Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.
І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.
Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:
Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»
Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.
Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!
Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;
а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.
Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю - Седрах, Мисах та Авденаго, - ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»
Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.
Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?
Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити - гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»
Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.
Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,
а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,
і наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.
І зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.
Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
Ці ж троє мужів - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані.
І ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа.
Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки;
бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі - правдиві.
Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.
Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.
Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.
І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, - ти присудом учинив правдивим.
Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.
І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.
Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.
Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,
яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.
О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.
Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,
так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.
І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо - не сороми ж нас!
Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.
Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!
Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб'ється їхня сила!
Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»
Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,
так що полум'я піднялось на 49 ліктів поверх печі,
і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.
Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі
і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.
Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім'я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.
Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.
Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.
Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.
Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.
Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.
Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.
Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.
Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.
Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.
Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»
(24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв'язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
(25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
(26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
(27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
(28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
(29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
(30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
(31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
(32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
(33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його - царство вічне, і влада його - від роду й до роду!»
Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі.
І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
Того часу зібралися сатрапи, заступники, підсатрапи, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.
А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики!
Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Тому того часу, як усі народи почують голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря та всілякого роду музику, попадають всі народи, люди та язики, і поклоняться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
А цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв.
Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки!
Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всілякої музики, упав і поклонився золотому бовванові.
А той, хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються.
Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того часу цих людей привели перед царя.
Навуходоносор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?
Тепер, якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?
Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.
Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю!
А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!
Тоді Навуходоносор переповнився лютістю, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напалити піч усемеро понад те, як повинно було напалити її.
І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.
Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі.
А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум'я.
А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані.
(3-24)Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю!
(3-25)Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!
(3-26)Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.
(3-27)І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них.
(3-28)Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.
(3-29)А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце.
(3-30)Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.
(3-31)Цар Навуходоносор, до всіх народів, племен та язиків, що мешкають на всій землі: Нехай вам примножиться мир!
(3-32)Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об'явити.
(3-33)Які великі Його знаки, й які потужні Його чуда! Царство Його царство вічне, а Його панування з покоління в покоління!
Царь Навуходонозор зробив був золотого ідола на шістьдесять ліктїв заввишки, на шість ліктїв завширшки, поставив його на полі Деїрі, в краю Вавилонському,
І послав царь Навуходонозор зібрати сатрапів, намісників, воєвод, найстарших суддїв, скарбників, радників, урядників і всїх володарів по областях, щоб прийшли на посьвятини боввана, що його царь Навуходонозор поставив.
І зібрались сатрапи, намісники, воєводи, найстарші суддї, скарбники, радники, урядники й усї володарі по областях на посьвятини боввана, що його царь Навуходонозор виставив.
Тодї закричав окличник голосно: Оповіщається вам, народи, племена й мови:
В ту хвилю, як почуєте гук труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і симфонїї, і всяких музичних приборів, припадайте ниць і поклонїтесь золотому образові на стовпі, що його царь Навуходонозор виставив;
А хто не впаде й не поклониться, буде зараз вкинутий в піч, розпалену огнем!
Тим то наколи всї народи почули голос труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і всяких музичних приборів, то й попадали всї народи, племена й язики й поклонились золотому ідолові, що його поставив царь Навуходонозор.
Саме в той час приступили деякі Халдейцї з доносом на Юдеїв.
Вони сказали цареві Навуходонозорові: Царю, жий по віки!
Ти, царю, дав приказ, щоб кожна людина, як почує голос труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і симфонїї та других музичних приборів, впала й поклонилась золотому образові,
А хто не впаде й не поклониться, той буде вкинений в розпалену піч.
Та мужі Юдейські, котрих ти настановив над справами краю Вавилонського, Седрах, Мисах та Авденаго, - сї мужі нехтують твоїм приказом, царю; вони богів твоїх не шанують, та й золотій подобинї, що ти її оце поставив, не кланяються.
Тодї звелїв Навуходонозор у гнїві й лютостї привести Седраха, Мисаха й Авденаго; й зараз приведено сих мужів перед царя.
І промовив до них Навуходонозор: Не вже ж ви, Седрах, Мисах і Авденаго, маєте на думцї богів моїх не шанувати й золотій подобинї, що я поставив, не кланятись?
Од тепер, коли ви на се готові, - як тільки почуєте гук труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел, симфонїї та инших музичних приборів, припадайте й поклоняйтесь подобинї, що я її зробив; коли не поклонитесь, то зараз будете вкинуті в палаючу піч, а тодї котрий бог визволить вас з моєї руки?
І відповіли Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали до царя Навуходонозора: Шкода нам відповідати на се.
Бог наш, котрому ми служимо, може нас із палаючої печі й з руки твоєї, царю, визволити;
А коли б се й не сталось, то нехай тобі, царю, буде звісно, що ми твоїм богам служити не будемо й золотій подобинї, котру ти поставив, не поклонимось.
Тодї Навуходонозор загорівся лютостю, а вигляд його обличчя змінився проти Седраха, Мисаха й Авденаго, й приказав розпалити піч в сїм разів горячійше, нїж її звичайно натоплювано,
І звелїв найдужшим чоловікам із свого війська повязати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розпалену огнем.
І зараз повязано сих мужів та й у їх спідній й верхній одежі і в завоях на голові і в иншому убраннї вкинуто їх у піч, розпалену огнем.
Та позаяк приказ царів був суворий, а піч була розпалена незвичайно, то полумя від огню вбило тих людей, що вкидали Седраха, Мисаха та Авденаго.
А сї три мужі - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в розпалену огнем піч, повязані.
(3-24)Царь Навуходонозор здивувався і встав швидко й сказав до своїх вельмож: Чи не трьох же мужів ми вкинули в огонь, повязаних? Вони відповіли цареві: Справдї так, царю!
(3-25)На це промовив він: Та бо я бачу чотирі мужі неповязані, що ходять в полумї, та й не видко на них ушкоди; й вид четвертого схожий на сина Божого (ангела).
(3-26)Тодї приступив Навуходонозор до челюстей печі, розпаленої огнем, і промовив: Седраше, Мисаше й Авденаже, ви слуги Бога найвисшого! вийдїть і приступіть ближше! Тодї Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з посеред полумя.
(3-27)І зійшовшись сатрапи, намісники, отамани й радники цареві, завважали, що огонь над тїлами сих мужів не мав сили, й волоссє на голові в них не осмалилось, та й одежа на них не змінилась, а навіть і запаху огню не чути було від них.
(3-28)Тодї промовив Навуходонозор: Славен Бог Седрахів, Мисахів і Авденагів, що послав ангела свого та й визволив слуг своїх, що покладали надїю на нього й не послухали приказу царського й віддали свої тїла (огневі), щоб не служити й не покланятись иншому богові, окрім Бога свого!
(3-29)Тим же то дається від мене приказ, щоб кожного спроміж всякого народу, племени чи язика, хто б виповів зневагу проти Бога Седрахового, Мисахового й Авденагового, порубано на шматки, а його дім обернено в розвалища; бо нема иншого Бога, що міг би так спасати.
(3-30)Тодї поставив царь високо Седраха, Мисаха й Авденага в краю Вавилонському.
(3-31)Навуходонозор, царь, усїм народам, племенам і мовам, що живуть по всїй країнї: Нехай вам мир умножуєсь!
(3-32)Сподобалось менї, про знамена й чудеса, які вчинив надо мною Найвисший Бог, оповістити вам.
(3-33)О, які великі знамена його й які потужні чудеса його! Царство його - царство віковічне, й володїннє його - від родів до родів.
Вісімнадцятого року Навуходоносор цар зробив золоту подобу, її висота шістдесять ліктів, її широта шість ліктів, і він її поставив на рівнині Деїри в країні Вавилону.
І він післав зібрати іпатів і воєвод і топархів, володарів і тиранів і тих, що під владою, і всіх володарів країн, щоб прийшли на обновлення образа, який поставив Навуходоносор цар.
І зібралися топархи, іпати, вожді, володарі, великі тирани, ті, що під владою, і всі володарі країн на обновлення подоби, яку поставив цар Навуходоносор, і вони стали перед подобою, яку поставив Навуходоносор.
І проповідник закричав гучно: До вас говориться, народи, племена, язики.
В якій лиш годині почуєте голос труби сопілки й гуслі, самвики і псалтиря і співзвучних і всякого роду музичних інструментів, впавши, поклоніться золотій подобі, яку поставив цар Навуходоносор.
І хто лиш не поклониться, впавши, тієї години буде вкинений до огняної горіючої печі.
І сталося, що коли народи почули голос труби сопілки і гуслі, самвики й псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів, всі народи, племена, язики, впавши, поклонилися золотій подобі, яку поставив цар Навуходоносор.
Тоді приступили мужі халдеї і оскаржили юдеїв
перед царем Навуходоносором. Царю, жий на віки.
Ти, царю, поставив припис, щоб кожну людину, яка лиш почує голос труби сопілки і гуслі, самвики і псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів
і не поклониться золотій подобі, впавши, вкинути до горіючої огняної печі.
Є мужі юдеї, яких ти поставив над ділами країни Вавилону, Седрах, Місах, Авденаґо, ті мужі не послухалися, твого припису, царю, вони не служать твоїм богам і не покланяються золотій подобі, яку ти поставив.
Тоді Навуходоносор в гніві і люті сказав привести Седраха, Місаха і Авденаґо, і їх привели перед царя.
І Навуходоносор відповів і сказав їм: Чи поправді, Седрах, Місах, Авденаґо, ви не служите моїм богам і не покланяєтеся золотій подобі, яку я поставив?
Отже тепер, якщо ви готові, як лиш почуєте голос труби сопілки й гуслі, самвики і псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів, впавши, поклоніться подобі, яку я зробив. Якщо ж не поклонитеся, тієї години будете вкинені до горіючої огняної печі. І хто є Бог, який вас вирве з моїх рук?
І відповіли Седрах, Місах, Авденаґо, кажучи цареві Навуходоносорові: Ми не маємо потреби тобі відповісти на це слово.
Бо є Бог, якому ми служимо, Він сильний вирвати нас з горіючої огняної печі, і спасе нас з твоїх рук, царю.
І якщо ні, хай тобі буде відомим царю, що ми не послужимо твоїм богам і не поклонимося золотій подобі, яку ти поставив.
Тоді Навуходоносор наповнився гнівом, і вид його лиця змінився проти Седраха, Місаха і Авденаґо, і сказав розпалити піч всемеро, аж доки не розгориться вповні.
І мужам кріпким силою сказав, звязавши Седраха, Місаха і Авденаґо, вкинути до горіючої огняної печі.
Тоді ті мужі були звязані з їхніми сараварами і тіярами і штанами і їхньою одежею і були вкинені посеред горіючої огняної печі.
Томущо слово царя перемогло, і піч була дуже розпалена.
І ці три Седрах, Місах і Авденаґо впали звязаними посеред горіючої огняної печі.
І вони ходили посеред полумя оспівуючи Бога і благословляючи Господа.
І вставши Азарія так помолився, і відкривши свої уста посеред огня сказав:
Благословенний є Ти, Господи Боже наших батьків, і хвалигідний, і прослави гідне твоє імя на віки.
Бо Ти є праведний в усім, що Ти нам зробив, і всі твої діла правдиві, і твої дороги правильні, і всі твої суди правдиві,
і Ти зробив суди праведності за всім, що Ти навів на нас і на святе місто наших батьків - Єрусалим, бо за правдою і судом Ти все це навів через наші гріхи.
Бо ми згрішили і ми були неправедні, томущо ми відступити від Тебе і ми згрішили в усьому і ми не послухалися твоїх заповідей,
ані ми не зберегли, ані не зробили так як Ти нам заповів, щоб нам було добре.
І все, що Ти на нас навів, і все, що Ти нам зробив, за праведнимм судом Ти зробив,
і Ти передав нас в руки беззаконних ворогів, препоганих відступників, і неправедного царя і найгіршого з усієї землі.
І тепер немає нам як відкрити уст, сором і погорда сталася твоїм рабам і тим, що Тебе почитають.
Не видай нас до кінця через твоє імя і не знищ твого завіту
і не відклади від нас твоє милосердя, через Авраама улюбленого Тобою, і через Ісаака твого раба, й Ізраїля твого святого,
яким Ти сказав до них, кажучи, що помножиш їхнє насіння як звізди неба і як пісок, що при березі моря.
Бо, Владико, ми стали малими понад всі народи і ми сьогодні є впокорені в усій землі через наш гріх,
і в цьому часі немає володаря і пророка і вождя, ані цілопалення, ані жертви, ані приносу, ані кадила, ані місця, щоб принести дар перед Тобою і знайти милосердя.
Але побитою душею і прибитим духом будемо прийняті як з жертвами баранів і биків і як з десятьма тисячами годованих ягнят.
Такою хай буде наша жертва сьогодні перед Тобою і звершеними зроби нас за Тобою, бо не буде сорому тим, що на Тебе надіються.
І тепер ми ідемо за Тобою всім серцем і боїмося Тебе і шукаємо твоє лице, не завстидай нас,
але зроби з нами за твоїм вподобанням і за множеством твоєї милости
і вирви нас за твоїми подивугідними ділами і дай славу твому імені, Господи.
І хай засоромляться всі, що виказують зло твоїм рабам і хай завстидаються всієї сили і влади, і їхня сила хай буде розбита.
Хай пізнають, що Ти є Господь Бог, одинокий і славний по всій вселенній.
І ті слуги царя, що їх вкинули, не переставали, розпалюючи піч нафтою і смолою і хмизом і галузками.
І полумінь підносився понад піч на сорок девять ліктів
і він обійшов і спалив тих халдеїв, кого знайшов довкруги печі.
А господний ангел зійшов разом до тих, що з Азарією до печі, і вигнав полумінь огня з печі,
і зробив середину печі наче дух роси, що шипить, і до них зовсім не доторкнувся огонь і не засмутив, ані не надошкулив їм.
Тоді три наче з одних уст співали і прославляли і благословили Бога в печі кажучи:
Благословенний Ти, Господи Боже наших батьків, і хвалигідний і гідний прослави на віки, і благословенне святе імя твоєї слави, і гідне похвали і гідне прослави на віки.
Благословенний Ти в храмі твоєї святої слави i гідний оспівування і преславний на віки.
Благословенний Ти, що наглядаєш над глибинами, що сидиш на херувимах, і гідний похвали і гідний прослави на віки.
Благословенний Ти на престолі твого царства і гідний оспівування і гідний прослави на віки.
Благословенний Ти на тверді неба і гідний оспівування і гідний прослави на віки.
Благословіть всі господні діла, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, небеса, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть господні ангели Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, всі води, що над небом, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, всі сили, Господа. Оспівуйте і прослвляйте Його на віки.
Благословіть, сонце і місяцю, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, небесні звізди, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть всякий дощ і роса, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, всі духи, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть огонь і спека, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, зима і горяч, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, роси й інеї, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, ночі і дні, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, світло і темрява, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, мороз і холод, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, морози і сніги, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, блискавки і хмари, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Хай земля благословить Господа, хай оспівує і прославляє Його на віки.
Благословіть, гори і горби, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, все що росте на землі, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, моря і ріки, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, джерела, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, кити і все, що рухається в водах, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, всі птахи неба, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, всі звірі і скотина, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, людські сини, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть Ізраїль, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, господні священики, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть господні раби, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, духи і душі праведних, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, преподобні і покірні серцем, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки.
Благословіть, Ананія, Азарія, Місаїл, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його на віки, бо Він вирвав нас з аду і спас нас з руки смерти, і визволив нас з посеред печі, що горить полумям, і вирвав нас з посеред огня.
Визнавайтеся Господеві, бо Він добрий, бо його милосердя на віки.
Благословіть всі, що почитаєте Господа, Бога богів. Оспівуйте і визнавайтеся, бо його милосердя на віки.
І Навуходоносор почув як вони співали і здивувався і швидко встав і сказав до своїх вельмож: Чи ми не вкинули звязаними трьох мужів до середини огня? І сказали цареві: Поправді, царю.
І сказав цар: Ось я бачу чотирьох розвязаних мужів, і які ходять посеред огня, і в них немає зіпсуття, і вид четвертого подібний до божого сина.
Тоді прийшов Навуходоносор до дверей горіючої огняної печі і сказав: Седрах, Місах, Авденаґо, раби всевишнього Бога, вийдіть і ходіть. І вийшли Седрах, Місах, Авденаґо з посеред огня.
І збираються сатрапи й вожді й топархи і сильні царя і бачили мужів, що їхнім тілом не заволодів огонь, і волосся їхньої голови не спалилося, і їхні саравари не змінилися, і в них не було запаху огня.
І Навуходоносор відповів і сказав: Благословенний Бог Седраха, Місаха, Авденаґо, який післав свого ангела і вирвав своїх рабів, томущо вони поклали на Нього надію і змінили слово царя і віддали їхні тіла в огонь, щоб не послужити, ані не поклонитися всякому богові, але лиш їхньому Богові.
І я видаю припис: Всякий нарід, племя, язик, який лиш скаже хулу проти Бога Седраха, Місаха, Авденаґо, будуть на вигублення і їхні доми на розграблення, оскільки немає іншого Бога, який зможе так спасти.
Тоді цар звеличив Седраха, Місаха, Авденаґо у вавилонській країні і удостоїв їх провадити юдеїв, всіх, що були в його царстві.
(4-1)Навуходоносор цар до всіх народів, племен, і язиків, що є в усій землі: Хай мир вам помножиться.
(4-2)Знаки і чуда, які зі мною зробив всевишний Бог, були до вподоби переді мною, щоб вам сповістити,
(4-3)які вони великі і сильні. Його царство, вічне царство, і його влада в рід і рід.
Царь Навуходоносор сделал золотой истукан, вышиною в шестьдесят локтей, шириною в шесть локтей, поставил его на поле Деире, в области Вавилонской.
И послал царь Навуходоносор собрать сатрапов, наместников, воевод, верховных судей, казнохранителей, законоведцев, блюстителей суда и всех областных правителей, чтобы они пришли на торжественное открытие истукана, которого поставил царь Навуходоносор.
И собрались сатрапы, наместники, военачальники, верховные судьи, казнохранители, законоведцы, блюстители суда и все областные правители на открытие истукана, которого Навуходоносор царь поставил, и стали перед истуканом, которого воздвиг Навуходоносор.
Тогда глашатай громко воскликнул: объявляется вам, народы, племена и языки:
в то время, как услышите звук трубы, свирели, цитры, цевницы, гуслей и симфонии и всяких музыкальных орудий, падите и поклонитесь золотому истукану, которого поставил царь Навуходоносор.
А кто не падет и не поклонится, тотчас брошен будет в печь, раскаленную огнем.
Посему, когда все народы услышали звук трубы, свирели, цитры, цевницы, гуслей и всякого рода музыкальных орудий, то пали все народы, племена и языки, и поклонились золотому истукану, которого поставил Навуходоносор царь.
В это самое время приступили некоторые из Халдеев и донесли на Иудеев.
Они сказали царю Навуходоносору: царь, вовеки живи!
Ты, царь, дал повеление, чтобы каждый человек, который услышит звук трубы, свирели, цитры, цевницы, гуслей и симфонии и всякого рода музыкальных орудий, пал и поклонился золотому истукану;
а кто не падет и не поклонится, тот должен быть брошен в печь, раскаленную огнем.
Есть мужи Иудейские, которых ты поставил над делами страны Вавилонской: Седрах, Мисах и Авденаго; эти мужи не повинуются повелению твоему, царь, богам твоим не служат и золотому истукану, которого ты поставил, не поклоняются.
Тогда Навуходоносор во гневе и ярости повелел привести Седраха, Мисаха и Авденаго; и приведены были эти мужи к царю.
Навуходоносор сказал им: с умыслом ли вы, Седрах, Мисах и Авденаго, богам моим не служите, и золотому истукану, которого я поставил, не поклоняетесь?
Отныне, если вы готовы, как скоро услышите звук трубы, свирели, цитры, цевницы, гуслей, симфонии и всякого рода музыкальных орудий, падите и поклонитесь истукану, которого я сделал; если же не поклонитесь, то в тот же час брошены будете в печь, раскаленную огнем, и тогда какой Бог избавит вас от руки моей?
И отвечали Седрах, Мисах и Авденаго, и сказали царю Навуходоносору: нет нужды нам отвечать тебе на это.
Бог наш, Которому мы служим, силен спасти нас от печи, раскаленной огнем, и от руки твоей, царь, избавит.
Если же и не будет того, то да будет известно тебе, царь, что мы богам твоим служить не будем и золотому истукану, которого ты поставил, не поклонимся.
Тогда Навуходоносор исполнился ярости, и вид лица его изменился на Седраха, Мисаха и Авденаго, и он повелел разжечь печь в семь раз сильнее, нежели как обыкновенно разжигали ее,
и самым сильным мужам из войска своего приказал связать Седраха, Мисаха и Авденаго и бросить их в печь, раскаленную огнем.
Тогда мужи сии связаны были в исподнем и верхнем платье своем, в головных повязках и в прочих одеждах своих, и брошены в печь, раскаленную огнем.
И как повеление царя было строго, и печь раскалена была чрезвычайно, то пламя огня убило тех людей, которые бросали Седраха, Мисаха и Авденаго.
А сии три мужа, Седрах, Мисах и Авденаго, упали в раскаленную огнем печь связанные.
[ * [(* Стихи с 24 по 90 включительно переведены с греческого, потому что в еврейском тексте их нет. - Прим. ред.)] И ходили посреди пламени, воспевая Бога и благословляя Господа.
И став Азария молился и, открыв уста свои среди огня, возгласил:
"Благословен Ты, Господи Боже отцов наших, хвально и прославлено имя Твое вовеки.
Ибо праведен Ты во всем, что соделал с нами, и все дела Твои истинны и пути Твои правы, и все суды Твои истинны.
Ты совершил истинные суды во всем, что навел на нас и на святый град отцов наших Иерусалим, потому что по истине и по суду навел Ты все это на нас за грехи наши.
Ибо согрешили мы, и поступили беззаконно, отступив от Тебя, и во всем согрешили.
Заповедей Твоих не слушали и не соблюдали их, и не поступали, как Ты повелел нам, чтобы благо нам было.
И все, что Ты навел на нас, и все, что Ты соделал с нами, соделал по истинному суду.
И предал нас в руки врагов беззаконных, ненавистнейших отступников, и царю неправосудному и злейшему на всей земле.
И ныне мы не можем открыть уст наших; мы сделались стыдом и поношением для рабов Твоих и чтущих Тебя.
Но не предай нас навсегда ради имени Твоего, и не разруши завета Твоего.
Не отними от нас милости Твоей ради Авраама, возлюбленного Тобою, ради Исаака, раба Твоего, и Израиля, святаго Твоего,
которым Ты говорил, что умножишь семя их, как звезды небесные и как песок на берегу моря.
Мы умалены, Господи, паче всех народов, и унижены ныне на всей земле за грехи наши,
и нет у нас в настоящее время ни князя, ни пророка, ни вождя, ни всесожжения, ни жертвы, ни приношения, ни фимиама, ни места, чтобы нам принести жертву Тебе и обрести милость Твою.
Но с сокрушенным сердцем и смиренным духом да будем приняты.
Как при всесожжении овнов и тельцов и как при тысячах тучных агнцев, так да будет жертва наша пред Тобою ныне благоугодною Тебе; ибо нет стыда уповающим на Тебя.
И ныне мы следуем за Тобою всем сердцем и боимся Тебя и ищем лица Твоего.
Не посрами нас, но сотвори с нами по снисхождению Твоему и по множеству милости Твоей
и избави нас силою чудес Твоих, и дай славу имени Твоему, Господи,
и да постыдятся все, делающие рабам Твоим зло, и да постыдятся со всем могуществом, и сила их да сокрушится,
и да познают, что Ты Господь Бог един и славен по всей вселенной".
А между тем слуги царя, ввергшие их, не переставали разжигать печь нефтью, смолою, паклею и хворостом,
и поднимался пламень над печью на сорок девять локтей
и вырывался, и сожигал тех из Халдеев, которых достигал около печи.
Но Ангел Господень сошел в печь вместе с Азариею и бывшими с ним
и выбросил пламень огня из печи, и сделал, что в средине печи был как бы шумящий влажный ветер, и огонь нисколько не прикоснулся к ним, и не повредил им, и не смутил их.
Тогда сии трое, как бы одними устами, воспели в печи, и благословили и прославили Бога:
"Благословен Ты, Господи Боже отцов наших, и хвальный и превозносимый вовеки, и благословенно имя славы Твоей, святое и прехвальное и превозносимое во веки.
Благословен Ты в храме святой славы Твоей, и прехвальный и преславный во веки.
Благословен Ты, видящий бездны, восседающий на Херувимах, и прехвальный и превозносимый во веки.
Благословен Ты на престоле славы царства Твоего, и прехвальный и превозносимый во веки.
Благословен Ты на тверди небесной, и прехвальный и превозносимый во веки.
Благословите, все дела Господни, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, Ангелы Господни, Господа, пойте и превозносите Его вовеки.
Благословите, небеса, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите Господа, все воды, которые превыше небес, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, все силы Господни, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, солнце и луна, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, звезды небесные, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, всякий дождь и роса, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, все ветры, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, огонь и жар, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, холод и зной, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, росы и инеи, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, ночи и дни, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, свет и тьма, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, лед и мороз, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, иней и снег, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, молнии и облака, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Да благословит земля Господа, да поет и превозносит Его во веки.
Благословите, горы и холмы, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите Господа, все произрастания на земле, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, источники, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, моря и реки, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите Господа, киты и все, движущееся в водах, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, все птицы небесные, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите Господа, звери и весь скот, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, сыны человеческие, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благослови, Израиль, Господа, пой и превозноси Его во веки.
Благословите, священники Господни, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, рабы Господни, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, духи и души праведных, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, праведные и смиренные сердцем, Господа, пойте и превозносите Его во веки.
Благословите, Анания, Азария и Мисаил, Господа, пойте и превозносите Его во веки; ибо Он извлек нас из ада и спас нас от руки смерти, и избавил нас из среды печи горящего пламени, и из среды огня избавил нас.
Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
Благословите, все чтущие Господа, Бога богов, пойте и славьте, ибо вовек милость Его".]
Навуходоносор царь, [услышав, что они поют,] изумился, и поспешно встал, и сказал вельможам своим: не троих ли мужей бросили мы в огонь связанными? Они в ответ сказали царю: истинно так, царь!
На это он сказал: вот, я вижу четырех мужей несвязанных, ходящих среди огня, и нет им вреда; и вид четвертого подобен сыну Божию.
Тогда подошел Навуходоносор к устью печи, раскаленной огнем, и сказал: Седрах, Мисах и Авденаго, рабы Бога Всевышнего! выйдите и подойдите! Тогда Седрах, Мисах и Авденаго вышли из среды огня.
И, собравшись, сатрапы, наместники, военачальники и советники царя усмотрели, что над телами мужей сих огонь не имел силы, и волосы на голове не опалены, и одежды их не изменились, и даже запаха огня не было от них.
Тогда Навуходоносор сказал: благословен Бог Седраха, Мисаха и Авденаго, Который послал Ангела Своего и избавил рабов Своих, которые надеялись на Него и не послушались царского повеления, и предали тела свои [огню], чтобы не служить и не поклоняться иному богу, кроме Бога своего!
И от меня дается повеление, чтобы из всякого народа, племени и языка кто произнесет хулу на Бога Седраха, Мисаха и Авденаго, был изрублен в куски, и дом его обращен в развалины, ибо нет иного бога, который мог бы так спасать.
Тогда царь возвысил Седраха, Мисаха и Авденаго в стране Вавилонской [и возвеличил их и удостоил их начальства над прочими Иудеями в его царстве].
Навуходоносор царь всем народам, племенам и языкам, живущим по всей земле: мир вам да умножится!
Знамения и чудеса, какие совершил надо мною Всевышний Бог, угодно мне возвестить вам.
Как велики знамения Его и как могущественны чудеса Его! Царство Его - царство вечное, и владычество Его - в роды и роды.