О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?
Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?
Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?
Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!
Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?
Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,
- тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.
Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”
Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.
Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”
А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”
Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.
Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -
щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.
Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.
Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!
Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.
Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.
А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.
Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.
То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.
Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.
Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,
так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.
А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.
Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.
Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.
Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.
А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.
О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
Але посередник не є для одного, Бог же один.
Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?
Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?
Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!
Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?
Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.
І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.
Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.
Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.
А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.
Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)
щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.
Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.
Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.
Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.
Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.
Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.
Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.
Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.
О, нерозумні галати! Хто вас спокусив [не коритися правді], - адже перед вашими очима був образ Ісуса Христа розіп'ятого?
Одне хочу від вас довідатися: чи ви через діла закону дістали Духа, чи від слухання віри?
Чи вже настільки ви нерозумні, що зачавши Духом, тепер кінчаєте тілом?
Як багато ви натерпілися, - і невже все надаремно? О, коли б лише надаремно!
Той, що дає вам Духа і робить чуда серед вас, - чи робить він це ділами закону чи слуханням віри?
Авраам повірив Богові, - і це зараховано йому за праведність.
Зрозумійте, що ті, хто від віри, - сини Авраамові.
Бо Писання, передбачивши, що Бог через віру виправдає поган, благовістило Авраамові, що: В тобі благословляться всі народи.
Тому ті, що з віри, будуть благословенні з вірним Авраамом.
А ті, що живуть за ділами закону, є під прокляттям; написано, що проклятий кожний, хто не дотримується всіх приписів книги закону, щоб їх виконувати.
А що законом ніхто не виправдовується перед Богом, то це ясно, бо праведник житиме вірою.
Закон же не від віри, але хто виконує його, той житиме ним.
Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто висить на дереві, -
щоб благословення Авраама поширилося на поган у Христі Ісусі, щоб ми одержали обітницю Духа через віру.
Брати, кажу вам по-людському: навіть затвердженого людьми Завіту ніхто не відкидає і нічого не додає до нього.
Авраамові ж і його нащадкам були дані обітниці. Не сказано, що нащадкам, наче про багатьох, але наче про одного: і твоєму насінню, яким є Христос.
Я кажу, що попередньо ствердженого Богом Завіту про Христа, - закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає так, щоб скасувати обітницю.
Бо коли б спадщина виходила від закону, то не було б обітниці. Авраамові ж Бог подарував через обітницю.
То навіщо закон? Він був даний через злочини, аж доки не вродить насіння, якому дана обітниця, проголошена через ангелів рукою посередника.
Але посередник не є для одного, тоді як Бог один.
То що, може, закон проти Божих обітниць? Цілковито ні! Бо якби був даний закон, здатний оживляти, тоді й праведність була б від закону.
Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця від віри в Ісуса Христа була дана тим, які вірують.
А поки прийшла віра, ми були бережені законом, замкнені до приходу об'явлення віри.
Тому закон був нам вихователем до Христа, щоб ми виправдалися вірою.
Щойно прийшла віра, як ми вже не потребуємо вихователя.
Бо ви всі - Божі сини через віру в Ісуса Христа.
Бо ви, що в Христа христилися, - в Христа зодягнулися.
Нема ні юдея, ні поганина; нема раба, ні вільного, нема чоловічого роду, ні жіночого: всі ви є одним в Ісусі Христі.
Якщо ви Христові, то ви є насінням Авраамовим, спадкоємцями згідно з обітницею.
О, несмысленные Галаты! кто прельстил вас не покоряться истине, вас, у которых перед глазами предначертан был Иисус Христос, как бы у вас распятый?
Сие только хочу знать от вас: через дела ли закона вы получили Духа, или через наставление в вере?
Так ли вы несмысленны, что, начав духом, теперь оканчиваете плотью?
Столь многое потерпели вы неужели без пользы? О, если бы только без пользы!
Подающий вам Духа и совершающий между вами чудеса через дела ли закона сие производит, или через наставление в вере?
Так Авраам поверил Богу, и это вменилось ему в праведность.
Познайте же, что верующие суть сыны Авраама.
И Писание, провидя, что Бог верою оправдает язычников, предвозвестило Аврааму: в тебе благословятся все народы.
Итак верующие благословляются с верным Авраамом,
а все, утверждающиеся на делах закона, находятся под клятвою. Ибо написано: проклят всяк, кто не исполняет постоянно всего, что написано в книге закона.
А что законом никто не оправдывается пред Богом, это ясно, потому что праведный верою жив будет.
А закон не по вере; но кто исполняет его, тот жив будет им.
Христос искупил нас от клятвы закона, сделавшись за нас клятвою - ибо написано: проклят всяк, висящий на древе, -
дабы благословение Авраамово через Христа Иисуса распространилось на язычников, чтобы нам получить обещанного Духа верою.
Братия! говорю по рассуждению человеческому: даже человеком утвержденного завещания никто не отменяет и не прибавляет к нему.
Но Аврааму даны были обетования и семени его. Не сказано: и потомкам, как бы о многих, но как об одном: и семени твоему, которое есть Христос.
Я говорю то, что завета о Христе, прежде Богом утвержденного, закон, явившийся спустя четыреста тридцать лет, не отменяет так, чтобы обетование потеряло силу.
Ибо если по закону наследство, то уже не по обетованию; но Аврааму Бог даровал оное по обетованию.
Для чего же закон? Он дан после по причине преступлений, до времени пришествия семени, к которому относится обетование, и преподан через Ангелов, рукою посредника.
Но посредник при одном не бывает, а Бог один.
Итак закон противен обетованиям Божиим? Никак! Ибо если бы дан был закон, могущий животворить, то подлинно праведность была бы от закона;
но Писание всех заключило под грехом, дабы обетование верующим дано было по вере в Иисуса Христа.
А до пришествия веры мы заключены были под стражею закона, до того времени, как надлежало открыться вере.
Итак закон был для нас детоводителем ко Христу, дабы нам оправдаться верою;
по пришествии же веры, мы уже не под руководством детоводителя.
Ибо все вы сыны Божии по вере во Христа Иисуса;
все вы, во Христа крестившиеся, во Христа облеклись.
Нет уже Иудея, ни язычника; нет раба, ни свободного; нет мужеского пола, ни женского: ибо все вы одно во Христе Иисусе.
Если же вы Христовы, то вы семя Авраамово и по обетованию наследники.