Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,
та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: -
“Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,
земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, - земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!
Якщо ми знайшли, - кажуть, - ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”
І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?
Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?
Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.
Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.
Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:
Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,
крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, - ці бо завжди йшли за Господом. -
Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.
І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!
Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”
Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,
а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.
Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.
Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”
Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,
і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,
і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.
Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.
Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”
Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.
Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада
Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”
Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.
Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.
Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”
Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:
перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”
І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.
І відбудували сини Гада - Дівон, Атарот, Ароер,
Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,
Бет-Німру, Бет-Гаран, - укріплені міста й кошари для дрібної скотини.
Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,
Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.
А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.
Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.
Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.
Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.
А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.
Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так:
Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань.
І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами.
А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
І було багато скота у синів Рувима і в синів Ґада, дуже багато. І побачили околицю Язера і околицю Ґалаада, і місце було місцем для скота.
І прийшовши, сини Рувима і сини Ґада сказали до Мойсея і до Елеазара священика і до старшин збору, мовлячи:
Атарот і Девон і Язер і Намвра і Есевон і Елеалі і Севама і Навав і Веан,
землю, яку Господь передав перед ізраїльськими синами, це земля для хову скота, і у твоїх рабів є скот.
І говорили: Якщо ми знайшли ласку перед тобою, хай дана буде ця земля твоїм слугам в насліддя, і не переводи нас через Йордан.
І сказав Мойсей синам Ґада і синам Рувима. Ваші брати підуть в бій, і ви сидітимете тут?
І навіщо завертаєте уми ізраїльських синів не переходити до землі, яку Господь їм дає?
Чи не так вчинили ваші батьки коли я післав їх з Кадиса Варни обстежити землю?
І пішли до Долини Грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб не входили до землі, яку Господь їм дав.
І розгнівався Господь гнівом в тому дні, і поклявся, кажучи:
Якщо побачать ці люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьлітних і вище, які знають зло і добро, землю, яку Я поклявся Авраамові і Ісаакові і Якову, бо не пішли за мною,
за вийнятком Халева сина Єфоннії, відлучений, і Ісус син Навина, бо пішли в слід за Господом.
І розгнівався Господь гнівом на Ізраїля і водив їх в пустині сорок літ, доки не вигублено ввесь рід тих, що чинили зло перед Господом.
Ось ви встали замість ваших батьків, збір грішних людей, щоб додати ще до гніву господньої люті що на Ізраїлі,
бо відвернулися ви від нього, щоб знову оставити його (Господа) в пустині, і згрішите проти всього цього збору.
І прийшли до нього і сказали: Тут збудуємо огорожі вівцям, нашій скотині, і міста нашим маєткам,
і ми озброївшись, (будемо) першою лавою в ізраїльських синів, доки не введемо їх до їхнього місця. І наш маєток поселиться в містах обведених мурами, через тих, що живуть на землі.
Не повернемось до наших домів, доки не розділяться ізраїльські сини кожний до насліддя свого.
І не успадкуємо між ними з другого боку Йордану і дальше, бо ми одержали наше насліддя в зайорданні на сході.
І сказав до них Мойсей: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну,
і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений від його лиця,
і земля буде опанована перед Господом, і після цього повернетеся, і будете невинними перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам в посідання перед Господом.
Якщо ж не зробите так, згрішите перед Господом, і пізнаєте ваш гріх, коли вас захопить зло.
І збудуєтє собі самим міста для вашого маєтку і огорожі для вашого скота, і вчинете те, що вийшло з ваших уст.
І сказали сини Рувима і сини Ґада до Мойсея, мовлячи: Твої раби вчинять так як Господь наш приказує.
Наш маєток і наші жінки і ввесь наш скот будуть в містах Ґалааду,
а всі твої раби перейдуть озброєні і в боєвій готовості перед Господом на війну, так як каже Господь.
І поставив їм Мойсей Елеазара священика і Ісуса сина Навина і старшин родів ізраїльських племен,
і сказав до них Мойсей: Якщо сини Рувима і сини Ґада перейдуть з ними Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і заволодієте землею перед вами, і дасьте їм Ґалаадську землю в насліддя.
Якщо ж не перейдуть з вами озброєні на війну перед Господом, то переведете їхній маєток і їхніх жінок і їхню скотину перед вами в Ханаанську землю, і унаслідять між вами в Ханаанській землі.
І відповіли сини Рувима і сини Ґада, кажучи: Те, що Господь каже своїм слугам, так вчинемо.
Ми перейдемо озброєні перед Господом до Ханаанської землі, і дасьте нам насліддя за Йоданом.
І дав Мойсей їм, синам Ґада і синам Рувима і половині племени Манассії синів Йоосифа, царство Сіона царя Аморреїв і царство Оґа царя Васана, землю і міста з їхніми околицями, міста довколішньої землі.
І сини Ґада збудували Девон і Атарот і Ароір
і Софар і Язир, і підвели їх,
і Намвру і Ветаран, сильні міста, і огорожі вівцям.
І сини Рувима збудували Есевон і Елеалі і Каріятем
і Веелмеон, огороджені довкруги, і Севаму, і назвали за їхніми іменами імена міст, які збудували.
І пішов син Махіра сина Манассії до Ґалааду і взяв його, і вигубив Аморрея, що жив в ньому.
І дав Мойсей Ґалаад Махірові синові Манассії, і він поселився там.
І Яір син Манассії пішов і захопив їхні села, і назвав їх Села Яіра.
І Навав пішов і захопив Канат і його села, і назвав їх Навот за своїм іменем.
У сынов Рувимовых и у сынов Гадовых стад было весьма много; и увидели они, что земля Иазер и земля Галаад есть место годное для стад;
и пришли сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали Моисею и Елеазару священнику и князьям общества, говоря:
Атароф и Дивон, и Иазер, и Нимра, и Есевон, и Елеале, и Севам, и Нево, и Веон,
земля, которую Господь поразил пред обществом Израилевым, есть земля годная для стад, а у рабов твоих есть стада.
И сказали: если мы нашли благоволение в глазах твоих, отдай землю сию рабам твоим во владение; не переводи нас чрез Иордан.
И сказал Моисей сынам Гадовым и сынам Рувимовым: братья ваши пойдут на войну, а вы останетесь здесь?
для чего вы отвращаете сердце сынов Израилевых от перехода в землю, которую дает им Господь?
так поступили отцы ваши, когда я посылал их из Кадес-Варни для обозрения земли:
они доходили до долины Есхол, и видели землю, и отвратили сердце сынов Израилевых, чтобы не шли они в землю, которую Господь дает им;
и воспылал в тот день гнев Господа, и поклялся Он, говоря:
люди сии, вышедшие из Египта, от двадцати лет и выше [знающие добро и зло,] не увидят земли, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне,
кроме Халева, сына Иефонниина, Кенезеянина, и Иисуса, сына Навина, потому что они повиновались Господу.
И воспылал гнев Господа на Израиля, и водил Он их по пустыне сорок лет, доколе не кончился весь род, сделавший зло в очах Господних.
И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить еще ярость гнева Господня на Израиля.
Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ сей.
И подошли они к нему и сказали: мы построим здесь овчие дворы для стад наших и города для детей наших;
сами же мы первые вооружимся и пойдем пред сынами Израилевыми, доколе не приведем их в места их; а дети наши пусть останутся в укрепленных городах, для безопасности от жителей земли;
не возвратимся в домы наши, доколе не вступят сыны Израилевы каждый в удел свой;
ибо мы не возьмем с ними удела по ту сторону Иордана и далее, если удел нам достанется по эту сторону Иордана, к востоку.
И сказал им Моисей: если вы это сделаете, если вооруженные пойдете на войну пред Господом,
и пойдет каждый из вас вооруженный за Иордан пред Господом, доколе не истребит Он врагов Своих пред Собою,
и покорена будет земля пред Господом, то после возвратитесь и будете неповинны пред Господом и пред Израилем, и будет земля сия у вас во владении пред Господом;
если же не сделаете так, то согрешите пред Господом, и испытаете наказание за грех ваш, которое постигнет вас;
стройте себе города для детей ваших и дворы для овец ваших и делайте, что произнесено устами вашими.
И сказали сыны Гадовы и сыны Рувимовы Моисею: рабы твои сделают, как повелевает господин наш;
дети наши, жены наши, стада наши и весь скот наш останутся тут в городах Галаада,
а рабы твои, все, вооружившись, как воины, пойдут пред Господом на войну, как говорит господин наш.
И дал Моисей о них повеление Елеазару священнику и Иисусу, сыну Навину, и начальникам племен сынов Израилевых,
и сказал им Моисей: если сыны Гадовы и сыны Рувимовы перейдут с вами за Иордан, все вооружившись на войну пред Господом, и покорена будет пред вами земля, то отдайте им землю Галаад во владение;
если же не пойдут они с вами вооруженные [на войну пред Господом, то пошлите пред собою имение их, жен их и скот их в землю Ханаанскую], и они получат владение вместе с вами в земле Ханаанской.
И отвечали сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали: как сказал Господь рабам твоим, так и сделаем;
мы пойдем вооруженные пред Господом в землю Ханаанскую, а удел владения нашего пусть будет по эту сторону Иордана.
И отдал Моисей им, сынам Гадовым и сынам Рувимовым, и половине колена Манассии, сына Иосифова, царство Сигона, царя Аморрейского, и царство Ога, царя Васанского, землю с городами ее и окрестностями, -- города земли во все стороны.
И построили сыны Гадовы Дивон и Атароф, и Ароер,
и Атароф-Шофан, и Иазер, и Иогбегу,
и Беф-Нимру и Беф-Гаран, города укрепленные и дворы для овец.
И сыны Рувимовы построили Есевон, Елеале, Кириафаим,
и Нево, и Ваал-Меон, которых имена переменены, и Сивму, и дали имена городам, которые они построили.
И пошли сыны Махира, сына Манассиина, в Галаад, и взяли его, и выгнали Аморреев, которые были в нем;
и отдал Моисей Галаад Махиру, сыну Манассии, и он поселился в нем.
И Иаир, сын Манассии, пошел и взял селения их, и назвал их: селения Иаировы.
И Новах пошел и взял Кенаф и зависящие от него города, и назвал его своим именем: Новах.