Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина.
Що більше я їх кликав, то більш вони відходили від мене. Вони ваалам жертви приносили, кадили перед різьбленими бовванами.
Я самий, я вчив Ефраїма ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх.
Я притягав їх людяними мотузками, - поворозами любови. Я був для них, неначе тії, які здіймають ярмо в них із шиї. Я нахилявсь над ними й давав їм їсти.
Вони не повернуться в Єгипетську країну, але Ашшур царем їхнім буде - за те, що не хотіли повернутися до мене.
Меч буде лютувати по містах їхніх, він знищить їхні засуви й пожере їх за власні їхні задуми.
Люд мій повис; не знає, чи повернутись до мене; і хоч його кличуть угору, ані один не хоче підвестися.
І як мені тебе лишити, Ефраїме? Як мені видати тебе на поталу, Ізраїлю? Як мені зробити з тобою те, що в Адмі? Вчинити з тобою те, що з Цевоїмом? Серце моє в мені обернулось, зворушився ввесь жаль мій.
Не виконаю палаючого гніву мого, не буду нищити більш Ефраїма, бо я - Бог, не людина; Святий посеред тебе; я не вломлюся в місто.
Вони підуть за Господом, який, як лев, зарикає; бо він зарикає, і діти, тремтівши, прийдуть із заходу.
Птахом прилинуть, тремтівши, з Єгипту і, як голубка, з Ашшур-краю. Я оселю їх у домівках їхніх, - слово Господнє.
Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.
А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.
За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.
Мов досьвітня зоря, минеться царство Ізраїля! - Коли ж Ізраїль був ще малолїтком, я полюбив його, і з Египту покликав його - сина мого.
Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баалам і кадили перед ідолами.
Я самий вчив Ефраїма ходити, носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани.
Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо з шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу.
Тепер він не вернеться в Египет, але Ассур царем його буде, за те, що не хотїли навернутись.
І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми.
Народ мій здеревів у відпадї од мене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа.
Що менї чинити з тобою, Ефраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце моє, зворушився жаль мій.
Не вчиню того, до чого палаючий гнїв мене пориває, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я - сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто.
(колись) Пійдуть усї слїдом за Господом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, - й ворохнуться дїти з заходу.
Прилинуть із Египту, як птаство, як голуби з краю Ассирийського, й поселю їх у домівках їх, говорить Господь.
Томущо Ізраїль дитина, і Я його полюбив і з Єгипту Я покликав його дітей.
Так як Я їх покликав, так відходили від мого лиця. Ці давали жертви Ваалам і приносили кадило кованим.
І Я звязав Ефраїма, Я взяв його на мою руку, і не впізнали, що Я їх оздоровив.
В зітлінні людей Я їх простягнув звязями моєї любови і буду їм наче той чоловік, що бє його по щоках. І погляну на нього, здолаю його.
Ефраїм поселився в Єгипті, ассур і він його цар, бо не забажав повернутися.
І знеміг меч в його містах і спочив в його руках, і їстимуть за їхніми затіями.
І його нарід пристав до своїх поселень, і Бог розлютиться на його шановані (речі), і не підніме його.
Що тобі припишу Ефраїме? Чи обороню тебе, Ізраїле? Що тобі припишу? Чи поставлю тебе як Адаму і як Севоїм? Моє серце повернулося в собі, затривожилося моє розкаяння.
Не зроблю за гнівом моєї люті, не оставлю вигубити Ефраїма. Томущо Я Бог і не людина. В тобі святий, і не ввійду до міста.
Піду за Господом. Наче лев зареве, бо він зареве, і жахнуться діти вод.
І жахнуться як птах з Єгипту і як голубка з землі ассирійців. І поверну їх до їхніх домів, говорить Господь.
На заре погибнет царь Израилев! Когда Израиль был юн, Я любил его и из Египта вызвал сына Моего.
Звали их, а они уходили прочь от лица их: приносили жертву Ваалам и кадили истуканам.
Я Сам приучал Ефрема ходить, носил его на руках Своих, а они не сознавали, что Я врачевал их.
Узами человеческими влек Я их, узами любви, и был для них как бы поднимающий ярмо с челюстей их, и ласково подкладывал пищу им.
Не возвратится он в Египет, но Ассур - он будет царем его, потому что они не захотели обратиться ко Мне.
И падет меч на города его, и истребит затворы его, и пожрет их за умыслы их.
Народ Мой закоснел в отпадении от Меня, и хотя призывают его к горнему, он не возвышается единодушно.
Как поступлю с тобою, Ефрем? как предам тебя, Израиль? Поступлю ли с тобою, как с Адамою, сделаю ли тебе, что Севоиму? Повернулось во Мне сердце Мое, возгорелась вся жалость Моя!
Не сделаю по ярости гнева Моего, не истреблю Ефрема, ибо Я Бог, а не человек; среди тебя Святый; Я не войду в город.
Вслед Господа пойдут они; как лев, Он даст глас Свой, даст глас Свой, и встрепенутся к Нему сыны с запада,
встрепенутся из Египта, как птицы, и из земли Ассирийской, как голуби, и вселю их в домы их, говорит Господь.