Промовив Господь до Мойсея у степах моавських над Йорданом, проти Єрихону:
“Повели синам Ізраїля, щоб із спадкоємної посілости своєї надали левітам міста на поселення, та нехай також дадуть їм пасовиська навкруги міст.
Міста їм будуть, щоб жити там, а пасовиська для їхнього товару, для отар їхніх та для всякої худоби.
Пасовиська навкруги міст, які дасте левітам, простягатимуться від валів міста й далі в поле на тисячу ліктів навколо.
Відміряєте за містом зо східнього боку дві тисячі ліктів, із західнього боку дві тисячі ліктів і з північного боку дві тисячі ліктів, з містом посередині; і то будуть для них пасовиська навколо міст.
Міста ж, які віддасте левітам, -шість міст нехай будуть охоронні, куди міг би сховатись убивця; а крім тих дасте їм ще 42 міста.
Усіх міст, що їх віддасте левітам, буде 48, з їхніми пасовиськами.
Щождо міст, які віддасте з посілостей синів Ізраїля, то в котрого коліна їх більше, візьмете більше, а в кого менше - візьмете менше; кожне коліно дасть із своїх міст левітам згідно з тим, що успадкує.”
Господь промовив до Мойсея:
“Скажи синам Ізраїля й повідай їм: Як перейдете через Йордан у Ханаан-землю,
то виберете собі міста, щоб були вам містами захисту, щоб можна було туди втекти вбивці, який убив когось ненароком.
Міста оті будуть вам за непорушний притулок від месника, щоб убивця не загинув перше, ніж стане на суд перед громадою.
Міста ж, які ви призначите для того, будуть у вас-шість охоронних.
Три міста будуть потойбіч Йордану, а три у Ханаан-землі; то будуть міста захисту.
Для синів Ізраїля, для чужинця й для приходня, що перебуває між вами, будуть оті шість міст притулком, щоб можна було туди втекти кожному, хто б ненароком убив когось.
А коли він ударив когось залізним знаряддям так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.
Абож коли він ударив когось, кидавши каменюку, від якої можна загинути, так, що той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.
Абож коли ударив когось чимсь дерев'яним, що ним можна вбити, і той помер, то він душогубець і, як душогубець, мусить бути покараний смертю.
Кровомесник сам може скарати душогубця; будь його десь зустріне, то сам може його вбити.
Коли хтось із ненависти штовхне когонебудь або навмисне кине щось на когонебудь так, що той помре,
або, ворогуючи, вдарить його рукою так, що той помре, то вбивця мусить умерти; він - душогубець; кровомесник може вбити душогубця, як тільки зустріне його.
Коли ж випадком, не ворогуючи, штовхне когонебудь або кине на когонебудь чимось не навмисне,
абож, не бачивши того, пустить на нього каменем, від якого можна вмерти, і коли той справді помре, а він же не ворогував з ним і не бажав йому зла, -
то нехай громада розсудить згідно з цими правилами між тим, хто вдарив, та кровомесником,
і вирятує вбивцю з рук кровомесника та поверне його назад до міста захисту, куди він був утік; він пробуде в ньому аж до смерти первосвященика, помазаного святим миром.
Коли ж убивця вийде за межі міста захисту, куди був утік,
і кровомесник зустріне його за межами міста захисту й уб'є його, він не буде винний;
бо вбивця мусить сидіти у своєму охоронному місті аж до смерти первосвященика, і лише по смерті первосвященика може повернутись у свою власну землю.
Ці веління будуть вам установою правосуддя для ваших потомків, де б вони не осілися.
Кожного, хто вб'є людину, після переслухання свідків, треба вбити; одного лише свідка не вистачає, щоб засудити когось на смерть.
Не прийматимете викупу за душогубця, який повинен умерти: він мусить умерти.
Не прийматимете викупу й за такого, хто втікши з міста захисту, хоче повернутися і жити у своїй землі перед смертю первосвященика.
Не допускайте, щоб осквернилася земля, де ви живете; кров бо оскверняє землю, і нічим не можна очистити землю від пролитої на неї крови, як тільки кров'ю того, хто кров пролив.
Не оскверняйте землю, на якій живете й серед якої живу я, бо я - Господь, який живу серед синів Ізраїля.”
І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
І промовив Господь до Мойсея в рівнинах Моаба на Йорданї проти Ерихону, кажучи:
Повели синам Ізрайлевим, щоб із наслїдньої держави своєї дали міста Левітам, на оселю їм; і пасовиска кругом міст мусите ви дати Левітам.
І будуть міста їм, щоб жити там, а пасовиска будуть про скотину їх і про майно їх, і про всю животину їх.
А пасовиска кругом міст, що дасьте їх Левітам, будуть простиратись від валів міста дві тисячі локот на всї сторони.
І відміряєте за містом на схід соньця дві тисячі локот, і на полудне дві тисячі локот, і на захід соньця дві тисячі локот, і на північ дві тисячі локот, а місто по серединї. Такими нехай будуть пасовиска кругом міст їх.
А міста, що оддасьте Левітам, такі: шість міст охоронних, що їх дасьте їм, щоб можна було втїкати туди, коли хто заподїяв яке убийство;
А крім тих дасьте їм ще сорок і два міста. Усїх міст, що оддасьте Левітам, сорок і вісїм міст з пасовисками їх.
Що ж до міст, котрих віддасьте Левітам із держави синів Ізрайлевих, то, в котрого поколїння багато буде, багато й візьмете, а в котрого мало буде, мало й возьмете; кожне поколїннє по тому, яке наслїддє його, давати ме міста свої Левітам.
І рече Господь до Мойсея:
Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм:
Як перейдете через Йордань у Канаан землю, так повибирайте собі міста: охоронними містами будуть вони вам, щоб можна було втїчи туди убийцеві, що ненароком убив людину.
І будуть у вас міста сї прибіжищем від местника, щоб не погиб убийця перше, нїм стане на суд перед громадою.
Із тих міст, що дасьте, буде в вас шість міст охоронних.
Три міста будуть по сїм боцї Йорданї, і три міста в Канаан землї; міста охоронні будуть вони.
Про синів Ізрайлевих і про приходня, і про такого, що пробуває між вами, будуть шість міст сих прибіжищем, щоб можна втїкти туди кожному, хто ненароком забив людину.
Коли ж зелїзним знаряддєм вдарив його, так що той помер, то він душогубець; умерти мусить душогубець.
Або коли вдарив його каменюкою, котрою орудував, а від якої погибнути можна, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.
Або коли оруддєм деревяним, котрим він орудував, таким що можна кого вбити, ударив його, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти.
Кровоместник сам нехай вбє душогубця; як тілько подістане його, убити мусить його.
І коли з ненавистї штовхне його, чи кине на його знарошна, так що той помре,
Або ворогуючи вдарить його рукою, так що той помре, то мусить вмерти забияка; душогубець він; кровоместник убє душогубця, як тілько подістане його.
А коли з ненарошна, не ворогуючи, штовхне його, або кине на його знаряддєм яким невмисне,
Або необачки пустить на його якого каменя, від котрого можна вмерти, і коли той помре, він же не ворогував і не мислив йому зла,
Так нехай таким судом розсудить громада між тим, що вдарив, і між кровоместником;
І вирятує громада виновника убийства з рук кровоместника, і верне громада його до міста охоронного, куди він втїк; і зістанеться він там аж до смерти великого сьвященника, що помазано його олїєю святою.
Коли ж виновник убийства та вийде за гряницю охоронного свого міста,
І кровоместник запопаде його за границею охоронного міста його, і кровоместник вбє убийцю, то не буде на йому вини за кров.
Бо в охоронному містї свому він мусїв пробувати до смерти великого сьвященника; а по смерти великого сьвященника може убийця вернутись в землю батьківщини своєї.
І буде се вам установою правосуддя в роди ваші по всїх оселях ваших.
Кожного, хто вбив людину: після переслуху сьвідків треба вбити душогубця; тілько один сьвідок не може доказати, щоб вбити його.
І не приймете викупу за душу душогубця, що повинен вмерти, тілько він мусить вмерти.
І не приймете викупу за такого, що втїк до охоронного міста, щоб можна було йому вернутись та й жити в землї перед смертю сьвященника.
І не опоганюйте землї, що живете на їй, кров бо опоганює землю; нїчим не можна спокутувати землю за кров на їй пролиту, як тілько кровю того, хто пролив її.
Тим же то не опоганюйте землї, що на їй самі живете, та що серед неї сам я живу: я бо, Господь, живу посеред синів Ізрайлевих.
І сказав Господь до Мойсея на заході Моава коло Йордану при Єрихоні, мовлячи:
Заповідж ізраїльським синам і дадуть Левітам з насліддя їхньої посілості міста на замешкання, і прилеглі околиці міст, що довкруг них, дадуть Левітам,
і будуть міста їм на поселення і відділене їм буде їхній скотині і всім їхнім чотироногим.
І околиці міст, які дасьте Левітам від стін міста і далі, (будуть) на дві тисячі ліктів довкруги.
І відміриш сторону зі зовні міста, що до сходу, дві тисячі ліктів, і сторону, що до півдня, дві тисячі ліктів, і сторону, що до моря (заходу), дві тисячі ліктів, і сторону, що до півночі, дві тисячі ліктів, і посеред цього буде вам місто і околиці міст.
І міста, які дасьте Левітам, це шість міст на схоронок, які дасьте, щоб втік туди вбивця, і до них сорок два міста.
Всіх міст, які дасьте Левітам, це сорок і вісім міст, їх і їхні околиці.
І міста які дасьте з насліддя синів ізраїльських, від численних багато і від малих мало. Кожний за своїм насліддям, яке унаслідив, дадуть міста Левітам.
І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
Скажи ізраїльським синам і скажеш до них: Ви переходите Йордан до ханаанської землі,
і відділите собі самим міста: міста-схоронки будуть у вас, щоб утечи туди убивці, кожному хто вбив душу не навмисно.
І будуть вам міста-схоронки від кревного по крові, і не помре вбивця, доки не стане перед збором на суд.
І міста, які дасьте, це шість міст, схоронком будуть для вас.
Три міста дасьте на другій стороні Йордану, і три міста дасьте в ханаанській землі.
Схоронком будуть для ізраїльських синів, і приходьків і тому, хто живе між вами, ці міста будуть на схоронок, щоб втекти туди кожному, хто вбив душу нехотячи.
Якщо ж забє його залізним знаряддям, і згине, він убивця; смертю хай помре убивця.
Якщо ж вдарить його каменем з руки, через який можна померти через нього, і помре, він убивця; хай смертю помре убивця.
Якщо ж вдарить його деревяним знаряддям з руки, через який можна померти через нього, і помре, він вбивця; хай смертю помре убивця.
Кревний по крови, цей убє вбивцю; коли він його зустріне, він його убє.
Якщо ж попхає його через ворожнечу і вкине на нього будь яку річ з засідки, і помре,
чи з гніву вдарив його рукою і помре, хай смертю помре той, хто вдарив, він вбивця. Вбивця хай смертю помре. Кревний по крови хай убє вбивцю коли його зустріне.
Якщо ж попхає його нагло не через ворожнечу, чи вкине на нього будь яку річ не з ворожнечі,
чи всякий камінь, яким він помре від нього, не знаючи, і впаде на нього, і помре, а він не був його ворогом, ані не шукав йому вчинити зла,
і судитиме збір між тим, хто вдарив, і між кревним по крови за цим судом,
і збір визволить вбивцю від кревного по крови, і збір поверне його до свого міста-схоронки, куди він утік, і житиме там доки не помре великий священик, якого помазали святою олією.
Якщо ж вбивця виходом вийде поза границі міста, до якого втік туди,
і знайде його кревний по крови поза границями міста його втечі, і кревний по крови вбє вбивцю, не буде винним;
бо він хай живе в місті-схоронці, доки не помре великий священик, і після смерти великого священика хай повернеться вбивця до землі свого насліддя.
І це буде вам як правило суду в ваші роди, в усіх ваших поселеннях.
Кожний хто вбє душу, при свідках убєш убивцю, і один свідок не свідчитиме на смерть душі.
І не візьмете викупу за душу від вбивці, що є винний, щоб бути вбитим; бо смертю помре.
Не візьмете викупу, щоб утік до міста-схоронки далі жити на землі, доки не помре великий священик.
І не опоганите вбивством землю, на якій ви живете. Бо ця кров опоганює вбивством землю, і земля не надолужить за кров пролиту на нїй, хіба кровю того, хто пролив.
І не опоганите землю, на якій живете на ній, на якій я поселюся між вами. Бо Я Господь, що живе між ізраїльськими синами.
И сказал Господь Моисею на равнинах Моавитских у Иордана против Иерихона, говоря:
повели сынам Израилевым, чтоб они из уделов владения своего дали левитам города для жительства, и поля при городах со всех сторон дайте левитам:
города будут им для жительства, а поля будут для скота их и для имения их и для всех житейских потребностей их;
поля при городах, которые вы должны дать левитам, от стены города должны простираться на [две] тысячи локтей, во все стороны;
и отмерьте за городом к восточной стороне две тысячи локтей, и к южной стороне две тысячи локтей, и к западу две тысячи локтей, и к северной стороне две тысячи локтей, а посредине город: таковы будут у них поля при городах.
Из городов, которые вы дадите левитам, [будут] шесть городов для убежища, в которые вы позволите убегать убийце; и сверх их дайте сорок два города:
всех городов, которые вы должны дать левитам, будет сорок восемь городов, с полями при них.
И когда будете давать города из владения сынов Израилевых, тогда из большего дайте более, из меньшего менее; каждое колено, смотря по уделу, какой получит, должно дать из городов своих левитам.
И сказал Господь Моисею, говоря:
объяви сынам Израилевым и скажи им: когда вы перейдете чрез Иордан в землю Ханаанскую,
выберите себе города, которые были бы у вас городами для убежища, куда мог бы убежать убийца, убивший человека неумышленно;
и будут у вас города сии убежищем от мстителя [за кровь], чтобы не был умерщвлен убивший, прежде нежели он предстанет пред общество на суд.
Городов же, которые должны вы дать, городов для убежища, должно быть у вас шесть:
три города дайте по эту сторону Иордана и три города дайте в земле Ханаанской; городами убежища должны быть они;
для сынов Израилевых и для пришельца и для поселенца между вами будут сии шесть городов убежищем, чтобы убегать туда всякому, убившему человека неумышленно.
Если кто ударит кого железным орудием так, что тот умрет, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
и если кто ударит кого из руки камнем, от которого можно умереть, так что тот умрет, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
или если деревянным орудием, от которого можно умереть, ударит из руки так, что тот умрет, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
мститель за кровь сам может умертвить убийцу: лишь только встретит его, сам может умертвить его;
если кто толкнет кого по ненависти, или с умыслом бросит на него что-нибудь так, что тот умрет,
или по вражде ударит его рукою так, что тот умрет, то ударившего должно предать смерти: он убийца; мститель за кровь может умертвить убийцу, лишь только встретит его.
Если же он толкнет его нечаянно, без вражды, или бросит на него что-нибудь без умысла,
или какой-нибудь камень, от которого можно умереть, не видя уронит на него так, что тот умрет, но он не был врагом его и не желал ему зла,
то общество должно рассудить между убийцею и мстителем за кровь по сим постановлениям;
и должно общество спасти убийцу от руки мстителя за кровь, и должно возвратить его общество в город убежища его, куда он убежал, чтоб он жил там до смерти великого священника, который помазан священным елеем;
если же убийца выйдет за предел города убежища, в который он убежал,
и найдет его мститель за кровь вне пределов города убежища его, и убьет убийцу сего мститель за кровь, то не будет на нем вины кровопролития,
ибо тот должен был жить в городе убежища своего до смерти великого священника, а по смерти великого священника должен был возвратиться убийца в землю владения своего.
Да будет это у вас постановлением законным в роды ваши, во всех жилищах ваших.
Если кто убьет человека, то убийцу должно убить по словам свидетелей; но одного свидетеля недостаточно, чтобы осудить на смерть.
И не берите выкупа за душу убийцы, который повинен смерти, но его должно предать смерти;
и не берите выкупа за убежавшего в город убежища, чтоб ему позволить жить в земле своей прежде смерти [великого] священника.
Не оскверняйте земли, на которой вы [будете жить]; ибо кровь оскверняет землю, и земля не иначе очищается от пролитой на ней крови, как кровью пролившего ее.
Не должно осквернять землю, на которой вы живете, среди которой обитаю Я; ибо Я Господь обитаю среди сынов Израилевых.