13

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Як говорив, було, Ефраїм - усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний. Та він через Ваала провинився й загинув.

І нині вони грішать дедалі більше й більше. Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом - ідолів: усе робота ремісницька! І примовляють: «Жертвуйте їм! Люди, телят цілуйте!»

За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває; мов дим з вікна.

Однак, я - Господь, Бог твій, із Єгипетського краю. Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, -Спасителя немає.

Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи.

Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, - серце їхнє загорділо, тому мене й забули.

Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі.

Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь; я роздеру їхнього серця оболону й там пожеру їх, мов левиця; звір дикий буде їх на шматки розривати.

Знищу тебе, Ізраїлю, - хто прийде тобі з допомогою?

Де ж він, твій цар, щоб тебе рятувати по всіх твоїх містах? Де твої судді, що про них говорив єси: «Дай мені царя і князів»?

Я дав тобі царя у моїм гніві, і забрав геть у моїм обуренні.

Несправедливість Ефраїма, зв'язана у вузол, гріх його схований ретельно.

Прийдуть на нього муки породіллі, та він - син нерозумний: вже час би й народитись, та він не покидає материнського лона.

І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене.

Хоч Ефраїм посеред очерету процвітає, та прийде східній вітер; Господній вітер здійметься з пустині й висушить його джерела, висушить його криниці; ограбує скарб усього дорогоцінного посуду.

Переклад Огієнка

Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.

А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.

Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.

А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.

Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.

Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!

І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.

Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.

Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.

Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?

Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.

Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.

Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.

З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!

Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!

Переклад Куліша

Як говорить, було, Ефраїм, то всї тремтїли. Він був поважний ув Ізраїлї; та він провинив через Баала - та й погиб.

А тепер чинять вони ще нові провини: поробили собі з свого срібла виливані боввани по свому розуму - все ремісницька робота, - та й навчають людей, що приносять жертву: Цїлуйте биків!

За те ж вони позникають, наче мрака вранцї, наче роса, скоро улїтаюча, як полова, що її вітер з току розвіває, та як дим із комена.

Нї! я - Господь, Бог твій з часів землї Египецької, і нїяк тобі знати иншого Бога окрім мене, й нема Спасителя окрім мене.

Я ж признав тебе за свого в пустинї, у тій землї спраги.

Маючи поживу, вони їли до ситу; а коли засичувались, підіймалось у гору їх серце, й забували про мене.

За те ж станусь я їм левом - левчуком, що чатує при дорозї.

Нападати буду їх, як ведмедиця, що забрано їй дїти, - як левиця, роздирати й виїдати місце, де серце їх бється; дикі зьвірі будуть їх розторгувати.

Ти самий, Ізраїлю, погубив себе, бо тілько в менї - опора твоя.

А де ж царь твій? Нехай би тепер рятував тебе по всїх містах твоїх! Де ж суддї твої, що про них ти мовляв: Дай нам царя і старшину?

Я ж дав тобі царя у гнїву мому, та й - одняв у досадї моїй.

О, Ефраїмове беззаконство звязане в узол, сховано його гріх, не забудесь!

Прийдуть на нього муки породїлї; він - нерозумний син, инакше не ждав би, аж прийдеться родити дїтей.

Та я вибавлю їх із потали пекла, відкуплю їх від смертї. Де жало твоє, смерте? а ти, пекло, де твоя побіда? жалю зза сього у мене не буде.

Хоч Ефраїм між братами й плодющий, та з востоку підійметься буря, підійметься буря Господня з пустинї, - і висхне джерело його, й зсякне виплив його; вона опустошить скарбівню всього посуду дорогого.

Переклад УБТ Турконяка

За словом Ефраїма він взяв оправдання в Ізраїлі і поставив їх Ваалові і помер.

І він додав грішити, і зробили собі коване з їхнього срібла за видом ідолів, викінчені діла ремісників для себе. Вони кажуть: Жертвуйте людей, бо пропали телята.

Через це вони будуть як рання хмара і як рання роса, що йде, як полова видута з току, і як подих саранчі.

Я ж твій Господь Бог, що скріплюю небо і будую землю, Якого руки створили все небесне військо, і Я тобі їх не показав, щоб за ними ходити. І Я вивів тебе з єгипетскої землі. І не знатимеш Бога за вийнятком Мене, і немає того, що спасає, за вийнятком Мене.

Я тебе пас в пустині, в незаселеній землі,

за їхніми пасовиськами. І вони наповнилися до ситости, і піднялися вгору їхні серця. Через це Мене забули.

І Я буду для них як пантер і як леопард на дорозі ассирійців.

Я їх зустріну як розлючена ведмедиця і розірву замкнення їхнього серця, і там їх пожеруть лісові левенята, звірі поля їх розірвуть.

В твоїм знищенні, Ізраїле, хто поможе?

Де цей твій цар? І хай спасе тебе в усіх твоїх містах. Хай тебе судить той, про кого ти сказав: Дай мені царя і володаря.

І Я дав тобі царя в моїм гніві і Я держав в моїм гніві

діла неправедності. Ефраїм, його гріх схований.

Болі наче в тієї, що родить, прийдуть на нього. Це не розумний син, тому він не встоїться в побитті дітей.

З руки аду Я їх визволю і з смерти Я їх викуплю. Де твій присуд смерте? Де твоє бодило, Аде? Потіха сховалася від моїх очей,

томущо цей розділить між братами. Господь на нього наведе пекучий вітер з пустині, і висушить його течії, спустошить його джерела. Він висушить його землю і ввесь його любий посуд.

Російський синодальний переклад

Когда Ефрем говорил, все трепетали. Он был высок в Израиле; но сделался виновным через Ваала, и погиб.

И ныне прибавили они ко греху: сделали для себя литых истуканов из серебра своего, по понятию своему, - полная работа художников, - и говорят они приносящим жертву людям: "целуйте тельцов!"

За то они будут как утренний туман, как роса, скоро исчезающая, как мякина, свеваемая с гумна, и как дым из трубы.

Но Я - Господь Бог твой от земли Египетской, - и ты не должен знать другого бога, кроме Меня, и нет спасителя, кроме Меня.

Я признал тебя в пустыне, в земле жаждущей.

Имея пажити, они были сыты; а когда насыщались, то превозносилось сердце их, и потому они забывали Меня.

И Я буду для них как лев, как скимен буду подстерегать при дороге.

Буду нападать на них, как лишенная детей медведица, и раздирать вместилище сердца их, и поедать их там, как львица; полевые звери будут терзать их.

Погубил ты себя, Израиль, ибо только во Мне опора твоя.

Где царь твой теперь? Пусть он спасет тебя во всех городах твоих! Где судьи твои, о которых говорил ты: "дай нам царя и начальников"?

И Я дал тебе царя во гневе Моем, и отнял в негодовании Моем.

Связано в узел беззаконие Ефрема, сбережен его грех.

Муки родильницы постигнут его; он - сын неразумный, иначе не стоял бы долго в положении рождающихся детей.

От власти ада Я искуплю их, от смерти избавлю их. Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа? Раскаяния в том не будет у Меня.

Хотя Ефрем плодовит между братьями, но придет восточный ветер, поднимется ветер Господень из пустыни, и иссохнет родник его, и иссякнет источник его; он опустошит сокровищницу всех драгоценных сосудов.