Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.
І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати.
Бо це видіння - на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.»
Ось воно бундючне, воно нещире - його серце; а праведний з віри своєї буде жити.
Яке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі.
Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?»
Хіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю!
Тому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому.
Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха.
Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу.
Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати.
Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині!
Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо?
Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.
Горе тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп'ються, щоб голизну їхню оглядати!
Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу!
Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає - за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому.
Яка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?
Горе тому, хто промовляє до дерева: «Прокинься!» «Вставай!» - до каменя німого. Чи ж він може навчитися? Таж він оббитий золотом і сріблом, і духу ніякого в собі не має.
А Господь у храмі святому своєму, - мовчи перед ним, уся земле!
Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!
Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!
Став же я, неначе на вартї, і стоючи, мов би на баштї, роздумував, що скаже він менї, що відповість на мою жалобу.
І відказав менї Господь і промовив: Спиши видиво, а напиши його виразно на таблицї, щоб, хто буде читати, прочитав легко;
Видиво бо сягає в далекий, але означений час; воно говорить про те, що станеться на кінцї, й не заведе; та хоч би воно й загаялось, а ти жди, бо воно збудеться певно й не зміниться.
Ось, серце горде не буде мати спокою, а праведний буде вірою своєю жити.
Гордий чоловік похожий на вино, що граючи, не швидко втихає; він розширює серце своє, неначе те пекло, й як смерть, він усе голоден; він загортає всї народи, загарбує всякі племена.
Та хиба ж вони не зложать про нього приповідку, хиба ж не будуть присьпівувати на сьміх: Горе тому, хто збогачує себе не своїм; нїби воно на довго? - та хто обтяжує себе закладами!
Чи вони ж не встануть нагло на тебе? чи не будуть торгати тебе; чи не підіймуться проти тебе грабіжники, чи не попадеш ти на луп їм?
Так як ти грабив многі народи, ограблять і тебе всї остальнї народи за пролив крові людської, за розбуреннє країни, міста й усїх осадників його.
Горе тому, хто несправедливо добро про свій дом наживає, щоб звити гнїздо собі на висотї, й тим забезпечити себе від біди!
Неславу придумав ти свойму дому, вигублюючи многі народи, й накликав гріх на душу свою.
Каміннє з мурів взивати ме проти тебе, а сволоки деревяні будуть їм відповідати:
Горе тому, хто город на крові будує, і строїть замки несправедливостю.
Та ось що прийде від Господа Саваота: Ті люде працюють на поживу огню, племена мучаться надармо.
Бо земля сповниться тими, що спізнали славу Господню, як води наповнюють море.
Горе тобі, що подаєш ближньому твому напій з домішкою твоєї злоби, й впоюєш його, щоб бачити сором його!
Та самий ти заситив себе стидом замість слави; пий же й ти та покажи наготу; бо до тебе повернеться кубок у правицї Господнїй, і впаде безчесть на твою славу.
Кара бо за лиходїйство твоє на Ливанї здійметься проти тебе за витрату розпуджених животин, за пролив людської крові, за спустошеннє країни, міста й усїх, що в йому жили.
Що за вжиток із того боввана, що його різьбарь витесав, - із того виливаного ложного вчителя, хоч різьбарь, вироблюючи нїмі ідоли, покладає надїю на свій виріб?
Горе тому, що промовляє до дерева: вставай! а до нїмого каменя: Ну бо, прокинься! Чи він же озветься? Ось, він обложений золотом і сріблом, духа ж він не має.
А Господь - у храму свому сьвятому; нехай вся земля мовчить перед ним!
Я стану на моїй сторожі і вийду на камінь і погляну, щоб побачити, що скаже в мені, і що відповім на моє картання.
І Господь відповів і сказав до мене: Напиши видіння ясно і на дощині, щоб за ним гнався той, хто читає.
Томущо видіння ще на час і зійде до кінця і не на марно. Якщо забариться, почекай його, бо той, хто приходить, прийде і не забариться.
Якщо відсунеться, не любуватиметься в ньому моя душа. А праведний житиме з моєї віри.
А образливий і зневажливий муж хвалько ніщо не закінчить, той хто наче ад поширив свою душу, і цей ненаситний як смерть, і збере до себе всі народи і прийме до себе всі народи.
Чи не візьмуть це все як притчу проти нього і загадки, щоб розповідати про нього? І скажуть: Горе тому, хто множить собі те, що не є його. Аж доки? І тому, хто дуже обтяжує своє ярмо.
Бо нагло повстануть ті, що його кусають, і збудяться ті, що змовляються проти тебе, і будеш їм на розграблення.
Томущо ти ограбив численні народи, тебе ограблять всі народи, що осталися, через кров людей і безбожність землі, міста і всіх, що в ній живуть.
О, хто збирає поганий збір для його дому, щоб поставити на висоту своє гніздо, щоб вирватися з руки злих.
Ти врадив встид для твого дому, ти викінчив численні народи, і твоя душа згрішила.
Томущо камінь зі стіни закричить, і жук з дерева це скаже.
Горе тому, хто будує місто в крові і приготовляє місто в неправедностях.
Чи не це в Господа Вседержителя? І численні народи пропали в огні, і численні народи знемоглися.
Бо земля наповниться пізнання господньої слави, покриє їх наче вода.
О, хто напоює свого ближнього мутним напитком і впиває, щоб поглянути на їхні печері.
Повноту безчестя замість слави пий і ти, і зрушся і затрусися. Тебе обійшла чаша господньої правиці, і зібрано безчестя на твою славу.
Томущо безбожність Ливану тебе покриє, і клопіт звірів тебе настрашить, через кров людей і безбожність землі, і міста і всіх, що живуть в ньому.
Яка користь різьбленого, що його вирізьблено? Він зліпив його литтям, брехливу фантазію, бо той, хто зліпив, повірив у своє ліпленння, щоб зробити глухого ідола.
Горе тому, хто каже до дерева: Отверезися, піднімися, і до каменя: Піднесися вгору. І це є вигадка, а це литво з золота і срібла, і ніякого духа в ньому немає.
А Господь у свому святому храмі. Хай його лице почитає вся земля.
На стражу мою стал я и, стоя на башне, наблюдал, чтобы узнать, что скажет Он во мне, и что мне отвечать по жалобе моей?
И отвечал мне Господь и сказал: запиши видение и начертай ясно на скрижалях, чтобы читающий легко мог прочитать,
ибо видение относится еще к определенному времени и говорит о конце и не обманет; и хотя бы и замедлило, жди его, ибо непременно сбудется, не отменится.
Вот, душа надменная не успокоится, а праведный своею верою жив будет.
Надменный человек, как бродящее вино, не успокаивается, так что расширяет душу свою как ад, и как смерть он ненасытен, и собирает к себе все народы, и захватывает себе все племена.
Но не все ли они будут произносить о нем притчу и насмешливую песнь: "горе тому, кто без меры обогащает себя не своим, - на долго ли? - и обременяет себя залогами!"
Не восстанут ли внезапно те, которые будут терзать тебя, и не поднимутся ли против тебя грабители, и ты достанешься им на расхищение?
Так как ты ограбил многие народы, то и тебя ограбят все остальные народы за пролитие крови человеческой, за разорение страны, города и всех живущих в нем.
Горе тому, кто жаждет неправедных приобретений для дома своего, чтобы устроить гнездо свое на высоте и тем обезопасить себя от руки несчастья!
Бесславие измыслил ты для твоего дома, истребляя многие народы, и согрешил против души твоей.
Камни из стен возопиют и перекладины из дерева будут отвечать им:
"горе строящему город на крови и созидающему крепости неправдою!"
Вот, не от Господа ли Саваофа это, что народы трудятся для огня и племена мучат себя напрасно?
Ибо земля наполнится познанием славы Господа, как воды наполняют море.
Горе тебе, который подаешь ближнему твоему питье с примесью злобы твоей и делаешь его пьяным, чтобы видеть срамоту его!
Ты пресытился стыдом вместо славы; пей же и ты и показывай срамоту, - обратится и к тебе чаша десницы Господней и посрамление на славу твою.
Ибо злодейство твое на Ливане обрушится на тебя за истребление устрашенных животных, за пролитие крови человеческой, за опустошение страны, города и всех живущих в нем.
Что за польза от истукана, сделанного художником, этого литаго лжеучителя, хотя ваятель, делая немые кумиры, полагается на свое произведение?
Горе тому, кто говорит дереву: "встань!" и бессловесному камню: "пробудись!" Научит ли он чему-нибудь? Вот, он обложен золотом и серебром, но дыхания в нем нет.
А Господь - во святом храме Своем: да молчит вся земля пред лицем Его!