Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,
що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,
що всі їли ту саму духовну страву,
що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі - скеля ж був Христос.
Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.
А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.
Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»
Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.
Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.
Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.
Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.
Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.
Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.
Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.
Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?
Тому, що один хліб, - нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?
Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?
Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.
Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.
Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього?
Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.
Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого.
Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;
Господня бо земля та її повнота.
Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.
. Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;
. сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?
Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?
Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!
Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.
Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.
Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
і всі їли ту саму поживу духовну,
і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
°жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
Бо Господня земля, і все, що на ній!
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
і всї ту саму їжу духовну їли;
і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
Бо Господня земля і повня її.
Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.
Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою - і всі перейшли через море;
усі хрестилися в Мойсеєві - у хмарі і в морі;
всі їли ту саму духовну їжу;
всі випили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом (за ними), - а та скеля - був Христос.
Але не багатьох їх уподобав Бог, бо були повбивані в пустині.
Ці ж приклади були для нас, щоб ми не були жадібні на зло, як були жадібні вони.
Не служіть ідолам, як деякі з них, як ото написано: Народ сів їсти й пити, і встав грати.
Не піддаваймося розпусті, як деякі з них блудодіяли, - і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
Не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, - і від гадюк загинули.
Не нарікайте, як деякі з них нарікали, - і загинули від душогубця.
[Усе] це сталося з ними для прикладу, - і для нас воно написане як наука, для яких настали кінці віків.
Тому, хто вважає, що він стоїть, хай стережеться, щоб не впав.
На вас найшла лише людська спокуса. Але вірний Бог не допустить, щоб ви спокушалися понад міру, бо при спокусі дасть і вихід, аби ви могли її перенести.
Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я кажу.
Чаша благословення, якою благословляємо, чи не є вона спільнотою у Христовій крові? Хліб, який ломимо, чи не є він спільнотою у Христовім тілі?
Бо один хліб, - і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба.
Погляньте на Ізраїля тілесним зором: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками вівтаря?
То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось, чи ідол чимось?
(Ні,) бо те, що жертвують [погани], - бісам жертвують, а не Богові. Не хочу, щоб і ви були спільниками бісів.
Не можете пити з Господньої чаші і з бісівської чаші; не можете бути спільниками Господнього столу і столу бісівського.
Чи будемо дратувати Господа? Чи ми є сильнішими від нього?
Усе [мені] можна, але не все корисне. Усе [мені] можна, але не все будує.
Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
Їжте все, що продають на торговищі, не зазнаючи докорів сумління,
бо земля - Господня, і все, що на ній.
Коли хто з невірних запросить вас і захочете піти, - їжте все, що вам запропонують, не сумніваючись совістю.
Якщо ж хто вам скаже: Це жертва для ідолів, - не їжте задля того, хто (це) сказав, та й за совість. [Земля - Господня земля, і все, що на ній].
Совість маю на думці не свою, але іншого. Бо чому моя свобода має судитися совістю іншого?
Коли я дякую за їжу, то навіщо зневажають мене за те, за що я дякую?
Отже, коли їсте, коли п'єте, чи щось інше робите, - все робіть на славу Божу.
Не вводьте у спокусу юдеїв, і греків, і Церкви Божої,
так, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користи, але для користи багатьох, щоб спаслися.
Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море;
и все крестились в Моисея в облаке и в море;
и все ели одну и ту же духовную пищу;
и все пили одно и то же духовное питие: ибо пили из духовного последующего камня; камень же был Христос.
Но не о многих из них благоволил Бог, ибо они поражены были в пустыне.
А это были образы для нас, чтобы мы не были похотливы на злое, как они были похотливы.
Не будьте также идолопоклонниками, как некоторые из них, о которых написано: народ сел есть и пить, и встал играть.
Не станем блудодействовать, как некоторые из них блудодействовали, и в один день погибло их двадцать три тысячи.
Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали и погибли от змей.
Не ропщите, как некоторые из них роптали и погибли от истребителя.
Все это происходило с ними, как образы; а описано в наставление нам, достигшим последних веков.
Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть.
Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести.
Итак, возлюбленные мои, убегайте идолослужения.
Я говорю вам как рассудительным; сами рассудите о том, что говорю.
Чаша благословения, которую благословляем, не есть ли приобщение Крови Христовой? Хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение Тела Христова?
Один хлеб, и мы многие одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба.
Посмотрите на Израиля по плоти: те, которые едят жертвы, не участники ли жертвенника?
Что же я говорю? То ли, что идол есть что-нибудь, или идоложертвенное значит что-нибудь?
Нет, но что язычники, принося жертвы, приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы были в общении с бесами.
Не можете пить чашу Господню и чашу бесовскую; не можете быть участниками в трапезе Господней и в трапезе бесовской.
Неужели мы решимся раздражать Господа? Разве мы сильнее Его?
Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но не все назидает.
Никто не ищи своего, но каждый пользы другого.
Все, что продается на торгу, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести;
ибо Господня земля, и что наполняет ее.
Если кто из неверных позовет вас, и вы захотите пойти, то все, предлагаемое вам, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести.
Но если кто скажет вам: это идоложертвенное, - то не ешьте ради того, кто объявил вам, и ради совести. Ибо Господня земля, и что наполняет ее.
Совесть же разумею не свою, а другого: ибо для чего моей свободе быть судимой чужою совестью?
Если я с благодарением принимаю пищу, то для чего порицать меня за то, за что я благодарю?
Итак, едите ли, пьете ли, или иное что делаете, все делайте в славу Божию.
Не подавайте соблазна ни Иудеям, ни Еллинам, ни церкви Божией,
так, как и я угождаю всем во всем, ища не своей пользы, но пользы многих, чтобы они спаслись.