7

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Горе мені, бо я став, мов останні літні плоди, немов той виноград по винозборі: ані однієї ягідки, щоб з'їсти, ані однієї спілої вчасно смокви, яких прагну.

Побожні зникли з краю, нема між людьми справедливих; на кров усі роблять засідки; один на одного сіті закидає.

До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить.

Найліпший з них, неначе тернина, найправедніший - немов пліт з колючок. День, оповіщений твоїми вартовими, - твоя кара - настає; тепер прийде на них тривога.

Не довіряйте другові, на приятеля не звіряйтесь, ба й перед тією, що лежить на твоїм лоні, стережи двері уст твоїх.

Бо син батька зневажає, дочка повстає на матір, невістка на свекруху, і кожному його домашні - вороги.

Я ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує.

Не тішся надо мною, о мій вороже, бо хоч я впав, але я встану; хоч перебуваю в темряві, - Господь є моє світло.

Я буду гнів Господній нести, бо я згрішив супроти нього, аж доки не розсудить мою справу, не вчинить суду надо мною. Він виведе мене на світло, я побачу його справедливість.

Тоді мій ворог те побачить і сором його окриє - його, що говорив до мене: «Де Господь, Бог твій?» Очі мої дивитимуться на нього; тепер його будуть топтати, немов на вулиці грязюку.

День будування твоїх мурів -той день буде усунений далеко.

Того дня прийдуть до тебе від Ашшуру аж по міста Єгипту, від Тиру аж по Річку, від моря й до моря, від гори аж по гору.

Земля стане пустинею через своїх мешканців, з-за їхніх учинків.

Паси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх!

Як за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.

Народи те побачать і засоромляться, дарма, що такі сильні; на уста покладуть собі руку, вуха в них оглухнуть.

Вони будуть лизати порох, мов гадюка; немов тваринки, що по землі в'ються, вони, тремтівши, повилазять із своїх притулків; прийдуть зо страхом до Господа, Бога нашого, - тебе будуть боятись.

Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.

Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні.

Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамомі, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів днедавніх.

Переклад Огієнка

Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!

Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.

Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.

Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!

І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!

Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!

А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!

Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!

Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!

І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.

Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!

Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.

І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.

Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.

Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.

Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.

Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!

Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?

Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.

Переклад Куліша

Горе менї! я стою оце, неначе по жнивах, мов у виноградї по зборах: анї ягодки, щоб з'їсти, анї иншого спілого плоду, якого душа бажає.

Позникали з землї милосердні, нема між людьми справедливих: всї засїдають, щоб кров пролити, брат на брата сїть заставляє.

На лихе у всїх готові руки без угаву; князь дарів вимагає, і суддя судить за гостинцї, а вельможі виявляють без сорому ледачі забаги душі своєї і перекручують справу.

Лучший з них похожий на терен, а справедливий - ще гірший, нїж бодяччє в плотї. Надходить день, заповіданий віщими твоїми; й караючі навідання твої; борзо прийде на них трівога.

Тодї годї буде діймати віри другові, тодї не звіряйсь приятелеві, ба й перед тою, що лежить на лонї твойму, стережи двері уст твоїх.

Тодї бо син зневажати ме батька, дочка повстане на матїр, невістка на свекруху, - ворогами стануть чоловікові домашні його.

Я ж буду споглядати до Господа, буду вповати на Бога рятунку мого: Бог мій почує мене.

О, не тїшся моїм горем, моя ворожице! Хоч і впаду я, то знов устану; хоч попаду в темряву, то Господь мене осьвітить.

Мушу гнїв Господень перетерпіти, - бо я согрішив перед ним -, доки не скінчить справу мою, не довершить суду надо мною; а тодї він виведе мене на сьвітло, а я спізнаю справедливість його.

І побачить те ворожиця моя, й окриється стидом, за те, що договорювала менї: Де Господь, Бог твій? І надивляться очі мої, як її будуть топтати, неначе ту грязь на улицях.

Коли ж прийде час відбудови мурів твоїх (Ерусалиме), - в той час скінчиться призначена кара.

Тодї прийдуть до тебе з Ассириї і з міст Египецьких, від самого Египту аж до ріки Ефрату, від моря до моря, й від гори до гори.

А їх земля стане пустинею за провини осадників її, за плоди їх учинків.

Ой паси ж нарід твій жезлом твоїм - вівцї наслїддя твого, що в лїсї самі блукають, паси їх на Кармель-горі; так, нехай пасуться на Базанї й Галаадї, як се було в давнезні давна!

Як у виходї твойму з землї Египецької, явлю я йому знов предивні чудеса.

Побачать се невірні та й засоромляться, хоч вони такі могутні; роти собі позатулюють руками, уші в них оглухнуть.

Землю лизати муть, наче гадюка; наче полози, повиповзують із притулків своїх; злякаються Господа, Бога нашого, та й тебе збояться.

О, хто такий Бог, як ти, що гріхи прощаєш, і не памятаєш проступків останкові наслїддя твого? Нї, він не гнївається по віки, бо любить милосердуватись.

Так, він ізнов змилосердиться над нами, зотре беззаконність нашу. Ти вкинеш у глибінь морську гріхи наші.

Ти явиш вірність твою Яковові, й милосердє Аврамові, яке, заклявшись, обіцяв єси отцям нашим у днях давних.

Переклад УБТ Турконяка

Горе мені, бо я став так як той, хто збирає трощу в жнива, і останки з збору винограду, коли немає грон щоб їсти, первоплодів. Горе мені, душе,

бо побожний згинув з землі, і немає того, хто випрямлюється в людях. Всі судять на кров, кожний гнітить свого ближнього гнітом.

На зло приготовляють їхні руки. Володар просить, і суддя сказав мирні слова, це бажане його душі. І Я заберу

їхні добра, поїдаючи як міль, і йдучи за правилами в дні твоїх відвідин. Горе горе, прийшли твої пімсти, тепер будуть їхні плачі.

Не надійтеся на друзів і не надійтеся на володарів, бережися твоєї співналожниці, щоб їй чогось не поставити.

Томущо син безчестить батька, дочка повстане проти своєї матері, невістка проти своєї свекрухи, вороги чоловіка всі мужі, що в його домі.

Я ж погляну на Господа, стерплю мого Бога спасителя, мене вислухає мій Бог.

Не радій мною, моя ворожнече, бо я впав. І встану, томущо коли сидітиму в темряві, Господь мене освітить.

Я перенесу господний гнів, бо я згрішив проти нього, аж доки Він не оправдає мій суд. І Він зробить мій суд і виведе мене на світло, я побачу його праведність.

І моя ворожнеча побачить і зодягнеться в сором та, що говорить до мене: Де твій Господь Бог? Мої очі поглянуть на неї. Тепер вона буде на потоптання як болото на дорогах

в днях помазання цегли. Той день твоє вигублення і той день знищить закони.

І твої міста будуть вирівняні і на поділ ассирійців і твої сильні міста на поділ від Тиру аж до ріки, день води і замішання.

І земля буде на знищення з тими, що в ній живуть за плодами їхніх задумів.

Паси мій нарід твоєю палицею, овець твого насліддя, що самі поселили ліс посеред Кармилу. Вони пастимуться в Васанітиді і Ґалаадітиді так як за вічними днями.

І так як в днях твого виходу з Єгипту побачите подивугідне.

Народи побачать і засоромляться всією їхньою силою, покладуть руки на їхні уста, їхні уха оглухнуть.

Полижуть порох як змія, плазуючи по землі, будуть стривожені в їхніх затворах. Жахнуться вашого Господа Бога і тебе побояться.

Хто такий Бог як Ти? Що забирає неправедності і переступає безбожності для тих, що остался з твого насліддя, і Він не затримав свій гнів на свідчення, бо Він Той, Хто бажає милосердя.

Він повернеться і помилує нас, усуне наші неправедності і вкине в глибину моря всі наші гріхи.

Ти даси праведність Якову, милосердя Авраамові, так як Ти обіцяв нашим батькам в попередних днях.

Російський синодальний переклад

Горе мне! ибо со мною теперь - как по собрании летних плодов, как по уборке винограда: ни одной ягоды для еды, ни спелого плода, которого желает душа моя.

Не стало милосердых на земле, нет правдивых между людьми; все строят ковы, чтобы проливать кровь; каждый ставит брату своему сеть.

Руки их обращены к тому, чтобы уметь делать зло; начальник требует подарков, и судья судит за взятки, а вельможи высказывают злые хотения души своей и извращают дело.

Лучший из них - как терн, и справедливый - хуже колючей изгороди, день провозвестников Твоих, посещение Твое наступает; ныне постигнет их смятение.

Не верьте другу, не полагайтесь на приятеля; от лежащей на лоне твоем стереги двери уст твоих.

Ибо сын позорит отца, дочь восстает против матери, невестка - против свекрови своей; враги человеку - домашние его.

А я буду взирать на Господа, уповать на Бога спасения моего: Бог мой услышит меня.

Не радуйся ради меня, неприятельница моя! хотя я упал, но встану; хотя я во мраке, но Господь свет для меня.

Гнев Господень я буду нести, потому что согрешил пред Ним, доколе Он не решит дела моего и не совершит суда надо мною; тогда Он выведет меня на свет, и я увижу правду Его.

И увидит это неприятельница моя и стыд покроет ее, говорившую мне: "где Господь Бог твой?" Насмотрятся на нее глаза мои, как она будет попираема подобно грязи на улицах.

В день сооружения стен твоих, в этот день отдалится определение.

В тот день придут к тебе из Ассирии и городов Египетских, и от Египта до реки Евфрата, и от моря до моря, и от горы до горы.

А земля та будет пустынею за вину жителей ее, за плоды деяний их.

Паси народ Твой жезлом Твоим, овец наследия Твоего, обитающих уединенно в лесу среди Кармила; да пасутся они на Васане и Галааде, как во дни древние!

Как во дни исхода твоего из земли Египетской, явлю ему дивные дела.

Увидят это народы и устыдятся при всем могуществе своем; положат руку на уста, уши их сделаются глухими;

будут лизать прах как змея, как черви земные выползут они из укреплений своих; устрашатся Господа Бога нашего и убоятся Тебя.

Кто Бог, как Ты, прощающий беззаконие и не вменяющий преступления остатку наследия Твоего? не вечно гневается Он, потому что любит миловать.

Он опять умилосердится над нами, изгладит беззакония наши. Ты ввергнешь в пучину морскую все грехи наши.

Ты явишь верность Иакову, милость Аврааму, которую с клятвою обещал отцам нашим от дней первых.