Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця:
“Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час.
Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час; за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.”
І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху.
І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині. Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля.
Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху; тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона
і мовили до них: “Ми осквернилися трупом. Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?”
І каже до них Мойсей: “Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.”
І Господь промовив до Мойсея.
“Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа.
Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір; з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її,
так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи.
Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час. Людина та нестиме кару за свій гріх.
Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її; той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.”
Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум'я над храминою, і так було аж до ранку.
Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум'я.
І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу; а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля.
За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались; і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором.
І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали.
Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою; за Господнім велінням ставали вони табором і за Господнім велінням рушали далі.
А часом хмара зоставалася з вечора до ранку, вранці ж підносилась, і тоді й вони рушали; було, що хмара стояла ввесь день і ніч, а потім піднімалась, і тоді вони рушали далі.
Або два дні, або місяць, або й довше - як хмара перебувала над храминою, сини Ізраїля стояли табором і не пускалися в дорогу; коли ж вона піднімалась угору, то й вони йшли в дорогу.
За Господнім велінням ставали вони табором, і за Господнім велінням вирушали в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з наказом Господнім, як передав його Мойсей.
І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
І рече Господь Мойсейові в Синайському степу, в другому роцї по виходї із землї Египецької, у первому місяцї:
Нехай сьвяткують сини Ізрайлеві в призначений час паску.
На чотирнайцятий день місяця сього, між двома вечорами, сьвяткувати муть вони; по всїм установам її і по всїм приписам її мусите сьвяткувати її.
І промовив Мойсей до синів Ізрайлевих, щоб сьвяткували паску.
І сьвяткували вони паску на чотирнайцятий день первого місяця, між двома вечорами, у Синайському степу; як заповідав Господь Мойсейові, так і чинили сини Ізрайлеві.
Та були такі люде, що опоганились від трупа людського, і не можна їм було сьвяткувати паски в той день; і приступили вони в той день перед Мойсея та перед Арона.
І сказали сї люде до його: Ми нечисті від людського трупу; чому не вільно нам приносити дари Господеві серед синів Ізрайлевих у призначений час?
І каже до них Мойсей: Пождїть, я послухаю, що повелить Господь задля вас.
І розмовляв Господь з Мойсейом кажучи:
Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Коли хто з вас буде нечистий від трупа, чи буде в далекій дорозї, так усе таки мусить сьвяткувати паску Господеві.
У другому місяцї, на чотирнайцятий день, між двома вечорам, сьвяткувати муть її; з опрісноками й гіркими зіллями їсти муть її.
Нїчого не зоставляти муть із неї до ранку, і кісток не ломити муть у їй; по всїм установам паски сьвяткувати муть її.
Чоловік же чистий і що не в дорозї, а занедбав сьвяткувати паску, викорениться душа його зміж людей його; бо не принїс жертви Господеві у призначений час; чоловік той нести ме свій гріх.
А коли пробуває в вас приходень і хоче сьвяткувати паску Господеві, то нехай сьвяткує по установам паски і по приписам її. Установа буде одна про вас, і про приходня, і про землянина.
Того ж дня, як поставлено храмину, вкривала хмара храмину намету сьвідчення; і звечора була вона над храминою наче поломя аж до ранку.
Так було щоразу: хмара вкривала її за дня, а наче поломя в ночі.
І як піднялась хмара над наметом, рушали в дорогу сини Ізрайлеві; на тому ж місцї, де хмара спускалась, там отаборувались Ізрайлеві сини.
По слову Господньому рушали в дорогу сини Ізрайлеві, і по слову Господньому отаборувались; по всї днї як зоставалась хмара над храминою, стояли вони табором.
І як хмара стояла довгий час над храминою, тодї відправляли сини Ізрайлеві службу Господеві й не рушали в дорогу.
І тодї ж стояла хмара тільки кілька день над храминою: - по слову Господньому ставали табором вони, і по слову Господньому рушали дальше.
І бувало, що зоставалась хмара з вечора до ранку, а враньцї піднялась хмара, тодї рушали вони в дорогу; або один день і одну ніч, і хмара піднялась, то рушали вони дальше;
Або два днї, або місяць, або й довше; як зоставалась хмара над храминою спочиваючи над нею, то стояли сини Ізрайлеві табором і не пускались в дорогу; а як піднялась вона, в гору, тодї йшли в дорогу.
По слову Господньому становились вони станом, і по слову Господньому рушали дальше; пильнували вони служби Господньої по слову Господньому через Мойсея.
І промовив Господь до Мойсея в Синайській пустині в другому році після того як вони вийшли з єгипетскої землі, в першому місяці, кажучи:
Скажи і хай зроблять ізраїльські сини пасху за її часом.
В чотирнадцятім дні першого місяця під вечір зробиш її в часі. За її законом і за її правилами зробиш її.
І сказав Мойсей ізраїльським синам зробити пасху,
як починався чотирнадцятий день місяця в Синайській пустині, так як Господь заповів Мойсеєві, так зробили ізраїльські сини.
І прийшли мужі, які були нечисті через душу людини і не могли зробити пасху в тому дні, і прийшли перед Мойсея і Аарона в тім дні.
І сказали ті мужі до нього: Ми нечисті через душу людини. Отже не зможемо принести дар Господеві в його часі між ізраїльськими синами.
І Мойсей сказав до них: Стійте тут, і послухаю Господа про вас, що заповість.
І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
Скажи ізраїльським синам, мовлячи: Людина, людина, яка лиш буде нечистою через душу людини чи далеко в дорозі у вас чи в ваших родах, і зробить пасху Господеві.
В другому місяці в чотирнадцятому дні при вечорі зроблять її, з опрісноками і гірким зіллям зїдять її,
не оставлять з неї до ранку, і кістки не розломлять з неї. За законом пасхи зроблять з нею.
І людина, яка буде чистою і не є далеко в дорозі і могтиме зробити пасху, вигубиться та душа з свого народу. Бо дар Господеві не приніс в своїм часі, свій гріх одержить та людина.
Якщо ж прийде до вас приходько у вашу землю, і зробить пасху Господеві за законом пасхи і за її приписами, так її зробить. Буде один закон вам і приходькові і тубільцеві землі.
І в день, в якому поставлено шатро, хмара покрила шатро - дім свідчення. І ввечорі був над шатром наче вид огня до ранку.
Так було завжди. Хмара покривала його в дні і вид огня вночі.
І коли підносилася хмара від шатра, і після цього підводились ізраїльські сини. І на місці де лиш стала хмара, там отаборювалися ізраїльські сини.
За заповіддю Господа отаборюються ізраїльські сини, і за заповіддю Господа підводяться. Всі дні, в яких хмара отінює шатро, отаборюються ізраїльські сини.
І коли остається хмара над шатром багато днів, і зберігатимуть ізраїльські сини божу сторож і не підведуться.
І буде коли отінюватиме хмара шатро (якесь) число днів, за господнім голосом отаборяться, і за господнім зарядженням підведуться.
І буде коли буде хмара з вечора до ранку, і піднесеться вранці хмара, і підведуться в дні або вночі, і як піднесеться хмара підведуться в дні
чи місяці, як помножаться дні, в які хмара його отінює, отаборяться ізраїльські сини і не підведуться.
Бо за господнім зарядженням підведуться, сторож господню зберігали за господнім зарядженням рукою Мойсея.
И сказал Господь Моисею в пустыне Синайской во второй год по исшествии их из земли Египетской, в первый месяц, говоря:
пусть сыны Израилевы совершат Пасху в назначенное для нее время:
в четырнадцатый день сего месяца вечером совершите ее в назначенное для нее время, по всем постановлениям и по всем обрядам ее совершите ее.
И сказал Моисей сынам Израилевым, чтобы совершили Пасху.
И совершили они Пасху в первый месяц, в четырнадцатый день месяца вечером, в пустыне Синайской: во всем, как повелел Господь Моисею, так и поступили сыны Израилевы.
Были люди, которые были нечисты от прикосновения к мертвым телам человеческим, и не могли совершить Пасхи в тот день; и пришли они к Моисею и Аарону в тот день,
и сказали ему те люди: мы нечисты от прикосновения к мертвым телам человеческим; для чего нас лишать того, чтобы мы принесли приношение Господу в назначенное время среди сынов Израилевых?
И сказал им Моисей: постойте, я послушаю, что повелит о вас Господь.
И сказал Господь Моисею, говоря:
скажи сынам Израилевым: если кто из вас или из потомков ваших будет нечист от прикосновения к мертвому телу, или будет в дальней дороге, то и он должен совершить Пасху Господню;
в четырнадцатый день второго месяца вечером пусть таковые совершат ее и с опресноками и горькими травами пусть едят ее;
и пусть не оставляют от нее до утра и костей ее не сокрушают; пусть совершат ее по всем уставам о Пасхе;
а кто чист и не находится в [дальней] дороге и не совершит Пасхи, -- истребится душа та из народа своего, ибо он не принес приношения Господу в свое время: понесет на себе грех человек тот;
если будет жить у вас пришелец, то и он должен совершать Пасху Господню: по уставу о Пасхе и по обряду ее он должен совершить ее; один устав пусть будет у вас и для пришельца и для туземца.
В тот день, когда поставлена была скиния, облако покрыло скинию откровения, и с вечера над скиниею как бы огонь виден был до самого утра.
Так было и всегда: облако покрывало ее [днем] и подобие огня ночью.
И когда облако поднималось от скинии, тогда сыны Израилевы отправлялись в путь, и на месте, где останавливалось облако, там останавливались станом сыны Израилевы.
По повелению Господню отправлялись сыны Израилевы в путь, и по повелению Господню останавливались: во все то время, когда облако стояло над скиниею, и они стояли;
и если облако долгое время было над скиниею, то и сыны Израилевы следовали этому указанию Господа и не отправлялись;
иногда же облако немного времени было над скиниею: они по указанию Господню останавливались, и по указанию Господню отправлялись в путь;
иногда облако стояло только от вечера до утра, и поутру поднималось облако, тогда и они отправлялись; или день и ночь стояло облако, и когда поднималось, и они тогда отправлялись;
или, если два дня, или месяц, или несколько дней стояло облако над скиниею, то и сыны Израилевы стояли и не отправлялись в путь; а когда оно поднималось, тогда отправлялись;
по указанию Господню останавливались, и по указанию Господню отправлялись в путь: следовали указанию Господню по повелению Господню, данному чрез Моисея.