Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.
За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.
Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,
ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я.
Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»
Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»
А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми.»
А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.
Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»
І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.
Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.»
До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»
Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?
Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.
Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.
Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?
Багато разів і багатьма способами говорив колись Бог до [наших] батьків через пророків.
В останні ж ці дні заговорив до нас через Сина, якого поставив спадкоємцем усього і через якого створив віки.
Він, будучи сяйвом слави та образом його сутности, утримуючи все словом своєї сили, вчинивши [собою] очищення [наших] гріхів, - сів праворуч величности на висотах.
Він настільки кращий від ангелів, наскільки преславнішим від них є його ім'я, яке він успадкував.
Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Сином моїм, я нині породив тебе. Або: Я буду йому за Батька, а він буде мені за Сина.
Коли ж знову вводить первістка до всесвіту, то каже; І хай поклоняться йому всі Божі ангели.
А до ангелів каже: Ти робиш духів своїми ангелами, а палючий вогонь - своїми слугами.
І про Сина: Боже, твій престіл до вік віку, і руків'я праведности твоєї - це руків'я твого Царства.
Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконня, тому помастив тебе, Боже, твій Бог оливою радости - більше, ніж друзів твоїх.
І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса є ділом твоїх рук.
Ті згинуть, а ти - стоятимеш; і всі, мов одяг, зістаряться.
Наче одяг, зміниш їх, - і як одяг, вони зміняться. Ти ж є той самий, і рокам твоїм не буде кінця.
Кому з ангелів і коли мовив: Сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком для твоїх ніг?
Чи не всі є духами служіння, що посилаються на службу задля тих, які мають успадкувати спасіння?
Бог, многократно и многообразно говоривший издревле отцам в пророках,
в последние дни сии говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, чрез Которого и веки сотворил.
Сей, будучи сияние славы и образ ипостаси Его и держа все словом силы Своей, совершив Собою очищение грехов наших, воссел одесную престола величия на высоте,
будучи столько превосходнее Ангелов, сколько славнейшее пред ними наследовал имя.
Ибо кому когда из Ангелов сказал Бог: Ты Сын Мой, Я ныне родил Тебя? И еще: Я буду Ему Отцем, и Он будет Мне Сыном?
Также, когда вводит Первородного во вселенную, говорит: и да поклонятся Ему все Ангелы Божии.
Об Ангелах сказано: Ты творишь Ангелами Своими духов и служителями Своими пламенеющий огонь.
А о Сыне: престол Твой, Боже, в век века; жезл царствия Твоего - жезл правоты.
Ты возлюбил правду и возненавидел беззаконие, посему помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости более соучастников Твоих.
И: в начале Ты, Господи, основал землю, и небеса - дело рук Твоих;
они погибнут, а Ты пребываешь; и все обветшают, как риза,
и как одежду свернешь их, и изменятся; но Ты тот же, и лета Твои не кончатся.
Кому когда из Ангелов сказал Бог: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих?
Не все ли они суть служебные духи, посылаемые на служение для тех, которые имеют наследовать спасение?