І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:
"Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.
Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату.
Коли ж сім'я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти.
Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.
І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.
І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.
Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.
Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.
І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.
А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув'я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.
Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я - Господь.
Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.
І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.
Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших; бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.
Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини. Нічого в ті дні не робитимете; тільки що треба з'їсти кожному, те одне можете зготувати.
Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської; тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.
З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.
Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.
Нічого квашеного не їжте; по всіх ваших оселях їжте опрісноки."
Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: "Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.
І візьміть по в'язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров'ю з миски; і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.
Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.
Ви берегтимете цей наказ як віковічну установу для вас і для дітей ваших.
А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.
Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?
То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші." І похилили голови люди й припали лицем до землі.
Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.
Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.
Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ридання в Єгипті; бо не було хати, де не було б мерця.
Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: "Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля. Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.
Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали; ідіть геть та й мене благословіть."
Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю; бо, мовляли, всі ми пропадемо.
Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.
Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.
І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки; і так обібрали вони єгиптян.
І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.
І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.
З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.
Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.
І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.
Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.
Господь сказав Мойсеєві і Аронові: "Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.
Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.
Приходько й наймит щоб її не їли.
В одній хаті їстимуть (її); нічого з м'яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.
Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.
А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.
Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас."
Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.
Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.
І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:
Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.
Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.
А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.
Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.
І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.
Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.
І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.
А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!
І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!
І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!
Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.
А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.
І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.
Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.
Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.
Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!
І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.
І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!
І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.
А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.
І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.
І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?
то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.
І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.
І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...
І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!
І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!
І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!
І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.
І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.
І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.
Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.
І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.
А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.
Приходько та наймит не буде їсти її.
В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.
Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.
Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.
І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.
І рече Господь Мойсейові та Аронові у землї Египецькій:
Місяць сей вам буде початок місяців, первий буде вам в місяцях року.
Промовте до всієї громади синів Ізрайлевих тако: У десятий день місяця сього брати ме кожен ягня на семю батька свого.
Коли ж семя буде пzмала на ягня, нехай прийме до себе сусїда, близького до його домівки, по лїку душ. Кожен по їдї своїй зложить лїк на ягня.
Ягня нехай буде без пороку, самчик однолїток; брати мете його з овечат або з кіз.
І держати мете його до чотирнайцятого дня того місяця, і заколе його вся громада Ізраїльська надвечір.
І візьмуть крові та й побризкають нею оба одвірки й пороги в домах, де їсти муть його.
І їсти муть мясиво тієї ночі; спечене на огнї їсти муть його з опрісноками, з гіркими зелами їсти муть його.
Не їжте сироватого, нї звареного в водї, а спечене на огнї, голову його з ногами й з утробиною.
І не зоставляти мете нїчого до ранку, що ж зостанеться до ранку, спалити на огнї.
І їсти мете його таким робом: боки ваші попідперезувані, обувє ваше на ногах ваших, і палицї ваші в руках у вас; і їсти мете його похапки. Пасха се Господня!
Пройду бо по землї Египецькій, тієї ночі, та й повбиваю всякого первеньця в землї Египецькій, і людину й скотину, і над усяким богом Египецьким сотворю суд, я Господь.
І буде вам кров знаменнєм по хатах, де будете. Бачивши кров, мину вас, і не буде в вас погибелї, як карати му Египет.
І буде вам день сей про спомин, і сьвяткувати мете сьвято Господеві; як установу вічну, сьвяткувати мете в родах ваших.
Сїм день опрісноки їсти мете. Первого вже дня виносити мете закваску з хат ваших; бо хто їсти ме квашений хлїб од первого дня та й до семого, викорениться та душа спроміж Ізраїля.
І первого дня будуть сьвяті збори у вас, і семего дня будуть сьвяті збори у вас. Нїякого дїла не робити мете тодї, тїльки потрібне на їду всякій душі, те можна робити в вас.
І переховувати мете заповідь сю опріснокову; того бо дня виведу потугу вашу з Египецької землї. Тим переховувати мете день сей в родах ваших: установа вічня.
Починаючи ж чотирнайцятого дня первого місяця ввечорі, їсти мете опрісноки до двайцятого й первого дня місяця; установа вічня.
Сїм день закваски щоб не було по хатах у вас: бо хто їсти ме квашене, викорениться душа та спроміж громади Ізрайлевої, чи воно чуже, чи землянин.
Нїчого квашеного не їжте; по всїх же хатах ваших їжте опрісноки.
І поскликав Мойсей всїх старших між синами Ізрайлевими, і каже їм: Ідїть, поймайте собі ягня по родинах ваших, і заколїте на пасху.
І возьміте по кущику гиссопу, та вмочіть у кров, що в мисцї, та й помажте поріг й оба одвірки кровю, що в мисцї, і нїхто з між вас не виходити ме за хатні двері свої до ранку.
І йти ме мимо Господь побивати Египтян, і побачить кров на порозі й на одвірках, і мине ті двері, і не попустить губителеві ввійти до вас у хату побивати вас.
І переховувати мете се установою собі і дїтям вашим на віки.
І як прийдете в землю, що дасть вам Господь, як і глаголав, дак сохраняти мете служеннє се.
І як поспитають у вас тодї дїти ваші: Що се за служеннє в вас?
Ви казати мете: Жертва пасхова се Господеві, що проходив понад хатами в синів Ізрайлевих в Египтї, як побивав Египтян, доми ж наші ізбавив. І похилились люде й поприпадали до землї.
І пійшли та й учинили сини Ізрайлеві; як повелїв Господь Мойсейові та Аронові, так і вчинили.
І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини.
Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця.
І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли!
І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть!
І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї!
І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх.
І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати.
І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян.
І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви.
І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини.
І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили.
Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год.
І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї.
Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх.
І рече Господь Мойсейові та Аронові: От установа паскова: Нїякий чужениця щоб не їв паски.
Усякий же раб, куплений за гроші, як обріжеш його, їсти ме її.
Заволока ж і наймит нехай не їсть її.
Ув одній хатї їсти меться; не виносити меш нїчогісїнько з мясива геть із хати анї кісточки не переломиш із його.
Уся громада Ізраїльська допильновувати ме сього.
А як пробувати ме заволока з тобою та схоче сьвяткувати пасху Господеві, нехай обріжуть увесь його музький пол, і він буде такий, як землянин. Усякий же необрізаний не їсти ме її.
Закон один щоб у вас був, і землянинові, і захожому, що заволїкся до вас.
Так і вчинили сини Ізрайлеві, як заповідав Господь Мойсейові та Аронові; так і вчинили вони.
І вивів Господь того самого дня сини Ізрайлеві з землї Египецької з потугою їх.
Сказав же Господь до Мойсея і Аарона в єгипетській землі, кажучи:
Цей місяць для вас початок місяців, першим є для вас між місяцями року.
Заговори до всього збору синів Ізраїля, кажучи: Десятого дня цього місяця хай візьме кожний вівцю за домами родин, вівцю на дім.
Якщо ж мало тих, що є в хаті, так що не досить їх є на вівцю, хай візьме з собою сусіда, свого ближнього за числом душ. Кожний для себе вичислите вистарчальне число для вівці.
Вівця вам буде однолітна, чоловічого роду, без вади; візьмете з овець і кіз.
І ви держатимете до чотирнадцятого дня цього місяця, і заріжуть його все множество збору синів Ізраїля увечорі.
І візьмуть кров і помажуть на обох одвірках і на перемичці в хатах, в яких їх їстимуть в них.
І їстимуть цієї ночі мясо печене вогнем і їстимуть орпісноки з гіркими зелами.
Не їстимете його сирим, ані вареним в воді, але лиш печеним на огні, голову з ногами і внутреностями.
Не оставите з нього аж до ранку, і кости не поломите в ньому. А те, що лишилося з нього до ранку спалите в огні.
А так їстимете його: Стан ваш підперезаний і обува на ваших ногах, і жезли в ваших руках; і їстимете його з поспіхом: Це пасха Господеві.
І пройду по єгипетскій землі тієї ночі і побю кожного первородного в єгипетскій землі від людини до скотини, і пімщуся над усіма єгипетскими богами. Я Господь.
І буде кров вам на знак на домах, в яких ви є всередині, і побачу кров і покрию вас, і не буде у вас пошесті знищення, коли вдарю в єгипетскій землі.
І буде вам цей день памятковим, і святкуватимете його як празник Господеві у родах ваших. Як закон вічний його святкуватиме.
Сім днів їстимете опрісноки, а з дня першого усунете квас з ваших домів. Кожний хто зїсть квасне, вигубиться та душа з Ізраїля, з першого дня до дня сьомого.
І перший день назветься святим, і сьомий день, вибраний, святий буде вам. Всяке робоче діло не робитиметься в них, лише те, що буде зроблене кожною душею, тільки це зробите ви.
І збережете цю заповідь. Бо в цім дні виведу вашу силу з єгипетскої землі, і зробите цей день у ваших родах вічним законом.
Як надходить чотирнадцятий день першого дня місяця з вечора їстимете опрісноки до двадцять першого дня місяця до вечора.
Сім днів квас не знайдеться в домах ваших; кожний, хто лиш зїсть з квасом, вигубиться та душа зі збору Ізраїля і з приходків і місцевих жителів землі.
Все, що з квасом не їстимете, в усіх ваших домах їстимете опрісноки.
Покликав же Мойсей усю старшину Ізраїля і сказав до них: Пішовши, візьміть собі вівцю за родом вашим, і жертвуйте пасху.
Візьмете ж вязанку іссопу і замочивши в крові, що при дверях, і помажете перемичку і оба одвірки кровю, що є при дверях. Ніхто з вас же не вийде з дверей свого дому до ранку.
І Господь пройде, щоб побити єгиптян і побачить кров на перемичках і на обох одвірках, і мине Господь двері, і не дозволить нищителеві ввійти до вашої хати, щоб погубити.
І збережете це слово як закон собі і твоїм синам на віки.
Коли ж ввійдете до землі, яку дасть вам Господь, так як сказав, збережете цю службу.
І буде, коли скажуть вам сини синів: Що це за служба?
І скажете їм: Це жертва пасхи Господеві, який охоронив доми синів Ізраїля в Єгипті, коли побив єгиптян, а наші доми спас. І схилившись, нарід поклонився.
І пішовши, сини Ізраїля зробили так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові, так зробили.
Сталося ж опівночі і Господь побив кожного первородного в єгипетскій землі, від первородного Фараона, що сидить на престолі, до первородного полоненої, що в ямі, і до кожного первородного зі скотини.
І встав Фараон вночі і всі його слуги і всі єгиптяни, і був великий крик в усій єгипетскій землі. Бо не було хати, в якій не було в ній мерця.
І покликав Фараон Мойсея й Аарона вночі і сказав їм: Встаньте і вийдіть від мого народу і ви і сини Ізраїля. Ідіть служіть Господеві Богові вашому, так як кажете.
І взявши вівці і вашу скотину ідіть, поблагословіть же і мене.
І натискали єгиптяни на нарід, щоб скоро викинути його з землі. Сказали бо, що: Всі ми помремо.
Взяв же нарід муку перед вкисненням, їх тісто завязане в їх одежі на раменах.
А сини Ізраїля зробили так як заповів їм Мойсей, і випросили у єгиптян срібний і золотий посуд і одежу.
І Господь дав ласку народові свому перед єгиптянами, і дали їм; і ограбили єгиптян.
Піднялись же сини Ізраїля з Рамесси до Сокхоту, до шістьсот тисяч піших мужів без маєтку,
і велика мішана група пішла з ними, і дуже багато овець і худоби і скотини.
І випекли тісто, яке винесли з Єгипту, кружки опрісноків, бо не викисло. Бо єгиптяни викинули їх і не змогли остатися, ані не приготовили собі харчів на дорогу.
Перебування же синів Ізраїля, яке прожили в єгипетській землі і в ханаанській землі було чотириста тридцять літ.
І сталося після чотириста тридцятьох літ вийшла вся господня сила з єгипетскої землі вночі.
Сторожіння було Господеві, щоб вивести їх з єгипетскої землі. Ця ніч - це сторожіння Господеві, щоб були всім синам Ізраїля в їхні роди.
Сказав же Господь до Мойсея і Аарона кажучи: Це закон пасхи; жодний чужинець не їстиме з неї.
І кожний раб чи куплений, обріжеш його, і тоді їстиме з неї.
Приходько чи куплений не їстиме з неї.
В одній хаті буде їстися, не винесете мясо надвір з хати. І кістки не зломите в ньому.
Вся громада синів Ізраїля зробить це.
Якщо ж якийсь приходько прийде до вас, щоб зробити пасху Господеві, обріжеш кожного в нього, що є чоловічого роду, і тоді прийде щоб її святкувати, і буде так як і місцевий мешканець землі. Кожний необрізаний не їстиме її.
Закон один буде місцевому жителеві і приходькові, що прийшов до вас.
І зробили сини Ізраїля так як заповів Господь Мойсеєві і Ааронові для них, так зробили.
І сталося, що в тому дні Господь своєю силою вивів синів Ізраїля з єгипетскої землі.
И сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря:
месяц сей да будет у вас началом месяцев, первым да будет он у вас между месяцами года.
Скажите всему обществу Израилевых: в десятый день сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство;
а если семейство так мало, что не съест агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца.
Агнец у вас должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец, или от коз,
и пусть он хранится у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером,
и пусть возьмут от крови его и помажут на обоих косяках и на перекладине дверей в домах, где будут есть его;
пусть съедят мясо его в сию самую ночь, испеченное на огне; с пресным хлебом и с горькими травами пусть съедят его;
не ешьте от него недопеченного, или сваренного в воде, но ешьте испеченное на огне, голову с ногами и внутренностями;
не оставляйте от него до утра; но оставшееся от него до утра сожгите на огне.
Ешьте же его так: пусть будут чресла ваши препоясаны, обувь ваша на ногах ваших и посохи ваши в руках ваших, и ешьте его с поспешностью: это - Пасха Господня.
А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Господь.
И будет у вас кровь знамением на домах, где вы находитесь, и увижу кровь и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.
И да будет вам день сей памятен, и празднуйте в оный праздник Господу во все роды ваши; как установление вечное празднуйте его.
Семь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших, ибо кто будет есть квасное с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израиля.
И в первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмой день священное собрание: никакой работы не должно делать в них; только что есть каждому, одно то можно делать вам.
Наблюдайте опресноки, ибо в сей самый день Я вывел ополчения ваши из земли Египетской, и наблюдайте день сей в роды ваши, как установление вечное.
С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца;
семь дней не должно быть закваски в домах ваших, ибо кто будет есть квасное, душа та истреблена будет из общества Израилевых - пришлец ли то, или природный житель земли той.
Ничего квасного не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.
И созвал Моисей всех старейшин Израилевых и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по семействам вашим и заколите пасху;
и возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая в сосуде, и помажьте перекладину и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.
И пойдет Господь поражать Египет, и увидит кровь на перекладине и на обоих косяках, и пройдет Господь мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.
Храните сие, как закон для себя и для сынов своих на веки.
Когда войдете в землю, которую Господь даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.
И когда скажут вам дети ваши: что это за служение?
скажите: это пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. И преклонился народ и поклонился.
И пошли сыны Израилевы и сделали: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.
В полночь Господь поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца фараона, сидевшего на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.
И встал фараон ночью сам и все рабы его и весь Египет; и сделался великий вопль в земле Египетской, ибо не было дома, где не было бы мертвеца.
И призвал фараон Моисея и Аарона ночью и сказал: встаньте, выйдите из среды народа моего, как вы, так и сыны Израилевы, и пойдите, совершите служение Господу, как говорили вы;
и мелкий и крупный скот ваш возьмите, как вы говорили; и пойдите и благословите меня.
И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать его из земли той; ибо говорили они: мы все помрем.
И понес народ тесто свое, прежде нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах их, были на плечах их.
И сделали сыны Израилевы по слову Моисея и просили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых и одежд.
Господь же дал милость народу Своему в глазах Египтян: и они давали ему, и обобрал он Египтян.
И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шестисот тысяч пеших мужчин, кроме детей;
и множество разноплеменных людей вышли с ними, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.
И испекли они из теста, которое вынесли из Египта, пресные лепешки, ибо оно еще не вскисло, потому что они выгнаны были из Египта и не могли медлить, и даже пищи не приготовили себе на дорогу.
Времени же, в которое сыны Израилевы обитали в Египте, было четыреста тридцать лет.
По прошествии четырехсот тридцати лет, в этот самый день вышло все ополчение Господне из земли Египетской ночью.
Это - ночь бдения Господу за изведение их из земли Египетской; эта самая ночь - бдение Господу у всех сынов Израилевых в роды их.
И сказал Господь Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее;
а всякий раб, купленный за серебро, когда обрежешь его, может есть ее;
поселенец и наемник не должен есть ее.
В одном доме должно есть ее, не выносите мяса вон из дома и костей ее не сокрушайте.
Все общество Израиля должно совершать ее.
Если же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Господу, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда пусть он приступит к совершению ее и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее;
один закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.
И сделали все сыны Израилевы: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.
В этот самый день Господь вывел сынов Израилевых из земли Египетской по ополчениям их.