«При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст.
А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику; не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об'явлено відпуст на честь Господа.
Від чужинця можеш собі вимагати; але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому.
Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, -
але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні.
Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого; володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою.
Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;
ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.
Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! - та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.
Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.
Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.
Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю.
Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.
Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому таке я заповідаю тобі сьогодні.
А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, - або що добре йому в тебе,
то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом. Так само зробиш і з рабинею твоєю.
Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата; і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш.
Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму. Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари;
щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім.
Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму.
В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя.
Тільки крови його не споживатимеш; виллєш її на землю, як воду.»
У кінці семи літ зробиш відпущення.
А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.
На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,
якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.
Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.
Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,
конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,
то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.
Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.
Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.
Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,
у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.
Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.
При кінцї кожних сїм років робити меш відпуст.
А робити меш відпуст ось як: Кожний, хто пожичив кому, подарує пожичку, що дав її рукою своєю ближньому свому. Не буде напирати на ближнього свого чи на брата, бо обявлено відпуст Господнїй.
Від чужоземця можна тобі вимагати; а те, що маєш в брата твого, те мусить відпустити йому рука твоя;
Нехай же не буде в тебе вбогого. Бо Господь благословити ме тебе достатком у землї, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє, щоб була твоя,
Як тільки будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і дбати меш, щоб сповняти всї заповідї, що заповідаю тобі сьогоднї.
Бо Господь, Бог твій, благословив тебе, як сам обіцяв тобі; і ти давати меш пожичку на застав багацько народам, сам же ти не брати меш жадної пожички на застав; і панувати меш над багацько народами, над тобою ж не панувати муть вони.
Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм.
Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його.
Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпусту! Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх.
Давай щиро і не сердься, як давати меш йому; бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми.
Вбогі бо люди нїколи не переведуться на землї; тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відчиняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землї твоїй.
Коли буде проданий тобі брат твій, Єврей чи Єврейка, та прослужить шість років в тебе, так у семому роцї відпустиш їх від себе на волю.
Тільки ж бо, як відпускати меш його від себе на волю, то не подоба тобі відпускати його з порожнїми руками.
Ти надїлиш його щедро із твоєї дрібної скотини та й з току твого і з виноточила твого; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому заповідаю тобі сьогоднї ті речі.
Коли ж станеться, що він до тебе скаже: Не пійду від тебе, тому може що він любить тебе і дім твій, або що добре йому в тебе жити,
Так возьмеш ти шило та й проколеш його в ухо до дверей, і буде він до віку тобі рабом; так само зробиш і з рабинею твоєю;
Нехай не буде тобі тяжко випустити його на волю; бо заробляв він тобі удвоє більше як наймитова плата, сїм років; і благословити ме тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти робиш.
Усї перваки самцї, що зродяться тобі із дрібної скотини твоєї, присьвятиш Господеві, Богу твому. Не поставиш до роботи первака твого бугая, і не стригти меш первака з дрібної скотини твоєї.
Перед Господом, Богом твоїм, їсти меш їх що року на місцї, що вибере Господь, Бог твій, ти сам і дім твій.
Коли ж у його та буде яка хиба, чи кульгаве, чи сьліпе воно, не приносити меш його в жертву Господу, Богу твому.
В оселї твоїй їсти муть його, чистий і нечистий однаково, як ланю та оленя.
Тілько крові його не їсти меш; на землю виллєш її як воду.
По сімох роках зробиш відпущення.
І це припис відпущення: Відпустиш всякий довг свій, який ближний тобі винен і від твого брата не вимагатимеш звороту, бо названо відпущення Господеві Богові твому.
Від чужинця вимагатимеш звороту того, що тобі належиться від нього, (а) твому братові віспустиш твій довг.
Бо не буде в тебе бідолахи, бо, благословлячи, поблагословить тебе Господь Бог твій в землі, яку твій Господь Бог дає тобі, щоб жеребом її успадкувати,
якщо ж слухом послухаєтесь голосу Господа Бога вашого, щоб зберігати і чинити всі ці заповіді, які я тобі сьогодні заповідаю.
Бо Господь Бог твій поблагословив тебе так як тобі сказав і позичатимеш багатьом народам, ти ж не братимеш позички, і пануватимеш ти над багатьма народами, над тобою ж не пануватимуть.
Якщо ж буде в тебе бідолаха з твоїх братів в одному з твоїх міст в землі, яку Господь Бог твій тобі дає, не вчинеш твоє серце твердим, ані не замкнеш твоєї руки від твого убогого брата.
Відкриваючи, відкриєш йому твої руки, даси йому позичку, яку просить, згідно з тим, що потребує.
Вважай на себе, щоб в твому серці не було сховане слово, беззаконня, кажучи: Наближається сьомий рік, рік відпущення, і злим буде твоє око до твого брата, що в потребі, і не даси йому, і закричить проти тебе до Господа, і буде в тобі великий гріх.
Даючи, даси йому і, позичаючи, позичиш йому те, що попросить, і не засмутишся твоїм серцем як ти йому даєш. Бо через це слово поблагословить тебе Господь Бог твій в усіх твоїх ділах і в усьому, на що покладеш твою руку,
бо не зникне бідолаха з землі. Через це я тобі заповідаю чинити це слово, кажучи: Відкриваючи, відкриєш твої руки твому бідному і потребуючому братові у твоїй землі.
Якщо ж тобі продасть себе твій брат єврей чи єврейка, тобі служитиме шість літ, і в сьоме відпустиш його свобідним від тебе.
Коли ж відішлеш його свобідним від тебе, не відішлеш його порожним.
На дорогу йому даси з твоїх овець і з твого зерна і з твого точила. Так як тебе поблагословив Господь Бог твій, даси йому.
І запамятаєш, що ти був рабом в єгипетскій землі і тебе викупив Господь Бог твій звідти. Через це я заповідаю тобі чинити це слово.
Якщо ж скаже до тебе: Не відійду від тебе, бо я полюбив тебе і твій дім, бо йому добре при тобі,
і візьмеш шило і проколеш його ухо до дверей, і буде тобі рабом на віки. І з твоєю рабинею зробиш так само.
Хай не буде тяжким перед тобою коли їх висилаєш від себе вільними, бо річну винагороду найнятого відпрацював тобі шість літ. І тебе поблагословить Господь Бог твій в усьому, що чиниш.
Кожного первородного, що народиться в твоїх волах і в твоїх вівцях чоловічого роду, освятиш Господеві Богові твому. Не робитимеш первородним твоїм телям і не острижеш первородне з твоїх овець.
Перед Господом Богом твоїм зїси його рік у рік ти і твій дім на місці, яке вибере Господь Бог твій.
Якщо ж в ньому буде сказ, кульгавість, чи сліпота, чи і всякий поганий сказ, не жертвуватимеш його Господеві Богові твому.
Зїси його в твоїх містах, нечистий і чистий в тобі однаково зїдять як серну чи оленя.
Лише кров не зїси, вилиєш її на землю як воду.
В седьмой год делай прощение.
Прощение же состоит в том, чтобы всякий заимодавец, который дал взаймы ближнему своему, простил долг и не взыскивал с ближнего своего или с брата своего, ибо провозглашено прощение ради Господа [Бога твоего];
с иноземца взыскивай, а что будет твое у брата твоего, прости.
Разве только не будет у тебя нищего: ибо благословит тебя Господь на той земле, которую Господь, Бог твой, дает тебе в удел, чтобы ты взял ее в наследство,
если только будешь слушать гласа Господа, Бога твоего, и стараться исполнять все заповеди сии, которые я сегодня заповедую тебе;
ибо Господь, Бог твой, благословит тебя, как Он говорил тебе, и ты будешь давать взаймы многим народам, а сам не будешь брать взаймы; и господствовать будешь над многими народами, а они над тобою не будут господствовать.
Если же будет у тебя нищий кто-либо из братьев твоих, в одном из жилищ твоих, на земле твоей, которую Господь, Бог твой, дает тебе, то не ожесточи сердца твоего и не сожми руки твоей пред нищим братом твоим,
но открой ему руку твою и дай ему взаймы, смотря по его нужде, в чем он нуждается;
берегись, чтобы не вошла в сердце твое беззаконная мысль: "приближается седьмой год, год прощения", и чтоб оттого глаз твой не сделался немилостив к нищему брату твоему, и ты не отказал ему; ибо он возопиет на тебя к Господу, и будет на тебе [великий] грех;
дай ему [и взаймы дай ему, сколько он просит и сколько ему нужно], и когда будешь давать ему, не должно скорбеть сердце твое, ибо за то благословит тебя Господь, Бог твой, во всех делах твоих и во всем, что будет делаться твоими руками;
ибо нищие всегда будут среди земли [твоей]; потому я и повелеваю тебе: отверзай руку твою брату твоему, бедному твоему и нищему твоему на земле твоей.
Если продастся тебе брат твой, Еврей, или Евреянка, то шесть лет должен он быть рабом тебе, а в седьмой год отпусти его от себя на свободу;
когда же будешь отпускать его от себя на свободу, не отпусти его с пустыми руками,
но снабди его от стад твоих, от гумна твоего и от точила твоего: дай ему, чем благословил тебя Господь, Бог твой:
помни, что [и] ты был рабом в земле Египетской и избавил тебя Господь, Бог твой, потому я сегодня и заповедую тебе сие.
Если же он скажет тебе: "не пойду я от тебя, потому что я люблю тебя и дом твой", потому что хорошо ему у тебя,
то возьми шило и проколи ухо его к двери; и будет он рабом твоим на век. Так поступай и с рабою твоею.
Не считай этого для себя тяжким, что ты должен отпустить его от себя на свободу, ибо он в шесть лет заработал тебе вдвое против платы наемника; и благословит тебя Господь, Бог твой, во всем, что ни будешь делать.
Все первородное мужеского пола, что родится от крупного скота твоего и от мелкого скота твоего, посвящай Господу, Богу твоему: не работай на первородном воле твоем и не стриги первородного из мелкого скота твоего;
пред Господом, Богом твоим, каждогодно съедай это ты и семейство твое, на месте, которое изберет Господь [Бог твой];
если же будет на нем порок, хромота или слепота [или] другой какой-нибудь порок, то не приноси его в жертву Господу, Богу твоему,
но в жилищах твоих ешь его; нечистый, как и чистый, [могут есть,] как серну и как оленя;
только крови его не ешь: на землю выливай ее, как воду.