1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Слово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.

Слухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?

Перекажіть це дітям вашим, а діти ваші - своїм дітям, а їхні діти - дальшому родові.

Те, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.

Прокиньтесь, п'яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.

Бо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього - зуби левині, ікла у нього - як у левиці.

Спустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, - лиш галузки її біліють.

Ридай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.

Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.

Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.

Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!

І виноградна лоза висхла, смоківниця зів'яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня - всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.

Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв.

Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа:

«О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.

Хіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?

Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів'яло збіжжя.

Ой, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!

До тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум'я всі дерева у полі.

Навіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.

Переклад Огієнка

Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

Переклад Куліша

Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.

Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?

Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти - дальшому родові:

Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.

Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!

Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його - левині, челюстї в його, як у левицї.

Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, - тільки галузки її білїють.

О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!

Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.

Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.

Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї - пропали жнива в полї.

Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь - всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.

Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.

Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.

О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.

Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?

Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.

О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.

До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.

Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.

Переклад УБТ Турконяка

Господне слово, яке було до Йоіла сина Ватуїла.

Послухайте це старці, і сприйміть всі, що живете на землі. Чи сталося таке в ваших днях, чи в днях ваших батьків?

Про це ви розповісьте вашим дітям, і ваші діти їхнім дітям, і їхні діти іншому родові.

Те, що осталося від гусениць, пожерло саранча, і те, що осталося від саранчі, пожерла гусениця саранчі, і те, що осталося по гусениці саранчі пожерла іржа.

Отверезіться пяні, від свого вина і заплачте. Заридайте, всі, що пєте вино до опяніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість.

Бо сильний і безчисленний нарід пішов на мою землю, його зуби - зуби лева, і його кутні зуби як левеняти.

Поклали мій виноградник на знищення і мої фіґи на розбиття. Досліджуючи він дослідив його і скинув, вибілив його галузки.

Заплач до Мене більше ніж невістка підперезана мішком за свого молодого чоловіка.

Забрано жертву і поливання з господнього дому. Плачте, священики, що служите жертівникові,

бо рівнини потерпіли. Хай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропало обирання з поля.

Виноградник висох, і фіґи змаліли. Ґранатові яблока і пальма і яблуня і всі дерева поля висохли, бо людські сини завстидали радість.

Підпережіться і плачте, священики, плачте ви, що служите жертівникові. Ввійдіть, засніть в мішках ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і поливання.

Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть всіх старців, що живуть на землі, до дому вашого Бога і закричіть ревно до Господа:

Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо господний день близько і прийде як клопіт з клопоту.

Перед вашими очима їжа знищена, веселість і радість з дому вашого Бога.

Скочили ялівки при їхніх яслах, знищені скарби, розбиті точила, бо зерно висохло.

Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

До Тебе, Господи, закличу, бо огонь знищив гарні місця пустині, і полумінь спалив всі дерева поля.

І скотина рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод і огонь пожер гарні околиці пустині.

Російський синодальний переклад

Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Вафуила.

Слушайте это, старцы, и внимайте, все жители земли сей: бывало ли такое во дни ваши, или во дни отцов ваших?

Передайте об этом детям вашим; а дети ваши пусть скажут своим детям, а их дети следующему роду:

оставшееся от гусеницы ела саранча, оставшееся от саранчи ели черви, а оставшееся от червей доели жуки.

Пробудитесь, пьяницы, и плачьте и рыдайте, все пьющие вино, о виноградном соке, ибо он отнят от уст ваших!

Ибо пришел на землю Мою народ сильный и бесчисленный; зубы у него - зубы львиные, и челюсти у него - как у львицы.

Опустошил он виноградную лозу Мою, и смоковницу Мою обломал, ободрал ее догола, и бросил; сделались белыми ветви ее.

Рыдай, как молодая жена, препоясавшись вретищем, о муже юности своей!

Прекратилось хлебное приношение и возлияние в доме Господнем; плачут священники, служители Господни.

Опустошено поле, сетует земля; ибо истреблен хлеб, высох виноградный сок, завяла маслина.

Краснейте от стыда, земледельцы, рыдайте, виноградари, о пшенице и ячмене, потому что погибла жатва в поле,

засохла виноградная лоза и смоковница завяла; гранатовое дерево, пальма и яблоня, все дерева в поле посохли; потому и веселье у сынов человеческих исчезло.

Препояшьтесь вретищем и плачьте, священники! рыдайте, служители алтаря! войдите, ночуйте во вретищах, служители Бога моего! ибо не стало в доме Бога вашего хлебного приношения и возлияния.

Назначьте пост, объявите торжественное собрание, созовите старцев и всех жителей страны сей в дом Господа Бога вашего, и взывайте к Господу.

О, какой день! ибо день Господень близок; как опустошение от Всемогущего придет он.

Не пред нашими ли глазами отнимается пища, от дома Бога нашего - веселье и радость?

Истлели зерна под глыбами своими, опустели житницы, разрушены кладовые, ибо не стало хлеба.

Как стонет скот! уныло ходят стада волов, ибо нет для них пажити; томятся и стада овец.

К Тебе, Господи, взываю; ибо огонь пожрал злачные пастбища пустыни, и пламя попалило все дерева в поле.

Даже и животные на поле взывают к Тебе, потому что иссохли потоки вод, и огонь истребил пастбища пустыни.