І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю; і дано їй ключ від колодязя безодні;
і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої; і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.
А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.
І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.
І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців; катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.
У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її; бажатимуть умерти, та втече смерть від них.
А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну; на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;
мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;
мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.
Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала; а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.
І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи «Аввадон», а по-грецьки «Аполліон».
Горе одно минуло. От, ідуть іще два горя після нього.
І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,
говорив до шостого ангела, який мав сурму: «Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті.»
І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.
Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд; і я чув число їх.
І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані; голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.
Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.
Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх; а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.
А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.
І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.
І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.
І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...
А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.
І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.
І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.
І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...
А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.
І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.
І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.
І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.
І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!
Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!
І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,
що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.
І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.
А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.
І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.
Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.
А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...
І пятий ангел затрубив, і я бачив звізду, що впала з неба на землю, і дано їй ключ від бездонного колодязя,
і відчинив він бездонний колодязь; і знїс ся дим з колодязя, наче дим великої печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.
А з диму вийшла сарана на землю, і дана їй власть, яко ж мають власть скорпиони земні.
І сказано їм, щоб не шкодили траві земній, анї жодній зеленинї, анї жодній деревинї, тільки одним людям, що не мають печатї Божої на чолах своїх.
І дано їм, щоб не вбивали їх, а щоб мучили пять місяцїв; а мука від них, як мука від скорпиона, коли вкусить чоловіка.
І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її; і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.
А порода сарани наче то конї, приготовлені до війни, а на головах її наче вінцї подобаючі на золото, а лиця їх як лиця людські.
І мали волоссє, як волоссє жіноче; а зуби їх, наче левині,
і мали бронї (панцирі), наче бронї залїзні; а шум крил їх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.
А хвости у них подобні, як у скорпионів, і жала були в хвостах їх; а власть їх - шкодити людям пять місяцїв.
І мають над собою царя, ангела безоднї; імя йому по єврейськи Авадон, а по грецьки має імя Аполион (Губитель).
Горе одно перейшло; ось, настигають ще два після сього.
І шестий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,
що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.
І розвязано чотирьох ангелів, що були приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.
А число войська кінного двістї тисяч тисячей; і чув я число їх.
І так бачив я конї у видїнню, а ті, що сидїли на них, мали бронї огняні і гияцинтові і сїрчані, а голови коней, як голови левів, а з ротів їх виходить огонь, і дим, і сїрка.
А від тих трьох убита третя часть людей, від огня, і від диму, і від сїрки, виходячої з ротів їх.
Сила бо їх в ротї (і в хвостах їх); хвости бо їх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.
А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у дїлах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяним, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.
І не каялись в убийствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх.
І п'ятий ангел засурмив - і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.
І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і потемніло сонце і повітря від диму з колодязя.
І з диму вийшла саранча на землю, і дано їй владу, як ото мають земні скорпіони.
І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані всякому зіллю, ані всякому дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах.
І дано їй, щоб не вбивати їх, але щоб мучилися п'ять місяців, а мука від неї - наче мука від скорпіона, коли укусить людину.
І в ті дні шукатимуть люди смерти, але не знайдуть її; і забажають умерти, та втече від них смерть.
А саранча та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї наче вінці, подібні до золота; а обличчя її - наче обличчя людини.
І мала волосся, наче волосся у жінок, а зуби такі, як у левів.
І мала панцир, подібну до залізної броні; а шум її крил - як від колісниць із багатьма кіньми, що біжать до бою.
І мають хвости, подібні до скорпіонячих, і жала; а в тих хвостах - її влада, щоб шкодити людям п'ять місяців.
Має над собою царя - ангела безодні. Ім'я його по-єврейському Аввадон, а по-грецькому - Аполліон.
Одне горе минуло, та ідуть за ним ще два горя.
І шостий ангел засурмив - і я почув один голос із чотирьох рогів золотого вівтаря, що перед Богом.
Говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв'язаних на великій річці Євфраті.
І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей.
І число кінного війська - двадцять тисяч разів по десять тисяч: я почув їхнє число.
Отак я побачив у видінні коней і тих, що сидять на них: мають броню вогненну, і гіяцинтову, і сірчану. І голови коней - наче голови левів, а з вуст їхніх бурхає вогонь, і дим, і сірка.
Від цих трьох кар загинула третина людей - від вогню, і від диму, і від сірки, що виходять з їхніх вуст.
Бо влада коней була в їхніх вустах і в їхніх хвостах. Хвости ж подібні були до зміїв, що мають голови, і ними шкодять.
А решта людей, які не були вбиті цими карами, не покаялися за діла своїх рук, щоб не кланятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам'яним, ні які ані бачити не можуть, ані чути, ані ходити.
І вони не покаялися за свої вбивства, ні за свої чари, ні за свою розпусту, ні за свої крадіжки.
Пятый Ангел вострубил, и я увидел звезду, падшую с неба на землю, и дан был ей ключ от кладязя бездны.
Она отворила кладязь бездны, и вышел дым из кладязя, как дым из большой печи; и помрачилось солнце и воздух от дыма из кладязя.
И из дыма вышла саранча на землю, и дана была ей власть, какую имеют земные скорпионы.
И сказано было ей, чтобы не делала вреда траве земной, и никакой зелени, и никакому дереву, а только одним людям, которые не имеют печати Божией на челах своих.
И дано ей не убивать их, а только мучить пять месяцев; и мучение от нее подобно мучению от скорпиона, когда ужалит человека.
В те дни люди будут искать смерти, но не найдут ее; пожелают умереть, но смерть убежит от них.
По виду своему саранча была подобна коням, приготовленным на войну; и на головах у ней как бы венцы, похожие на золотые, лица же ее - как лица человеческие;
и волосы у ней - как волосы у женщин, а зубы у ней были, как у львов.
На ней были брони, как бы брони железные, а шум от крыльев ее - как стук от колесниц, когда множество коней бежит на войну;
у ней были хвосты, как у скорпионов, и в хвостах ее были жала; власть же ее была - вредить людям пять месяцев.
Царем над собою она имела ангела бездны; имя ему по-еврейски Аваддон, а по-гречески Аполлион.
Одно горе прошло; вот, идут за ним еще два горя.
Шестой Ангел вострубил, и я услышал один голос от четырех рогов золотого жертвенника, стоящего пред Богом,
говоривший шестому Ангелу, имевшему трубу: освободи четырех Ангелов, связанных при великой реке Евфрате.
И освобождены были четыре Ангела, приготовленные на час и день, и месяц и год, для того, чтобы умертвить третью часть людей.
Число конного войска было две тьмы тем; и я слышал число его.
Так видел я в видении коней и на них всадников, которые имели на себе брони огненные, гиацинтовые и серные; головы у коней - как головы у львов, и изо рта их выходил огонь, дым и сера.
От этих трех язв, от огня, дыма и серы, выходящих изо рта их, умерла третья часть людей;
ибо сила коней заключалась во рту их и в хвостах их; а хвосты их были подобны змеям, и имели головы, и ими они вредили.
Прочие же люди, которые не умерли от этих язв, не раскаялись в делах рук своих, так чтобы не поклоняться бесам и золотым, серебряным, медным, каменным и деревянным идолам, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни ходить.
И не раскаялись они в убийствах своих, ни в чародействах своих, ни в блудодеянии своем, ни в воровстве своем.