Надійшло до мене таке слово Господнє:
«Сину чоловічий! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти?
Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли.
Слабих овець ви не підсилю вали, недужих не гоїли; ранених не перев'язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно.
І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розсипались.
Блукають мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались мої вівці; ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає.
Тому слухайте, пастухи, слово Господнє:
Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - за те, що овець моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, - бо пастуха не було, - за те, що пастухи мої не дбали про моє стадо, бо мої пастухи пасли самих себе, овець же моїх не пасли,
за те, пастухи, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: Ось я проти пастухів. Я заберу моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею.
Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати.
Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями. Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.
Я виведу їх з-між народів, і позбираю їх із чужих країн, і приведу їх у їхню землю. Я буду пасти їх по горах ізраїльських, коло потоків і по всіх заселених місцях країни.
Я буду пасти їх по гарних пасовиськах, випаси їх будуть на високих горах ізраїльських. Там вони будуть відпочивати на гарному випасі й пастись на тучному пасовиську, на горах ізраїльських.
Сам я пастиму мої вівці, сам поведу їх на спочинок, - слово Господа Бога.
Котре запропастилось, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перев'яжу, недуже підсилю, що жирне й буйне - збережу. Я буду їх пасти по правді.
Вас же, мої вівці, - так говорить Господь Бог, - буду судити між вівцею та вівцею, між бараном та козлом.
Чи ж то для вас не досить пастися на доброму пасовиську, що ви ще й те, що зостається від вашого пасовиська, топчете ногами? Чи то ж для вас не досить пити чисту воду, що ви решту її каламутите ногами,
так, що мої вівці мусять пастись на витолоченому вашими ногами пасовиську та й пити скаламучену вашими ногами воду?
Тому ось що говорить Господь Бог: Оце я буду судити між гладкою та худою вівцею.
Тому, що ви всіх слабких овець штовхаєте то боком, то плечем, і колете рогами, аж покіль не повиганяєте їх геть надвір,
то я допоможу моїм вівцям, щоб їх не грабували більше. Я буду судити між вівцею та вівцею.
Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида. Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
І я, Господь, буду їх Богом, слуга ж мій Давид буде серед них князем. Я, Господь, сказав це.
Я зроблю з ними союз миру й вижену з країни хижих звірів, так що вони житимуть безпечно в степу і спатимуть по лісах.
Я дам їм, і тим, що навкруги моєї гори, благословення, і пошлю дощ у свій час, і це будуть дощі благословення.
Польове дерево родитиме свій плід, і земля даватиме врожай свій, і вони будуть безпечні на своїй землі, і зрозуміють, що я - Господь, як я поламаю занози в їхньому ярмі та вирятую їх з руки тих, що їх поневолили.
Не будуть вони більше здобиччю народів, і звірі в країні не будуть їх пожирати. Вони житимуть безпечно, і ніхто не буде їх лякати.
Я вирощу в них буйну рослинність, ніхто не буде більше гинути з голоду на землі, і вони не зазнаватимуть більше зневаги від народів.
Вони зрозуміють, що я, Господь, - Бог їхній, що я з ними, а вони, дім Ізраїля - мій народ, - слово Господа Бога.
Ви - мої вівці, вівці мого пасовиська, а я - Бог ваш», - слово Господа Бога.
І було мені слово Господнє таке:
Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?
Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!
Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!
І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...
Блукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...
Тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,
тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.
Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.
Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.
І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.
На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!
Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.
Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!
А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.
Чи мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?
І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!
Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.
За те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,
то Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!
І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!
А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!
І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.
І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.
І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.
І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.
І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.
І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.
А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.
І надійшло до мене слово Господнє:
Сину чоловічий! пророкуй про пастирів Ізрайлевих, віщуй і промов до них: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрайлевим, що пасуть самих себе! Чи не вівцї ж бо пастирям пасти?
Ви їли молоко й з'одягались у вовну та заколювали вівцї годовані, стада же не пасли.
Слабих у стадї ви не покріплювали, й недужних не вигоювали; поранену не перевязували й розпуджених не привертали та й загублених не шукали, а правили ними жорстоко й насильно.
І розсипались мої вівцї без пастуха й ставались жиром усьому польовому зьвіррю та й розбігались.
По всїх горах і по всїх високих узгіррях блукають мої вівцї; розсипалась отара моя по всїх країнах, а нїхто не розвідуєсь про них, нїхто не шукає їх.
Тим же то, вислухайте, ви, пастухи, слово Господнє:
Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, за те, що вівцї мої полишені були на здобичу, й отара моя допалась без пастирів на пожир усякому дикому зьвіррю, а мої пастирі не відшуковали овець моїх - пастухи бо пасли самих себе, а овець моїх не пасли, -
За те, ви, пастирі, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: Ось, я встану на пастирів, і вимагати му вівцї мої з їх рук, і не дам їм уже пасти овець, та й не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; я повириваю в них із рота вівцї мої, щоб не були вже їм їдою.
Так бо говорить Господь Бог: Самий я відшукаю собі вівцї мої та й буду їх дозирати.
Як вівчарь провіряє свою отару, коли вона була розбіглась, так і я провіряю вівцї мої, й приверну їх назад з усїх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались.
І повиводжу їх ізпроміж народів і позбіраю з країн, та й приведу в їх землю, й пасти му їх по горах Ізрайлевих, поблизу потоків і по всїх осаджених місцях сієї землї.
По гарних пасовищах пасти му їх, а будуть пастівники їх на високих горах Ізраїлських; там вони будуть відпочивати на гарному пастівнику, і пастись на травньому пасовищі - на горах Ізраїлських.
Сам я пасти му вівцї мої, і сам указувати їм місце опочивку, говорить Господь Бог.
Котре заблудило, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перевяжу, недужне покріплю, а надто жирне й буйне витрачу; буду їх пасти по правдї.
Вас же, мої вівцї, так говорить Господь Бог, буду судити між вівцею а вівцею, між бараном а козлом.
Чи то ж не доволї з вас (ви багатї), пастись на доброму пасовищі, що ви ще й те, що зістанеться неспасене, витоптуєте ногами, самі пєте чисту воду, а остальню каламутите ногами вашими,
Так що вівцї мої мусять пастись на витолоченому пасовищі, й пити воду, що ви скаламутили ногами вашими?
Тим же то ось як говорить Господь Бог до вас: Ось, я самий буду розсуджувати між ситою а захарчованою вівцею.
Позаяк ви все слабе тручаєте то боком то плечем і колете рогами, аж покіль геть повідганяєте,
То я допоможу овечатам моїм, і не будуть вони вже чужою користю; я розсуджу між вівцею а вівцею.
І поставлю над вами єдиного пастиря, що пасти ме їх, - слугу мого з роду Давидового; він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
І буду я, Господь, їх Богом, слуга ж мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав се.
І вчиню з ними завіт мира та й повиганяю з землї хиже зьвіррє, й будуть жити собі безпеч у степу й спати по гаях.
Я дам їм і тим, що кругом гори моєї, благословеннє, й буду їм посилати дощ у свій час, - се будуть дощі благословення.
І родити муть польові дерева плоди свої, а земля буде видавати вроджай свій; і будуть вони безпечні на землї своїй, і зрозуміють, що я - Господь, як поламлю занози в ярмі їх та вирятую їх із потали в тих, що їх поневолили.
Не будуть вони вже здобичею народам, і дикий зьвір не буде їх пожерати; безпеч жити муть вони, й нїхто їх не буде лякати.
І дам їм насїннє славне, й не будуть гинути з голоду на землї та терпіти погорду від народів.
І зрозуміють, що я Господь, Бог їх, із ними, а вони, дом Ізрайлїв, - мій нарід, говорить Господь Бог,
І що ви, люде, вівцї мої, вівцї пасовища мого, а я - Бог ваш, говорить Господь Бог.
І до мене було господнє слово, що казало:
Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О пастирі Ізраїля, чи пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець?
Ось ви їли молоко і зодягалися у вовну і ріжете годоване і не пасете моїх овец.
Ви не скріплюєте слабке і ви не вилікували хворе і не повязали розбите і не повернули заблукане і не шукали згублене і обклали роботою сильне.
І мої вівці розсипалися, томущо не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів.
І розсіялися мої вівці по всякій горі і по всякому високому горбі і по лиці всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, ані нікого, хто би повертав.
Через це пастирі, послухайте господнє слово:
Живу Я, говорить Господь, Господь, томущо мої вівці були на розграблення і мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, томущо не було пастирів, і пастирі не шукали моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли моїх овець,
задля цього, пастирі,
так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся моїх овець з їхніх рук і відставлю їх, щоб не пасли моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм в їжу.
Томущо так говорить Господь: Ось Я домагатимуся моїх овець і навідаюся до них.
Так як пастир шукає своє стадо в дні, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в дні хмари і темряви.
І виведу їх з народів і зберу їх з країн і введу їх до їхньої землі і пастиму їх на горах Ізраїля і в долинах і в усякому поселенні землі.
Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля.
Я пастиму моїх овець і я дам їм спочинок, і вони впізнають, що Я Господь. Так говорить Господь:
Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обвяжу розбите і скріплю слабке і стерегтиму сильного і пастиму їх судом.
І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами.
І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топтаєте остале пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду і остале розколотили вашими ногами?
І мої вівці випасли топтане вашими ногами і пили воду заколочену вашими ногами.
Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею,
томущо ви розпихаєте ребрами і вашими плечима і ви кололи вашими рогами і відпихали всяке немічне.
І Я спасу моїх овець, і більше не будуть на розграблення, і судитиму між бараном і бараном.
І підніму над ними іншого пастиря і він їх пастиме, мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем.
І Я Господь буду їм за Бога, і Давид володарем посеред них. Я Господь сказав.
І Я завіщаю Давидові завіт миру і знищу поганих звірів з землі, і вони поселяться в пустині і спатимуть в лісах.
І Я дам їх довкруги моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення.
І дерева, що на рівнині, дадуть їхній овоч, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і впізнають, що Я Господь, коли Я розібю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили,
і більше не будуть на розграблення для народів, і звірі землі більше не їстимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх.
І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть вигублені голодом на землі, і більше не носитимуть погорду народів.
І впізнають, що Я їхній Господь Бог, і вони мій нарід, дім Ізраїля, говорить Господь.
Ви мої вівці і вівці мого стада, і Я ваш Господь Бог, говорить Господь.
И было ко мне слово Господне:
сын человеческий! изреки пророчество на пастырей Израилевых, изреки пророчество и скажи им, пастырям: так говорит Господь Бог: горе пастырям Израилевым, которые пасли себя самих! не стадо ли должны пасти пастыри?
Вы ели тук и волною одевались, откормленных овец заколали, а стада не пасли.
Слабых не укрепляли, и больной овцы не врачевали, и пораненной не перевязывали, и угнанной не возвращали, и потерянной не искали, а правили ими с насилием и жестокостью.
И рассеялись они без пастыря и, рассеявшись, сделались пищею всякому зверю полевому.
Блуждают овцы Мои по всем горам и по всякому высокому холму, и по всему лицу земли рассеялись овцы Мои, и никто не разведывает о них, и никто не ищет их.
Посему, пастыри, выслушайте слово Господне.
Живу Я! говорит Господь Бог; за то, что овцы Мои оставлены были на расхищение и без пастыря сделались овцы Мои пищею всякого зверя полевого, и пастыри Мои не искали овец Моих, и пасли пастыри самих себя, а овец Моих не пасли, -
за то, пастыри, выслушайте слово Господне.
Так говорит Господь Бог: вот, Я - на пастырей, и взыщу овец Моих от руки их, и не дам им более пасти овец, и не будут более пастыри пасти самих себя, и исторгну овец Моих из челюстей их, и не будут они пищею их.
Ибо так говорит Господь Бог: вот, Я Сам отыщу овец Моих и осмотрю их.
Как пастух поверяет стадо свое в тот день, когда находится среди стада своего рассеянного, так Я пересмотрю овец Моих и высвобожу их из всех мест, в которые они были рассеяны в день облачный и мрачный.
И выведу их из народов, и соберу их из стран, и приведу их в землю их, и буду пасти их на горах Израилевых, при потоках и на всех обитаемых местах земли сей.
Буду пасти их на хорошей пажити, и загон их будет на высоких горах Израилевых; там они будут отдыхать в хорошем загоне и будут пастись на тучной пажити, на горах Израилевых.
Я буду пасти овец Моих и Я буду покоить их, говорит Господь Бог.
Потерявшуюся отыщу и угнанную возвращу, и пораненную перевяжу, и больную укреплю, а разжиревшую и буйную истреблю; буду пасти их по правде.
Вас же, овцы Мои, - так говорит Господь Бог, - вот, Я буду судить между овцою и овцою, между бараном и козлом.
Разве мало вам того, что пасетесь на хорошей пажити, а между тем остальное на пажити вашей топчете ногами вашими, пьете чистую воду, а оставшуюся мутите ногами вашими,
так что овцы Мои должны питаться тем, что потоптано ногами вашими, и пить то, что возмущено ногами вашими?
Посему так говорит им Господь Бог: вот, Я Сам буду судить между овцою тучною и овцою тощею.
Так как вы толкаете боком и плечом, и рогами своими бодаете всех слабых, доколе не вытолкаете их вон, -
то Я спасу овец Моих, и они не будут уже расхищаемы, и рассужу между овцою и овцою.
И поставлю над ними одного пастыря, который будет пасти их, раба Моего Давида; он будет пасти их и он будет у них пастырем.
И Я, Господь, буду их Богом, и раб Мой Давид будет князем среди них. Я, Господь, сказал это.
И заключу с ними завет мира и удалю с земли лютых зверей, так что безопасно будут жить в степи и спать в лесах.
Дарую им и окрестностям холма Моего благословение, и дождь буду ниспосылать в свое время; это будут дожди благословения.
И полевое дерево будет давать плод свой, и земля будет давать произведения свои; и будут они безопасны на земле своей, и узнают, что Я Господь, когда сокрушу связи ярма их и освобожу их из руки поработителей их.
Они не будут уже добычею для народов, и полевые звери не будут пожирать их; они будут жить безопасно, и никто не будет устрашать их.
И произведу у них насаждение славное, и не будут уже погибать от голода на земле и терпеть посрамления от народов.
И узнают, что Я, Господь Бог их, с ними, и они, дом Израилев, Мой народ, говорит Господь Бог,
и что вы - овцы Мои, овцы паствы Моей; вы - человеки, а Я Бог ваш, говорит Господь Бог.