед Агнцем.
А дим їх муки буде зноситись по вічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяють ся зьвірові і образові його, і коли хто приймає пятно імени його.
Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповідї Божі і віру Ісуса.
І чув я голос з неба, що глаголав менї: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; дїла ж їх ідуть слїдом за ними.
І поглянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидїв подібний Синові чоловічому, а на голові Його вінець золотий, а в руцї Його гострий серп.
Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землї.
І скинув сидячий на хмарі серп свій на землю, і земля була пожата.
І вийшов инший ангел із храму, що в небі, а мав і він гострий серп.
І вийшов инший ангел із жертівнї, в котрого власть над огнем, і покликнув покликом великим на того, що мав гострий серп, глаголючи: Пішли твій гострий серп і збирай грозна з виноградини земної, вже бо доспіли грозна її.
І кинув ангел серп свій на землю, і зібрав виноград земний, і кинув у велику винотоку гнїва Божого.
І товчено осторонь города в винотоцї, і вийшла кров з винотоки аж по узди кінські на тисячу шістьсот стадий.
І я глянув, - і ось ягня стояло на Сіонській горі, а з ним сто сорок чотири тисячі, що мають його ім'я та ім'я його Батька, написані на їхніх чолах.
І я почув голос із неба, наче гомін бурхливих потоків або як гуркіт великого грому; почув і голос наче гуслярів, що грали на своїх гуслах.
І наче співають нову пісню перед престолом та перед чотирма тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися тієї пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі.
Це ті, що з жінками не опоганилися, які є чистими. Вони йдуть за ягням, куди б воно не йшло. Вони викуплені від людей - первістки Богові і ягняті;
в їхніх вустах нема лукавства, [бо] вони непорочні.
І я побачив іншого ангела, що летів серед неба. Він мав вічну Євангелію, щоб звіщати її тим, що живуть на землі, - усякому племені, і поганинові, і поколінню, і народові,-
кажучи гучним голосом: Побійтеся Бога і віддайте йому славу, бо прийшла година його суду! Поклоніться тому, що створив небо, і землю, і море, і джерела вод!
Ще інший ангел, другий, ішов за ним, кажучи: Упав, упав великий Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти.
Ще інший ангел, третій, летів за ними, промовляючи гучним голосом: Хто лиш поклоняється звірові та його зображенню і приймає знамення на своїм чолі або на своїй руці,
той питиме вино Божого гніву, незмішаного в чаші його гніву; і буде караний у вогні й сірці перед святими ангелами та перед ягням.
І дим їхніх мук підіймається вічно, і не мають спокою ні вдень ні вночі - ті, що поклоняються звірові та його зображенню або коли хто одержує знак його імени.
Тут терпіння святих, які пильнують Божих заповідей та віри Ісуса.
І я почув голос із неба, що промовляв: Напиши: віднині блаженні мертві, які помирають у Господі. Так, промовляє Дух, хай вони спочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть слідом за ними.
І я глянув,- і ось біла хмара! А на хмарі сидить той, що подібний до людського сина; він мав на своїй голові золотий вінець, а в своїй руці гострий серп.
І інший ангел вийшов із храму, прорікаючи гучним голосом до того, що сидів на хмарі: Опусти свого серпа й жни, бо прийшла пора жнив і достигли жнива на землі.
І той, що сидить на хмарі, опустив свого серпа на землю - і вижата була земля.
А інший ангел вийшов із небесного храму, також маючи гострого серпа.
І ще один ангел, що мав владу над вогнем, вийшов із жертовника й закликав гучним голосом до того, що мав гострого серпа, промовляючи: Опусти свого гострого серпа й обріж грона винограду на землі, бо її грона дозріли.
І опустив ангел свого серпа на землю, - і зібрав виноград землі, і вкинув до великого чавила Божої люті.
І видушене було чавило поза містом, - і потекла кров із чавила аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.
И взглянул я, и вот, Агнец стоит на горе Сионе, и с Ним сто сорок четыре тысячи, у которых имя Отца Его написано на челах.
И услышал я голос с неба, как шум от множества вод и как звук сильного грома; и услышал голос как бы гуслистов, играющих на гуслях своих.
Они поют как бы новую песнь пред престолом и пред четырьмя животными и старцами; и никто не мог научиться сей песни, кроме сих ста сорока четырех тысяч, искупленных от земли.
Это те, которые не осквернились с женами, ибо они девственники; это те, которые следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошел. Они искуплены из людей, как первенцу Богу и Агнцу,
и в устах их нет лукавства; они непорочны пред престолом Божиим.
И увидел я другого Ангела, летящего по средине неба, который имел вечное Евангелие, чтобы благовествовать живущим на земле и всякому племени и колену, и языку и народу;
и говорил он громким голосом: убойтесь Бога и воздайте Ему славу, ибо наступил час суда Его, и поклонитесь Сотворившему небо и землю, и море и источники вод.
И другой Ангел следовал за ним, говоря: пал, пал Вавилон, город великий, потому что он яростным вином блуда своего напоил все народы.
И третий Ангел последовал за ними, говоря громким голосом: кто поклоняется зверю и образу его и принимает начертание на чело свое, или на руку свою,
тот будет пить вино ярости Божией, вино цельное, приготовленное в чаше гнева Его, и будет мучим в огне и сере пред святыми Ангелами и пред Агнцем;
и дым мучения их будет восходить во веки веков, и не будут иметь покоя ни днем, ни ночью поклоняющиеся зверю и образу его и принимающие начертание имени его.
Здесь терпение святых, соблюдающих заповеди Божии и веру в Иисуса.
И услышал я голос с неба, говорящий мне: напиши: отныне блаженны мертвые, умирающие в Господе; ей, говорит Дух, они успокоятся от трудов своих, и дела их идут вслед за ними.
И взглянул я, и вот светлое облако, и на облаке сидит подобный Сыну Человеческому; на голове его золотой венец, и в руке его острый серп.
И вышел другой Ангел из храма и воскликнул громким голосом к сидящему на облаке: пусти серп твой и пожни, потому что пришло время жатвы, ибо жатва на земле созрела.
И поверг сидящий на облаке серп свой на землю, и земля была пожата.
И другой Ангел вышел из храма, находящегося на небе, также с острым серпом.
И иной Ангел, имеющий власть над огнем, вышел от жертвенника и с великим криком воскликнул к имеющему острый серп, говоря: пусти острый серп твой и обрежь гроздья винограда на земле, потому что созрели на нем ягоды.
И поверг Ангел серп свой на землю, и обрезал виноград на земле, и бросил в великое точило гнева Божия.
И истоптаны ягоды в точиле за городом, и потекла кровь из точила даже до узд конских, на тысячу шестьсот стадий.