Марія ж з Ароном нарікали на Мойсея з-за жінки-кушійки, він бо взяв жінку-кушійку,
і говорили: “Чи тільки ж до Мойсея промовляв Господь? Хіба й до нас не говорив він?” Господь почув те.
З Мойсея ж був собі вельми тихий чоловік, понад усіх людей на світі.
Тож зараз і сказав Господь до Мойсея, Арона та до Марії: “Вийдіть ви троє, йдіть до намету зборів.” І вийшли вони троє.
І зійшов Господь у хмарному стовпі, ставши коло входу в намет, і покликав Арона й Марію; і коли вони вийшли обоє,
сказав: “Ось слухайте мої слова: Якби хтось із вас та був пророком, я б, Господь, у видінні об'явивсь йому, і в сні говорив із ним.
Не так слуга мій Мойсей, а повіреник він у всьому моєму домі.
Устами до уст розмовляю я з ним, і ясно, не загадками, і бачить він образ Господній. Як же то ви посміли нарікати на Мойсея, на слугу мого?”
І, палаючи гнівом супроти них, відійшов Господь.
Скоро ж хмара відступила від намету зборів, Марія зробилась білою, мов сніг, від прокази. Обернувсь Арон до Марії, аж вона прокажена.
Тож каже Арон до Мойсея: “Пане мій, благаю тебе, не накладай на нас кару за гріх, і що по-дурному вчинили ми.
Молю тебе, нехай вона не буде, мов та мертва дитина, що вроджується на світ із напівзогнилим тілом.”
І закликав Мойсей до Господа словами: “Благаю тебе, Боже, уздорови її.”
Господь же сказав Мойсеєві: “А що якби її батько плюнув їй у вічі, то чи не була б вона осоромлена на цілих сім день? Тож нехай зачинять її на сім день поза табором, а потім нехай приймуть назад до себе.”
І відокремили Марію на сім днів за табором; народ не вирушав у дорогу, аж поки вона не повернулася.
По тому ж народ вирушив із Хацероту та й отаборився у Паран-пустині.
І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.
А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.
І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?
І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,
а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.
І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!
І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.
І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.
Миряма ж та Арон нарікали на Мойсея за молодицю Кушицьку, що взяв її: бо Кушицьку молодицю взяв він для себе.
І мовляли вони: Хиба ж тільки до Мойсея промовляв Господь? Хиба ж і не до нас так само промовляв він? І почув се Господь.
А Мойсей та був собі вельми тихий чоловік понад усї люде, що були на землї.
І промовив Господь нараз до Мойсея, до Арона, і до Мирями: Ідїть, ви троє, у соборний намет.
І зійшов Господь у хмарному стовпі, та й став коло входу в намет, і покликав Арона і Миряму; і вийшли вони обоє.
І рече: Ось вислухайте слова мої: Коли єсть пророк між вами, так се я, Господь, у видїнню йому відкриваюсь, ві снї говорю з ним.
Не такий слуга мій Мойсей. Він вірний в цїлім домі моїм;
Устами до уст розмовляю з ним, не у видїнню, і не в загадках, а образ Господнїй бачить він. Як же не боялись ви говорити проти Мойсея, проти слуги мого?
І запалав гнїв Господа проти них; і відійшов він.
І відступила хмара від соборного намету; Миряма ж несподівано зробилась прокаженною, біла мов снїг. І обернувсь Арон до Мирями, аж бачить вона прокажена.
І каже Арон до Мойсея: Ой лихо, добродїю мій! Не лїчи нам за гріх те, що по дурному вчинили ми, і за те, чим провинили.
Нехай вже не буде вона така, наче тая мертва дитина, що в неї тїло, як вийде з материної утроби, до половини зогнило!
І кликав Мойсей до Господа, говорючи: Ой, Боже, молю тебе, приверни їй здоровля!
І рече Господь Мойсейові: А коли б отець її та плюнув їй у вічі, хиба ж би вона не була осоромлена на сїм день? Нехай зачинять її на сїм день за табором, а потім можуть приняти її до себе.
І зачинено її за табором на сїм день, і не рушав люд в дорогу, аж як прилучено Миряму.
Потім рушив люд од Газерота та й отаборивсь у Паран степу.
І заговорила Маріям і Аарон проти Мойсея через жінку Етіопку, яку Мойсей взяв, бо взяв жінку Етіопку,
і сказали: Чи до одного Мойсея заговорив Господь? Чи і не до нас заговорив? І почув Господь.
І чоловік Мойсей (був) дуже лагідний, більше ніж всі люди, що на землі.
І сказав Господь зразу до Мойсея і Аарона і Маріями: Вийдіть ви три до шатра свідчення. І вийшли три до шатра свідчення.
І зійшов Господь в стовпі хмари і став при дверях шатра свідчення, і покликані були Аарон і Маріям, і вийшли обоє.
І сказав до них: Послухайте мої слова. Якщо у вас буде господний пророк, обявлюся йому в видінні, і заговорю до нього в сні.
Не так мій слуга Мойсей. В усьому моєму домі він вірний.
Устами до уст заговорю до нього, явно і не в притчах, і він побачив господню славу. І чому ви не побоялися говорити проти мого слуги Мойсея?
І ярий господний гнів (був) на них, і Він відійшов.
І хмара відійшла від шатра, і ось Маріям прокажена наче сніг. І поглянув Аарон на Маріям, і ось вона прокажена.
І сказав Аарон до Мойсея: Благаю, пане, не накладай на нас гріх, бо з незнання ми згрішили.
Хай не стане наче подібна до мерця, наче недоношена, що вийшла з лона матері, і пожирає половину її тіла.
І закликав Мойсей до Господа, кажучи: Боже, благаю тебе очистити її.
І сказав Господь до Мойсея: Якщо б її батько, плюючи, плюнув би в її лице, чи не встидалася б сім днів? Хай буде відлучена сім днів за табором, і після цього ввійде.
І відлучена була Маріям за табором сім днів. І нарід не підвівся, доки не очистилася Маріям.
І після цього підвівся нарід з Асироту, і отаборився в пустині Фаран.
И упрекали Мариам и Аарон Моисея за жену Ефиоплянку, которую он взял, -- ибо он взял за себя Ефиоплянку, --
и сказали: одному ли Моисею говорил Господь? не говорил ли Он и нам? И услышал сие Господь.
Моисей же был человек кротчайший из всех людей на земле.
И сказал Господь внезапно Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания. И вышли все трое.
И сошел Господь в облачном столпе, и стал у входа скинии, и позвал Аарона и Мариам, и вышли они оба.
И сказал: слушайте слова Мои: если бывает у вас пророк Господень, то Я открываюсь ему в видении, во сне говорю с ним;
но не так с рабом Моим Моисеем, -- он верен во всем дому Моем:
устами к устам говорю Я с ним, и явно, а не в гаданиях, и образ Господа он видит; как же вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея?
И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел.
И облако отошло от скинии, и вот, Мариам покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариам, и вот, она в проказе.
И сказал Аарон Моисею: господин мой! не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили;
не попусти, чтоб она была, как мертворожденный младенец, у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела.
И возопил Моисей к Господу, говоря: Боже, исцели ее!
И сказал Господь Моисею: если бы отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли была бы она стыдиться семь дней? итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится.
И пробыла Мариам в заключении вне стана семь дней, и народ не отправлялся в путь, доколе не возвратилась Мариам.
(13-1) После сего народ двинулся из Асирофа, и остановился в пустыне Фаран.